Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №296/9749/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Суд: Корольовський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №296/9749/25

Суддя: Пилипюк Л. М.

Справа № 296/9749/25

2/296/2115/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Пилипюк Лілії Миколаївни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Коллект Центр» звернулось до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява підписана та подана представником позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14 березня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2107342793641 (далі по тексту рішення - Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 4 600 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Кредитор ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 4 600 гривень.

01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір №1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2107342793641 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» на підставі Договору про надання фінансових послуг № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до відповідача за договором 2107342793641.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2107342793641 від 14 березня 2021 року становить 76 360,46 гривень, з яких: 4 600 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 71 760,46 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 50 957,42 гривень, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 4 600 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 46 357,42 гривень.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором № 2107342793641 від 14 березня 2021 року в розмірі 50 957,42 гривень, а також судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 04 вересня 2025 року прийнято до розгляду справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Згідно з ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексу рішення - ЦПК України) при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Установлено, що місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . На вказану адресу суд двічі надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження, однак такий лист повернувся неврученим відповідачу з відміткою «адресат відсутній».

Суд вжив належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, а тому дійшов висновку про можливість ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Станом на дату ухвалення рішення відзив від відповідача до суду не надійшов.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 14 березня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг №2107342793641 (далі по тексту рішення - Кредитний договір), відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов`язалось надати відповідачу фінансовий кредит у розмірі 4 600 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всі нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.3 Кредитного договору).

Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою (п. 1.4 Кредитного договору).

Пунктом 1.9 Кредитного договору 1 передбачено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить 1 рік.

У разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення/оплати суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1% від неповернутої суми кредиту та/або процентів за користування ним за кожний день прострочення повернення (перевищення строку кредитування) заборгованості (п.3.3. Кредитного договору).

Вказаний вище договір про надання фінансових послуг підписаний представником ТОВ «Служба миттєвого кредитування» Новіковою О. В. та відповідачем ОСОБА_1 . У п. 4.15 договору вказано, що договір підписано електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.

Матеріали свідчать, що відповідач здійснив відповідний алгоритм дій, спрямованих на укладення Кредитного договору.

Заповненням Заяви-анкети на кредит № 2107342793641 (дата створення 14.03.2021 року) та підписанням Договору про надання фінансових послуг № 2107342793641 від 14.03.2021 ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних дій по попередньому заповненню Анкети-заяви та надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номера телефону для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.

При цьому, як сам договір, так й анкета-заява підписані ОСОБА_1 електронним підписом, що підтверджується долученими до матеріалів справи примірниками цих документів.

Суд також ураховує, що за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності Кредитного договору, зазначений договір недійсним не визнано.

Суд установив, що свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконало у повному обсязі, надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором 4 600 гривень, шляхом перерахування кредиту на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей Фор Пей».

Відповідно до проведеного первісним кредитором розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №2107342793641 станом на 21 серпня 2025 року становить 76 360,46 гривень, з яких: 4 600 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 71 760,46 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками.

01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до п.6.1.4. вказаного Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників (додаток №2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 5 535 543,12 гривень (п.7.1. Договору факторингу).

Первісний кредитор ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та новий кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» підписали Реєстр боржників до договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року відповідно до якого право вимоги до відповідача за Кредитним договором перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

Перехід відступлення прав вимоги від ТОВ « Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал» підтверджується актами приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року.

Платіжною інструкцією №307600018 підтверджено, що ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило на користь ТОВ «Служба миттєвого кредитування» згідно договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року суму у розмірі 5 535 543,12 гривень без ПДВ.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023.

Відповідно до п.2.1 вказаного Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатку №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Відповідно до п.5.2 Договору, права вимогу вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток №4).

Як вбачається з Реєстру боржників, який є Додатком № 3 до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2107342793641 від 14 березня 2021 року в загальній сумі 76 360,46 гривень.

Перехід відступлення прав вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект центр» підтверджується актами приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року та актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 509,510,526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (статті 525, 625 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (статті 612 ЦК України).

Щодо розміру заборгованості в спірних правовідносинах суд ураховує таке.

Як уже встановлено судом ОСОБА_1 на підставі укладеного Кредитного договору 14 березня 2021 року отримав кредит у розмірі 4 600 гривень.

Досліджений судом розрахунок заборгованості, який здійснений первісним кредитором, свідчить, що відповідач ОСОБА_1 погашення кредиту не здійснював.

Враховуючи те, що відповідач отриману суму кредиту не повернув, то позов в частині вимог про стягнення тіла кредиту в розмірі 4 600 гривень підлягає до задоволення.

Кредитним договором передбачено граничний строк користування кредитними коштами - 1 рік. Оскільки позичальник не скористався своїм правом щодо повернення кредитних коштів у рекомендований (пільговий) строк (16 днів), тобто у строк найнижчої відсоткової ставки за користування, то кредитодавець продовжив нараховувати позичальнику проценти за користування кредитними коштами в межах граничного строку кредитування. Відтак, період з 14 березня 2021 року по 14 березня 2022 року є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів.

Також суд ураховує, що відповідно до розрахунку заборгованості первісний кредитор здійснював нарахування процентів за користування кредитом за період з 14 березня 2021 року по 30 листопада 2021 року. Відповідно вказаного розрахунку загальний розмір нарахованих процентів становить 35 420 гривень.

Набувши права вимоги за Кредитним договором з 01 грудня 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» продовжило нарахування процентів за користування кредитом по 13 березня 2022 року, процентна ставка – 7,6 % в день, що відповідає п. 1.4 Кредитного договору. Розмір нарахованих процентів за вказаний період – 36 340,46 гривень.

Суд ураховує, що позивач заявляє до стягнення не весь розмір нарахованих процентів за користування кредитом, скориставшись своїм диспозитивним право на зменшення суми стягнення.

Загальний розмір заборгованості, який позивач пред`являє до стягнення - 50 957,42 гривень, з яких 4 600 гривень – тіло кредиту; 46 357,42 гривень – проценти за користування кредитом.

Суд звертає увагу на висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, за змістом якого, щоб правила Закону від 22 листопада 2023 року № 3498-IX про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на кредитний договір необхідно, щоб строк кредитування чи строк, на який надається кредит, було продовжено після 24 грудня 2023 року… За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит,…, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.

Станом на день укладення Кредитних договору була відсутня імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для зменшення нарахованих відповідачу відсотків за укладеним Кредитним договором.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за Кредитним договором у розмірі 50 957,42 гривень, з яких 4 600 гривень – тіло кредиту; 46 357,42 гривень – проценти за користування кредитом.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про задоволення позову, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути 2 422,40 гривень судового збору.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст.133ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК).

Згідно з частинами 1, 2 ст.137ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Суд установив, що 01 липня 2024 року між позивачем ТОВ «Коллект центр» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 відповідно до умов якого, клієнт (ТОВ «Коллект центр») доручає, а виконавець (АО «Лігал Ассістанс») приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу у обсязі та на умовах передбачених даним договором.

Як вбачається з заявки на надання юридичної допомоги №138 від 01 травня 2025 року, ТОВ «Коллект центр» та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання наступних правових (юридичних) послуг: надання усної консультації з вивченням документів - 4 000 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 12 000 гривень.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд ураховує характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу. Дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною, типовою та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з до ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 2108563457550 від 14 березня 2021 року в розмірі 50 957 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 42 копійки.

Стягнути з до ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 2 000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код в ЄДРПОУ 44276926);

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua