Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №420/41498/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41498/25

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

15 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби року України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не застосування з 29 січня 2020 року по 23 грудня 2021 року, при обчисленні йому грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової та щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за період з 29.01.2020 по 23.12.2021 включно, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2021 роки, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, одноразову грошову допомогу при звільненні за період з 29.01.2020 по 23.12.2021 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 №1082- ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 примітки додатку 1 та примітки додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 з урахування виплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не застосування з 29.01.2020 по 23.12.2021 при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 23.12.2021 грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), а також виплачених за вказаний період грошової допомоги на оздоровлення та грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткові відпустки, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум.

В іншій частині позову відмовлено.

09 липня 2026 року Одеським окружним адміністративним судом постановлено додаткове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) при здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням), грошової допомоги на оздоровлення за 2020– 2021 роки та грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки за період з 29.01.2020 по 23.12.2021 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 з урахуванням виплачених сум.

28 серпня 2026 року Одеським окружним адміністративним судом постановлено додаткове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо незастосування при обчисленні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби належного розміру складових місячного грошового забезпечення, визначених із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, виходячи з належного розміру місячного грошового забезпечення на день виключення його зі списків особового складу, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись з прийнятими додатковим рішенням від 28 серпня 2026 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та відмовити позивачу в задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення.

Апелянт зазначає, що вимога позивача про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні не залишилася невирішеною, а була охоплена загальним висновком суду про відмову у задоволені решти позовних вимог. Наявність у резолютивній частині такого висновку виключає можливість стверджувати, що відносно такої позовної вимоги судом не ухвалено судове рішення.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вимога стосовно перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні була заявлена позивачем у первісній позовній заяві, з приводу неї досліджувалися докази, однак при ухваленні рішення від 02.06.2026 року судом не було ухвалено відповідного рішення відносно вказаної вимоги позивача, а відтак наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Також суд вказав, що виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року в частині перерахунку грошового забезпечення позивача має наслідком необхідність визначення належного розміру одноразової грошової допомоги при звільненні виходячи з перерахованого відповідно до рішення суду місячного грошового забезпечення на день виключення позивача зі списків особового складу.

Відповідно до ч.3 п.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Так, при розгляді вказаної справи, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог та зобов`язання НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 23.12.2021 грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), а також виплачених за вказаний період грошової допомоги на оздоровлення та грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткові відпустки, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум.

При цьому, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, позивач просив, зокрема, здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

При постановлені рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року судом не вирішувалися позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно наявності чи відсутності підстав щодо перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Водночас, як встановлено рішенням суду від 02.06.2026 року, при обчисленні складових грошового забезпечення позивача відповідач застосував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2018 року, що не відповідало вимогам пункту 4 постанови № 704 у редакції, чинній з 29.01.2020 року.

За таких обставин зміна розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача внаслідок застосування належної розрахункової величини має безпосередній вплив на розмір місячного грошового забезпечення з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні відповідно до вимог пункт 6 глави 9 розділу V Інструкції № 558.

Обставини виплати позивачу при звільненні одноразової грошової допомоги при звільненні підтверджується особистою карткою грошового забезпечення № 3163 за період з січня 2021 року по грудень 2021 року.

Відтак, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що у даному випадку правові підстави для ухвалення додаткового судового рішення наявні, а доводи апелянта вказаний висновок суду першої інстанції не спростовують.

Доводи апелянта про те, що вимога позивача про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні не залишилася невирішеною колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки зі змісту рішення та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 така вимога заявлялася, але суд при постановленні рішення від 02.06.2026 року вказану позовну вимогу не вирішив.

З цих же підстав суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта, що вимога позивача про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні охоплена загальним висновком суду про відмову у задоволені решти позовних вимог.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для постановлення додаткового рішення у даній справі.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 22 грудня 2025 року року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 252, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко