Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №336/8546/26
Суддя: Савеленко О. А.
ЄУН: 336/8546/26
Провадження №: 2/336/5661/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку письмового спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Коллект Центр», в інтересах якого діє Наталія КОСТІНА звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №371573 від 23.09.2020 в сумі 24519,14 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23.09.2020 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №371573, за умовами якого відповідачу надано кредит в сумі 18750,00 грн, строком на 365 днів з кінцевим терміном повернення 23.09.2021. Відповідачка зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 24519,14 грн., з яких 15366,34 грн. – за тілом кредиту, 8142,49 грн. – за відсотками, нарахованими на дату відступлення права вимоги, 815,32 грн. – за інфляційними збитками, 194,49 грн. – 3% річних. 30.06.2021 ТОВ «Слон Кредит» на підставі договору факторингу №30-06/2021 відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №371573. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до кого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь позивача права вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 .
Посилаючись на викладені обставини, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 371573 від 23.09.2020 в сумі 24519,14 грн., та судові витрати.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 28.08.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін, витребувано у АТ «Сенс Банк» докази у справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.08.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08.09.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Згідно з відміткою на заяві, відповідач ознайомилась з матеріалами справи та зробила їх копії 11.09.2026.
Згідно з ухвалою відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз`яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.
Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористалась.
Враховуючи вищевикладене, суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Судом встановлено, що 23.09.2020 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №371573, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні в безготівковій формі в сумі 18750,00 грн. строком на 365 днів, з кінцевим терміном повернення 23.09.2021 включно. Тип процентної ставки фіксована. Пунктом 1.5 визначено розмір процентної ставки.
Відповідно до п.2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариство у безготівковій формі шляхом їх перерахування/утримання: у розмірі 15000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 ; у розмірі 3750,00 грн. на користь Товариство з метою виконання зобов`язання по оплаті процентів за перший день користування кредитом.
Відповідачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом.
Відповідачка була ознайомлена з Графіком платежів до договору про надання споживчого кредиту, Паспортом споживчого кредиту, що засвідчено її електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
На підтвердження перерахування грошових коштів за договором ОСОБА_1 надано лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення», вих.№2646_240522173310 від 22.05.2024.
30.06.2021 між ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактором) та ТОВ «Слон Кредит» (Клієнтом) укладено договір факторингу №30-06/2021, за умовами якого, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором №371573 до ОСОБА_1 , згідно з витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу №30-06/2021 від 30.06.2021.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з умовами якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №371573. Зазначене також підтверджується витягом з реєстру боржників від 10.01.2023.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , сформованим первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит», станом на 30.06.2021 виникла заборгованість в сумі 20467,64 грн., яка складається з наступного: 15366,34 грн. –за тілом кредиту, 5101,30 грн. – за відсотками. В розрахунку враховані здійснені відповідачкою платежі у сумі 7118,10 грн.
В подальшому, ТОВ «Вердикт Капітал» були донараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 30.06.2021 по 23.09.2021, а також нараховані 3% річних за період 23.09.2021 по 23.02.2022 в сумі 194,49 грн. та інфляційні збитки в сумі 815,32 грн.
Загальна сума заборгованості відповідача станом на 12.08.2026 становить 24519,14 грн. та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 15366,34 грн., заборгованості за відсотками в сумі 8142,49 грн, за інфляційними збитками в сумі 815,32 та 3% річних в сумі 194,49 грн.
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що б оржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором первісний кредитор виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті кошти в повному обсязі. Позивачем доведено та документально підтверджено ланцюг переходів права вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду за захистом свої порушених прав.
Враховуючи викладене, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Коллект Центр» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №371573 від 23.09.2020 у загальному розмірі 24519,14 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 15366,34 грн., заборгованості за процентами в сумі 8142,49 грн. та заборгованості за інфляційними збитками в сумі 815,32 грн. та 3% річних в сумі 194,49 грн.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.
Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (частина перша статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини п`ятої статті 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Приписами частини першої статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги №821 від 04.07.2026, витяг з акту № 24 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026, згідно з яким вартість витрат на надання професійної правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 складає 13000 гривень, у тому числі надання усної консультації з вивчення документів (2 години) 4000 гривень, складання позовної заяви (3 години) 9000 гривень.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність складності справи не подавалось.
Ураховуючи вищезазначене, оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи те, що справа є малозначною та розглянута у спрощеному позовному провадженні, розмір витрат складає 40 відсотки ціни позову та є неспівмірним до предмету позову, обсяг позовної заяви, яка є типовою та вочевидь не потребує витрат чотирьох годин часу роботи адвоката, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на надання правничу допомогу до 5000,00 гривень, які слід стягнути з відповідача.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн., сплачених позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 611, 612, 625, 626, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 55, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №371573 від 23.09.2020 в сумі 24519 (двадцять чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 14 копійок, яка складається з наступного: 15366 гривень 34 копійки – сума заборгованості за тілом кредиту, 8142 гривні 49 копійок– заборгованість за відсотками, 815 гривень 32 копійки – інфляційні збитки, 194 гривні 49 копійок – 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А.Савеленко
09.11.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua