Суд: Київський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №947/27819/26
Суддя: Іванчук В. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 947/27819/26
Провадження № 3/947/2734/26
03.11.2026 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 698750 від 21.06.2026 року ) –
ВСТАНОВИВ:
21.06.2026 року о 01:45 год., за адресою: м. Одеса, вул. 14 станція Люстдорфської дороги, водій ОСОБА_1 (далі – особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керував автомобілем марки «RENAULT», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини, порушена координація рухів та мови, після чого відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі.
За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У ході судового розгляду захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Слепко О.В. подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, захисник зазначила, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом безпосередньо перед його контактом із працівниками поліції.
Зокрема, захисник звернула увагу на те, що працівники поліції не здійснювали зупинку транспортного засобу під час його руху, а прибули до автомобіля, який уже перебував у нерухомому стані. При цьому наявні відеозаписи не містять безпосередньої фіксації факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
Крім того, захисник послалася на зафіксовану на відеозаписі розмову працівників поліції, під час якої один із них повідомив, що за кермом транспортного засобу перебувала жінка. На думку сторони захисту, зазначена обставина суперечить відомостям, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, та ставить під сумнів правильність встановлення особи водія.
Також захисник наголосила, що сам факт перебування ОСОБА_1 у салоні автомобіля, як і наявність у нього зовнішніх ознак можливого сп`яніння, не є безумовним підтвердженням здійснення ним керування транспортним засобом.
Окремо захисник зазначила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має наслідки перенесених травм та контузій, у зв`язку з чим окремі фізіологічні прояви могли бути помилково сприйняті працівниками поліції як ознаки сп`яніння.
На переконання захисника, за відсутності належного підтвердження факту керування транспортним засобом не доведено й наявності передбачених законом підстав для покладення на ОСОБА_1 обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння саме як на водія транспортного засобу.
Посилаючись на положення ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 251, 252, 280 КУпАП та принцип презумпції невинуватості, захисник зазначила, що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, а притягнення до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене захисник просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи сторони захисту, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
При цьому для кваліфікації дій особи за зазначеною нормою в частині відмови від проходження огляду визначальним є встановлення факту керування транспортним засобом, наявності законних підстав для проведення огляду та факту відмови від його проходження у встановленому законом порядку.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, викладені у протоколі серії ЕПР1 № 698750 від 21.06.2026 року, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, за наявності виявлених працівниками поліції ознак сп`яніння відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Надаючи оцінку доводам захисника щодо відсутності належних доказів керування транспортним засобом, суперечностей у матеріалах справи та необґрунтованості вимоги працівників поліції про проходження огляду, суд виходить із необхідності оцінки доказів не ізольовано один від одного, а в їх взаємному зв`язку та сукупності.
Наведені стороною захисту обставини були предметом судової перевірки, однак за результатами дослідження матеріалів справи суд не вбачає достатніх підстав для висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
При цьому суд враховує, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння становить самостійну форму об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому встановлення фактичного стану сп`яніння особи не є обов`язковою умовою притягнення до відповідальності за таку відмову.
Оцінюючи доводи сторони захисту, суд зазначає, що вони не спростовують встановлених під час судового розгляду обставин та не свідчать про наявність передбачених законом підстав для закриття провадження у справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені докази у своїй сукупності є належними, допустимими та достатніми для встановлення обставин адміністративного правопорушення, а вина ОСОБА_1 у його вчиненні доведена.
За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП судом не встановлено, у зв`язку з чим клопотання захисника про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
З огляду на встановлені обставини, характер вчиненого адміністративного правопорушення та його суспільну небезпечність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд приходить до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення в межах санкції зазначеної статті у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Саме такий вид і розмір адміністративного стягнення, на переконання суду, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, меті адміністративного стягнення, визначеній ст. 23 КУпАП, та буде необхідним і достатнім для виховання особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», судовий збір стягується із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665, 60 грн.
На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284, ч.1 ст. 130 КпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2026 року, що складає 665, 60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси Іванчук В. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua