Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №201/11439/26
Суддя: Батуєв О. В.
Справа № 201/11439/26
Провадження № 1-кп/201/997/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі: судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026240020000462 від 26.01.2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , якого відряджено до військової частини НОМЕР_2 , курсант 2 зведеної навчальної роти зведеного навчального батальйону «Граніт-1» військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор – ОСОБА_4
обвинувачений – ОСОБА_3
захисник – ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
1.Обставини, які встановлені судом
03.05.2026 року о 20 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході словесного конфлікту у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_3 , перебуваючи за вищевказаною адресою у вказаний час, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 тримаючи у праві руці молоток наблизився до потерпілого ОСОБА_6 та за допомогою молотку наніс йому в область голови не менш як 2-х механічних дій, тим самим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з геморагічним вогнищем забиття речовини головного мозку в лобній частці зліва, епідуральної гематоми зліва, 2-х забійних ран в лівій лобно-скроневій області, втисненого перелому в тім`яній кістки справа та забійної рани в тім`яній ділянці, за своїм характером відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
2.Позиція обвинуваченого
Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
3.Позиція потерпілого
Потерпілий ОСОБА_6 надав до суду заяву, в якій просив провести судовий розгляд без його участі, покарання просив призначити на розсуд суду, претензій до ОСОБА_3 не має.
4. Докази, які досліджені судом
Незважаючи на визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у наданих прокурором та досліджених в судовому засіданні доказах, а саме:
Витягом з ЄРДР по к/п № 12026042130000571 від 04.05.2026 року, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення (т. 1 а.п. 3). В подальшому 02.07.2026 прокурором об`єднані матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 620262400200000462 (за ч. 5 ст. 407 - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану) і № 12026042130000571 (ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, яке небезпечне для життя в момент заподіяння), об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно № 62026240020000462 від 26.01.2026 року (т. 1 а.п. 190-191, 192-164).
Протоколом огляду від 04.05.2026, відповідно до якого об`єктом огляду є квартира за адресою: АДРЕСА_1 . В ході огляду на підлозі спальні №1 виявлено плями бурого кольору, з яких за допомогою дистильованої води та марлевого тампона відібрано змив (поміщено до паперового конверта). На підлозі спальні №2 виявлено плями бурого кольору, з яких також відібрано змив на марлевий тампон (поміщено до паперового конверта). Одяг зі слідами бурого кольору: чоловічі сині штани з написом «СUM TECH» та кофта чорного кольору з написом «NASA». Сіра спортивна кофта з емблемою «Nike» (вказаний одяг вилучено до паперових конвертів). Предмет, схожий на молоток виявлено на дерев`яному столі (складається з рукоятки з жовтою та чорною стрічкою та металевої частини). Його вилучено та поміщено до спецпакету № RIC 2211605. З молотка за допомогою дистильованої води та марлевого тампона відібрано змив речовини бурого кольору (поміщено до паперового конверта) (т. 1 а.п. 11-16).
Висновком експерта №1924/1997-БД від 26.05.2026 року, згідно якого при серологічному дослідженні зразка крові ОСОБА_6 встановлена група АВ за ізосерологічною системою АВ0 (т. 1 а.п. 97-98).
Висновком експерта №1945/2021-БД від 26.05.2026 року, згідно якого при серологічному дослідженні зразка крові ОСОБА_3 встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (т. 1 а.п. 103-104).
Висновком експерта № 1946/2022-БД від 01.06.2026, згідно якого експертом зроблені такі підсумки (т. 1 а.п. 110-113).
Питання слідчого: « 1) Чи є сліди крові людини на наданих на дослідження змивах, які вилучені 04.05.2026 в ході огляду місця подій за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: змиві РБК з підлоги який, поміщено до паперового конверту НПУ; змиві РБК з ліжка, який поміщено до паперового конверту НПУ; змиві РБК з предмету схожого на молоток, який поміщено до паперового конверту НПУ?»
Відповідь експерта: на наданих на дослідження фрагментах марлі зі змивами з підлоги (об`єкт №1), ліжка (об`єкт №2) та предмету схожого на молоток (об`єкт №3) встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини.
Питання слідчого: «2) Якщо так, то яка їх групова приналежність?»
Відповідь експерта: При серологічному дослідженні крові в слідах (об`єкти №№1-3) були виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості утворення цих слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою АВ за ізосерологічної системи АВ0. Однак не виключається можливість суміші крові в цих слідах від двох, або більше осіб з виявленими груповими властивостями, а саме від осіб з групами АВ, А з ізогемаглютиніном анти-В, В з ізогемаглютиніном анти-А всі за ізосерологічної системи АВ0.
Питання слідчого: «3) Чи може виявлена кров походити від підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .?»
Відповідь експерта: Оскільки в слідах крові (об`єкти №№1-3), крім антигену В, який є групоспецифічним для крові ОСОБА_3 , виявлений ще антиген А, не властивий їй, тому кров його може бути присутня в цих слідах лише в якості домішки до крові особи(осіб) з групами АВ, А з ізогемаглютиніном анти-В, обидві за ізосерологічної системи АВ0.
Питання слідчого: «4) Чи може виявлена кров походити від потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .?»
Відповідь експерта: Оскільки в слідах крові (об`єкти №№1-3) виявлені антигени А і В, які є групоспецифічними для крові ОСОБА_6 , тому не виключається можливість утворення цих слідів й за рахунок його крові.
Висновком експерта № 1947/2023-БД від 16.06.2026, згідно якого експертом зроблені такі підсумки (т. 1 а.п. 87-92).
Питання слідчого: « 1) Чи є на наданих для дослідження речах, вилучених в ході огляду місця подій за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: чоловічих сірих штанах з емблемою «CUM TECH» які поміщено до паперового конверту НПУ; кофті чорного кольору з написом «NASA» яку поміщено до паперового конверту; сірій спортивній кофті з емблемою «Nike» яку поміщено до паперового конверту, сліди крові людини?»
Відповідь експерта: На наданих на дослідження штанах (об`єкти №№1-12), кофті «чорного кольору з написом «NASA» (об`єкти №№13-24), кофті «з емблемою «Nike» (об`єкти №№25-31) встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини.
Питання слідчого: «2) Якщо так, то яка її групова приналежність?»
Відповідь експерта: При серологічному дослідженні крові в слідах на штанах (об`єкти №№7, 9, 11, 12) були виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості утворення цих слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою АВ за ізосерологічної системи АВ0. Однак не виключається можливість суміші крові в цих слідах від двох, або більше осіб з виявленими груповими властивостями, а саме від осіб з групами АВ, А з ізогемаглютиніном анти-В, В з ізогемаглютиніном анти-А всі за ізосерологічної системи АВ0.
Питання слідчого: «3) Чи може виявлена кров походити від підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .?»
Відповідь експерта: Оскільки в слідах крові на штанах (об`єкти №№7, 9, 11. 12) крім антигену В, який є групоспецифічним для крові ОСОБА_3 , виявлений ще антиген А, не властивий їй, тому кров його може бути присутня в цих слідах лише в якості домішки до крові особи(осіб) з групами АВ, А з ізогемаглютиніном анти-В, обидві за ізосерологічної системи АВ0.
Питання слідчого: «4) Чи може ви явлена кров походити від потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .?»
Відповідь експерта: Оскільки в слідах крові на штанах (об`єкти «» 7, 9, 11, 12) виявлені антигени А і В, які є групоспецифічними для крові ОСОБА_6 , тому не виключається можливість утворення цих слідів й за рахунок його крові.
Висновком експерта № 2259е/873 від 26.06.2026, згідно якого на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, експерт прийшов до такого висновку (т. 1 а.п. 154-157).
Питання: 1. Які тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх характер, локалізація та механізм утворення?
Відповідь: за даними наданої медичної документації у гр. ОСОБА_6 встановлені тілесні ушкодження у вигляді:
- відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з геморагічним вогнищем забиття речовини головного мозку в лобній частці зліва, епідуральної гематоми зліва, пневмоцефалії, втисненого багатоуламкового перелому лобної кістки зліва, 2-х забійних ран в лівій лобно-скроневій області, втисненого перелому в тім`яній кістки справа та забійної рани в тім`яній ділянці.
Встановлені у гр. ОСОБА_6 тілесні ушкодження на голові, спричинені від не менш як 2-х механічних дій твердого предмету (предметів) з обмеженою жорсткою контактуючою поверхнею, який (які) діяв (діяли) в лобно-скроневу область зліва та в тім`яну область справа, яким міг бути і молоток або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.
Питання: 2. Яка давність заподіяння тілесних ушкоджень?
Відповідь: враховуючи характер та локалізацію встановлених у нього тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного надання медичної допомоги в КНП «Міська клінічна лікарня №16» ДМР», тобто і в термін вказаний у медичній документації та слідчим у постанові.
Питання: 3. Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .?
Відповідь: за своїм характером встановлені у нього тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-6 „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.
Питання: 4. Якою є кількість тілесних ушкоджень та послідовність заподіяння ушкоджень?
Відповідь: враховуючи характер, локалізацію та кількість встановлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 2-х механічних дій.
Встановлені у нього тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, послідовність нанесення яких встановити не можливо, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних.
Питання 5,6,7: Які конструктивні властивості мала травмуюча поверхня предмета (розміри, форма, рельєф тощо), яким були нанесені тілесні ушкодження? Чи могли тілесні ушкодження утворитися внаслідок ударів гострими, тупими предметами в область голови потерпілого? Якими були місце та напрямок дії травмуючої сили на тіло потерпілого?
Відповідь: встановлені у гр. ОСОБА_6 тілесні ушкодження на голові спричинені від не менш як 2-х механічних дій твердого предмету (предметів) з обмеженою жорсткою контактуючою поверхнею, який (які) діяв (діяли) в лобно- скроневу область зліва та в тім`яну область справа, яким міг бути і молоток або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.
Питання: 8. Чи здатний був ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у момент заподіяння йому тілесних ушкоджень, здійснювати якісь самостійні дії пересуватися, кричати, чинити опір?
Відповідь: після отримання тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_6 міг виконувати активній дії, але вказати їх об`єм, тривалість, цілеспрямовані, тощо - не можливо у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних.
Питання: 9. Чи вживав ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 незадовго до спричинення останньому тілесних ушкоджень алкоголь і якщо вживав, то в яких кількостях?
Відповідь: надати відповідь на поставлене питання не можливо, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних, оскільки в представленій медичній документації даних за дослідження крові та сечі на наявність спиртів не виявлено.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.06.2026, за змістом якого ОСОБА_3 відтворив обставини нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Так, під час проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_6 (манекен) знаходився на низькому дивані в положенні сидячи, а підозрюваний ОСОБА_3 знаходився на підлозі в положенні сидячи та нижніми кінцівками впирався в область грудної клітини потерпілого, щоб останній не зміг вчинити будь-яких дій. Далі підозрюваний за допомогою згибання ніг та ваги потерпілого, трохи підводячись, але залишаючись в першочерговому положенні, наніс в область голови потерпілого правою рукою удари в кількості 3-4 шт. (більш точно підозрюваний вказати не може), предметом, ззовні схожим на молоток. Після чого потерпілий швидко підвівся та направився в невідомий для підозрюваного бік. Також підозрюваний додав, що після нанесення ударів у потерпілого з області голови йшла кров. Протокол підписаний всіма учасниками, яких ознайомлено з його змістом, зауважень та доповнень не надходило (т. 1 а.п. 158-165).
Додатковим висновком експерта № 2387е від 08.07.2026, згідно якого на основі додаткової судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації, дані протоколу проведення слідчого експерименту та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, експерт прийшов до такого висновку (т. 2 а.п. 18-19).
Питання: 1. Чи можливо отримати тілесні ушкодження, виявлені у гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при обставинах, вказаних підозрюваним ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту від 26.06.2026?
