Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №205/7670/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №205/7670/26

Суддя: Басова Н. В.

Єдиний унікальний номер 205/7670/26

Номер провадження2/205/5076/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Пєтіної К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 12.06.2026 року звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача завдані в порядку регресу 22 098,15 грн.; судовий збір у розмірі 1331,20 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 18 636,80 грн.

Позов мотивований тим, що між ПрАТ «СК «ВУСО»» та ОСОБА_3 укладено договір обов`язкового страхування № 22803187 від 26.07.2024 року, за яким страховик зобов`язується відшкодувати шкоду, заподіяну транспортним засобом – Infiniti QX70, д/н НОМЕР_1 . Згідно європротоколу від 10.06.2025 року № В8F551726СЕF відповідач 10.06.2025 року о 16:00 год., керуючи транспортним засобом Honda Accord, д/н НОМЕР_2 , допустив зіткнення з задньою частиною іншого транспортного засобу під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі, під час повороту ліворуч, а саме із транспортним засобом Infiniti QX70, д/н НОМЕР_1 . Винуватцем ДТП є ОСОБА_2 . Згідно розрахунку завданих збитків від 17.06.2025 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Infiniti QX70, д/н НОМЕР_1 , становить 51 016,74 грн. ПрАТ «СК «ВУСО»» на підставу страхового акту та розрахунку страхового відшкодування здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 51 016,74 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу Honda Accord, д/н НОМЕР_2 , була застрахована полісом № ЕР225710812 в АТ «СК «ТАС»», то АТ «СК «ТАС»» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО»» в межах ліміту, передбаченого полісом № ЕР225710812 в розмірі 27 318,59 грн. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням АТ «СГ «ТАС»» за мінусом франшизи 1 600,00 грн. становить 18 636,80 грн. 23.02.2026 року між ПрАТ «СК «ВУСО»» (первісним кредитором) та позивачем (новим кредитором) укладено договір № 23/02/2026 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор отримав право на відшкодування в порядку регресу збитків, завданих первісному кредитору за договором обов`язкового страхування № 22803187 від 26.07.2024 року.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 17.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

22.06.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив, у якому вона просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують фактичний розмір понесених позивачем збитків та реальне виконання ремонтних робіт у заявленому обсязі. Крім того, встановлення нових деталей замість деталей із 70%-вим зносом на автомобіль 2013 року випуску об`єктивно підвищує ринкову вартість та покращує технічні характеристики автомобіля за рахунок відповідача.

Представник позивача письмово просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач письмово просила розглядати справу без її участі, позов не визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та зібрані у справі докази, дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 26.07.2024 року між ПрАТ «СК «ВУСО»» та ОСОБА_3 укладено договір № 22803187 страхування наземних транспортних засобів, за умовами якого страховик зобов`язався відшкодувати шкоду, заподіяну транспортним засобом – Infiniti QX70, д/н НОМЕР_1 (а.с. 15-21).

10.06.2025 року о 16:00 год. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Honda Accord, д/н НОМЕР_2 , допустила зіткнення з задньою частиною іншого транспортного засобу під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі, під час повороту ліворуч, а саме із транспортним засобом Infiniti QX70, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Винуватцем ДТП є ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються європротоколом від 10.06.2025 року № В8F551726СЕF (а.с. 23-26).

ПрАТ «СК «ВУСО»» на підставі ремонтної калькуляції від 17.06.2025 року та страхового акту № 2452459-1 від 27.06.2025 року здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 51 016,74 грн. (а.с. 47-50).

Цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу Honda Accord, д/н НОМЕР_2 , на момент вчинення ДТП була застрахована полісом серії ЕР № 225710812 в АТ «СК «ТАС», ліміт за шкоду майну – 160 000,00 грн., франшиза – 1 600,00 грн. (а.с. 51).

При цьому, АТ «СК «ТАС»» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО»» за полісом № ЕР225710812 в розмірі 27 318,59 грн. (а.с. 52).

23.02.2026 року між ПрАТ «СК «ВУСО»» (первісним кредитором) та позивачем (новим кредитором) укладено договір № 23/02/2026 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор отримав право на відшкодування в порядку регресу збитків, завданих первісному кредитору за договором обов`язкового страхування № 22803187 від 26.07.2024 року (а.с. 9-14).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач набув право на відшкодування в порядку регресу збитків, завданих за договором страхування № 22803187 від 26.07.2024 року.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 74 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Договором страхування визначаються конкретний об`єкт страхування, з яким пов`язані страхові інтереси страхувальника (іншої особи, визначеної у договорі страхування), та страхові ризики, що пов`язані з цим об`єктом страхування та підлягають страхуванню за цим договором страхування.

Страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк (п. 1 ч. 1 ст. 91 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Згідно з статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору .

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 вказала, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. Іншої норми, яка визначала б особливості відповідальності осіб, що застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди.

У разі пред`явлення позову до неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів або замінювати первісного відповідача належним відповідачем, та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову, є обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Такий висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема і від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц (пункт 43) та від 19 травня 2020 року у справі № 263/17218/18 (пункт 24).

Встановлено, що АТ «СГ «ТАС»» є страховиком ОСОБА_2 , тобто має відповідати за шкоду, спричинену відповідачем внаслідок керування застрахованим транспортним засобом в межах страхових лімітів, визначених відповідним полісом страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки саме страховик повинен нести основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, в межах страхової суми. Водночас, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Разом з тим, розмір шкоди, спричиненої відповідачем внаслідок керування застрахованим транспортним засобом не перевищує страхового ліміту, однак позивач вимог до АТ «СГ «ТАС»» не пред`явив. Клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення у якості співвідповідача АТ «СГ «ТАС»» не заявляв.

Суд установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, відмовляє в позові до такого відповідача, що також випливає з постанов Великої Палати Верховного Суду зокрема від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 54) та 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 31).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, тому за рахунок відповідача не відшкодовуються.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 22, 993, 979-980, 1166, 1194 ЦК України, ст. ст. 74, 91, 108 Закону України «Про страхування», ст. ст. 4, 12-13, 81, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Басова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua