Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №594/1402/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Суд: Борщівський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №594/1402/26

Суддя: Губіш О. А.

Справа № 594/1402/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю:

секретаря: Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в особі представника-адвоката Сахарової Ольги Ігорівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС», в особі представника-адвоката Сахарової О. І., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором №762618017 від 05.02.2020 в розмірі 44 059, 30 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 16109, 40 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 27 949,90 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 05.02.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №762618017 за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 16110 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору. Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора D3N3D25V. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання надати грошові кошти виконало в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти в сумі 16110,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 . Натомість, відповідачка не виконувала умови Договору належним чином, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість. 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, на підставі якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №762618017 від 05.02.2020.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, на підставі якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідачки. 25.09.2023 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 25/09/23-02, на підставі якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідачки на загальну суму 44059,30 грн. Таким чином, оскільки відповідачка має непогашену заборгованість, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором №762618017 від 05.02.2020 у розмірі 44059, 30 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Позовна заява подана до Борщівського районного суду Тернопільської області 28 серпня 2026 року через систему «Електронний суд».

З доданих до позовної заяви матеріалів – опису до вкладення, відправлення №0505650455236 «Поштова служба «Укрпошта», вбачається, що копія позовної заяви з додатками направлені позивачем відповідачці 24 липня 2026 року за місцем реєстрації.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 28 серпня 2026 року по справі визначено склад суду та передано справу для розгляду головуючому судді Чир П. В.

На підставі розпорядження Керівника апарату Борщівського районного суду №73 від 01 жовтня 2026 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, у зв`язку із тривалим перебуванням судді Чир П. В. на лікарняному, по справі №594/1402/26 призначено повторний автоматизований розподіл, згідно якого визначено склад та передано справу до розгляду головуючій судді Губіш О. А.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачці протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, направленого відповідачці за місцем реєстрації, ухвалу суду про відкриття провадження, відповідачка отримала 07 жовтня 2026 року.

22 вересня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги не визнає.

Поряд з тим, зазначила, що 09 січня 2020 року уклала шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 на підставі чого змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Також зазначила, що як вище зазначалось відповідачка уклала шлюб 19 січня 2020 року, і на підставі цього 22 січня 2020 року отримала паспорт № НОМЕР_3 на прізвище ОСОБА_3 . Тому, 5 лютого 2020 року вона як ОСОБА_2 не могла укласти кредитний договір із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», оскільки паспорт на прізвище ОСОБА_2 в неї було вилучено. З цих підстав відповідачка категорично заперечує укладення кредитного договору.

Крім того, позивачем не надано первинних документів, які підтверджують перерахування чи видачу їй коштів за кредитним договором, а також не надано розрахунок заборгованості, який би підтверджував розмір заборгованості.

А тому, вважає, що доводи позивача щодо розміру нарахованої суми заборгованості не підтвердженні жодними належними доказами, а тому відсутні правові підстави для задоволення вказаного позову.

Щодо нарахованої заборгованості по несплачених відсотках за кредитним договором зазначає, що оскільки кредит не отримувала, то в в неї відсутній обов`язок сплачувати відсотки.

Як вбачається із п.1.2 кредитного договору №762618017 від 05.02.2020 строку кредитування становить 30 календарних днів і відповідно строк повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом є 06.03.2020 року.

Таким чином, проценти за користування кредитним договором мали б нараховуватись за 30 днів, і відповідно до графіку розрахунків становлять 6041, 40 грн.

Позивачем надано додатку угоду укладену до кредитного договору від 06.03.2020 року, однак відповідачка заперечує факт укладення даної додаткової угоди. А тому, вважає, що строк кредитування сплив 05.03.2020 року. Однак, позивачем проводилось нарахування процентів за користування кредитом згідно розрахунку заборгованості по 29 січня 2021 року на суму 27 949, 90 грн., що є незаконно і не відповідає умовам кредитного договору.

Також, відповідачка заперечує щодо стягнення з неї витрат на правничу допомогу, оскільки вважає такими, що не відповідають критерію розумності та співмірності, і є завищеними.

28 вересня 2026 року представник позивача ОСОБА_4 подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила наступне.

Для отримання кредиту позичальник проходить відповідний алгоритм дій і ІТС, під час якого зазначає свої анкетні дані, здійснює відповідні дії для підтвердження чи продовження оформлення кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачка при заповненні Заявки на кредит особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.

