Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №205/6871/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №205/6871/26

Суддя: Федотова В. М.

Єдиний унікальний номер 205/6871/26

Номер провадження2/205/4741/26

Справа № 205/6871/26

Провадження № 2/205/4741/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Федотової В.М.,

при секретарі – Волошенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Другої Дніпровської нотаріальної контори Дніпропетровської області Циганко Євгенія Леонідівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року представник позивача – адвокат Спіцина Л.Ю. звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до свідоцтва про право власності від 12.05.1997 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та позивачу ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 по 1/2 частці вищевказаної квартири є її донька ОСОБА_1 за законом, а також її чоловік ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.11.2024 року НТО 840110. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 по 1/2 частці вищевказаної квартири є його доньки: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Свідоцтво про право на спадщину 1/2 частку за законом від 09.06.2025 року НТС 990464 було видано ОСОБА_1 (спадкова справа № 22/2020). ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 (рідна сестра позивача). Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 на 1/4 частку вищевказаної квартири є її син ОСОБА_6 , який вступив у спадщину. Позивач приходиться ОСОБА_6 тіткою. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер. Про смерть ОСОБА_6 позивач дізналась випадково, оскільки останній вів аморальний спосіб життя, вживав наркотичні засоби та алкоголь, за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 останній місяць не проживав та з родичами не спілкувався, був похований за рахунок бюджету м. Дніпра.

19.04.2026 року під час перебирання документів та речей ОСОБА_6 за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 , його батько ОСОБА_2 випадково знайшов заповіт від 25.08.2025 року, зареєстрований в реєстрі за № 406, в якому його син ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: належну йому на праві приватної власності частку квартири АДРЕСА_3 , заповів позивачу, про що ОСОБА_2 одразу повідомив ОСОБА_1 в телефонному режимі.

22.04.2026 року позивач звернулась до Другої Дніпровської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 на частку квартири АДРЕСА_3 , але 05.05.2026 року постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у зв`язку з тим, що пропущені строки та відсутні докази фактичного проживання із спадкодавцем та прийняття нею спадщини. Позивач є спадкоємицею за заповітом на майно померлого ОСОБА_6 . Спадкоємцем за законом є ОСОБА_2 – батько ОСОБА_6 . ОСОБА_2 не вступав у спадщину за законом та не планує поновлювати строки для вступу у спадщину, про що надав своє письмове пояснення від 14.05.2026 року. Інші спадкоємці за заповітом чи за законом відсутні.

Представник позивача вважає, що позивачем було пропущено строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 з поважних причин, оскільки про смерть ОСОБА_6 та існування заповіту позивач дізналась після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, представник позивача звертається до суду та просить:

- визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини позивачем після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03.06.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.08.2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів було задоволено частково, витребувано Другої дніпровської державної нотаріальної контори (належним чином завірену копію спадкової справи № 325/2025 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . В іншій частині у задоволенні клопотання було відмовлено.

08.09.2026 року до суду із Другої дніпровської державної нотаріальної контори надійшли витребувані документи разом із клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника.

Представник позивача – адвокат Спіцина Л.Ю. надала до суду заяву у якій зазначила, що оскільки у прохальній частині позову не визначено конкретний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, просила встановити такий строк в 2 місяці, проти проведення судового засідання без застосування засобів технічної фіксації не заперечувала

Представник відповідача ОСОБА_7 письмово просила розгляд справи проводити за її відсутності, рішення прийняти відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_2 письмово просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнав

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12.05.1997 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та позивачу ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 на 1/2 часту квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є її донька ОСОБА_1 за законом, а також її чоловік ОСОБА_3 - на 1/2 часту вказаної квартири, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2024 року, посвідченого державним нотаріусом Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 5-1702 (спадкова справа № 99/2011).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 по 1/2 частці квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є його доньки: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.06.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Жуковою Ю.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 277 (спадкова справа № 22/2020).

16.06.1984 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (прізвище до реєстрації шлюбу – ОСОБА_8 ) уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Спадкоємцем за законом на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 є її син - ОСОБА_6 , який вступив у спадщину, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.01.2025 року, посвідченого державним нотаріусом Другої дніпровської державної нотаріальної контори Матвієнко В.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 5-137 (спадкова справа № 770/2024).

Таким чином, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_5 та тіткою ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Матеріали справи містять також копію заповіту ОСОБА_6 від 25.08.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Жуковою Ю.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 406, відповідно до якого ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: належну йому на праві приватної власності частку квартири АДРЕСА_3 заповів ОСОБА_1 .

22.04.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Другої Дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 на частку квартири АДРЕСА_3 , однак постановою державного нотаріуса Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Циганко Є.Л. від 05.05.2026 року їй було відмовлено у зв`язку із пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом на майно померлого ОСОБА_6 . Інші спадкоємці за заповітом чи за законом відсутні. Вказані обставини підтверджуються копією спадкової справи № 22/2020, яка була надана до суду на ухвалу про витребування доказів.

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6 є його батько - ОСОБА_2 . Однак, ОСОБА_2 не вступав у спадщину за законом після смерті сина, поновлювати строки для вступу у спадщину не планує та відмовився від 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , про що надав письмове пояснення від 14.05.2026 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склались між сторонами у вказаній справі, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.ст. 1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування з законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Абзацом 6 цього ж пункту встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Постановою Верховного Суду України від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17 зазначено, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Аналогічний правовий висновок висловив і Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року, справа № 565/1145/17.

Законодавство України не містить вичерпного переліку поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини, а також чітко не вказує які причини є поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

Як установлено судом, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . У складеному ним за життя нотаріально посвідченому заповіті від 25.08.2025 року на випадок своєї смерті останній заповів належну йому на праві приватної власності частку квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 .

Як вбачається із позовної заяви поважність причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 стало те, що про смерть останнього позивач дізналась випадково, оскільки, зі слів позивача, він вів аморальний спосіб життя, вживав наркотичні засоби та алкоголь, з родичами не спілкувався. Про наявність заповіту позивачу не було відомо, а тому вона не змогла вчасно звернутися до нотаріуса з відповідною заявою протягом визначеного законом строку.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку суд враховує свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Із вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19).

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права» (зазначена позиція висвітлена у постанові Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 року, у справі № 130/2517/18).

Аналізуючи зібрані у справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин.

За встановлених обставин, суд вважає, що позивач має право на визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, приймаючи до уваги доведеність позивачем позовних вимог, а також те, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, враховуючи встановлення судом наявності поважних причин його пропуску, з метою забезпечення реалізації права позивача на спадкування, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки представник позивача не просив стягнути судові витрати із відповідача, суд вважає за можливе судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 331,20 грн. покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1261, 1218, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Другої Дніпровської нотаріальної контори Дніпропетровської області Циганко Євгенія Леонідівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в 2 (два) місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 331,20 грн. покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач – Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ: 26510514, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

третя особа – Державний нотаріус Другої Дніпровської нотаріальної контори Дніпропетровської області Циганко Євгенія Леонідівна, адреса: м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд. 1.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2026 року.

Суддя: Федотова В.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua