Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №707/3571/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 707/3571/26

Провадження № 2/593/799/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Бережанський районний суд Тернопільської області

"02" листопада 2026 р.

у складі: головуючої судді: Німко Н.П.

при секретарі судового засідання: Олексів О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу із відповідачкою ОСОБА_2 . В обгрунтування позову зазначено, що сторони уклали шлюб, у якому народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З листопада 2023 року подружні відносини між сторонами фактично припинено, вони не проживають однією сім`єю, спільного господарства не ведуть. Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб носить формальний характер.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Подав заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив проводити розгляд справи за його відсутності, судові витрати залишити за ним і з відповідачки не стягувати.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з?явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Подала суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що з позовними вимогами погоджується, не заперечує щодо розірвання шлюбу, просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняття визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, взявши до уваги позицію позивача щодо вирішення справи, взявши до уваги заяву відповідачки про визнання позову, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких підстав:

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч.З ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.З ст.109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд встановив такі факти:

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 уклали шлюб 23 лютого 2008 року, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №80, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.02.2008 року.

У шлюбі сторін народилося двоє дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для цього законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Як вбачається із відзиву на позов, відповідачка позовні вимоги визнала.

У суду не виникло обґрунтованого сумніву, як щодо достовірності обставин, визнаних стороною відповідача, так і щодо добровільності їх визнання і таке визнання знайшло своє відображення у заяві сторони відповідачки по суті справи.

Отже, суд вважає, що вказане визнання позову у цій справі не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та законних інтересів ні сторін по справі, ні інших осіб, а тому з вказаних підстав позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Із врахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд встановив, що сторони сімейних відносин не підтримують, їх шлюб розпався і відновленим бути не може, перебування у шлюбі носить формальний характер, сторони взаємно не бажають перебувати у шлюбі.

А тому, суд прийшов до висновку, що сім`я сторін по справі розпалася, зберегти її неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідача, що має істотне значення, а тому, з огляду на засади добровільності шлюбу, позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 14, 76-78, 141,142, 200, 206, 258, 263-265, 268, 282, 284 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 109, 110, 112, 114 Сімейного Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 лютого 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №80.

Судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 00 коп. залишити за позивачем і з відповідачки не стягувати.

Відомості про сторін у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко