Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №187/2026/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №187/2026/26

Суддя: Караул О. А.

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2026/26

2/0187/1200/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караула О.А., за участі секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із спільної часткової власності в натурі та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із спільної часткової власності в натурі та визнання права власності, в якій позивач просить суд:

1) виділити із спільної часткової власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимарем Є.В. 26.03.2018 за реєстровим № 244, яка складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 44,8 кв.м, житловою площею 24,4 кв.м, а також веранди літ. а-1, підвалу зі входом літ. В-1, гаража літ. Л-1, огорожі № 2, хвіртки № 4, свердловини № 8, тротуару І;

2) визнати за ним право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна – житловий будинок літ. А-1 загальною площею 44,8 кв.м, житловою площею 24,4 кв.м, з переліченими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_2 . Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2020 у справі № 187/849/18 належну йому частку виділено в натурі як квартиру АДРЕСА_3 . Наказом Петриківської селищної ради від 29.01.2021 № 09 його частині будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . Рішенням суду від 09.02.2026 у справі № 187/1954/25 частку відповідача виділено в окремий об`єкт нерухомого майна, і відповідач зареєструвала право власності на нього. Позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на свою частину будинку, а відтак і на земельну ділянку з кадастровим номером 1223756800:02:014:0040, оскільки за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно значиться лише частка у праві спільної часткової власності. Судові витрати позивач просить з відповідача не стягувати.

Ухвалою суду від 07.10.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.11.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій позов визнала у повному обсязі, проти його задоволення не заперечувала та просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі договору дарування 1/2 частини житлового будинку від 26.03.2018, посвідченого приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимарем Є.В. за реєстровим № 244, позивач набув право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 . Право власності зареєстровано 26.03.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 25419304, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 467777712237, вид спільної власності – спільна часткова, розмір частки – 1/2.

Згідно з договором дарування та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.03.2018 № 118415004 домоволодіння складалося з глинобитного житлового будинку літ. А-1 загальною площею 64,4 кв.м, житловою площею 46,8 кв.м, літньої кухні літ. Б-1, підвалу зі входом літ. В-1, сараїв літ. Г-1, Д-1, вбиральні літ. Ж-1, навісу літ. І-1, душу літ. З-1, гаража літ. Л-1, огорож №№ 1-6, 10, 11, воріт № 7, свердловини № 8, колодязя № 12 та тротуару І.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2020 у справі № 187/849/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 частки співвласників виділено в натурі. За варіантом № 2 висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної експертизи від 12.05.2020 № 3661/3662-19 ОСОБА_1 виділено квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 24,4 кв.м, що становить 48/100 ідеальної частки, у складі приміщення 1-2 (кімната) площею 24,4 кв.м у житловому будинку літ. А-1, підвалу зі входом літ. В-1 та гаража літ. Л-1. ОСОБА_3 виділено квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 30,7 кв.м (приміщення 1-1, 1-3, 1-4 у будинку літ. А-1), прибудову літ. а-1 (коридор І площею 9,3 кв.м), літню кухню літ. Б-1, сараї літ. Г-1, Д-1 та вбиральню літ. Ж-1. Цим рішенням на позивача покладено обов`язок виконати переобладнання: переобладнати віконний проріз у приміщенні 1-2 у дверний, прибудувати до приміщення 1-2 веранду з дверним прорізом для облаштування входу, встановити в приміщенні 1-2 перегородку для облаштування кухні, закласти дверний проріз між приміщеннями 1-1 та 1-2, облаштувати вбиральню на дворі. Суд також зазначив, що роботи, які потребують втручання в несучі конструкції будинку, слід виконувати згідно з проєктом, розробленим уповноваженою установою.

Наказом відділу земельних ресурсів та екологічних питань, містобудування та архітектури Петриківської селищної ради від 29.01.2021 № 09, з урахуванням зазначеного рішення суду, житловому будинку, господарським будівлям та спорудам позивача присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 . Відомості про присвоєння адреси внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер AR01:9268-4562-7131-6900).

07.06.2024 ОСОБА_3 подарувала належну їй 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частку земельної ділянки ОСОБА_2 (договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ротфельд О.О. за реєстровим № 2254).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 22.07.2025 № НВ-9971566532025, у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1223756800:02:014:0128 утворено земельну ділянку з кадастровим номером 1223756800:02:014:0040 площею 0,075 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), державна реєстрація якої проведена 17.07.2025.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2026 у справі № 187/1954/25, яке набрало законної сили, із спільної часткової власності виділено в натурі 1/2 частину будинку, що належить ОСОБА_2 , та визнано за нею право власності на житловий будинок літ. А-1 загальною площею 40 кв.м, житловою площею 22,4 кв.м (приміщення 1-1 площею 8,3 кв.м, 1-3 площею 8,8 кв.м, 1-4 площею 13,6 кв.м, коридор І площею 9,3 кв.м), літню кухню літ. Б-1, сарай літ. Д-1, водопровід № 1, огорожі №№ 2, 3. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.08.2026 № 490208299, ОСОБА_2 зареєструвала право власності на цей житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта 3338359812020, адреса – АДРЕСА_5 ) та на земельну ділянку з кадастровим номером 1223756800:02:014:0041.

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , виготовленим ФОП ОСОБА_4 станом на 01.10.2021 (реєстраційний номер у ЄДЕССБ ТІ01:4893-3866-0277-5939), житловий будинок літ. А-1 має загальну площу 44,8 кв.м, житлову – 24,4 кв.м, і складається з приміщень: 1-2 кімната площею 24,4 кв.м, II кухня площею 15,2 кв.м, III санвузол площею 5,2 кв.м. До складу домоволодіння, крім того, віднесено веранду, підвал зі входом літ. В-1, гараж літ. Л-1, огорожу № 2, хвіртку № 4, свердловину № 8 та тротуар І.

Згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки ТОВ «Нерухомість-Експертіко» від 05.08.2026 ринкова вартість 1/2 частини житлового будинку загальною площею 44,8 кв.м становить 126 307 грн.

Документів, що посвідчують право на виконання будівельних робіт з облаштування приміщень II (кухня) та III (санвузол) і прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, позивач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав є визнання права. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Статтею 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Згідно з ч. 2 ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.05.2021 у справі № 501/2148/17, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, виділ частки одного з них за своїми наслідками є поділом спільного майна, і право спільної часткової власності припиняється.

Частка, яка виділяється, повинна бути окремим об`єктом нерухомого майна у розумінні ст. 181 ЦК України. Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», виділ у натурі частки жилого будинку можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням суду від 04.11.2020 у справі № 187/849/18 встановлено технічну можливість поділу домоволодіння і визначено склад частки позивача: приміщення 1-2 площею 24,4 кв.м у будинку літ. А-1, підвал зі входом літ. В-1 та гараж літ. Л-1. Рішенням суду від 09.02.2026 у справі № 187/1954/25, у якій позивач брав участь як відповідач, частку правонаступниці другого співвласника – ОСОБА_2 – виділено в окремий об`єкт, право власності на який вона зареєструвала.

Отже, решта первісного житлового будинку літ. А-1 загальною площею 64,4 кв.м, а саме приміщення 1-2 площею 24,4 кв.м (64,4 – 30,7 – 9,3 = 24,4 кв.м), фактично є окремою, ізольованою частиною будинку, що належить позивачу. Водночас у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем і далі обліковується 1/2 частка у праві спільної часткової власності на об`єкт з реєстраційним номером 467777712237, який як цілісний об`єкт уже не існує. Через це позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на належну йому частину будинку та на земельну ділянку під ним, тобто його право власності не визнається, що є підставою для судового захисту.

Свердловина № 8 і тротуар І входили до складу домоволодіння за договором дарування від 26.03.2018 і не були розподілені ні рішенням від 04.11.2020, ні рішенням від 09.02.2026. Згідно з технічним паспортом вони розташовані на частині домоволодіння позивача, а відповідач права на ці споруди не заявляла.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає таке. Позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 44,8 кв.м. Ця площа на 20,4 кв.м перевищує площу частки, виділеної йому рішенням суду від 04.11.2020 (24,4 кв.м), за рахунок приміщень II (кухня) площею 15,2 кв.м та III (санвузол) площею 5,2 кв.м, розташованих у прибудові (веранді).

Первісний житловий будинок літ. А-1 загальною площею 64,4 кв.м повністю розподілений між співвласниками: 24,4 кв.м – позивачу, 40 кв.м (30,7 кв.м у будинку літ. А-1 та 9,3 кв.м у прибудові літ. а-1) – відповідачу. Отже, приміщення II та III не входили до складу спільного майна, а створені позивачем після його поділу шляхом реконструкції своєї частини будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, а якщо таке право підлягає державній реєстрації – з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст.ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи на об`єктах з незначними наслідками (СС1) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а відповідно до ст. 39 цього Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів класу наслідків СС1 здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Згідно з ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 дійшла висновку, що самочинне будівництво не є об`єктом цивільних прав, а державна реєстрація права власності на нього не змінює його правового режиму. Суд не може підміняти собою орган, до компетенції якого належить прийняття об`єкта в експлуатацію.

Позивач не надав суду доказів подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції частини будинку, проєктної документації чи зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Рішення суду від 04.11.2020 зобов`язувало позивача прибудувати веранду для облаштування входу, а кухню облаштувати перегородкою в межах приміщення 1-2. Однак таке рішення не є документом, що дає право на виконання будівельних робіт, і не замінює процедури прийняття об`єкта в експлуатацію. Технічний паспорт лише фіксує фактичний стан об`єкта і не підтверджує законності його реконструкції.

Огорожу № 2 рішенням суду від 09.02.2026 у справі № 187/1954/25, яке набрало законної сили, визнано власністю ОСОБА_2 , тож ця обставина в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доказується повторно. Належних доказів того, що хвіртка № 4 входила до складу спільного майна, позивач не надав: у договорі дарування від 26.03.2018 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.03.2018 така споруда не значиться.

Щодо визнання позову відповідачем. Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем у частині виділу в натурі та визнання права власності позивача на житловий будинок у межах приміщення 1-2 площею 24,4 кв.м, підвал зі входом літ. В-1, гараж літ. Л-1, свердловину № 8 і тротуар І не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, тому в цій частині суд його приймає. Водночас визнання позову в частині визнання права власності на прибудову з приміщеннями II та III, не прийняту в експлуатацію, суперечить ст.ст. 331, 376 ЦК України та ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а в частині огорожі № 2 – суперечить рішенню суду, яке набрало законної сили, та порушує права самої відповідачки як зареєстрованої власниці цієї споруди. Тому в цій частині визнання позову судом не прийнято.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню: належить виділити частку позивача в окремий об`єкт нерухомого майна у складі житлового будинку літ. А-1 у межах приміщення 1-2 площею 24,4 кв.м, підвалу зі входом літ. В-1, гаража літ. Л-1, свердловини № 8 і тротуару І та визнати за ним право власності на цей об`єкт. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Суд роз`яснює, що відмова у задоволенні позову в частині не позбавляє позивача права після державної реєстрації права власності на житловий будинок відповідно до цього рішення в установленому законом порядку прийняти в експлуатацію реконструйовану частину будинку (прибудову з приміщеннями II та III). Для цього слід звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю, а після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва провести технічну інвентаризацію та внести зміни до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо площі та складу об`єкта.

Щодо розподілу судових витрат. При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (квитанція від 17.09.2026 № 33). Позивач просив судові витрати з відповідача не стягувати, тому суд відповідно до ст. 141 ЦПК України залишає їх за позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Оскільки заява відповідача про визнання позову надійшла до початку розгляду справи по суті, позивачу належить повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, тобто 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із спільної часткової власності в натурі та визнання права власності задовольнити частково.

Виділити із спільної часткової власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна належну ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 467777712237), що належить йому на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимарем Є.В. 26.03.2018 за реєстровим № 244, у складі: житлового будинку літ. А-1 загальною площею 24,4 кв.м, житловою площею 24,4 кв.м (приміщення 1-2 – кімната площею 24,4 кв.м), підвалу зі входом літ. В-1, гаража літ. Л-1, свердловини № 8, тротуару І.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна – житловий будинок літ. А-1 загальною площею 24,4 кв.м, житловою площею 24,4 кв.м (приміщення 1-2 – кімната площею 24,4 кв.м), з будівлями та спорудами: підвал зі входом літ. В-1, гараж літ. Л-1, свердловина № 8, тротуар І, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп., що становить 50 відсотків судового збору, сплаченого за квитанцією від 17.09.2026 № 33.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено «06» листопада 2026 року.

Суддя О.А. Караул

Оригінал: reyestr.court.gov.ua