Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: рішень, ухвалених за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №990/381/26
Суддя: Блажівська Н.Є.
РІШЕННЯ
Іменем України
05 листопада 2026 року
м. Київ
справа №990/381/26
адміністративне провадження № П/990/381/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді -доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Васильєвої І.А. Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.,
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження як суд першої інстанції адміністративну справу за ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісія суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
1. Суть спору
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , Позивач) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія, Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 5 серпня 2026 року № 105/зп-26 «Про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту)...» в частині затвердження результатів виконання практичного завдання стосовно кандидата ОСОБА_1 із результатом 108,66 балів та визнання його таким, що не склав кваліфікаційний іспит;
- зобов`язати ВККС України відновити порушене право кандидата ОСОБА_1 на об`єктивне, прозоре та вмотивоване оцінювання результатів четвертого етапу кваліфікаційного іспиту шляхом надання можливості повторного складання (виконання резервного практичного завдання) зі спеціалізації місцевого загального суду в межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, або в інший спосіб, визначений законом, що забезпечить повний та ефективний захист прав Позивача.
2. Процесуальні дії у справі
Верховний Суд ухвалою від 8 вересня 2026 року відкрив провадження у справі та вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів й призначив до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами в строк, встановлений статтею 258 КАС України;
24 вересня 2026 року від ВККС надійшов відзив на касаційну скаргу.
29 жовтня 2026 року від Позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів.
Верховний Суд ухвалою від 1 жовтня 2026 року частково задовольнив клопотання Позивача:
- витребувати у ВККС України первинні технічні дані інформаційної системи щодо оцінювання практичних завдань ОСОБА_1 (код роботи 0084827): журнали аудиту (audit logs) інформаційної системи щодо роботи Позивача; дані про дату та час першого відкриття роботи Позивача кожним із членів екзаменаційної комісії; дані про всі наступні відкриття та перегляди роботи Позивача; дані про початок та завершення відповідних сесій роботи з роботою Позивача, якщо така інформація фіксується системою; дані про дату та час формування оцінки за кожним із 12 елементів; дані про дату та час первинного та остаточного збереження кожної оцінки; історію змін кожної оцінки, у тому числі інформацію про попередні значення, якщо такі дані зберігаються; дані про чернетки, проміжні результати, автоматичне збереження або інші проміжні технічні записи, якщо такі створюються системою; технічне визначення та опис поля «Дата та час виставлення балів» у відомості оцінювання; інформацію про те, чи фіксує інформаційна система окремо час фактичного відкриття/перегляду роботи Позивача та час внесення оцінки; інформацію про те, чи може член екзаменаційної комісії внести оцінку після попереднього перегляду роботи без повторного відкриття роботи Позивача; технічний опис алгоритму формування та збереження часових позначок, які відображаються у відомості оцінювання; первинні електронні файли, журнали або інші технічні записи, які дозволяють встановити фактичну послідовність дій членів екзаменаційної комісії щодо роботи Позивача.
- у разі відсутності будь-яких із запитуваних технічних даних зобов`язав ВККС України надати суду письмове пояснення щодо: причин їх відсутності; технічного порядку формування і фіксації часових позначок у системі оцінювання: які саме дані не фіксуються; чому вони не фіксуються; які саме дані фактично фіксуються системою; яке змістове навантаження несе позначка часу у полі «Дата та час виставлення балів».
- в іншій частині клопотання Позивача відмовив.
19 жовтня 2026 року ВККС України подано заяву та документи на виконання ухвали суду 1 жовтня 2026 року.
21 жовтня 2026 року Позивачем подано заперечення на заяву ВККС України від 19 жовтня 2026 року, подану на виконання ухвали суду від 01 жовтня 2026 року
3. Аргументи сторін
3.1.Позиція Позивача, наведена у позовній заяві
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначає про відсутність вмотивованості рішення та порушення принципу «належного врядування». Зазначає, що зі змісту наданих йому копій персоніфікованих оціночних відомостей вбачається, що членами Комісії було знижено бали за окремими критеріями структури модельного судового рішення, водночас вони містять лише виключно цифрові відомості та в них повністю відсутні будь-які текстові коментарі, зауваження, дефектовка виконаної роботи чи аналіз помилок, які нібито були допущені ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що при виставленні оцінок за кожним окремим критерієм у відомості конкретного члена Комісії зафіксовано один і той самий час (однакова година та хвилина). Зазначена обставина, на думку Позивача, технічно підтверджує, що членами Комісії не здійснювався послідовний, покроковий та диференційований аналіз кожного елемента його роботи, а оцінки за абсолютно різними критеріями (від правового аналізу до орфографії) були внесені одномоментно («пакетно»), що свідчить про формальний підхід до оцінювання та підтверджує відсутність реального мотивування кожного окремого критерію.
Позивач покликається на те, що згідно з оціночною відомістю, членами комісії було знижено його підсумковий бал за елементом оцінювання за пунктом 4.1 «Дотримання правил орфографії та пунктуації», водночас після ознайомлення з наданою йому копією його практичної роботи («робочого зошита») було встановлено, що текст виконаного завдання є у значні мірі повністю розформатованим. На думку Позивача, внаслідок технічного збою або некоректної конвертації файлів програмним забезпеченням Комісії, у тексті його роботи було знищено абзаци, злилися окремі слова, змістилися або зникли розділові знаки, що призвело до значних деформацій тексту, які можуть викликати сумніви у професійних здібностях автора і складають негативне враження про саму роботу, що суттєво впливає на оцінювання.
Вважає, що Комісія фактично зняла бали за технічні помилки програмного забезпечення ВККС України, що призвело до штучного заниження його результату до 108,66 балів. При цьому зазначає, що оцінювання критеріїв орфографії та пунктуації у тексті, який зазнав істотних технічних деформацій з вини самої системи ВККС України, є об`єктивно упередженим та неможливим.
Вважає, що зазначена обставина також вплинула і на оцінку практичного завдання за елементом оцінювання пунктом 3.1 «Логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення». Внаслідок вказаних порушень структури його практичної роботи, Комісія не мала можливості об`єктивно оцінувати даний критерій і нею був знижений його підсумковий бал за вказаним елементом
На думку Позивача, дії та рішення ВККС України безпосередньо порушують його право на рівний доступ до публічної служби та зайняття посади судді, гарантоване статтею 38 Конституції України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон). При цьому Позивач наполягає, шо штучне заниження балу через технічні помилки системи та невмотивованість оцінок призвели до його неправомірного виключення з конкурсу.
3.2. Позиція Відповідача, наведена у відзиві на позовну заяву
Заперечуючи проти позову, Відповідач у відзиві зазначив, що доводи Позивача є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на помилковому розумінні норм, які регламентують порядок складання й оцінювання кваліфікаційного іспиту.
Відповідач зазначає, що відповідно до підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС України (ВККСУ) від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі також - Положення) перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. При цьому вказує, що Методичними вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого, затверджених рішенням Комісії від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25 (далі також - Методичні вказівки) чітко визначено елементи практичного завдання, які підлягають оцінюванню, кількість балів за кожен елемент та показники оцінювання.
Відповідач покликається на те, що відповідно до екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання, виконаного 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , кожним членом екзаменаційної комісії під час оцінювання практичного завдання Позивача було виставлено бали за кожен окремий елемент оцінювання у межах, визначених Методичними вказівками, на підставі чого сформовано загальну (сумарну) кількість балів. При цьому, відомість містить розділи за елементами оцінювання, значення максимальної кількості балів та виставлені кожним окремо членом Комісії бали, дату і час внесення балів до відомості, середній бал за кожним критерієм та остаточний бал учасника.
Зауважує, що фіксація та відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань, висновків чи зауважень членів екзаменаційної комісії, що проводили перевірку практичного завдання, щодо окремих показників та елементів, виконаного учасником практичного завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного іспиту, так і його методику. Положенням та Методичними вказівками встановлено бальну систему оцінювання кожного елемента практичного завдання, а результат оцінювання фіксується саме у відповідних балах.
Звертає увагу на те, що Положення розмежовує процес перевірки виконаної роботи та фіксацію результату такого оцінювання. На думку Відповідача, саме по собі внесення членом екзаменаційної комісії оцінок до інформаційної системи в один і той самий момент за різними елементами практичного завдання не свідчить про те, що перевірка цих елементів здійснювалася одночасно або не здійснювалася взагалі. Час внесення оцінок до інформаційної системи відображає момент їх технічної фіксації, а не тривалість чи послідовність попередньої роботи члена екзаменаційної комісії з виконаним практичним завданням. Чинне нормативне регулювання не встановлює обов`язку члена екзаменаційної комісії вносити оцінку за кожним окремим елементом безпосередньо після його перевірки або здійснювати технічну фіксацію кожної оцінки в хронологічній послідовності проведення перевірки.
Стверджує, що висновок Позивача про те, що оцінювання здійснювалося «пакетно» та без перевірки окремих елементів роботи, є лише припущенням, яке не підтверджене належними доказами.
Узагальнюючи вказує, що оцінювання практичного завдання, яке виконав Позивач, відбулося з дотриманням вимог законодавства, регламентованої процедури та принципу рівності умов для всіх учасників добору, а форма та зміст відомості про оцінювання дозволяють перевірити, чи дотрималася Комісія вимог Методичних вказівок, що забезпечує реалізацію принципу правової визначеності.
Також Відповідач зазначає, що є безпідставними і доводи Позивача про те, що зниження балів за критеріями «Дотримання правил орфографії та пунктуації» та «Логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення» зумовлено нібито технічним спотворенням тексту виконаної ним роботи, оскільки вони ґрунтуються виключено на припущеннях Позивача. При цьому вказує, що сам факт того, що у копії практичної роботи, яка була отримана ним з електронної системи, виявлено певні особливості форматування або відображення тексту, не підтверджує, а тим більше не свідчить про те, що саме вони стали підставою для зниження, на думку Позивача, оцінки.
Стверджує, що Позивачем не наведено жодних доказів того, що члени екзаменаційної комісії під час перевірки його роботи оцінювали технічне відображення документа, а не зміст та оформлення виконаного ним практичного завдання відповідно до встановлених методичних вказівок. Саме по собі припущення про можливий технічний збій програмного забезпечення не може бути ототожнене з фактом його наявності та, тим більше, з доведеністю його впливу на результати оцінювання.
На думку Відповідача, усі наведені Позивачем доводи фактично зводяться до незгоди з професійною оцінкою виконаного ним практичного завдання та спрямовані на переоцінку змісту роботи і правильності виставлених балів. Водночас сама по собі незгода Позивача з результатами оцінювання не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення. Позовна заява не містить посилань на жодну з підстав, прямо передбачених Законом, які могли б слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Звертає увагу, що оскаржуване рішення Комісії містить в собі всі необхідні елементи та мотивоване наявністю фактичних обставин (опис процедури, в якій брав участь Позивач, перелік основних рішень, які мають значення для проведення конкурсу, нормативно-правове регулювання та іншу інформацію), результат яких породжує юридичні підстави для прийняття такого рішення. Зміст оскаржуваного рішення Комісії відповідає установленим критеріям, що застосовуються до подібного виду рішень, і містить достатній обсяг інформації для розуміння його правових підстав та наслідків.
Резюмуючи зазначає, що Комісія, здійснюючи свої повноваження, не вийшла за межі компетенції та при реалізації дискреційних повноважень дотрималася принципів діяльності суб`єктів владних повноважень, закріплених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). При цьому вказує, що Рішення № 105/зп-26 є законним та обґрунтованим. Воно не порушує прав Позивача, оскільки не змінюють його правового статусу і не створюють додаткових обов`язків, а лише фіксує результат етапу кваліфікаційного оцінювання, яке проводилося в межах повноважень Комісії.
3.3. Позиція Позивача, наведена у відповіді на відзив
У відповіді на відзив, поданій у порядку статті 163 КАС України, Позивач заперечив проти доводів Відповідача, наводячи такі аргументи.
На думку Позивача, що хоча теоретично технічна фіксація оцінки в інформаційній системі може відбутися пізніше, ніж фактичне ознайомлення члена комісії з роботою, водночас у такому разі має існувати об`єктивна можливість встановити, коли саме здійснювалася перевірка роботи, якщо Відповідач посилається на те, що вона відбувалася в інший час. Крім того, процедура оцінки за якою спочатку здійснюється ознайомлення члена комісії з роботою, безумовна фіксація на будь-якому матеріальному носії її результатів, а в подальшому її технічна фіксація через невизначений час - викликає обґрунтовані сумніви в дотриманні даної процедури.
Позивач стверджує, що принциповим є питання про наявність у інформаційній системі ВККС України технічних даних, які дозволяють відокремити: фактичне відкриття та перегляд роботи; час її опрацювання; час формування оцінки; час технічного внесення оцінки; час остаточного збереження результату. Якщо такі дані існують, вони можуть об`єктивно підтвердити або спростувати твердження Відповідача, якщо ні, то твердження про те, що фактична перевірка відбувалася раніше, ніж зафіксований у відомості час, залишається лише припущенням, яке не може автоматично спростовувати значення наявних документальних часових позначок.
Наполягає, що потребують перевірки та пояснення обставини щодо документально зафіксованих інтервалах у 4, 6 та 7 хвилин між оцінюванням членами Комісії роботи Позивача та іншого учасника та збігу за 7 із 12 елементів оцінок всіх трьох членів Комісії виставлених за відповідні роботи. Стверджує, що для повного та об`єктивного встановлення обставин справи необхідно дослідити первинні технічні дані інформаційної системи ВККС України щодо оцінювання двох порівнюваних робіт.
Зазначає, що саме Відповідач повинен надати суду достатні та належні докази того, що оцінювання практичного завдання Позивача було здійснено відповідно до встановленої процедури, методичних вказівок та фактичного змісту виконаної роботи. На думку Позивача якщо Відповідач стверджує, що фактичне оцінювання відбувалося поза межами часових інтервалів, зафіксованих у відомостях, таке твердження також має бути підтверджене належними доказами.
3.4. Доводи Відповідача наведені у заяві поданій на виконання ухвали суду від 1 жовтня 2026 року
Відповідач зазначив, що оцінювання членами екзаменаційних комісій практичних завдань, виконаних учасниками кваліфікаційних іспитів, здійснювалось в окремій складовій інформаційно-комунікаційної системи Комісії (далі - ІКС), що використовується на підставі Атестату відповідності, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 29 липня 2024 року за № 1451В, який є дійсним до кінця воєнного стану в Україні та засвідчує, що комплексна система захисту інформації в ІКС забезпечує захист інформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації.
Вказує, що доступ користувачів до підсистеми «Іспит» здійснюється з автоматизованих робочих місць внутрішніх авторизованих користувачів у межах локальної мережі ІКС. Відповідно до системи захисту інформації авторизація користувачів (членів екзаменаційної комісії) у підсистемі «Іспит» здійснюється з використанням вбудованих інструментів авторизації, що застосовують як атрибути доступу унікальні для кожного облікового запису логін та пароль. Журнал аудиту підсистеми «Іспит» забезпечує фіксацію даних (дати та часу) входу користувачів, зокрема членів екзаменаційних комісій. Вихід користувачів з підсистеми «Іспит» у журналі аудиту не фіксується.
Зазначає, що в інтерфейсі підсистеми «Іспит» у картці роботи (виконаного учасником практичного завдання), член екзаменаційної комісії: може оцінити роботу виключно відповідно до налаштованих адміністратором параметрів - елементів оцінювання в межах шкали балів за кожен окремий елемент; зобов`язаний оцінити кожен елемент, налаштований адміністратором; має можливість проміжного збереження та зміни оцінок (балів) за елементи оцінювання до підтвердження остаточної оцінки за роботу. Член екзаменаційної комісії не може внести оцінку (бал) за елемент оцінювання без відкриття в підсистемі «Іспит» картки роботи учасника (виконаного учасником практичного завдання).
Стверджує, що у журналі аудиту підсистеми «Іспит» не фіксуються операції (дії) користувачів (членів екзаменаційних комісій), пов`язані з: відкриттям (первинним та кожним наступним)/закриттям та/або переглядом практичних завдань, виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту; тривалістю користувацької сесії, зокрема щодо перевірки та оцінювання окремої роботи учасника кваліфікаційного іспиту; часом первинного внесення оцінки (балу) за окремий елемент оцінювання практичного завдання (у разі зміни такої оцінки), зокрема часом кожного подальшого редагування оцінки за окремий елемент оцінювання практичного завдання; а також значенням оцінки (балу) за окремий елемент оцінювання практичного завдання до та після її зміни; часом підтвердження остаточної оцінки за роботу (суми балів за всі елементи оцінювання).
Вказує, що після внесення до підсистеми «Іспит» балів за всіх елементів оцінювання роботи при активації функції «Підтвердити оцінку» в окремому діалоговому вікні член екзаменаційної комісії повторно підтверджує коректність оцінювання та своєї остаточної оцінки за роботу. Підтвердження членом екзаменаційної комісії коректності оцінювання та своєї остаточної оцінки за роботу супроводжується блокуванням доступу до цієї роботи.
Зазначає, що у межах підсистеми «Іспит» робота (зошит для виконання практичного завдання) Позивача була доступна всім членам екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання, зокрема перегляду (без доступу до індивідуального коду), з 23 жовтня 2025 року (12 год 17 хв) до: 6 червня 2026 року (12 год 55 хв) для ОСОБА_2 ; 07 липня 2026 року (15 год 44 хв) для ОСОБА_4 ; 25 червня 2026 року (17 год 20 хв) для ОСОБА_3 . Дати та час внесення членами екзаменаційної комісії до підсистеми «Іспит» фінальних оцінок (балів) за кожен з елементів оцінювання практичного завдання, а також ідентифікатор обліково запису користувача, який здійснив відповідну дію - прізвище та ініціали члена екзаменаційної комісії, зафіксовано в екзаменаційній відомості оцінювання практичного завдання учасника кваліфікаційного іспиту, що формується підсистемою «Іспит» в автоматичному режимі.
Покликається на те, що Методикою оцінювання учасників кваліфікаційного іспиту (розділ 5 Положення) не передбачено затвердження (оформлення) документів, що відображають мотиви (чернетки; рецензії; зауваження; коментарі; висновки тощо) виставлення членами екзаменаційної комісії оцінок за кожен елемент, визначений методичними вказівками. Документи (оціночний лист, бланк, анкета, формуляр, пояснення тощо) з фіксацією мотивів виставлення оцінок членами екзаменаційної комісії, які здійснювали перевірку та оцінювання практичних завдань, Комісією не затверджувалися. Під час перевірки та оцінювання практичних завдань функціонал підсистеми «Іспит» не передбачає можливості створення та фіксації членами екзаменаційної комісії проміжних технічних записів у формі чернеток, рецензій, зауважень, коментарів, висновків тощо.
3.4.5 Доводи Позивача наведені у запереченнях на заяву, подану Відповідачем на виконання ухвали суду від 1 жовтня 2026 року
Позивач вважає, що надані Відповідачем матеріали не спростовують його доводів щодо об`єктивної неможливості належної перевірки практичної роботи в межах надзвичайно коротких часових інтервалів, установлених шляхом зіставлення часових позначок у наявних екзаменаційних відомостях. Навпаки, пояснення ВККС України підтверджують відсутність технічних даних, які могли б засвідчити фактичну тривалість та послідовність перевірки його роботи.
Наводить аргументи, аналогічні викладеним у запереченнях на відзив, про те, що часові позначки в екзаменаційних відомостях свідчать про надзвичайно короткі інтервали між завершенням оцінювання робіт. При цьому вказує, що ВККС України не надала доказів, які підтверджували б фактичне проведення перевірки протягом більш тривалого часу.
Наполягає, що ВККС України не надала журналів або інших первинних технічних даних, які підтверджували б дату та тривалість фактичного перегляду його роботи кожним членам комісії до моменту внесення остаточних оцінок, як і не надала інших об`єктивних матеріалів, з яких можна було б установити, що змістовна перевірка його роботи відбулася раніше, а часові позначки в екзаменаційних відомостях відображають лише завершальну технічну операцію після вже проведеної перевірки. При цьому вказує, що твердження про можливість попереднього ознайомлення з роботою не замінює доказів того, що таке ознайомлення дійсно відбулося, коли саме воно відбулося та чи було достатнім для належного оцінювання всіх дванадцяти елементів.
Зазначає, що з інформації, наявної в його екзаменаційній відомості, є неможливим встановити скільки часу було витрачено на кожен окремий елемент, у якій послідовності здійснювалося оцінювання, коли саме було сформовано первинну оцінку за кожним критерієм та чи переглядалися оцінки до остаточного підтвердження.
На думку Позивача, для забезпечення повноти, об`єктивності та можливості перевірки обставин наведених на обґрунтування позовних вимог ВККС України могла би надати відомості щодо всіх учасників відповідної екзаменаційної групи в частині часу завершення оцінювання їхніх робіт, із дотриманням вимог щодо захисту персональних даних, що дозволило б зіставити часові показники та оцінити їх у належному контексті. Однак такого порівняльного матеріалу Відповідач не надав.
Позивач звертає увагу на те, що система, за поясненнями ВККС України, детально відображала окремі етапи виконання роботи кандидатом, аж до блокування та розблокування під час виходу до вбиральні, але водночас не забезпечила документального підтвердження ключових дій екзаменаторів під час перевірки та оцінювання цієї роботи. Така відсутність об`єктивних даних про перебіг оцінювання, на думку Позивача, унеможливлює незалежну перевірку того, коли, у який спосіб і протягом якого часу фактично здійснювалося оцінювання. При цьому Позивач зазначає, що не стверджує, що сама по собі відсутність журналів перегляду автоматично доводить порушення процедури, однак у цій справі відсутність таких даних має принципове значення, оскільки предметом спору є, зокрема, дотримання належної процедури перевірки та оцінювання практичного завдання.
4. Установлені Судом фактичні обставини справи
Рішенням від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 Комісія оголосила добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах та затверджено текст відповідного оголошення (далі - Добір, рішення у відкритому доступі, опубліковане на вебсайті Комісії за посиланням: https://www.vkksu.gov.ua/doc/pro-ogoloshennya-doboru-naposadu-suddi-miscevogo-sudu).
ОСОБА_1 виявив бажання взяти участь у оголошеному доборі та відповідно був допущений до складання кваліфікаційного іспиту.
Рішенням від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25 (зі змінами, внесеними рішенням від 1 жовтня 2025 року № 183/зп-25) Комісія затвердила Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
Рішенням від 25 липня 2025 року № 142/зп-25 Комісія затвердила кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності й допустила до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціальностей відповідного суду - 7239 кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого. місцевого суду, що успішно склали це тестування й набрали прохідний бал, у тому числі Позивача.
Рішенням від 27 серпня 2025 року № 161/зп-25 Комісія затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду й допустила до третього етапу кваліфікаційного випробування - тестування пізнавальних здібностей - 4489 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, що успішно склали попереднє тестування й набрали прохідний бал, зокрема Позивача.
Рішенням від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 Комісія, серед іншого:
затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складених у межах кваліфікаційного випробування;
допустила до четвертого етапу кваліфікаційного випробування - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду - 2851 кандидат на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей і набрали прохідний бал, зокрема Позивача;
призначила четвертий етап кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду суддів місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду;
визначила й оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті графіки виконання практичного завдання, зокрема зі спеціалізації місцевого загального суду, а також особливості виконання цього завдання;
визначила, що в межах однієї спеціалізації учасники отримали одне завдання типу 2;
визначила максимально можливий бал на етапі виконання практичного завдання - 150;
встановила, що для розрахунку бала для виконання практичного завдання коефіцієнт 2;
встановила прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - 75 відсотків від максимально можливого бала, або 112,5 бала.
Рішенням Комісії від 01 жовтня 2025 року № 184/зп-25 (зі змінами, внесеними згідно з рішенням Комісії від 24 листопада 2025 року № 205/зп-25) затверджено склади екзаменаційних комісій для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Рішенням Комісії від 13 липня 2026 року № 95/зп-26 затверджено кодовані результати виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) 20-24 жовтня 2025 року учасниками першої та другої груп кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Згідно додатку до цього рішення учасник із кодом 0084827 ( ОСОБА_1 ) за виконання практичного завдання набрав 108,66 бала, результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено.
Надалі рішенням Комісії від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26 затверджено декодовані результати виконання 14- 17, 20- 24, 28- 31 жовтня та 17 листопада 2025 року практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Згідно додатку до цього рішення ОСОБА_1 за виконання практичного завдання (код учасника 0084827) набрав 108,66 бала, результат етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання) - не складено.
Відповідно до екзаменаційної відомості щодо оцінювання практичного завдання членами екзаменаційної комісії здійснено оцінювання за такими елементами:
1. Мотивувальна частина
1.1. Визначення ключового питання у спорі.
Максимальна кількість балів за цей елемент - 5. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 висталено 3 бали. Середній бал - 3.
1.2. Виклад правових норм та їх застосування у справі.
Максимальна кількість балів - 15. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 виставлено 13 балів, ОСОБА_3 - 11 балів. Середній бал - 12,33333.
1.3. Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи.
Максимальна кількість балів - 20. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виставлено 12 балів, ОСОБА_4 - 11 балів. Середній бал - 11,66667.
1.4. Формулювання узагальненого висновку щодо факту порушення прав та відповідних наслідків.
Максимальна кількість балів - 10. ОСОБА_2 виставлено 8 балів, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - 7 балів. Середній бал - 7,33333.
1.5. Висновки за результатами розгляду справи.
Максимальна кількість балів - 5. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 висталено 4 бали. Середній бал - 4.
2. Резолютивна частина
2.1. Формулювання висновків суду по суті вимог позивача.
Максимальна кількість балів - 6. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 виставлено 4 бали, ОСОБА_3 - 5 балів. Середній бал - 4,33333.
2.2. Розподіл судових витрат.
Максимальна кількість балів - 3. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 висталено 3 бали. Середній бал - 3.
2.3 Визначення порядку та строку набрання рішенням законної сили
Максимальна кількість балів - 2. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 висталено 2 бали. Середній бал - 2.
2.4 Порядок та строки оскарження рішення
Максимальна кількість балів - 2. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 висталено 2 бали. Середній бал - 2.
2.5 Інформація про учасників справи
Максимальна кількість балів - 2. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 висталено 2 бали. Середній бал - 2.
3. Дотримання стилістики судового рішення
3.1 Логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення
Максимальна кількість балів - 3. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виставлено 2 бали, ОСОБА_4 - 1 бал. Середній бал - 1,66667.
4. Дотримання правил орфографії та пунктуації
4.1 Дотримання правил орфографії та пунктуації
3.1. Логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного
Максимальна кількість балів - 2. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 висталено 1 бал. Середній бал - 1.
За результатами оцінювання остаточний бал учасника іспиту за практичне завдання становить 54,33 бали.
5. Джерела права та оцінка Суду
Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Частиною першою статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон) визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
За приписами частини першої статті 93 Закону Комісія проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит, а також затверджує порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.
Частиною першою статті 70 Закону передбачено, що добір на посаду судді місцевого суду (далі - добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи: 1) оголошення добору на посаду судді; 2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; 3) допуск до участі у доборі на посаду судді; 4) складання кваліфікаційного іспиту; 5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом; 6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності); 7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді; 8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів.
Кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Комісії. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією (частини перша - третя статті 74 Закону).
Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою та одинадцятою статті 74 Закону кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності.
Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Комісією.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії.
Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.
Отже, Законом передбачено проведення Комісією добору на посаду судді місцевого суду. Одним із етапів добору є складання кваліфікаційного іспиту, що проводиться шляхом складання анонімних тестувань та виконання практичного завдання. Особа вважається такою, що склала кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо вона, серед іншого, набрала не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду.
Відповідно до частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 затверджено Положення, у преамбулі якого вказано, що воно розроблено відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду (далі - добір), кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Пунктом 1.2 розділу 1 Положення передбачено, що метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Положення основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів.
Згідно з пунктом 1.10 розділу 1 Положення етапи складання іспиту кандидатами на посаду судді місцевого суду, які не є суддями:
- тестування когнітивних здібностей;
- тестування знань з історії української державності;
- тестування загальних знань у сфері права;
- тестування знань зі спеціалізації місцевого адміністративного суду;
- тестування знань зі спеціалізації місцевого господарського суду;
- тестування знань зі спеціалізації місцевого загального суду;
- виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду;
- виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду;
- виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду.
Пунктом 1.15 розділу 1 Положення передбачено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.
Відповідно до пункту 2.7 розділу 2 Положення форма практичного завдання - відкрите завдання, що передбачає необхідність надання учасником самостійної відповіді щодо передбачених ним умов.
Пунктом 2.8 розділу 2 Положення визначено типи практичних завдань, а саме:
Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи.
Тип 2 - модельне судове рішення, що складається зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних якого учасник повинен продовжити його викладення. Кількість модельних судових рішень визначається рішенням Комісії.
Відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.
Згідно з пунктом 4.8 розділу 4 Положення кількість практичних завдань, що виконуються учасниками в межах однієї спеціалізації, - одне завдання типу 1 або типу 2, якщо інше не визначено рішенням Комісії.
Під час виконання практичного завдання учаснику необхідно сформулювати правильне, на його думку, модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів завдання (пункт 4.13 розділу 4 Положення).
Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 Положення, практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.
Згідно з підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення, методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюється на її офіційному вебсайті.
Відповідно до підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення, перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
На виконання наведених вище приписів Положення Комісія рішенням від 30 квітня 2025 року №96/зп-25 в додатку 2 затвердила Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання, модельне судове рішення (матеріальне право), виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
У Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання визначено елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та кількість балів за кожен елемент оцінювання, зокрема:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 55 балів, з яких: визначення ключового питання у спорі. (0-5); виклад правових норм та їх застосування у справі. (0-15); вмотивована оцінка судом аргументів учасників справи (0-20); формулювання узагальненого висновку щодо факту порушення прав та відповідних наслідків (0-10); висновки за результатами розгляду справи (0-5);
2) резолютивна частина - від 0 до 15 балів, з яких: формулювання висновків суду по суті вимог позивача (0-6); розподіл судових витрат (0-3); визначення порядку та строку набрання рішенням законної сили (0-2); порядок та строки оскарження рішення (0-2); інформація про учасників справи (0-2);
3) дотримання стилістики судового рішення оцінюється від 0 до 3 балів: логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення (0-3);
4) Дотримання правил орфографії та пунктуації оцінюються від 0 до 2 балів.
Згідно з приміткою до Методичних вказівок, залежно від обставин модельного судового рішення член екзаменаційної комісії може відступити від наведеної в методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10%. У такому разі член екзаменаційної комісії не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
Підпунктом 5.5.6 пункту 5.5 розділу 5 Положення визначено, що під час оцінювання практичного завдання члени екзаменаційної комісії виставляють оцінки за кожен передбачений елемент у кількості балів, визначених методичними вказівками.
Оцінка члена екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання формується на підставі суми його оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками.
Відповідно до підпункту 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії інформаційною системою визначаються середні арифметичні оцінки за кожним елементом, передбаченим методичними вказівками, на підставі оцінок членів екзаменаційної комісії за ці елементи.
Бал учасника за практичне завдання формується інформаційною системою на підставі суми середніх арифметичних оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками, шляхом округлення бала до сотих (другої цифри після коми).
Підпунктом 5.7.5 пункту 5.7 розділу 5 Положення визначено, що максимально можливий бал виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення кількість балів за модельне (модельні) судове (судові) рішення у разі виконання практичного завдання типу 2 та/або модельну судову справу у разі виконання практичного завдання типу 1 визначається на підставі методичних вказівок з оцінювання практичного завдання та/або рішенням Комісії.
Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 Положення затвердження кодованих результатів кожного етапу кваліфікаційного іспиту є однією зі стадій встановлення результатів іспиту.
Згідно з абзацами другим та третім підпункту 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення член Комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи.
При встановленні розбіжності між найвищою і найнижчою оцінками членів екзаменаційної комісії, виставленими за виконане учасником практичне завдання, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при повторному оцінюванні роботи керується не "математичними", а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи.
Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 Положення результати виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду декодуються після перевірки та оцінювання усіх робіт.
Згідно з підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 розділу 6 Положення у рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається: код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено"). У разі виконання учасником практичного завдання типу 2 у рішенні про затвердження кодованих результатів може не зазначатися результат ("успішно складено" або "не складено").
У підпункті 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення зазначено, що у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначається: прізвище, ім`я, по батькові учасника, код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено").
Згідно з абзацом першого підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала.
Відповідно до підпункту 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду; набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей та історії української державності; відмови від складання іспиту (етапу іспиту); порушення порядку складання іспиту (етапу іспиту), що рішенням Комісії визнано істотним; неявки на іспит (етап іспиту).
Загальні результати іспиту визначаються на підставі декодованих результатів кожного його етапу (підпункт 6.5.1 пункту 6.5 розділу 6 Положення).
Згідно з підпунктами 6.5.4 та 6.5.5 пункту 6.5 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів.
Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів.
Результати іспиту затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (пункт 6.6 розділу 6 Положення).
Підпунктом 6.8.1 пункту 6.8 розділу 6 Положення передбачено, що прохідний бал, зокрема, за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 75 відсотків від максимально можливого бала.
Позивач пов`язує протиправність оскаржуваного рішення з тим, що при виставленні оцінок за кожним окремим критерієм у відомості конкретного члена Комісії зафіксовано один і той самий час, що на його думку свідчить про формальний підхід до оцінювання, оскільки членами Комісії не здійснювався послідовний, покроковий та диференційований аналіз кожного елемента його роботи, а оцінки за абсолютно різними критеріями (від правового аналізу до орфографії) були внесені одномоментно («пакетно»)/
Відповідно до екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання, виконаного 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , кожним членом екзаменаційної комісії під час оцінювання практичного завдання Позивача було виставлено бали за кожен окремий елемент оцінювання у межах, визначених Методичними вказівками, на підставі чого сформовано загальну (сумарну) кількість балів.
Аналіз вказаної відомості свідчить про те, що вона містить розділи за елементами оцінювання, значення максимальної кількості балів та виставлені кожним окремо членом Комісії бали, дату і час внесення балів до відомості, середній бал за кожним критерієм та остаточний бал учасника.
Як наведеними вище норами Положенням, так і Методичними вказівками не визначено обов`язку члена екзаменаційної комісії вносити оцінку за кожним окремим елементом безпосередньо після його перевірки або здійснювати технічну фіксацію кожної оцінки в хронологічній послідовності проведення перевірки. Відтак саме по собі внесення членом екзаменаційної комісії оцінок до інформаційної системи в один і той самий момент за різними елементами практичного завдання не свідчить про те, що перевірка цих елементів здійснювалася одночасно або не була здійснена належним чином.
На виконання вимог ухвали суду ВККС України надано пояснення, в яких зазначено, що оцінювання членами екзаменаційних комісій практичних завдань, виконаних учасниками кваліфікаційних іспитів, здійснювалось в окремій складовій інформаційно-комунікаційної системи Комісії (далі - ІКС), що використовується на підставі Атестату відповідності, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 29 липня 2024 року за № 1451В, який є дійсним до кінця воєнного стану в Україні та засвідчує, що комплексна система захисту інформації в ІКС забезпечує захист інформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації, а також повідомлено наступну інформацію щодо ІКС та її функціонування.
ІКС призначена для функціональної обробки інформації з використанням прикладних інформаційних сервісів комплексу спеціалізованого програмного забезпечення (далі - ПІК), що функціонують у складі серверного сегменту Комісії. Система входу (авторизації, логування) до ПІК унеможливлює доступ неавтентифікованих і незареєстрованих користувачів.
Доступ користувачів до підсистеми «Іспит» здійснюється з автоматизованих робочих місць внутрішніх авторизованих користувачів у межах локальної мережі ІКС. Доступ до підсистеми «Іспит» поза межами будівлі Комісії неможливий. Доступ до підсистеми «Іспит» можливий виключно з локальної мережі Комісії, створеної в межах мережевої інформаційної безпеки «CheckPoint Security Gateway & Management» під управлінням операційної системи «CheckPoint GAiA Embedded R80.XX».
Відповідно до системи захисту інформації авторизація користувачів (членів екзаменаційної комісії) у підсистемі «Іспит» здійснюється з використанням вбудованих інструментів авторизації, що застосовують як атрибути доступу унікальні для кожного облікового запису логін та пароль.
Журнал аудиту підсистеми «Іспит» забезпечує фіксацію даних (дати та часу) входу користувачів, зокрема членів екзаменаційних комісій. Вихід користувачів з підсистеми «Іспит» у журналі аудиту не фіксується.
В інтерфейсі підсистеми «Іспит» у картці роботи (виконаного учасником практичного завдання), член екзаменаційної комісії: може оцінити роботу виключно відповідно до налаштованих адміністратором параметрів - елементів оцінювання в межах шкали балів за кожен окремий елемент; зобов`язаний оцінити кожен елемент, налаштований адміністратором; має можливість проміжного збереження та зміни оцінок (балів) за елементи оцінювання до підтвердження остаточної оцінки за роботу. Бал за кожен елемент оцінювання не може перевищувати встановлену адміністратором шкалу відповідно до методичних вказівок з оцінювання практичного завдання. Остаточна оцінка члена екзаменаційної комісії за роботу формується автоматично на підставі суми балів за всі елементи оцінювання.
Член екзаменаційної комісії не може внести оцінку (бал) за елемент оцінювання без відкриття в підсистемі «Іспит» картки роботи учасника (виконаного учасником практичного завдання).
Під час перевірки та оцінювання у членів екзаменаційної комісії у межах підсистеми «Іспит» відсутній доступ до титульної сторінки зошита для виконання практичного завдання, яка містить індивідуальний код учасника. В інтерфейсі підсистеми «Іспит» робота учасника відображається члену екзаменаційної комісії з прив`язкою до унікального ідентифікатора (ID роботи), доступ до якого (ідентифікатора) відсутній в адміністраторів підсистеми «Іспит».
Після внесення до підсистеми «Іспит» балів за всі елементи оцінювання роботи при активації функції «Підтвердити оцінку» в окремому діалоговому вікні член екзаменаційної комісії повторно підтверджує коректність оцінювання та своєї остаточної оцінки за роботу. До внесення оцінок за всі елементи оцінювання можливість формування остаточної оцінки члена екзаменаційної комісії за роботу блокується, а при намірі активувати функцію «Підтвердити оцінку» відображається діалогове вікно з повідомленням «Підтвердити оцінку неможливо. Ви не оцінили всі показники».
Підтвердження членом екзаменаційної комісії коректності оцінювання та своєї остаточної оцінки за роботу супроводжується блокуванням доступу до цієї роботи. Тобто після підтвердження остаточної оцінки за роботу у члена екзаменаційної комісії зникає доступ до перегляду роботи відповідного учасника (викладеного тексту), а також власних оцінок за цю роботу, що унеможливлює редагування фінальних оцінок (балів) за кожен з елементів оцінювання практичного завдання після успішного підтвердження остаточної оцінки за роботу.
Дати та час внесення членами екзаменаційної комісії до підсистеми «Іспит» фінальних оцінок (балів) за кожен з елементів оцінювання практичного завдання, а також ідентифікатор обліково запису користувача, який здійснив відповідну дію - прізвище та ініціали члена екзаменаційної комісії, зафіксовано в екзаменаційній відомості оцінювання практичного завдання учасника кваліфікаційного іспиту, що формується підсистемою «Іспит» в автоматичному режимі.
Також в наданих суду поясненнях Відповідач зазначив про те, що у журналі аудиту підсистеми «Іспит» не фіксуються операції (дії) користувачів (членів екзаменаційних комісій), пов`язані з:
- відкриттям (первинним та кожним наступним)/закриттям та/або переглядом практичних завдань, виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту;
- тривалістю користувацької сесії, зокрема щодо перевірки та оцінювання окремої роботи учасника кваліфікаційного іспиту;
- часом первинного внесення оцінки (балу) за окремий елемент оцінювання практичного завдання (у разі зміни такої оцінки), зокрема часом кожного подальшого редагування оцінки за окремий елемент оцінювання практичного завдання; а також значенням оцінки (балу) за окремий елемент оцінювання практичного завдання до та після її зміни;
- часом підтвердження остаточної оцінки за роботу (суми балів за всі елементи оцінювання).
Під час перевірки та оцінювання практичних завдань функціонал підсистеми «Іспит» не передбачає можливості створення та фіксації членами екзаменаційної комісії проміжних технічних записів у формі чернеток, рецензій, зауважень, коментарів, висновків тощо.
Враховуючи наведене підсистема «Іспит», на етапі здійснення оцінки практичного завдання забезпечує фіксацію лише тих дій, які мають юридичне значення для встановлення результату оцінювання: особи члена екзаменаційної комісії, який здійснив оцінювання, остаточних балів за кожен елемент оцінювання та автоматично сформованої остаточної оцінки. При цьому система відповідна до вимог Положення та Методичних рекомендацій передбачає обов`язкове оцінювання кожного елемента, обмеження балів установленою шкалою, повторне підтвердження остаточної оцінки та блокування можливості її подальшого редагування.
При цьому Суд звертає увагу на те, що відсутність у журналі аудиту підсистеми «Іспит» відомостей про час відкриття та перегляду членом екзаменаційної комісії роботи учасника, тривалість її перевірки, час первинного внесення та подальшого редагування оцінок за окремі елементи, а також час підтвердження остаточної оцінки свідчить лише про обмеженість функціональних можливостей підсистеми «Іспит» у частині фіксації проміжних дій користувачів. Водночас вказана обставина не може як підтверджувати, так і спростовувати належного здійснення члени екзаменаційної комісії перевірки та оцінювання практичного завдання Позивача.
Відтак, відсутність деталізованої інформації про всі проміжні операції користувача, зокрема про тривалість перебування у картці роботи або час внесення кожної окремої оцінки, не спростовує факту здійснення оцінювання та не дає підстав для висновку про його неналежність.
Відтак, саме по собі зазначення в екзаменаційній відомості узагальнених відомостей про час виставлення остаточних оцінок за окремі елементи практичного завдання, так само як і відображення в підсистемі «Іспит» лише часу підтвердження таких оцінок, не дає підстав для висновку про те, що члени Комісії не здійснювали послідовного, поетапного та диференційованого аналізу кожного елемента виконаної Позивачем роботи, а оцінки за різними критеріями були виставлені одночасно, без фактичного проведення належного оцінювання.
Наведені відомості характеризують лише обсяг і спосіб фіксації інформації, технічно забезпечені підсистемою «Іспит», однак самі собою не відображають усіх етапів фактичного процесу перевірки роботи та інтелектуальної діяльності члена екзаменаційної комісії під час її оцінювання. А відповідно вказане не може свідчити про відсутність послідовного оцінювання роботи або формальний характер виставлення оцінок.
Інше тлумачення означало б ототожнення відсутності технічної фіксації певних операцій із відсутністю самих таких операцій, що за відсутності інших доказів не може бути покладено в основу висновку про порушення порядку перевірки та оцінювання виконаного Позивачем практичного завдання.
Відтак для висновку про неналежне здійснення оцінювання недостатньо лише констатувати, що підсистема «Іспит» не забезпечує фіксацію всіх проміжних дій членів екзаменаційної комісії. Такий висновок має ґрунтуватися на встановленні конкретних обставин, які б свідчили про невиконання членами комісії обов`язків щодо перевірки робіт або про невідповідність виставлених оцінок установленим критеріям оцінювання.
Водночас відповідних обставин судом встановлено не було. Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що будь-хто з членів Комісії був позбавлений можливості належним чином ознайомитися з виконаним Позивачем практичним завданням, здійснити його перевірку чи виставити індивідуальний бал.
Крім того Відповідач надав інформацію про те, що у межах підсистеми «Іспит» робота (зошит для виконання практичного завдання) учасника кваліфікаційного іспиту з індивідуальним кодом 0084827 ( ОСОБА_1 ) була доступна всім членам екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання, зокрема перегляду (без доступу до індивідуального коду), з 23 жовтня 2025 року (12 год 17 хв) до:
- 16 червня 2026 року (12 год 55 хв) для ОСОБА_2 ;
- 07 липня 2026 року (15 год 44 хв) для ОСОБА_4 ;
- 25 червня 2026 року (17 год 20 хв) для ОСОБА_3 .
Відтак, дані, наявні в підсистема «Іспит», свідчать про те, що члени екзаменаційної комісії мали доступ до роботи Позивача протягом тривалого часу.
Таким чином, доводи Позивача фактично ґрунтуються на ототожненні відсутності документально зафіксованих у підсистемі «Іспит» проміжних дій екзаменаторів із відсутністю самого процесу аналізу та оцінювання виконаної ним роботи. Однак така аргументація не враховує, що функціональні можливості зазначеної підсистеми не передбачають обов`язкового створення чернеток, проміжних записів чи коментарів під час перевірки роботи. За таких обставин відсутність відповідних записів сама собою не підтверджує, що члени Комісії не здійснювали змістовного аналізу роботи Позивача або не оцінювали її за визначеними критеріями.
При цьому ані Положення, ані Методичні рекомендації не встановлюють вимоги щодо обов`язкового документування кожного етапу оцінку практичних робіт. Відтак відсутність відповідного функціоналу та, як наслідок, проміжної фіксації перебігу оцінювання не може сама по собі розцінюватися як порушення встановленої процедури оцінювання.
Також Позивач покликається на результати зіставлення його екзаменаційної відомості з екзаменаційною відомістю іншого учасника кваліфікаційного іспиту, за наслідками якого встановлено збіг оцінок, виставлених усіма трьома членами екзаменаційної комісії, за сімома із дванадцяти елементів оцінювання.
Зокрема, такі збіги стосуються елементів оцінювання: 1.1 - 3/3/3; 1.5 - 4/4/4; 2.2 - 3/3/3; 2.3 - 2/2/2; 2.4 - 2/2/2; 2.5 - 2/2/2; 3.1 - 2/1/2.
Водночас, як убачається з Методичних рекомендацій, максимальна кількість балів за елемент оцінювання 2.2 «Розподіл судових витрат» становить 3 бали, а за кожен з елементів 2.3 «Визначення порядку та строку набрання рішенням законної сили», 2.4 «Порядок та строки оскарження рішення» та 2.5 «Інформація про учасників справи» - 2 бали.
Отже, за чотирма із семи елементів оцінювання збіг оцінок усіх трьох членів екзаменаційної комісії зумовлений виставленням обом учасникам максимальної кількості балів, передбаченої відповідними критеріями. За таких обставин сам факт збігу оцінок за цими елементами не може розглядатися як обставина, що свідчить про відсутність індивідуального підходу до перевірки робіт.
Натомість збіг оцінок усіх трьох членів екзаменаційної комісії за трьома іншими елементами оцінювання (1.1, 1.5 та 3.1) хоча й може бути врахована під час оцінки доводів Позивача щодо належності перевірки його практичного завдання, водночас сама по собі не підтверджує, що члени екзаменаційної комісії не здійснювали самостійного оцінювання робіт або визначали бали без урахування їхнього змісту.
Верховний Суд зауважує, що збіг оцінок за окремими елементами практичного завдання не є тотожним збігу результатів оцінювання робіт у цілому та не свідчить автоматично про використання членами екзаменаційної комісії однакового підходу без урахування індивідуального змісту робіт учасників. Для висновку про формальний характер оцінювання необхідно встановити додаткові обставини, які у взаємозв`язку з наведеними збігами підтверджували б неврахування змісту виконаного Позивачем практичного завдання або відступ від установлених критеріїв оцінювання.
Верховний Суд зауважує, що сам по собі збіг оцінок за окремими елементами практичного завдання, навіть якщо такі оцінки виставлені всіма членами екзаменаційної комісії, не є достатнім для висновку про відсутність індивідуального оцінювання робіт учасників.
Зокрема, збіг оцінок за трьома із дванадцяти елементів оцінювання може бути обставиною, що потребує перевірки в контексті інших доводів щодо порядку здійснення оцінювання, проте без установлення додаткових фактів, які б свідчили про формальний характер перевірки, неврахування змісту виконаного Позивачем практичного завдання або інші відхилення від установлених критеріїв, така обставина не дає підстав для висновку про неналежне здійснення оцінювання.
Відтак, наведені Позивачем результати порівняння екзаменаційних відомостей самі по собі не підтверджують, що члени екзаменаційної комісії не здійснювали самостійної перевірки виконаного ним практичного завдання або визначали оцінки без урахування його змісту чи «пакетно».
В частині доводів Позивача на заниження балів за критеріями «Дотримання правил орфографії та пунктуації» та «Логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення» внаслідок технічного спотворенням тексту виконаної ним роботи Суд зазначає наступне.
В позовній заяві Позивач покликається на те, що внаслідок технічного збою або некоректної конвертації файлів програмним забезпеченням Комісії, у тексті його роботи було знищено абзаци, злилися окремі слова, змістилися або зникли розділові знаки, що призвело до деформації тексту та могло викликати сумніви у професійних здібностях автора та скласти негативне враження про саму роботу, що суттєво могло вплинути на оцінювання.
Згідно з наявним у матеріалах справи зошитом для виконання практичного завдання робота Позивача він містить окремі деформації тексту, водночас характер цих деформацій є очевидно технічним, що дає змогу без додаткових припущень розпізнати їх як недоліки відтворення тексту, а не як прояви неправильного застосування правил орфографії та пунктуації чи порушення вимог до побудови та викладення тексту судового рішення. З огляду на характер і контекст відповідних деформацій їх технічне походження є очевидним для особи, яка здійснює перевірку роботи, та не потребує спеціального тлумачення.
Водночас суд звертає увагу на те, що Позивач стверджуючи про те, що деформація тексту була зумовлена саме технічним збоєм або некоректною конвертацією файлів програмним забезпеченням водночас не надає суду, як жодних доказів на підтвердження відповідних доводів, та і не наводить доводів на обґрунтування наявності підстав вважати, що особливості відображення тексту виконаного ним його практичного завдання зумовлена саме вказаним обставинами.
Відповідно до Методичних рекомендацій за елементом практичного «Логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення» робота підлягає оцінюванню за наступними показниками: Кандидат демонструє уміння чітко, лаконічно, зрозуміло та послідовно письмово викладати елементи мотивованого висновку у їх логічному зв`язку (послідовність викладення обставин справи, застосування норм права, висновки).
Отже, визначальним для оцінювання за цим критерієм є не сам факт наявності технічних деформацій тексту, на які покликається Позивач, а їх характер та вплив на логічність, послідовність і зрозумілість викладення змісту модельного судового рішення. Водночас Позивач не навів конкретних доводів, які б свідчили про те, що деформації, яких на думку Позивача зазнав текст його практичного завдання, перешкоджали сприйняттю змісту роботи або порушували логічний зв`язок між її структурними елементами, а відтак могли вплинути на оцінювання за відповідним критерієм.
За таких обставин твердження Позивача про можливий вплив деформацій, яких на думку Позивача зазнав текст його практичного завдання, на результати оцінювання фактично ґрунтуються на припущенні щодо їх потенційного негативного сприйняття екзаменаторами та можливого формування у них сумнівів стосовно його професійних здібностей, а не на встановлених обставинах, які б підтверджували такий вплив.
Обґрунтовуючи можливий вплив таких деформацій на оцінку за критерієм «Дотримання правил орфографії та пунктуації», Позивач узагальнено зазначає про те, що внаслідок деформації знищено абзаци, злилися окремі слова, змістилися або зникли розділові знаки, водночас не наводить конкретних прикладів, які б свідчили про те, що вони могли бути сприйняті екзаменатором як орфографічні чи пунктуаційні помилки або як недотримання вимог офіційно-ділового стилю.
Враховуючи викладене Позивачем не наведено жодних доказів того, що члени екзаменаційної комісії під час перевірки його роботи оцінювали технічне відображення документа, а не зміст та оформлення виконаного ним практичного завдання відповідно до встановлених методичних вказівок. Крім того саме по собі припущення про можливий технічний збій програмного забезпечення не може бути ототожнене з фактом його наявності та, тим більше, з доведеністю його впливу на результати оцінювання.
Також Позивач пов`язує пов`язує протиправність оскаржуваного рішення з відсутністю письмового мотивування індивідуальних оцінок, виставлених членами екзаменаційної комісії за виконане ним практичне завдання, а саме з тим, що екзаменаційна відомість містить виключно цифрові показники та не містять жодних текстових коментарів, зауважень щодо виконаної роботи, обґрунтування виставлених балів чи аналізу помилок, які, на думку Позивача, ним були допущені.
Надаючи оцінку цим доводам, Суд звертає увагу на таке.
Порядок перевірки практичного завдання та фіксації її результатів визначають Положення та Методичні вказівки. Згідно з ними кожен член екзаменаційної комісії самостійно оцінює роботу за наперед визначеними елементами і в межах установленої для кожного з них кількості балів. Результати оцінювання фіксуються в екзаменаційній відомості окремо щодо кожного члена екзаменаційної комісії та кожного елемента практичного завдання.
Ані Положення, ані Методичні вказівки не передбачають обов`язку члена екзаменаційної комісії складати письмову рецензію на роботу, формулювати зауваження до неї чи наводити текстове обґрунтування кількості балів за кожен елемент. Тому відсутність документів, складення яких установленою процедурою не передбачено, не може свідчити про її недотримання.
При цьому відсутність окремого текстового пояснення кожного бала не означає відсутності об`єктивованої основи індивідуальної оцінки. Екзаменаційна відомість щодо роботи Позивача, як продемонстровано вище, дає змогу встановити кількість балів, виставлених кожним із членів екзаменаційної комісії за кожен із елементів практичного завдання, тоді як Методичні вказівки визначають зміст відповідного елемента, показники його оцінювання та максимально можливу кількість балів.
Отже, встановлена модель передбачає об`єктивацію індивідуального професійного судження екзаменатора через його співвіднесення з наперед визначеними елементами, показниками та кількісними межами оцінювання і фіксацію відповідного результату в екзаменаційній відомості, а не шляхом складання окремого текстового мотивування до кожного виставленого бала.
Позивач у позові у контексті наведених порушень щодо мотивації не зазначив, які саме вимоги Положення чи Методичних вказівок порушено під час оцінювання його роботи. Суд таких порушень також не встановив.
З урахуванням меж судового контролю відсутність текстового мотивування не надає Суду повноважень здійснювати повторну змістовну оцінку практичної роботи та визначати належну кількість балів за її окремі елементи.
Аналогічний підхід підтверджується і підходами КАС ВС, зокрема, у рішенні від 5 жовтня 2026 року у справі №990/324/26.
У пункті 110 Рішення від 10 вересня 2026 року у справі №990/207/25 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з практичного погляду, наявність усіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістове наповнення цих елементів і те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення.
У пункті 115 та 116 цієї постанови наголошено, що дискреційні повноваження Комісії не є необмеженими; надання органу влади необмежених повноважень є несумісним із принципом правовладдя, а закон має з достатньою чіткістю визначати межі дискреції та порядок її здійснення, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання. Саме тому судовий контроль охоплює перевірку того, чи діяла Комісія в межах наданих їй повноважень, чи дотримано встановлену процедуру і чи не є висновки Комісії свавільними. Проте обмеженість дискреції не означає можливості її підміни. Із того, що повноваження Комісії не є безмежними, не випливає, що суд уповноважений самостійно визначати, якою мала бути оцінка виконаної кандидатом роботи.
Доводи Позивача ґрунтуються на його власній оцінці якості виконаної роботи і зводяться до незгоди з оцінкою, виставленою членами екзаменаційної комісії. Оцінювання змісту практичного завдання належить до дискреційних повноважень Комісії, і суд не може підміняти цю оцінку власною.
Наведене нормативне регулювання свідчить, що оцінювання практичного завдання є послідовною процедурою, яка передбачає перевірку роботи кожним членом екзаменаційної комісії за визначеними Методичними вказівками елементами та показниками, формування індивідуальної оцінки кожного члена екзаменаційної комісії, визначення остаточного бала учасника в установленому Положенням порядку.
Отже, у межах цього спору завданням Суду є не визначення правильної, на його думку, кількості балів за окремі елементи виконаного Позивачем практичного завдання та не заміна професійної оцінки членів екзаменаційної комісії власною оцінкою Суду, а перевірка того, чи здійснювалося оцінювання відповідно до встановленої процедури, за наперед визначеними критеріями, уповноваженими особами та з дотриманням принципів об`єктивності, прозорості й рівності умов для учасників іспиту, а також чи свідчать наведені Позивачем обставини про такі порушення цієї процедури, які могли вплинути на затверджений результат його практичного завдання.
За змістом наведеного вище правового регулювання практичне завдання є складовою кваліфікаційного іспиту, спрямованою на перевірку практичних навичок і вмінь учасника у правозастосуванні. Його оцінювання здійснюється членами екзаменаційної комісії шляхом установлення відповідності змісту виконаної роботи показникам, визначеним Методичними вказівками, з виставленням балів за кожен передбачений ними елемент.
Оцінювання елементи практичного завдання, зокрема, таким як; мотивована оцінка судом аргументів учасників справи, формулювання узагальненого висновку щодо факту порушення прав та відповідних наслідків, формулювання висновків суду по суті вимог позивача, не зводиться виключно до механічної перевірки наявності наперед визначеної відповіді та передбачає професійне судження кожного члена екзаменаційної комісії в межах установлених критеріїв.
Відтак визначення конкретної кількості балів, якої заслуговує виконана учасником робота за відповідним елементом оцінювання, належить до повноважень членів екзаменаційної комісії. Адміністративний суд не наділений повноваженнями здійснювати повторну змістовну перевірку практичного завдання, самостійно виставляти бали за його окремими елементами чи визначати інший результат на підставі власної оцінки роботи.
Водночас наявність професійного розсуду під час оцінювання не означає виведення відповідної процедури з-під судового контролю. Такий розсуд реалізується в межах нормативно визначених правил, якими встановлено порядок проведення іспиту, критерії та елементи оцінювання, межі балів, спосіб формування остаточного результату та передбачені процедурні гарантії.
Тому предметом судової перевірки у цій справі є не правильність професійної оцінки змісту практичного завдання, виконаного Позивачем, як такої, а дотримання Комісією та членами екзаменаційної комісії встановлених меж реалізації відповідних повноважень, зокрема здійснення оцінювання за визначеними правилами і критеріями, дотримання встановленої процедури формування результату, рівності умов для учасників та відсутність обставин, які свідчили б про свавільність оцінювання.
Отже, для висновку про протиправність оскаржуваного рішення недостатньо самої незгоди Позивача з отриманими балами чи іншої обставини, яка сама по собі відображає результат професійного оцінювання. Визначальним є встановлення конкретного порушення нормативно визначених правил або процедурних гарантій, яке стосується оцінювання практичної роботи Позивача та могло вплинути на його результат.
Оцінюючи наведені Позивачем доводи в сукупності, Суд виходить із того, що здійснення членами екзаменаційної комісії професійного оцінювання практичного завдання належить до їхніх повноважень, однак не виключає судового контролю за дотриманням установленої процедури, визначених критеріїв оцінювання, рівності умов для учасників та інших гарантій, передбачених нормативним регулюванням. Водночас такий контроль не передбачає повторної змістовної перевірки практичної роботи Судом або визначення ним кількості балів, яку мав отримати учасник за окремі її елементи.
За результатами розгляду справи Суд не встановив обставин, які б свідчили про порушення Комісією визначеного порядку оцінювання практичного завдання Позивача та формування його результату.
Так само Судом не встановлено, що відсутність окремого письмового мотивування кожного виставленого бала призвело до порушення встановленої процедури або поставили Позивача у менш сприятливі умови порівняно з іншими учасниками кваліфікаційного іспиту. Сукупність досліджених обставин не дає підстав для висновку, що остаточний результат практичного завдання Позивача сформовано із застосуванням іншого порядку оцінювання, поза межами визначених Методичними вказівками критеріїв або внаслідок іншого процедурного дефекту, здатного вплинути на цей результат.
Умови конкурсу були публічно оголошені та відомі Позивачу станом на момент, коли він погодився брати участь у ньому, та не зазнали сутнісних змін протягом часу його проведення. Такі правила мали універсальний характер і були застосовні до всіх учасників конкурсу. Позивач не довів, що стосовно нього мали місце порушення принципів рівності та недискримінації.
Отже, перевіривши Рішення № 105/зп-26 в межах доводів Позивача та за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд не встановив підстав для висновку про його протиправність.
Не дають приводів задоволення позову також і інші твердження Позивача, оскільки вони не змінюють основних правових висновків та мотивів цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 241-243, 246, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісія суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Н. Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.А. Васильєва
І.Л. Желтобрюх
О.О. Шишов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua