Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №522/20202/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20202/26-Е

Провадження № 2/522/12944/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання – Смокової А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси 12.10.2026 року через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 18.01.2014 року, який був зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Добропіллю реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис №6, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від спільного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час сімейного життя з`ясувалося, що вони з відповідачем мають різні погляди на життя, несумісність характерів, втратили почуття любові та поваги один до одного, сім`я розпалася та існує формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Сторони більше трьох років проживають окремо, сумісного господарства не ведуть. Після розірвання шлюбу просила відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». У зв`язку з тим, що сім`я розпалася, ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з відповідним позовом. Також у позові просила стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

Матеріали позову суддя отримав 13.10.2026 року.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3443983 від 13.10.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 12.04.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідь №3470201 від 19.10.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №34702462 від 19.10.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована з 012.04.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідь №3470265 від 19.10.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 19.10.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином.

26.10.2026 року від ОСОБА_2 до суду поштою надійшла заява, в якій він позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечував, вважаючи збереження сім`ї неможливим, справу просив розглядати за його відсутністю.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання судового рішення є 06.11.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.01.2014 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Добропіллю реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис №6, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від спільного шлюбу у сторін є двоє малолітніх дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 13.05.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Добропіллю реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис №106, та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 05.10.2017 року Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис №245.

Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Сторони більше трьох років проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин та сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено позивачкою у позовній заяві. Відповідач згоден з позовними вимогами про розірвання шлюбу, про що є відповідна заява.

Таким чином, примирення між позивачем та відповідачкою неможливе, спорів про поділ майна та місце проживання дітей між сторонами на час розгляду справи не існує.

Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

Питання щодо визначення місця проживання дітей судом не вирішується, оскільки не є предметом спору та відповідна вимога як позовна позивачкою не заявлялася. Відповідного зустрічного позову з цього приводу до суду також не надходило.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Також, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь судовий збір сплачений за подачу позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу було сплачено судовий збір у розмірі 1 064,96 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №5344-8575-6697-1426 від 09.10.2026 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.3, 5).

За викладених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову щодо розподілу судових витрат та вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 064,96 грн.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.104, 105, 110, 112, 113 СК України; ст.ст.1-13, 76-81, 89, 133, 141, 206, 210, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 18.01.2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Добропіллю реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , актовий запис №6, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 – розірвати.

Після розірвання шлюбу відновити позивачці ОСОБА_1 дошлюбне прізвище – « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Відповідно ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 06.11.2026 року.

Суддя: Донцов Д.Ю.