Вчинення Відповідачкою вказаних вище дій і внесення даних в систему Товариства є проставленням електронного підпису в Електронному Договорі Одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - D3N3D25V направлено відповідачці 05.02.2020 о 11:49:00 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів – НОМЕР_4 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 05.02.2020 о 11:50:16.

Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QR-код - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Зазначений QR-код знаходиться на графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору №762618017 від 05.02.2020 року.

Підтвердженням накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора є довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказується зазначається особисті данні Позичальника, який він самостійно зазначив при поданні заявки на отримання грошових коштів. Крім того, Відповідачка підписала Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті.

Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому позиція відповідачки щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість.

Щодо заперечень відповідачки відносно нарахованої заборгованості за кредитним договором, то зазначає наступне.

Згідно умов Кредитного договору № 762618017 від 05.02.2020 передбачено, що Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 16110 грн 00 коп. (шістнадцять тисяч сто десять грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником. На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,25 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом. (пункт 1.3.).

У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення). (пункт1.4.). Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. (пункт 4.3.). Таким чином, алгоритм нарахування заборгованості узгоджений Кредитним договором.

Підписавши договір, відповідачка погодилася на укладення договору саме на таких умовах, в тому числі й щодо автопролонгації строку кредитування на 90 днів, що з врахуванням принципу свободи договору, визначеного ст.ст. 6, 627 ЦК України спростовує твердження Відповідача про неможливість автопролонгації договору.

Згідно з Додатковими угодами укладених до Кредитного договору: п. 1 Додаткової угоди від 11.02.2021 до Кредитного договору, Сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 762618017 від 05.02.2020 р. (надалі - "Договір"), на наступну кількість днів: тридцять.

Таким чином, твердження відповідачки про те, що Позивачем не надано доказів того, що мало місце продовження строку кредитування відповідно до умов Кредитного договору № 762618017 від 05.02.2020 року, та необґрунтовано нарахування відсотків після закінчення строку кредитування, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».

Нарахування процентів здійснюється на підставі положень Договору, Відповідачка до укладення вищезазначеного Договору, була належним чином ознайомлена з усіма його істотними умовами, включаючи порядок та розмір нарахування відсотків. Факт ознайомлення та згоди з умовами ОСОБА_1 підтвердила шляхом підписання Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Проте, відповідачкою не надано: власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення Позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого Позивачем розрахунку заборгованості, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу, то зазначає наступне.

До позовної заяви долучено свідоцтво адвоката Тимошенко О.О, довіреність надана ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

А тому, такі підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладених доводів просить позов задоволити в повному обсязі.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, наведені сторонами доводи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позичальником ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір кредитної лінії № 762618017.

Згідно умов п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 16110 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору.

Відповідно 1.2. Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 (тридцять) днів.

Відповідно до п.1.4. На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,25 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом..

Відповідно до п.1.7. Розрахунок сукупної вартості Кредиту за Дисконтною процентною ставкою та Термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього Договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору)..

Згідно п.4.1. Невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі – «Правила»). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.

Договір кредитної лінії №762618017 від 05.02.2020 підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором D3N3D25V.

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 уклала договір №762618017 від 05.02.2020 за допомогою одноразового ідентифікатора D3N3D25V, відправленого 05.02.2020 о 11 год. 49 хв., засоби зв`язку для відправлення ідентифікатора 0683795676.

Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 05.02.2020, остання містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачкою ОСОБА_1 на підставі Договору №762618017 від 05.02.2020 на суму 16110,00 грн. Також, у вказаній заяві відповідачкою зазначено номер катки 5168-75XX-XXXX-0452. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 05.02.2020 надало відповідачці кредит за договором №762618017 від 05.02.2020 у сумі 16110,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_1 . Крім того, як вбачається із довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», що між сторонами 06.03.2020 було погоджено додаткову угоду згідно якої було продовжено строк кредитного договору на 30 днів, процентна ставка на період продовження:1,25% в день.

Факт зарахування коштів на рахунок відповідачки № НОМЕР_5 підтверджується інформацією АТ КБ «Приват Банк» від 02.10.2026 №20.1.0.0.0/7-261009/85928-БТ, згідно якої на ім`я ОСОБА_5 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), та випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_5 за період з 05.02.2020 по 10.02.2020, наданими на ухвалу суду про витребування доказів.

За змістом розрахунку заборгованості, який складено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що за період з 05.02.2020 по 11.06.2020 у ОСОБА_5 наявна заборгованість: тіло кредиту 16 109,40 грн; нараховані відсотки 24 389,72 грн.

28.11.2018 між клієнтом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та фактором ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір), відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №82 від 11.06.2020 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №762618017 від 05.02.2020, у розмірі 40 499,12 з яких: 16 109,40 заборгованість по основному боргу; 24 389,72 заборгованість по відсотках, 2 416,41 грн сума фінансування.

05.08.2020 між Клієнтом ТОВ «Таліон плюс» та Фактором ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Як вбачається із витягу з реєстру прав вимоги № 3 від 29.01.2021, до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №762618017 від 05.02.2020, у розмірі 44059, 30 грн, з яких: 16 109,40 грн заборгованість по основному боргу; 27949,90 грн заборгованість по відсотках, 439, 79 грн сума фінансування.

25.03.2023 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та Фактором ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 25/09/23-02, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Додатку №1 до Договору факторингу №25/09/23-02 від 25.09.2023 до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 762618017 від 05.02.2020, у розмірі 44059,30 грн, з яких 16 109,40 грн заборгованість по основному боргу; 27 949, 90 грн заборгованість по відсотках, сума фінансування 289, 97 грн.

За даними виписки ТОВ «ФК «ЕЙС» з особового рахунка за Кредитним договором №762618017 ОСОБА_1 , заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором станом на 15.06.2026 складає 44 059, 30 грн, з яких: 16 109,40 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 27 949,90 грн - прострочена заборгованість за процентами.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Наявні вище докази у справі у своїй сукупності належним чином свідчать про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору №762618017 від 05.02.2020, та відповідно, наявність у відповідачки заборгованості за таким кредитним договором.

Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Позивач підтвердив своє право вимоги за кредитним договором №762618017 від 05.02.2020 згідно Договору факторингу № 25/09/23-02 від 25.09.2023.

Позивач довів суду, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало умови Договору та надало відповідачці кредит у загальній сумі 16110,00 грн. Докази зворотного суду не надані.

Відповідачка мала обов`язок виконати, покладені кредитним договором №762618017 від 05.02.2020 зобов`язання, повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у строк, визначений договором.

Також позивач довів, що унаслідок укладення зазначених вище договорів факторингу кінцевим кредитором з правом вимоги до відповідачки за кредитним договором №762618017 від 05.02.2020 станом на даний час є ТОВ «ФК «Ейс».

Визначаючи розмір заборгованості за відсотками та тілом кредиту, суд виходить із такого.

Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Так, умовами кредитного договору у відповідних пунктах передбачено, наступне:

1.2. Кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

1.3. На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,25 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

1.4. У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

1.5. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

1.7. Розрахунок сукупної вартості Кредиту та Термін платежу зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).

4.2 Строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором.

4.3. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

4.4. З урахуванням положень п. 1.3., п. 1.4. та п. 1.5. цього Договору, Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 457,50 (чотириста п`ятдесят сім цілих п`ять десятих) відсотків річних за Дисконтною ставкою або 622,20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) відсотків річних за Базовою ставкою.

Крім того, як вбачається із довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», сторонами було погоджено додаткову угоду від 06.03.2020 на продовження строку кредитування.

Однак, згідно даних зазначених в довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 06.03.2020 було продовжено строк на 30 днів, процентна ставка на період продовження:1,25% в день, тобто нарахування відсотків погоджено сторонами по 05.04.2020 року.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за період з 05.02.2020 по 11.06.2020 за договором №762618017 від 05.02.2020 виникла заборгованість у загальному розмірі 40 225,26 грн, з яких: за тілом кредиту – 16 109,40 грн; за процентами – 24 389,72 грн. Проценти нараховані за період з 05.02.2020 по 11.06.2020.

Суд звертає увагу на те, що згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачка ОСОБА_1 вносила кошти на виконання кредитного договору, здійснивши оплату за договором: 06.03.2020 – 6042,00 грн.

Судом також встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» спрямовано внесені відповідачкою кошти 0,60 грн на погашення заборгованості за тілом кредиту та 6041,40 грн на погашення заборгованості по відсотках.

Згідно розрахунку складеного ТОВ «Таліон Плюс» за період з 11.06.2020 по 29.01.2021 щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №762618017 від 05.02.2020 виникла заборгованість у загальному розмірі 44 059,30 грн, з яких: за тілом кредиту – 16109,40 грн; за процентами – 27 949,90 грн. Проценти нараховані за період з 11.06.2020 по 15.07.2021.

Разом з тим, із наявного у справі виписки з особового рахунку за договором №8762618017 від 05.02.2020 року вбачається, що станом на 15.06.2026 за відповідачкою числиться заборгованість в загальному розмірі 44 059,30 грн, з яких: за тілом кредиту – 16109,40 грн; за процентами – 27 949,90 грн.

Також із розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 на погашення заборгованості за кредитним договором сплатила 6042,00 грн.

Тому, із урахуванням здійснених позичальником платежу у розмірі 6042,00 грн, суд приходить до висновку, що відповідачкою частково погашено заборгованість за кредитним договором.

Разом із тим, як видно із розрахунків заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» нараховувалися відсотки і після погодженого строку кредитування з 05.04.2020 по 15.07.2021.

Однак, суд не вбачає передбачених законом підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами визначеного умовами кредитного договору та додаткової угоди погодженої між сторонами 06.03.2020, а саме продовження 30 денного строку кредитування, тому нарахована заборгованість за кредитним договором не підлягає до задоволення вимоги про стягнення відсотків, нарахованих після 05.04.2020 року. Нарахування процентів за користування кредитними коштами в період після 05.04.2020 здійснено поза межами узгодженого сторонами договору №762618017 від 05.02.2020 та додаткової угоди строку кредитування. Відповідачкою здійснювався платіж і після закінчення строку договору, а саме 06.03.2020 в сумі 6042,00 грн.

Проте відсутні підстави вважати, що у даному випадку мало місце передбачене п. 4.2 Договору №762618017 від 05.02.2020 продовження строку надання кредиту. Докази активації відповідачем в особистому кабінеті чи терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду суду не надані.

Щодо змісту п. 4.2 кредитного договору, згідно якого сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами поза межами строку кредитного договору. При цьому позовних вимог про стягнення грошових коштів за прострочення виконання зобов`язання позивач не заявляв.

За неповернення кредитних коштів після закінчення строку, на який вони були видані, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд відхиляє заперечення позивача, оскільки позивач в своїх поясненнях на відзив на позов підтверджує факт укладення кредитного договору №762618017 від 05.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 строком 30 днів та продовження цього строку додатковою угодою, тобто нарахування відсотків, як вбачається із матеріалів справи мало б здійснюватися по 05.04.2020 року. З погодженої додаткової угоди про продовження строку кредитування вбачається, що процентна ставка на період продовження:1,25% в день. Сторона позивача посилається на умови Додаткової угоди від 11.02.2021 року, однак в матеріалах справи такої угоди не міститься, а відтак немає доказів її укладення між сторонами.

Разом із тим, як уже зазначалося, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 наведено висновки, за якими припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другої статті 1050 ЦК.

Надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

У постанові ВС від 17.09.2025 у справі № 905/1197/24 міститься висновок, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Тому суд вважає, що нарахування відсотків поза межами строку кредитування є незаконним.

Також, суд відхиляє заперечення відповідачки щодо не укладення кредитного договору №762618017 від 05.02.2020 року, адже стороною позивача надано докази, які підтверджують здійснення нею певних послідовних дій, які слугували погодженню з умовами та підписанню кредитного договору №762618017.

Крім того, як встановлено судом, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , 09 січня 2020 року уклала шлюб, актовий запис №02, прізвище після реєстрації шлюбу дружини ОСОБА_3 .

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідачки на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованості в загальному розмірі 22 150,50 грн, яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 16 109,40 грн, та заборгованості за нарахованими відсотками 6041,10 грн.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково: 22 150,50 грн х 100 % : 44059,30 грн = 50,27 %, тому з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 1338,38 грн сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 7000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача, у порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1338,38 грн слід стягнути з відповідачки на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС».

На підставі ст.ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, рахунок НОМЕР_8 в АТ «Універсал Банк») заборгованість за кредитним договором №762618017 від 05 лютого 2020 року в сумі 22 150 (двадцять дві тисячі сто п`ятдесят) грн 50 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16 109,40 грн, та заборгованості за нарахованими відсотками 6041,10 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, рахунок НОМЕР_8 в АТ «Універсал Банк») понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1338,38 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3000, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариств з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, рахунок НОМЕР_8 в АТ «Універсал Банк».

Відповідачка: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua