Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №300/5073/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/5073/25 пров. № А/857/46101/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Чуприна О.В.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати протиправними дії, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час оновлення облікових даних, шляхом формування електронного військово-облікового документу, йому стало відомо про внесення до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр, ЄДРПВР) інформації про порушення ним правил військового обліку, яку відображено в електронному військово-обліковому документі мобільного застосунку «Резерв+». Вказує, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності. Зауважує, що докази притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку відсутні. З огляду на те, що факт вчинення ним правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП не доведено, оскільки протокол не складався, факт притягнення до відповідальності відсутній. З огляду на вказане, вважає, що наявні підстави для зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК та СП, однак у визначений у повістці строк не з`явився і не надав доказів наявності поважних причин неприбуття. Повістку було надіслано на адресу його зареєстрованого місця проживання, а поштове відправлення повернулося через відсутність адресата. Суд першої інстанції також зазначив, що внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про порушення правил військового обліку та перебування в розшуку було пов`язане з фактичною неявкою позивача за повісткою. Такі дії ТЦК та СП є заходами забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, а автоматичне формування звернення до поліції для його доставлення здійснювалося з метою складення відповідного протоколу. Тому відсутність на момент внесення відомостей окремої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності сама по собі не свідчила про незаконність таких дій. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії ТЦК та СП щодо внесення відповідних відомостей до Реєстру та розшуку позивача були обґрунтованими, оскільки факт порушення правил військового обліку – неявки за належно врученою повісткою позивач не спростував.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку. Вказує, що не був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК та СП, оскільки повістку направлено за неналежною адресою, а доказів її вручення чи належного оповіщення матеріали справи не містять. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача не складався, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не виносилась, а тому, вважає, що відсутні правові підстави для внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п.3 ч.1 ст.311 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є військовозобов`язаним та з 22.05.2024 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що засвідчується відомостями з військового квитка серії НОМЕР_1 від 29.02.2024.

Позивачем 16.07.2025 згенеровано через офіційний мобільний застосунок (додаток) Міністерства оборони України «Резерв +» (далі – додаток «Резерв +») електронний військово-обліковий документ, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер в реєстрі Оберіг № 290220249361524000021.

Також зі змісту паперової копії електронного військово-облікового документу слідує, що такий містить текстове поле з відображенням відомостей «Порушення правил військового обліку».

ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім`я ОСОБА_1 28.02.2025 сформовано повістку № 2742875 про з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_5 16.03.2025 о 14:00 годині для уточнення даних.

Вказану повістку № 2742875 від 28.02.2025, засобами поштового зв`язку через національного оператора АТ «УКРПОШТА», з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610235425168, скеровано ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 .

Як слідує зі змісту Довідки про причини повернення, досилання (Форми 20), складеної АТ «УКРПОШТА», поштове відправлення № 0610235425168 (повістка № 2742875 від 28.02.2025) 13.03.2025 повернуто відправнику у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно паперової копії електронного військово-облікового документу з додатку «Резерв +» станом на 02.12.2024 адреса проживання ОСОБА_1 зазначена АДРЕСА_2 .

В обліковій картці позивача № 280320239309480300097 в графі (21) адреса місця реєстрації (проживання) з 22.05.2024 зазначено: АДРЕСА_3 . Також така карта містить інформацію, що ОСОБА_1 є порушником військового обліку з 26.03.2025.

Представник позивача адвокат Зубченко І.І., в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області із адвокатським запитом щодо наявності відомостей в Інформаційному порталі Національної поліції України відносно позивача.

За результатами розгляду коментованого адвокатського запиту, Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області листом від 21.07.2025 за № 121710-2025 повідомило ОСОБА_2 про те, що за даними системи ІПНП наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Інформація відносно ОСОБА_1 надійшла до підрозділу в електронному вигляді відповідно до пункту 56 Положення шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС. Така взаємодія здійснюється відповідно до вимог Порядку електронної інформаційної взаємодії Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, затвердженого спільним Наказом Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України від 18.05.2023 за № 290/411, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.06.2023 за № 1052/40108.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Однак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі по тексту також – Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Згідно із частиною 8 статті 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

За змістом частини 14 статті 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.

Частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII визначені категорії громадян України щодо військового обов`язку, а саме: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно частини 1 статті 27 Закону № 2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

За змістом частини 1 статті 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву.

Частиною 2 статті 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року за № 154 (надалі по тексту також – Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Правові підстави та порядок здійснення оповіщення військовозобов`язаних осіб засобами потового зв`язку передбачені пунктом 34 Порядку проведення призову громадянина військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за № 560 (далі – Порядок № 560 у редакції від 31.01.2025), відповідно до якого повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Перелік випадків, коли військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового встановлено пунктом 41 Порядку № 560.

Так, за змістом пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом першої інстанції встановлено, що повістку про виклик військовозобов`язаного № 2742875 від 28.02.2025, засобами поштового зв`язку через національного оператора АТ «УКРПОШТА», з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610235425168, скеровано ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 .

Як слідує зі змісту Довідки про причини повернення, досилання (Форми 20), складеної АТ «УКРПОШТА», поштове відправлення № 0610235425168 (повістка № 2742875 від 28.02.2025) 13.03.2025 повернуто відправнику у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно паперової копії електронного військово-облікового документу з додатку «Резерв +» станом на 02.12.2024 адреса проживання ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_2 .

В обліковій картці позивача № 280320239309480300097 в графі (21) адреса місця реєстрації (проживання) з 22.05.2024 зазначено: АДРЕСА_3 .

Судом першої інстанції за наслідками дослідження документів долучених до матеріалів справи встановлено, що адреси місця реєстрації та фактичного проживання, зазначені в електронному військово-обліковому документі з додатку «Резерв +» та в обліковій картці ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (витяг з реєстру «Оберіг») різняться.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів на засвідчення обставини надання ОСОБА_1 , станом на 28.02.2025 (дата формування повістки № 2742875 від 28.02.2025), до ІНФОРМАЦІЯ_5 відомостей про місце проживання за адресою іншою, ніж та, яку внесено до облікової картки № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ).

Згідно підпункту 8 пункту 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання вищевказаного Порядку, позивачем через його особистий кабінет було повідомлено відповідача про зміну адреси його місця проживання.

Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Саме ця адреса була зазначена позивачем під час уточнення даних та міститься в його електронному військово-обліковому документі сформованому в застосунку «Резерв+».

Із електронного військово-облікового документа (Резерв+) позивача слідує, що дата уточнення даних – 02.12.2024, а також, міститься відповідна відмітка «дані уточнено вчасно».

Згідно з п. 8 постанови КМУ №559 від 16 травня 2024 р. «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» військово-обліковий документ в електронній формі містить відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, відповідачу на день надіслання повістки було відомо про актуальну адресу місця проживання позивача, однак повістка була відправлена за іншою адресою.

Отже, у розумінні п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, позивач не був належним чином повідомленим про виклик до ТЦК та СП та не порушив правила військового обілку.

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував, прийшовши до помилкового висновку про те, що позивач порушив правила військового обліку, не з`явившись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до частини 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 за № 1951-VІІІ (надалі по тексту також – Закон № 1951-VІІІ) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VІІІ встановлено, наступне: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VІІІ).

За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення (частина 1 статті 14 Закону №1951-VIII).

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі по тексту також – Порядок № 559) та форму військово-облікового документа.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року за № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі – повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пунктом 7 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (надалі по тексту - QR-код військово-облікового документа).

Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку;

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку;

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону України № 1951-VІІІ електронний кабінет – це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв +».

Відтак, оскільки в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, що полягає у неявці по повістці № 2742875 на 16.03.2025 о 14:00 год. для уточнення військово-облікових даних, колегія суддів приходить до висновку про те, що автоматичне внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») інформації про порушення позивачем правил військового обліку є необґрунтованим.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає за необхідне визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Поряд з тим, частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи слідує, що позивачем згідно з платіжною інструкцією № 6912-5413-5725-5164 від 17 липня 2025 року сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 968 грн 96 коп.

Також, із матеріалів справи слідує, що позивачем згідно з платіжною інструкцією № 6071-7203-9678-5016 від 31 жовтня 2025 року сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1453 грн 44 коп.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області 2422,40 грн судового збору.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору. У зв`язку із цим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову, з вирішенням питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі № 300/5073/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 2422 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. Б. Заверуха

суддіО. М. Гінда

З. М. Матковська