Відповідь: за даними медичної документації у гр. ОСОБА_6 встановлені тілесні ушкодження у вигляді:
- відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з геморагічним вогнищем забиття речовини головного мозку в лобній частці зліва, епідуральної гематоми зліва, пневмоцефалії, втисненого багатоуламкового перелому лобної кістки зліва, 2-х забійних ран в лівій лобно-скроневій області, втисненого перелому в тім`яній кістки справа та забійної рани в тім`яній ділянці.
Локалізація та характер встановлених у гр. ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру, на які вказує ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту за його участі.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.07.2026, за змістом якого ОСОБА_6 відтворив обставини нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . Так, в ході проведення слідчого експерименту встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 знаходився на низькому дивані в положенні сидячи. Підозрюваний ОСОБА_3 (манекен) перебував на підлозі, спиною до низу в зігнутому положенні та нижніми кінцівками вперся в грудну клітку потерпілого. Після чого підозрюваний за допомогою згибання ніг, дещо підводячись але фактично залишаючись на підлозі наніс в область голови потерпілого, ближче до лобної ділянки та вище правою рукою удари предметом, ззовні схожим на молоток кількістю від 3-4 ударів. Після нанесення ударів у потерпілого з голови пішла кров та він залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Протокол підписаний всіма учасниками, яких ознайомлено з його змістом, зауважень та доповнень не надходило (т. 2 а.п. 28-35).
Додатковим висновком експерта № 2388е від 08.07.2026, згідно якого на основі додаткової судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації, дані протоколу проведення слідчого експерименту та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, експерт прийшов до такого висновку (т. 2 а.п. 41-42).
Питання: 1. Чи можливо отримати тілесні ушкодження, виявлені у гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 при обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту від 07.07.2026?
Відповідь: за даними медичної документації у гр. ОСОБА_6 встановлені тілесні ушкодження у вигляді:
- відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з геморагічним вогнищем забиття речовини головного мозку в лобній частці зліва, епідуральної гематоми зліва, пневмоцефалії, втисненого багатоуламкового перелому лобної кістки зліва, 2-х забійних ран в лівій лобно-скроневій області, втисненого перелому в тім`яній кістки справа та забійної рани в тім`яній ділянці.
Локалізація та характер встановлених у гр. ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру, на які вказує ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту за його участі.
Висновком експерта № 2260е від 26.06.2026, згідно якого на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_3 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, експерт прийшов до такого висновку (т. 1 а.п. 67-70).
Питання: 1. Чи є на тілі підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тілесні ушкодження? Якщо так, то який їх характер, кількість, механізм утворення та давність спричинення?
Відповідь: при огляді у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді:
- 22-х саден, розташованих на тлі синців на задній поверхні грудної клітини у нижніх відділах з переходом в поперекову ділянку зліва;
- синця на грудній клітині зліва по середньо-ключичній лінії в проекції краю реберної дуги;
- 3-х саден: на передній поверхні лівої гомілки у верхній, середній та нижній третині.
Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді синців та саден - не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії (удар, стиснення, тертя) твердого предмету (предметів) переважно з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область грудної клітини (передньої та задньої поверхні) та лівої гомілки.
Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень однак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони могли бути отримані і в термін на який вказує обстежений та вказано слідчим у постанові.
За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.
За даними наданої медичної документації у гр. ОСОБА_3 був клінічно встановлений діагноз: «Перелом основи фаланги 2-го пальця лівої кисті», однак на момент проведення судово-медичної експертизи рентгенівські знімки не надано, тому підтвердженню та оцінці по ступеню тяжкості вищевказаний діагноз не підлягає. На підставі пункту 4.13.4. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.
Питання: 2. Враховуючи характер, механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень, локалізацію, давність їх спричинення та ступінь тяжкості, яка була мінімальна кількість ударів (механічних впливів) завдана підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Якщо не є за можливе встановити кількість ударів, то чому саме?
Відповідь: враховуючи характер, локалізацію та кількість встановлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 7-ми механічних дій.
Питання 3,4,7: Чим саме могли бути спричинені, виявлені у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тілесні ушкодження? Які конструктивні властивості мала травмуючи поверхня предмета (розміри, форма, рельєф тощо)? Який був безпосередній механізм дії предмета (удар, стиснення, тертя)?
Відповідь: виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді синців та саден - не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії (удар, стиснення, тертя) твердого предмету (предметів) переважно з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область грудної клітини (передньої та задньої поверхні) та лівої гомілки.
Питання: 5. Скільки часу могли бути наноситися виявлені тілесні ушкодження?
Відповідь: виявлені у нього тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, термін якого встановити не можливо, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних.
Питання: 6. Чи могли тілесні ушкодження виникнути внаслідок падіння підозрюваного з висоти власного зросту?
Відповідь: враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень (розташування їх по різним анатомічним поверхням) можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту.
Питання: 8. Чи міг підозрюваний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 самостійно завдати собі виявлені в нього тілесні ушкодження?
Відповідь: встановлення обставин отримання тілесних ушкоджень (власноруч або іншою особою) не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів, можливо лише вказати, що виявлені у нього тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках доступних для нанесення власною рукою.
Питання: 9. Чи можливо встановити послідовність нанесення тілесних ушкоджень підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Відповідь: виявлені у нього тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, послідовність нанесення яких встановити не можливо, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних.
Додатковим висновком експерта № 2632е від 24.07.2026, згідно якого на основі Додаткової судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, експерт прийшов до такого висновку (т. 2 а.п. 60-61).
Питання: 1. Які тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , їх характер, локалізація та механізм утворення?
Відповідь: при огляді у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді:
- 22-х саден, розташованих на тлі синців на задній поверхні грудної клітини у нижніх відділах з переходом в поперекову ділянку зліва;
- синця на грудній клітині зліва по середньо-ключичній лінії в проекції краю реберної дуги;
- 3-х саден: на передній поверхні лівої гомілки у верхній, середній та нижній третині.
Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді синців та саден - не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії (удар, стиснення, тертя) твердого предмету (предметів) переважно з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область грудної клітини (передньої та задньої поверхні) та лівої гомілки.
Питання 2,3: Чи могли тілесні ушкодження спричинені не менш як від 7-ми механічних дій утворитись від ударів молотком по тілу підозрюваного? Чи могли тілесні ушкодження утворитися внаслідок ударів гострими, тупими предметами, молотком по тілу підозрюваного?
Відповідь: при огляді гр. ОСОБА_7 будь-яких тілесних ушкоджень характерних для спричинення від дії гострого предмету (лезо ножа, скло, тощо) або молотка (тупого твердого предмету з обмеженою жорсткою контактуючою поверхнею) не виявлено.
Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді синців та саден - не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії (удар, стиснення, тертя) твердого предмету (предметів) переважно з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область грудної клітини (передньої та задньої поверхні) та лівої гомілки, яким могла бути і рука, нігті людини або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.
Показами допитаного у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_7 , який визнав свою вину у вчиненні злочину повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
Судом досліджені документи, які характеризують особу ОСОБА_3 :
- характеристика за місцем мешкання ОСОБА_3 від 18.05.2026, за яким він характеризується задовільно (т. 1 а.п. 134);
- службова характеристика ОСОБА_3 , за якою за місцем прозодження служби він зарекомендував себе з негативного боку (т. 1 а.п. 220);
- медична характеристика ОСОБА_3 , за якою будь-які діагнози у нього відсутні, він соматично здоровий (т. 1 а.п. 221);
- довідка від 12.05.2026, згідно якої ОСОБА_3 під наглядом лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.п. 136);
- інформація про судимості станом на 05.05.2026, за якою ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягався (т. 1 а.п. 133);
- ухвала Соборного районного суду м. Дніпра від 27.10.2026, за якою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026240020000462 від 26.01.2026 року, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Кримінальне провадження № 62026240020000462 від 26.01.2026 року в частині притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України - закрито. ОСОБА_3 зобов`язано протягом 72 годин прибути за місцем служби до військової частини НОМЕР_3 після набрання даною ухвалою законної сили. Розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026240020000462 від 26.01.2026 року, в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - продовжено.
5.Оцінка Суду
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
На переконання суду, вина ОСОБА_7 у кримінально-караному діянні є доведеною на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом у їх взаємозв`язку відповідно до приписів ст. 94 КПК України.
Так, під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини конфлікту. Потерпілий ОСОБА_6 у своїй заяві просив розглядати справу без його участі, вказавши, що покарання залишає на розсуд суду та претензій не має.
Відповідно до ст. 23 КПК України, суд досліджує докази шляхом допиту учасників. Повне визнання вини ОСОБА_3 під час судового розгляду є послідовним і узгоджується з іншими матеріалами справи. Хоча саме по собі визнання вини не може бути єдиною підставою для визнання його винним, у даному випадку воно повністю корелює з результатами експертиз та слідчих експериментів.
Витяг з ЄРДР та матеріали об`єднання кримінальних проваджень зафіксували факт початку досудового розслідування та кваліфікацію. Протокол огляду квартири ( АДРЕСА_1 ) зафіксував обстановку на місці події. Вилучені під час огляду змиви крові, одяг зі слідами бурого кольору та виявлений на дерев`яному столі молоток беззаперечно пов`язують обвинуваченого та знаряддя злочину з місцем скоєння правопорушення.
Протоколи проведення слідчих експериментів за участю підозрюваного ОСОБА_3 (від 26.06.2026) та потерпілого ОСОБА_6 (від 07.07.2026) є процесуально допустимими. Як підтверджено додатковими висновками експертів № 2387е та № 2388е, механізм, локалізація та характер ушкоджень потерпілого повністю відповідають обставинам, відтвореним обома учасниками під час слідчих експериментів, що повністю підтверджує динаміку конфлікту.
Висновки судово-медичних (серологічних) експертиз щодо дослідження слідів крові на одязі та змивах мають важливе значення, оскільки встановлено наявність крові людини з вмістом гемоглобіну на вилученому молотку та одязі ОСОБА_3 ; виявлені антигени А і В у змивах та на одязі (штанах) не виключають утворення цих слідів за рахунок крові потерпілого ОСОБА_6 , у якого визначена група крові АВ, тоді як кров ОСОБА_3 може бути присутня лише як домішка.
Експертом чітко розмежовано ступінь тяжкості тілесних ушкоджень та характер травм потерпілого ОСОБА_6 :
- відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку 2-го ступеня з геморагічним вогнищем, епідуральна гематома, втиснені переломи кісток черепа та забійні рани обґрунтовано віднесені до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння (згідно з п. 2.1.3-б Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
- експерт підтвердив механізм утворення травм на голові від не менш як 2-х механічних дій твердого предмета з обмеженою жорсткою контактуючою поверхнею, яким міг бути молоток, що повністю збігається з іншими дослідженими матеріалами справи.
Водночас висновки судово-медичних експертиз щодо тілесних ушкоджень у самого ОСОБА_3 (легкі тілесні ушкодження у вигляді синців і саден) підтверджують факт наявності фізичного контакту (боротьби), проте додатковий висновок № 2632е прямо вказує на відсутність у ОСОБА_3 будь-яких травм, характерних для ударів молотком чи іншими гострими/тупими предметами, що повністю спростовує можливі версії про напад на нього з боку потерпілого ОСОБА_6 з використанням останнім молотка.
6.Висновок суду про винуватість
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування та підтримані прокурором за ч. 1 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння).
Вказана кваліфікація є повністю правильною, оскільки:
- об`єктивна сторона виразилася в активних діях (застосуванні молотка як знаряддя, що завдало потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з геморагічним вогнищем забиття речовини головного мозку в лобній частці зліва, епідуральної гематоми зліва, 2-х забійних ран в лівій лобно-скроневій області, втисненого перелому в тім`яній кістки справа та забійної рани в тім`яній ділянці).
- суб`єктивна сторона — прямий умисел на заподіяння саме тяжких тілесних ушкоджень (характер знаряддя — молоток, локалізація ударів в область життєво важливого органу — голову).
- наслідки злочину у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, настали та перебувають у прямому причинному зв`язку з діями ОСОБА_3 .
Таким чином всі досліджені судом докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю та об`єктивно доведена.
Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, яке небезпечне для життя в момент заподіяння, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, вірно.
7.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
Загальні положення.
Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений ОСОБА_3 був осудним у розумінні ст. 19 КК України.
Так, відповідно до висновку експерта № 201-к від 26.06.2026, ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до інкримінованого діяння, будь-який психічний розлад не виявляв та в даний час не виявляє. За своїм психічним станом під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а.п. 145-147).
При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Класифікація вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, віднесено до категорії тяжкого злочину.
Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, яка в силу ст. 66 КК України, пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого.
Так, на досудовому розслідуванні ОСОБА_3 щодо себе надав викривальні покази, свою вину визнавав повністю, активно сприяв у розкритті злочину, у судовому засіданні він свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається.
Обставин, які, в силу ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
Призначаючи покарання суд виходить із наступного.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину (який є тяжким), конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, раніше не судимий, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням положень ст. 75 КК.
Так, згідно ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Виходячи з усіх обставин справи, думки потерпілого, який претензій до ОСОБА_3 не має і просив призначити покарання на розсуд суду, наслідків злочину, особи винного, який вину визнав, щиро розкаявся, на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше не судимий, наявність пом`якшуючої і відсутність обтяжуючої покарання обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому вважає, що його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки згідно з положеннями ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
При цьому судом враховане бажання ОСОБА_3 продовжувати нести військову службу та письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 на проходження ним військової служби, а також ухвала Соборного районного суду м. Дніпра від 27.10.2026, за якою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026240020000462 від 26.01.2026 року, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Кримінальне провадження № 62026240020000462 від 26.01.2026 року в частині притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України - закрито. ОСОБА_3 зобов`язано протягом 72 годин прибути за місцем служби до військової частини НОМЕР_3 після набрання даною ухвалою законної сили.
Тому нагляд за ОСОБА_3 , звільненим від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби.
Підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
Підсумок.
Призначаючи зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».
Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
8.Вирішення цивільного позову
У даному кримінальному провадженні потерпілим до обвинуваченого цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, не пред`явлено.
9.Вирішення питання про долю речових доказів
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.
10.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
04.05.2026 ОСОБА_3 затримано (т. 1 а.п. 31-33).
06.05.2026 слідчим суддею Соборного районного суду м. Дніпра до нього застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави (т. 1 а.п. 58).
Строк запобіжного заходу продовжувався на момент винесення цього вироку є діючим, застава не сплачена.
Тому на підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 04.05.2026 року по день винесення цього вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Крім того, враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України, дані про особу засудженого і призначене йому покарання, до набрання вироком законної сили слід змінити застосований раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_3 обов`язок прибувати до суду за першою вимогою.
Витрати за проведення експертиз відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 покласти на командира військової частини за місцем проходження засудженим військової служби, а в разі його звільнення з військової служби - на орган пробації за місцем проживання засудженого.
До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - змінити на більш м`який, а саме: у вигляді особистого зобов`язання та негайно звільнити його з-під варти, поклавши на нього обов`язок прибувати до суду за першою вимогою.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 зарахувати в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 04.05.2026 року по 02.11.2026 з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Витрати за проведення експертиз відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази:
- молоток, який переданий на зберігання до ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 2652 - знищити (т. 1 а.п. 17-18, 19);
- зразки крові, об`єкти експертного дослідження, які передані на зберігання до ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 2687, – знищити (т. 1 а.п. 17-18, 114-115, 116);
- чоловічі сині штани з написом «СUM TECH», кофта чорного кольору з написом «NASA», спортивна кофта з емблемою «Nike», які передані на зберігання до ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 2687 - повернути ОСОБА_3 (т. 1 а.п. 17-18, 114-115, 116).
Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua