Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №334/9170/26
Суддя: Ісаков Д. О.
Дата документу 02.11.2026
Справа № 334/9170/26
Провадження № 3/334/2130/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Ісаков Дмитро Олександрович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ВСТАНОВИВ:
13 вересня 2026 року об 20 год. 44 хв. в м. Запоріжжі, в районі вул. Абрагама Коопа, 37, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Daewoo Matiz, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, правопорушення вчинено повторно протягом року постановою серії ЕНА№6980517 від 13 вересня 2026 року була притягнута до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, чим порушила вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ст.126 ч.5 КУпАП.
Від дачі пояснень ОСОБА_1 відмовилась, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою. 20 жовтня 2026 року через канцелярію Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 подала клопотання, щодо незастосування до неї адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та оплатного вилучення транспортного засобу.
З огляду на положення ст.268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.5 КУпАП не є обов`язковою.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами:
протоколом про адміністративні правопорушення серій ЕПР1 №770743 від 13 вересня 2026 року, та додатками до нього.
Щодо клопотання ОСОБА_1 не застосовувати позбавлення права керування, оскільки вона ніколи не отримувала водійське посвідчення, суд зазначає наступне.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП є абсолютно-визначеною в частині додаткового стягнення і передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 5 до 7 років.
Стаття 33 КУпАП не дозволяє суду призначити стягнення нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті.
Відсутність у особи посвідчення водія не є перешкодою для позбавлення її права керування. Згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах по справах №211/2712/17, №755/12100/16-а, позбавлення права керування транспортними засобами є обмеженням правоздатності громадянина, тобто забороною користуватися таким правом у майбутньому. Особа, яка не отримувала посвідчення водія, позбавляється права набувати таке право протягом визначеного судом строку.
Твердження ОСОБА_1 про неможливість застосування до неї стягнення у виді позбавлення права керування через відсутність у неї посвідчення водія є помилковим і спростовується правовою позицією Верховного Суду. Позбавлення права керування в даному випадку полягає у тимчасовій забороні реалізації правоздатності особи на набуття такого права у майбутньому. Оскільки санкція ч.5 ст.126 КУпАП носить імперативний характер і передбачає обов`язкове позбавлення права керування, суд позбавлений законодавчої можливості не застосовувати дане стягнення.
Щодо клопотання не вилучати автомобіль, для подальшого працевлаштування, суд зазначає наступне.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винної, яка щиро кається, має на утриманні малолітню дитину доньку ОСОБА_2 , а також той факт, що транспортний засіб є необхідним для майбутнього працевлаштування з метою отримання доходу та сплати значного за розміром штрафу у розмірі 40800 гривень, суд вважає за можливе не застосовувати додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки накладення основного стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень та позбавлення права керування є достатнім для виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Частиною 5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя приходить до висновку, що діями ОСОБА_1 вчинено адміністративні правопорушення за які передбачена адміністративна відповідальність за ст.126 ч.5 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення, суд враховує особу, характер вчиненого правопорушення, ступінь його провини, та приходить до висновку про необхідність накладення стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями: 126, 221, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Ісаков Д.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua