Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №320/34351/25
Суддя: Кушнова А.О.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року справа №320/34351/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обчислення та виплати з 01.01.2025 пенсії ОСОБА_1 в неповному розмірі шляхом застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нараховувати та виплачувати з 01.01.2025 пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90 % сум грошового забезпечення, без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, та виплатити різницю між нарахованим і фактично виплаченим розміром пенсії з 01.01.2025 по день проведення перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач послався на рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №640/9837/22, яким, за його доводами, відповідача зобов`язано здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90 % сум грошового забезпечення з урахуванням раніше проведених виплат.
Також позивач зазначив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі №320/38492/23 відповідача зобов`язано здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату його пенсії без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням нарахованої індексації за 2022 та 2023 роки та раніше проведених виплат.
Позивач указав, що з 01.01.2025 відповідач здійснив виплату його пенсії із застосуванням коефіцієнтів зменшення, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. На звернення представника позивача від 04.02.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 06.03.2025 повідомило про проведені перерахунки та застосування зазначених коефіцієнтів.
За доводами позивача, підсумковий розмір пенсії з надбавками станом на 01.01.2025 становив 42 084,95 грн. При визначенні суми до виплати відповідач спочатку обмежив її розмір сумою 40 062,55 грн, після чого застосував до цієї суми коефіцієнти зменшення. Унаслідок цього розмір пенсії до виплати визначено в сумі 29 490,17 грн.
Позивач вважає, що застосування до його пенсії обмеження максимальним розміром та коефіцієнтів зменшення суперечить положенням Закону України від 09.04.1992 №2262-XII та призводить до виплати пенсії в неповному розмірі. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою витребувано від відповідача копії матеріалів пенсійної справи позивача, письмові пояснення щодо виду, розміру та складових пенсії, розрахунок нарахованої та виплаченої пенсії з 01.01.2025 з урахуванням доплат, індексації та судових рішень, докази й пояснення щодо підстав обмеження пенсії максимальним розміром, пояснення щодо підстав застосування понижуючих коефіцієнтів після перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 06.06.2024 у справі №320/38492/23, а також довідку про суми пенсії, виплачені позивачу з моменту її призначення. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа копію ухвали від 04.09.2025 доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 06.09.2025 о 00:57.
29.09.2025 до суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вх. №60954), у прохальній частині якого відповідач просив залучити Міністерство соціальної політики України до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Клопотання обґрунтовано повноваженнями Міністерства у сфері пенсійного забезпечення та його статусом головного розпорядника бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВК 2506080. На думку відповідача, від дій Міністерства залежатиме виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2026 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про залучення Міністерства соціальної політики України до участі в адміністративній справі №320/34351/25 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відмовлено.
02.10.2025 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на позовну заяву (вх. №61868), у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Щодо перерахунку пенсії відповідач послався на статтю 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII та Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до цього Закону, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. Відповідач також навів доводи щодо перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та зазначив, що визначення основного розміру пенсії виходячи із 70 % відповідних сум грошового забезпечення під час цього перерахунку, на його думку, відповідало редакції статті 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII, чинній на час його проведення.
Стосовно обмеження пенсії максимальним розміром відповідач послався на положення частини сьомої статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII, зміни до цієї норми щодо строку дії тимчасового обмеження та рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016. Відповідач вказав на відсутність зворотної дії зазначеного рішення Конституційного Суду України та з цих підстав заперечив проти доводів позивача щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Щодо застосування коефіцієнтів зменшення пенсії відповідач зазначив, що постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 прийнято на виконання статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік". На думку відповідача, ці положення були обов`язковими до застосування при визначенні розміру пенсії до виплати у 2025 році. Відповідач послався на необхідність збалансування видатків державного бюджету в умовах воєнного стану та зазначив, що коефіцієнти застосовуються до частини пенсійної виплати понад установлений поріг, яка, за його доводами, не забезпечена страховими внесками. Також відповідач звернув увагу на передбачені пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 випадки, в яких коефіцієнти до пенсійних виплат не застосовуються.
У відзиві відповідач також заявив клопотання про зупинення провадження у справі №320/34351/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/2229/25. В обґрунтування клопотання зазначив, що у справі №320/2229/25 оскаржено абзац перший пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 у частині застосування коефіцієнтів до пенсій, призначених або перерахованих відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2026 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зупинення провадження в адміністративній справі №320/34351/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/2229/25 відмовлено.
15.12.2025 в підсистемі "Електронний суд" сформовано клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про долучення доказів. На виконання ухвали суду від 04.09.2025 відповідач подав разом із цим клопотанням копії наявних в електронній пенсійній справі розрахунків пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з протоколом від 01.01.2007 за пенсійною справою №СБА6821 (Державна прикордонна служба України) позивач мав військове звання полковника, проходив службу на посаді заступника начальника управління - начальника відділу лікарсько-профілактичної допомоги Військово-медичного управління Держкомкордону України та був звільнений зі служби 17.05.2000. У протоколі датою звернення за пенсією зазначено 17.05.2000, вислугу років визначено в розмірі 35 років, з яких 34 роки - календарна вислуга. Основний розмір пенсії у протоколі визначено виходячи з 90 % грошового забезпечення. У розрахунках пенсії за вислугу років за пенсійною справою №СБА6821 зазначено, що пенсія призначена (обчислена) з 18.05.2000.
У позовній заяві позивач послався на рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №640/9837/22, на виконання якого, за його твердженням, відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2018 виходячи з 90 % сум грошового забезпечення. Застосування відповідачем 90 % грошового забезпечення при обчисленні основного розміру пенсії у спірний період підтверджується розрахунками за пенсійною справою позивача.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі №320/38492/23 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження з 01.03.2023 виплати пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначеним рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача починаючи з 01.03.2023 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням нарахованої індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 №168, і раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Як вбачається з мотивувальної частини рішення, відмову у вимозі щодо перерахунку та виплати пенсії виходячи з 90 % грошового забезпечення суд обґрунтував відсутністю доказів зменшення відповідачем відсоткового значення основного розміру пенсії у спірних правовідносинах.
04.02.2025 адвокат Глазова Олена Миколаївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про визнання права. У заяві порушено питання про виплату пенсії з 01.01.2025 без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат. Звернення зареєстровано відповідачем 06.02.2025 за №6790/М-2600-25.
У тексті зазначеної заяви пенсію названо пенсією у зв`язку з втратою годувальника. Водночас у протоколі за пенсійною справою №СБА6821, розрахунках пенсії та відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вид пенсії ОСОБА_1 визначено як пенсію за вислугу років.
За результатами розгляду звернення Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 06.03.2025 №10538-6790/М-02/8-2600/25 повідомило адвоката Глазову Олену Миколаївну про те, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі №320/38492/23 позивачу здійснено з 01.03.2023 перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. За відомостями, наведеними у листі, перерахунок проведено з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 №168, і раніше виплачених сум. Відповідач зазначив, що після виконання вказаного рішення пенсія позивача, нарахована без обмеження максимальним розміром, становила 40 062,55 грн.
У цьому ж листі відповідач повідомив, що з 01.01.2025 розмір пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів зменшення, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, визначено в сумі 29 490,17 грн. У листі наведено розрахунок пенсії за вислугу років за пенсійною справою №СБА6821 з деталізацією застосованих коефіцієнтів.
У матеріалах справи також наявний документ "Перерахунок пенсії" за пенсійною справою №СБА6821, у якому зазначено, що пенсію за вислугу років ОСОБА_1 перераховано з 01.01.2025. Як підставу перерахунку зазначено рішення суду. За відомостями цього документа розпорядження про перерахунок відправлено 04.12.2024, а суму пенсії з 01.01.2025 визначено в розмірі 40 062,55 грн.
Згідно із зазначеним документом сума грошового забезпечення для обчислення пенсії становила 28 839,30 грн. До неї включено посадовий оклад у розмірі 9 020,00 грн, оклад за військовим званням у розмірі 1 480,00 грн, процентну надбавку за вислугу років у розмірі 50 %, що становила 5 250,00 грн, та середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці в розмірі 13 089,30 грн.
Основний розмір пенсії за вислугу 35 років обчислено виходячи з 90 % грошового забезпечення, що становило 25 955,37 грн. До цієї суми включено індексацію за 2022 рік у розмірі 3 633,75 грн, за 2023 рік - 1 500,00 грн, за 2024 рік - 1 500,00 грн. З урахуванням зазначеної індексації основний розмір пенсії становив 32 589,12 грн.
Збільшення основного розміру пенсії на 25 %, відображене в розрахунку за кодом 298, становило 8 147,28 грн. З урахуванням цього збільшення сума становила 40 736,40 грн. У розрахунку також відображено підвищення особам, прирівняним до осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи, у розмірі 708,30 грн, виплату за кодом 7190005 у розмірі 50,00 грн та підвищення за особливі заслуги перед Україною в розмірі 590,25 грн. Підсумковий розмір пенсії з надбавками становив 42 084,95 грн. У рядку "З урахуванням максимального розміру пенсії" відповідач зазначив 40 062,55 грн.
З розрахунку, наведеного в листі відповідача від 06.03.2025 №10538-6790/М-02/8-2600/25, убачається, що для застосування коефіцієнтів за постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 відповідач використав суму 40 062,55 грн. При цьому частину пенсії в розмірі 23 610,00 грн враховано без пониження. До наступної частини в розмірі 2 361,00 грн застосовано коефіцієнт 0,5, унаслідок чого до підсумку включено 1 180,50 грн. До частини в розмірі 4 722,00 грн застосовано коефіцієнт 0,4 та враховано 1 888,80 грн. До решти суми в розмірі 9 369,55 грн застосовано коефіцієнт 0,3 та враховано 2 810,87 грн. У результаті розмір пенсії до виплати визначено в сумі 29 490,17 грн.
Крім того, відповідач надав розрахунок пенсії за вислугу років за пенсійною справою №СБА6821 від 09.12.2025. У цьому розрахунку сума грошового забезпечення для обчислення пенсії становила 28 839,30 грн, основний розмір пенсії виходячи з 90 % цієї суми - 25 955,37 грн. Поряд з індексацією за 2022, 2023 та 2024 роки в розрахунку відображено індексацію за 2025 рік у розмірі 1 500,00 грн. З урахуванням індексації основний розмір пенсії становив 34 089,12 грн, а його збільшення на 25 % - 8 522,28 грн. Сума основного розміру пенсії з урахуванням цього збільшення становила 42 611,40 грн.
У розрахунку від 09.12.2025 також відображено підвищення в розмірах 708,30 грн, 50,00 грн та 590,25 грн. Підсумковий розмір пенсії з надбавками становив 43 959,95 грн. У рядку щодо розміру пенсії з урахуванням максимального розміру відповідач, як і в попередньому розрахунку, зазначив 40 062,55 грн. До відповідних частин цієї суми відповідач застосував коефіцієнти 0,5, 0,4 та 0,3, унаслідок чого розмір пенсії до виплати за розрахунком від 09.12.2025 становив 29 490,17 грн.
Таким чином, у розрахунках пенсії за спірний період відповідач визначав її основний розмір виходячи з 90 % сум грошового забезпечення. Підсумковий розмір пенсії з надбавками за перерахунком з 01.01.2025 становив 42 084,95 грн, а в розрахунку від 09.12.2025 з урахуванням індексації за 2025 рік - 43 959,95 грн. В обох розрахунках для визначення розміру пенсії до виплати відповідач виходив із суми 40 062,55 грн, яку зазначив у рядку щодо обмеження пенсії максимальним розміром. Після застосування до відповідних частин цієї суми коефіцієнтів зменшення за постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 розмір пенсії до виплати визначено в сумі 29 490,17 грн.
Не погоджуючись із визначенням розміру пенсії до виплати з 01.01.2025, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Спір у цій справі виник у зв`язку з визначенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розміру пенсії ОСОБА_1 до виплати з 01.01.2025. Як установлено судом, підсумковий розмір пенсії позивача за перерахунком з 01.01.2025 становив 42 084,95 грн. У рядку щодо розміру пенсії з урахуванням обмеження максимальним розміром відповідач зазначив 40 062,55 грн. Після застосування до відповідних частин цієї суми коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, відповідач визначив розмір пенсії до виплати в сумі 29 490,17 грн.
Отже, правовій оцінці підлягають окремо визначення відповідачем суми 40 062,55 грн як розміру пенсії з урахуванням обмеження максимальним розміром та подальше застосування до відповідних частин цієї суми коефіцієнтів зменшення пенсії. Застосування кожного з цих обмежень мало самостійний вплив на розмір пенсії, визначений відповідачем до виплати.
Щодо доводів відповідача про обчислення основного розміру пенсії виходячи із 70 % грошового забезпечення суд враховує, що у відзиві ці доводи наведено стосовно перерахунку пенсії з 01.01.2018. Натомість у наданих відповідачем розрахунках, які стосуються спірного періоду, основний розмір пенсії позивача обчислено виходячи з 90 % грошового забезпечення в сумі 28 839,30 грн та визначено в розмірі 25 955,37 грн. Розбіжність між підсумковим розміром пенсії та сумою, визначеною до виплати, виникла внаслідок застосування обмежень після обчислення основного розміру пенсії та врахування її складових. З огляду на це суд оцінює доводи сторін щодо 90 % грошового забезпечення в межах заявленої вимоги про виплату пенсії з 01.01.2025.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України від 09.04.1992 №2262-XII, визначаються цим Законом.
Відповідно до абзацу першого статті 1-1 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Абзацом третім статті 1-1 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII визначено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Отже, Закон України від 09.04.1992 №2262-XII є спеціальним законом, який регулює пенсійне забезпечення позивача. Інші нормативно-правові акти у цій сфері застосовуються з урахуванням вимоги щодо їх відповідності законам, зазначеним у статті 1-1 Закону №2262-XII. Встановлений цією статтею порядок зміни умов і норм пенсійного забезпечення має значення і для оцінки правил, за якими територіальний орган Пенсійного фонду України визначив суму вже призначеної пенсії до виплати.
У цій справі після обчислення пенсії за вислугу років виходячи з 90 % грошового забезпечення, з урахуванням індексації, надбавок та підвищень, відповідач визначив до виплати меншу суму. Тому для оцінки спірних дій суд виходить із правового регулювання, що діяло у відповідному періоді, та окремо перевіряє підстави, з яких відповідач обмежив підсумковий розмір пенсії сумою 40 062,55 грн і застосував до відповідних частин цієї суми коефіцієнти зменшення.
Щодо застосування до пенсії позивача коефіцієнтів зменшення, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, суд зазначає таке.
Статтею 46 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі - Закон №4059-IX) для визначених у цій статті пенсій, зокрема призначених або перерахованих відповідно до Закону №2262-XII, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, передбачено, що такі пенсії виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання статті 46 Закону №4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (далі - Постанова №1). Пунктом 1 Постанови №1 передбачено застосування коефіцієнтів до окремих частин пенсійної виплати, що перевищують визначені в цьому пункті пороги. Для частини виплати між десятьма й одинадцятьма прожитковими мінімумами встановлено коефіцієнт 0,5, між одинадцятьма й тринадцятьма - 0,4, між тринадцятьма й сімнадцятьма - 0,3, між сімнадцятьма й двадцятьма одним - 0,2, а для частини виплати понад двадцять один прожитковий мінімум - 0,1.
Як установлено судом, відповідач застосував цей механізм до пенсії позивача з 01.01.2025. За основу розрахунку відповідач узяв 40 062,55 грн. Частину цієї суми в розмірі 23 610,00 грн ураховано повністю, а до наступних частин у розмірах 2 361,00 грн, 4 722,00 грн та 9 369,55 грн застосовано коефіцієнти 0,5, 0,4 та 0,3 відповідно. У результаті суму пенсії до виплати визначено в розмірі 29 490,17 грн. Отже, застосування коефіцієнтів зменшило визначену відповідачем суму до виплати на 10 572,38 грн порівняно із сумою, з якої ці коефіцієнти обчислено.
Оцінюючи доводи відповідача про обов`язковість застосування статті 46 Закону №4059-IX та Постанови №1, суд враховує, що пенсію позивачу призначено за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII. Стаття 1-1 цього Закону встановлює спеціальний порядок зміни умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Запроваджені статтею 46 Закону №4059-IX та пунктом 1 Постанови №1 коефіцієнти застосовуються після обчислення розміру пенсії та зменшують суму, яку пенсіонер одержує до виплати. Такий порядок виплати змінює умови пенсійного забезпечення осіб, пенсію яким призначено за Законом №2262-XII. Зміни щодо застосування зазначених коефіцієнтів до пенсій, призначених за Законом №2262-XII, у порядку, передбаченому статтею 1-1 цього Закону, внесені не були.
Посилання відповідача на необхідність збалансування видатків державного бюджету в умовах воєнного стану пояснює мету запровадження коефіцієнтів. Водночас правомірність їх застосування до пенсії позивача визначається з урахуванням порядку зміни умов пенсійного забезпечення, установленого спеціальним законом. Наведені у відзиві доводи щодо фінансування виплат за рахунок державного бюджету та застосування коефіцієнтів до частини пенсійної виплати понад установлений поріг цього висновку не змінюють. Передбачені пунктом 2 Постанови №1 винятки визначають межі застосування встановленого нею механізму. Посилання на ці винятки не усуває необхідності перевірити правомірність застосування самого механізму до пенсії позивача за Законом №2262-XII.
У пункті 55 постанови від 11.09.2025 у справі №120/1081/25 Верховний Суд дійшов висновку, що застосування статті 46 Закону №4059-IX та Постанови №1 до пенсії за Законом №2262-XII "є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України".
Цей висновок Верховний Суд підтвердив у пункті 28 постанови від 02.04.2026 у справі №620/2506/25. У зазначеній справі Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено позов щодо застосування коефіцієнтів зменшення до пенсії, призначеної за Законом №2262-XII.
Суд враховує наведені висновки Верховного Суду, оскільки у цій справі відповідач з 01.01.2025 застосував до пенсії позивача за вислугу років ті самі положення статті 46 Закону №4059-IX та пункту 1 Постанови №1. Довід відповідача про чинність цих положень на час здійснення розрахунку сам по собі не підтверджує правомірності їх застосування у спірних правовідносинах. При вирішенні індивідуального спору суд визначає норми, які підлягають застосуванню до пенсії позивача, з урахуванням спеціального правового регулювання та висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права.
Суд також враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №320/2229/25 визнано протиправним та нечинним абзац перший пункту 1 Постанови №1 у частині його застосування до осіб, яким пенсії призначені або перераховані відповідно до Закону №2262-XII. Це рішення набрало законної сили 09.12.2025 після його перегляду Шостим апеляційним адміністративним судом. Постановою Верховного Суду від 20.05.2026 у справі №320/2229/25 рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, наслідки визнання зазначеного положення Постанови №1 нечинним настали з 09.12.2025. Правомірність застосування відповідачем коефіцієнтів у період з 01.01.2025 до цієї дати суд оцінює з урахуванням вимог статті 1-1 Закону №2262-XII та наведених висновків Верховного Суду щодо застосування статті 46 Закону №4059-IX і Постанови №1 в індивідуальних пенсійних спорах.
За таких обставин суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування з 01.01.2025 до пенсії ОСОБА_1 коефіцієнтів зменшення, передбачених статтею 46 Закону №4059-IX та пунктом 1 Постанови №1, є протиправними.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд зазначає таке.
З розрахунку за пенсійною справою №СБА6821 вбачається, що за перерахунком з 01.01.2025 підсумковий розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням надбавок становив 42 084,95 грн. Водночас у рядку "З урахуванням максимального розміру пенсії" відповідач зазначив 40 062,55 грн. Саме із цієї суми відповідач надалі здійснив розрахунок пониження за постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1.
У розрахунку від 09.12.2025, у якому відображено індексацію за 2025 рік, підсумковий розмір пенсії з надбавками становив 43 959,95 грн. При цьому в рядку щодо розміру пенсії з урахуванням обмеження максимальним розміром відповідач знову зазначив 40 062,55 грн. Отже, збільшення підсумкового розміру пенсії, відображене в цьому розрахунку, не було враховане при визначенні суми, з якої відповідач обчислив розмір пенсії до виплати.
У листі від 06.03.2025 №10538-6790/М-02/8-2600/25 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило, що сума 40 062,55 грн була визначена після здійснення перерахунку на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі №320/38492/23. За відомостями, наведеними в листі, цей перерахунок проведено з 01.03.2023 без обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Водночас у спірних розрахунках за 2025 рік ту саму суму зазначено в рядку щодо обмеження максимальним розміром і використано для визначення виплати, хоча підсумковий розмір пенсії з надбавками був вищим.
Таким чином, сума 40 062,55 грн у спірних розрахунках фактично виконувала функцію граничного розміру пенсії. Визначення цієї суми під час попереднього перерахунку саме по собі не надавало відповідачу підстав використовувати її як межу пенсійної виплати у 2025 році. Правомірність застосування цієї межі суд оцінює окремо від правомірності застосування коефіцієнтів зменшення, оскільки кожна з цих дій вплинула на суму пенсії, визначену до виплати.
Суд враховує, що частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII було встановлено обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Зазначені положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
У відзиві відповідач послався на внесення змін до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII щодо строку дії тимчасового обмеження пенсії та на відсутність зворотної дії рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016. Оцінюючи цей довід, суд враховує, що позивач оспорює визначення розміру пенсії до виплати з 01.01.2025. На цю дату положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII вже втратили чинність. Тому довід про відсутність зворотної дії рішення Конституційного Суду України не обґрунтовує застосування обмеження до пенсії позивача у спірному періоді.
Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, розглядаючи питання про обмеження максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, у пункті 30 зазначив, що "застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016". У цій справі Верховний Суд визнав протиправним обмеження максимального розміру пенсії та дійшов висновку про помилковість застосування до відповідних правовідносин статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано неконституційними приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами в тій частині, в якій вони поширюють свою дію на Закон №2262-XII. Конституційний Суд України визначив, що зазначені приписи втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення цього рішення. Отже, станом на 01.01.2025 стаття 2 Закону №3668-VI у відповідній частині також не могла бути правовою підставою для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Оцінюючи зв`язок спірних дій відповідача з виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі №320/38492/23, суд виходить зі змісту зобов`язання, визначеного резолютивною частиною цього рішення.
У справі №320/38492/23 суд вирішив спір щодо обмеження виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами та зобов`язав відповідача здійснити її перерахунок і виплату починаючи з 01.03.2023 з урахуванням індексації за постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 №168. Суми 40 062,55 грн у резолютивній частині цього рішення не визначено. Як убачається з листа від 06.03.2025 №10538-6790/М-02/8-2600/25, її визначив відповідач за результатами перерахунку на виконання рішення суду як розмір пенсії, нарахованої без обмеження максимальним розміром.
У цій справі предметом оцінки є використання відповідачем суми 40 062,55 грн як межі при визначенні розміру пенсії до виплати за розрахунками 2025 року. За перерахунком з 01.01.2025 відповідач визначив підсумковий розмір пенсії з надбавками в сумі 42 084,95 грн. У розрахунку від 09.12.2025, який містить індексацію за 2025 рік, цей розмір становив 43 959,95 грн. В обох розрахунках відповідач зазначив у рядку щодо максимального розміру пенсії 40 062,55 грн та використав саме цю суму для подальшого застосування коефіцієнтів зменшення.
Суд враховує, що в документі "Перерахунок пенсії" як підставу перерахунку зазначено рішення суду та наведено відомості про відправлення розпорядження 04.12.2024. Резолютивною частиною рішення від 06.06.2024 у справі №320/38492/23 визначено обов`язок відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації за постановами Кабінету Міністрів України №118 та №168 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами. За відомостями листа відповідача від 06.03.2025 №10538-6790/М-02/8-2600/25, сума 40 062,55 грн є результатом цього перерахунку. У розрахунку від 09.12.2025 відповідач врахував індексацію за 2025 рік, якої попереднє судове рішення не охоплювало, та визначив підсумковий розмір пенсії з надбавками в сумі 43 959,95 грн. Водночас при визначенні суми до виплати відповідач зберіг межу 40 062,55 грн. Саме застосування цієї межі до пенсії, обчисленої з урахуванням нових нарахувань, суд оцінює в межах цього позову.
У пункті 55 постанови від 15.09.2026 у справі №580/490/26 Верховний Суд зазначив, що за обставин, коли порушення прав особа пов`язує зі способом виконання попереднього рішення, "належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України". У справі ОСОБА_1 оспорюється обмеження пенсійних виплат за розрахунками 2025 року фіксованою сумою 40 062,55 грн, яку відповідач використав також після врахування індексації за 2025 рік. Тому правомірність застосування цієї межі підлягає оцінці в межах цього позову.
Оскільки відповідач використав суму 40 062,55 грн як граничний розмір пенсії за спірними розрахунками 2025 року, а правової підстави для застосування такої межі не встановлено, суд дійшов висновку про протиправність обмеження пенсії позивача зазначеною сумою.
Визначаючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про "інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів".
Судом установлено, що під час визначення розміру пенсії позивача до виплати з 01.01.2025 відповідач обмежив її сумою 40 062,55 грн, після чого застосував до відповідних частин цієї суми коефіцієнти зменшення, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Унаслідок застосування цих обмежень відповідач визначив розмір пенсії до виплати в сумі 29 490,17 грн.
Визнання протиправними дій щодо застосування коефіцієнтів зменшення саме по собі не відновлює права позивача на одержання пенсії в належному розмірі. Суму 40 062,55 грн відповідач використав як вихідну для застосування цих коефіцієнтів уже після обмеження підсумкового розміру пенсії. Тому для відновлення порушеного права належить зобов`язати відповідача визначити належні до виплати суми пенсії за відповідні періоди без обмеження її максимальним розміром і без застосування коефіцієнтів за постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1.
Щодо зазначення 90 % сум грошового забезпечення у вимозі про нарахування та виплату пенсії суд враховує, що за розрахунками пенсійної справи №СБА6821 відповідач у спірному періоді застосував саме це відсоткове значення. Порушення права позивача полягає у зменшенні суми пенсії на етапі визначення її розміру до виплати. Тому зазначення 90 % сум грошового забезпечення у способі захисту визначає вихідний показник уже обчисленої пенсії, який підлягає врахуванню при усуненні встановлених у цій справі обмежень.
Суд також враховує, що підсумковий розмір пенсії з надбавками за перерахунком з 01.01.2025 становив 42 084,95 грн, а в розрахунку від 09.12.2025 з урахуванням індексації за 2025 рік - 43 959,95 грн. Ці суми відображають різний склад нарахувань. Розмір належної до виплати різниці має бути визначений відповідачем за відповідні місяці з урахуванням складових пенсії, належних позивачу в кожному з них, та сум, фактично виплачених за ці місяці.
Визначаючи період, за який належить здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, суд враховує, що застосування відповідачем обмеження пенсії максимальним розміром та коефіцієнтів зменшення підтверджується розрахунками за 2025 рік. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 регулювала виплату пенсій у 2025 році та втратила чинність з 01.01.2026. Матеріали справи не містять розрахунків пенсії позивача за період після 31.12.2025, які б підтверджували застосування відповідачем у цьому періоді спірних обмежень.
За таких обставин належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення та виплати пенсії в неповному розмірі за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 включно внаслідок застосування коефіцієнтів зменшення та зобов`язання відповідача здійснити за цей період перерахунок і виплату пенсії з визначенням її основного розміру виходячи з 90 % сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування зазначених коефіцієнтів, з урахуванням раніше проведених виплат.
У частині вимоги про нарахування та виплату пенсії без спірних обмежень за період після 31.12.2025 у задоволенні позову належить відмовити, оскільки застосування цих обмежень у зазначеному періоді судом не встановлено. Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються "учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав".
До позовної заяви ОСОБА_1 додав копію посвідчення учасника бойових дій. Предметом спору у цій справі є виплата позивачу пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII. Отже, спір стосується реалізації права позивача на пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову.
Судовий збір за подання позовної заяви позивачем не сплачувався. Вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач не заявив. Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять. За таких обставин підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 включно в неповному розмірі шляхом застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 включно, визначивши її основний розмір виходячи з 90 % сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua