Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №320/37590/25 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №320/37590/25

Суддя: Кушнова А.О.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року справа №320/37590/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 07.05.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 07.05.2025.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 2, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 2010 року отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.05.2025 про проведення перерахунку пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак отримав відмову.

На думку позивача, оскільки пенсію йому призначено до внесення змін до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", він зберігає право на пільгове обчислення доплати за понаднормовий стаж відповідно до редакції цієї норми, чинної на час призначення пенсії. Вважаючи відмову відповідача у проведенні такого перерахунку протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від сторін докази по справі.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду через підсистему "Електронний суд" 11.10.2025, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначив, що позивач отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на положення пункту 2 статті 56 останнього Закону, відповідач вказав, що збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад установлений цією нормою стаж пов`язане з призначенням пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач вважає, що пункт 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" регулює пільги щодо обчислення стажу роботи для призначення пенсії, а не розрахунок величини понаднормативного стажу. Зазначив, що за наявності у позивача 34 повних років страхового стажу доплату за понаднормовий стаж обчислено відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за 9 років роботи понад стаж 25 років, а її розмір становить 212,49 грн. З огляду на викладене відповідач вважає відсутніми підстави для проведення перерахунку пенсії на умовах, зазначених позивачем.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, віднесеним до категорії 2, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, 23.06.2010 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії, зареєстрованою за №404/8433.

Згідно з протоколом Деснянського районного управління Пенсійного фонду України №41749 від 02.09.2010 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 30.05.2010. У зазначеному протоколі відображено статус позивача як ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 у 1986 році.

На час призначення пенсії загальний стаж позивача становив 32 роки 6 місяців 1 день, у тому числі стаж після 01.01.2004 - 6 років 5 місяців 1 день. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії визначено в розмірі 2164,94 грн, коефіцієнт страхового стажу - 0,32500, а з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 - 0,43875.

Відповідно до зазначеного протоколу розмір пенсії за віком становив 949,87 грн, доплата за понаднормативний стаж за 7 років - 49,42 грн, загальний розмір пенсії за віком - 999,29 грн. Додаткову пенсію особі, віднесеній до категорії 2 постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено в розмірі 105,90 грн. Загальний розмір пенсії з 30.05.2010 становив 1105,19 грн.

Наведені відомості щодо тривалості стажу позивача також відображені в розрахунку стажу Деснянського районного управління Пенсійного фонду України по пенсійній справі №41749, долученому до матеріалів справи.

Як вбачається з розрахунку перерахунку пенсії позивача, сформованого 25.02.2025 о 16:12, з 01.03.2025 проведено перерахунок його пенсії у зв`язку з індексацією заробітку.

У зазначеному розрахунку відображено, що загальний страховий стаж позивача становить 34 роки 2 місяці 4 дні, з яких стаж до 01.01.2004 - 26 років 1 місяць, після 01.01.2004 - 8 років 1 місяць 4 дні. Коефіцієнт страхового стажу визначено в розмірі 0,34167, заробіток для обчислення пенсії - 11692,63 грн.

Розмір пенсії за віком з 01.03.2025 визначено в сумі 3995,02 грн. Доплату за понаднормовий стаж обчислено за 9 років у розмірі 212,49 грн, унаслідок чого основний розмір пенсії становив 4207,51 грн. З урахуванням додаткової пенсії особі, віднесеній до категорії 2 учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі 170,82 грн загальний розмір пенсії позивача становив 4378,33 грн.

Особовий рахунок позивача № НОМЕР_2 відкрито 23.06.2010.

07.05.2025 представник позивача - адвокат Дзісь Андрій Романович звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо перерахунку пенсії.

У зазначеній заяві представник позивача просив провести перерахунок пенсії зі збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування двоскладової формули при її обчисленні. Також просив надати актуальні розрахунки з матеріалів пенсійної справи, зокрема протокол-рішення, розрахунок страхового стажу та розрахунок заробітку.

Заяву обґрунтовано тим, що позивач отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, а редакція пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, яка діяла до внесення змін у 2017 році, передбачала збільшення пенсії за понаднормовий стаж без умови її призначення на підставі частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зазначене звернення зареєстровано Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 08.05.2025 за №23760/Г-2600-25.

За результатами розгляду звернення Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 02.06.2025 №25090-23760/Г-02/8-2600/25 повідомило представника позивача, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та отримує пенсію за віком, розраховану відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень статті 55 Закону №796-XII.

У зазначеному листі відповідач послався на пункт 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, яка передбачає збільшення пенсії за понаднормовий стаж у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач зазначив, що, на його думку, пункт 2 статті 56 Закону №796-XII регулює пільги щодо обчислення стажу роботи для призначення пенсії, а не розрахунок величини понаднормативного стажу.

Також відповідач повідомив, що за наявності у позивача 34 повних років страхового стажу його понаднормовий стаж становить 9 років, визначених як різниця між 34 та 25 роками, а доплата за такий стаж становить 212,49 грн. До листа долучено копію рішення про перерахунок пенсії з 01.03.2025.

Таким чином, перерахунок пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років на умовах, зазначених у заяві представника позивача, відповідачем проведено не було.

На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 13.10.2025 №2600-0309-8/181419 надало пояснення щодо призначення та обчислення пенсії позивача, довідку про її розмір та копії документів пенсійної справи.

У зазначеному листі відповідач підтвердив, що за заявою від 23.06.2010 №404/8433 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII з 30.05.2010.

Відповідач повідомив, що при призначенні пенсії враховано загальний трудовий стаж тривалістю 32 роки 6 місяців 1 день та заробіток за періоди з 01.01.1988 по 31.12.1992 і з 01.07.2000 по 31.05.2010. Розмір пенсії з 30.05.2010 становив 1105,19 грн.

Також відповідач зазначив, що з 01.03.2025 пенсію позивача обчислено з урахуванням стажу тривалістю 34 роки 2 місяці 4 дні, індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,31174 та коефіцієнта страхового стажу 0,34167. Доплату за понаднормовий стаж визначено за 9 років у розмірі 212,49 грн, а загальний розмір пенсії - 4378,33 грн.

При цьому відповідач повторно висловив позицію про відсутність підстав для обчислення пенсії на умовах, зазначених позивачем.

Відповідно до довідки про доходи №6954 9297 2746 2935, сформованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 09.10.2025 о 17:00 щодо пенсійної справи №930030867825, позивач отримує пенсію за віком. За січень та лютий 2025 року розмір пенсії становив 3966,29 грн щомісячно, а за період з березня по жовтень 2025 року - 4378,33 грн щомісячно.

Не погоджуючись із відмовою відповідача у проведенні перерахунку пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років без застосування двоскладової формули, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII), без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Положеннями частини другої статті 27 Закону №1058-IV визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон №2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, пункт 2 статті 56 Закону №796-XII після слів "не вище 85 процентів заробітку" доповнено словами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”".

Отже, у зв`язку із внесенням зазначених змін Закон №796-XII пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад установлений пунктом 2 статті 56 цього Закону стаж із призначенням пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV.

Водночас до внесення зазначених змін пункт 2 статті 56 Закону №796-XII передбачав пільгове обчислення доплати за понаднормовий стаж без умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону №1058-IV.

Вирішуючи питання щодо застосування зазначених норм до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 06.09.2023 у справі №300/2091/21, від 10.01.2024 у справі №300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції змін, внесених Законом №2148-VIII, на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, у зв`язку із чим відступив від таких висновків та сформував наступні висновки:

"(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону №796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.

(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону №796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи).

Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим".

Застосовуючи наведені правові висновки до обставин цієї справи, суд зазначає, що пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII позивачу призначено з 30.05.2010, що підтверджується протоколом Деснянського районного управління Пенсійного фонду України №41749 від 02.09.2010 та поясненнями відповідача, наданими листом від 13.10.2025 №2600-0309-8/181419.

Таким чином, пенсію позивачу призначено до внесення Законом №2148-VIII змін до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, якими передбачено умову щодо призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону №1058-IV.

Судом також встановлено, що на час призначення пенсії стаж позивача становив 32 роки 6 місяців 1 день, а відповідно до розрахунку перерахунку пенсії з 01.03.2025 - 34 роки 2 місяці 4 дні.

Отже, наявність у позивача стажу роботи понад установлений пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII мінімальний стаж для чоловіків - 20 років - підтверджується матеріалами пенсійної справи та не заперечується відповідачем.

Беручи до уваги, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 2, пенсію йому призначено з урахуванням положень Закону №796-XII до внесення змін Законом №2148-VIII та він має стаж роботи понад 20 років, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії.

Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а питання стосується її перерахунку з урахуванням раніше набутого права, запроваджена Законом №2148-VIII умова щодо призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону №1058-IV не може бути підставою для відмови у реалізації такого права.

Посилання відповідача на те, що пункт 2 статті 56 Закону №796-XII регулює виключно пільги щодо обчислення стажу роботи для призначення пенсії, суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначена норма прямо передбачає збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад установлений нею стаж.

При цьому обчислення основного розміру пенсії позивача відповідно до Закону №1058-IV не виключає застосування передбачених Законом №796-XII пільгових умов збільшення пенсії за понаднормовий стаж.

Як убачається з матеріалів справи, доплату за понаднормовий стаж позивачу обчислено за 9 років роботи понад стаж 25 років, а її розмір становить 212,49 грн.

Водночас таке обчислення доплати не свідчить про реалізацію права позивача на збільшення пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, оскільки зазначеною нормою для чоловіків установлено іншу тривалість стажу, понад яку здійснюється збільшення пенсії, - 20 років, та передбачено збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад цей стаж.

Суд також враховує, що заявою від 07.05.2025 представник позивача порушив перед відповідачем питання про проведення саме такого перерахунку пенсії. Зазначене звернення зареєстровано відповідачем 08.05.2025 за №23760/Г-2600-25 та розглянуто по суті, про що надано відповідь листом від 02.06.2025 №25090-23760/Г-02/8-2600/25.

Зміст зазначеного листа свідчить, що відповідач не провів перерахунок пенсії позивача з підстав відсутності, на його думку, права на застосування пункту 2 статті 56 Закону №796-XII на зазначених у зверненні умовах. При цьому необхідні для вирішення питання про право на таке збільшення пенсії відомості щодо статусу позивача, дати призначення пенсії та тривалості стажу містилися в його пенсійній справі.

За наведених обставин посилання відповідача на положення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, не спростовують установленого судом права позивача на спірний перерахунок та не обґрунтовують правомірності відмови, викладеної у зазначеному листі.

Відтак, перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для нього мінімальний стаж 20 років шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення пенсії, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону №1058-IV.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад стаж 20 років на зазначених умовах.

Вирішуючи питання щодо дати, з якої належить здійснити перерахунок пенсії, суд враховує, що передбачене пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII право позивач набув до звернення із заявою від 07.05.2025. Зазначену заяву зареєстровано відповідачем 08.05.2025, тобто до 15 числа відповідного місяця, а необхідні для вирішення порушеного питання відомості містилися в пенсійній справі позивача.

Оскільки відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV за таких обставин перерахунок пенсії здійснюється з першого числа місяця звернення, заявлена позивачем дата початку перерахунку - 07.05.2025 перебуває в межах періоду, за який його право підлягає захисту.

Враховуючи, що позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії саме з 07.05.2025, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в заявлених межах та зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії починаючи з указаної дати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Позивач відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору як громадянин, віднесений до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Докази понесення інших судових витрат, які підлягають розподілу, у матеріалах справи відсутні, у зв`язку із чим підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній на час призначення пенсії, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07.05.2025.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату пенсії зі збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній на час призначення пенсії, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07.05.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua