Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №420/31326/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №420/31326/25

Суддя: Вербицька Н.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31326/25

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

12 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії, без урахуванням довідок про заробітну плату в зоні відчуження, чим зменшено розмір пенсії до 17 206,80 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії з 1 квітня 2025 року на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження, виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 9,24581.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислену із розрахунку 70% середньомісячного заробітку, визначеного за 5 днів роботи в зоні відчуження у листопаді 1986 року. Водночас, пенсійним органом здійснено контрольну перевірку пенсійної справи та встановлено, що позивач працювала в зоні відчуження більше 12 місяців. Разом з тим, оскільки виявлено відсутність інформації про заробітну плату за 12 місяців в зоні відчуження, пенсійну справу приведено у відповідність та обраховано виходячи із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що позивач вважає протиправним.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що у нього відсутні законні підстави обчислювати пенсію позивача з урахуванням заробітної плати за період з грудня 1989 по лютий 1995 згідно із довідкою від 06.12.1995 року №4551, оскільки відсутня інформація про заробітну плату за 12 місяців роботи в зоні відчуження. Тобто, така довідка не відповідає формі довідки, затвердженої Міністерством соціального захисту населення від 27.02.1996 року №01-3/244-013-2. При цьому обов`язок в наданні достатнього пакету документів законодавець покладає на позивача, а Головне управління не наділено повноваженнями у підтвердженні заробітної плати, а лише у відповідності до п. 4.2 Порядку №22-1 досліджує, аналізує та перевіряє вже надані документи та виявляє їх неточності та розбіжності.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що оскільки позивач працювала в зоні відчуження більше 12 місяців, право на розрахунок пенсії за 5 днів листопада 1986 року відсутнє. За відсутністю інформації про заробітну плату за 12 місяців, розмір пенсії ОСОБА_1 приведено у відповідність та обчислено у розмірі виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, застосовано індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,90126.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с. 62).

Також позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1), на підтвердження чого надано посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 4).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи від захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому, пенсія позивача обчислювалась із розрахунку 70% середньомісячного заробітку, визначеного за 5 днів роботи в зоні відчуження у листопаді 1986 року. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку становить 9.24581. Розмір пенсії з надбавками становив 43 484,31 грн.

Відомості про заробіток за 5 днів роботи в зоні відчуження у листопаді 1986 року зазначені у довідці про заробіток для обчислення пенсії, виданої Відкритим акціонерним товариством «Херсонський «Торгрічтранс» 21.01.2004 року (а.с. 141) (оформлена відповідно до додатку 1 до п.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»), а також у довідці №246 від 23.11.2001 року (а.с. 159) та довідці №42 від 21.03.2003 року (а.с. 160), також виданих Відкритим акціонерним товариством «Херсонський «Торгрічтранс».

З 01 березня 2025 року середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача зменшений відповідачем до 25 861,34 грн замість раніше встановлених 73 915,35 грн (зворотній бік а.с.10, а.с. 158, а.с.161).

20 серпня 2025 року представник позивача звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії позивача, виходячи із заробітку за 5 днів роботи в зоні відчуження у листопаді 1986 року.

Листом від 02.09.2025 року Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області відмовило у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що за результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що розмір пенсії обчислено неправильно, оскільки позивач працювала в зоні відчуження у жовтні-грудні 1986 року (неповні місяці) та з 11.12.1989 року по 16.02.1995 року (довідка від 06.12.1995 року №4551), тобто – більше 12 місяців. Оскільки вона працювала в зоні відчуження більше 12 місяців, право на розрахунок пенсії за 5 днів листопада 1986 року відсутнє. Але, за відсутністю інформації про заробітну плату за 12 місяців роботи в зоні відчуження, пенсійну справу позивачу було приведено у відповідність та обчислено із розрахунку середньомісячного заробітку, виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (а.с. 138).

Відповідний перерахунок пенсії було виконано з 01.03.2025 року, внаслідок чого сума пенсії до виплати позивачу встановлена у розмірі 17 206,80 грн. (а.с.140).

Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо проведення перерахунку пенсії, за результатами якої розмір пенсії зменшився, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування абзацу 7 ст.57 Закону №796-XII, при обчисленні пенсії, передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією. Як випливає з обставин справи, позивач не висловлювала бажання на розрахунок її пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі Закон №796).

За положенням статті 1 Закону №796-XII, останній спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та на даний час позивач отримує пенсію відповідно до цього закону.

Відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Так, розмір пенсії позивача обчислювався відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII.

З 01.03.2025 ГУПФУ перерахувало пенсію позивача, розмір пенсії обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII.

За приписами частини 4 статті 57 Закону № 796-ХІІ для обчислення пенсії по інвалідності особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, заробітна плата (дохід) може визначатися, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, - за бажанням особи, яка звертається за пенсією.

З 01 січня 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту - Порядок № 1210), якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.1 Порядку він визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно п. 2, 3 цього ж Порядку, заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися, виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися, виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати;

5) менше місяця та захворіла на променеву хворобу, пенсія обчислюється згідно із статтею 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За п. 5 Порядку, у разі коли кількість відпрацьованих днів у неповному календарному місяці роботи більш як 25,4, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються, виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону № 796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Пунктом 2.1. Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 січня 2022 року у справі № 560/3499/18.

Отже, підставою для здійснення перерахунку позивачеві пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є довідка про заробітну плату, відомості у якій підтверджуються первинними документами.

Матеріали справи свідчать, що позивачу була призначена та виплачувалась пенсія до 01.03.2025 відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII на підставі поданої позивачем довідки.

Проте, відповідач перерахував пенсію позивача і розмір пенсії обчислено, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня на підставі частини 4 статті 57 Закону № 796-ХІІ.

Разом з цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, підставою для застосування вказаної норми є бажання особи, яка звертається за пенсією, чого з огляду на матеріали справи не вбачається.

Щодо посилання апелянта на те, що позивач працювала в зоні відчуження більше 12 місяців, а тому право на розрахунок пенсії за 5 днів листопада 1986 року в неї відсутнє, колегія суддів зазначає наступне.

Порядком № 1210 встановлено різні механізми обрахунку за різні терміни роботи в у зоні відчуження.

Однак, згідно чинного законодавства, позивач, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є особою з інвалідністю ІІ групи, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії, має право вибирати більш сприятливий розрахунок пенсії із тих, на які має право.

Більш того, довідка № 4551, на яку посилається апелянт, видана не для обчислення та призначення пенсії за роботу в зоні відчуження, а для підтвердження права на держану пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с.164).

За обставинами справи, пенсію позивачу по інвалідності, призначену відповідно до Закону №796-ХІІ, було обчислено із розрахунку 70% середньомісячного заробітку, визначеного за 5 днів роботи в зоні відчуження у листопаді 1986 року.

Індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку становить 9.24581, тобто, відповідно до приписів абз.6 ст.57 Закону №796-XII.

При цьому, матеріали пенсійної справи позивача містять відповідні відомості про заробіток позивача за 5 днів роботи в зоні відчуження у листопаді 1986 року, зокрема, такі відомості наявні у довідці про заробіток для обчислення пенсії, виданої Відкритим акціонерним товариством «Херсонський «Торгрічтранс» 21.01.2004 року (а.с. 141), а також у довідках №246 від 23.11.2001 року (а.с. 159) та №42 від 21.03.2003 року (а.с. 160). До відомостей, зазначених в наведених довідках, у пенсійного органу не виникало жодних сумнівів.

Як встановлено вище, перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, тобто із врахуванням абзацу 7 ст.57 Закону №796-XII, передбачає висловлення бажання особи, яка звернулася за пенсією. Однак позивач таке бажання не висловлювала, більш того, заперечує проти такого механізму обрахунку її пенсії.

З викладеного вбачається, що пенсійний орган безпідставно перевів позивача з пенсії, яка обчислена із розрахунку 70% середньомісячного заробітку, визначеного за 5 днів роботи в зоні відчуження у листопаді 1986 року, виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 9,24581 на пенсію, обчислену виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене, вірним є висновок суд першої інстанції щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2025 року пенсії по інвалідності, передбаченої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку 70% середньомісячного заробітку, визначеного за 5 днів роботи в зоні відчуження у листопаді 1986 року, виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 9,24581, з урахуванням раніше проведених виплат.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua