Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №760/23812/25 — Андрушівський районний суд Житомирської області

Суд: Андрушівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №760/23812/25

Суддя: Волков І. М.

Справа №: 760/23812/25

Провадження № 2/272/367/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Волкова І.М.

за участю секретаря судового засідання Шмикової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Андрушівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 272/45/26 за позовом ТОВ ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" звернулося до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 101184796 від 23.02.2021 у сумі 34400,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 23.02.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір № 101184796, у відповідності до якого ОСОБА_1 за умовами якого остання отримав кредит у сумі 8000,00 гривень на строк 30 днів та сплатою відсотків за його користування у розмірах, визначених умовами договору з правом подальшої пролонгації, що не може перевищувати 60 днів.

07.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір Факторингу №70-МЛ/Т за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101184796 від 23.02.2021 у сумі 34400,00 грн. з яких: 8000,00 грн. заборгованість по тілу; 26400,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не виконав свого обов`язку за умовами договору, кредит та нараховані за його користування відсотки, у повному обсязі не повернув.

З врахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 101184796 від 23.02.2021 в сумі 34400,00 гривень, а також судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву до суду не погоджується з розрахунком позову, вказує на пропуск позивачем позовної давності та просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у відповіді на відзив вказує на правомірності стягнення заборгованості з відповідача та відсутності пропуску позовної давнеості.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 12.01.2026 відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, через електронний суд направив клопотання про розгляд справи у відсутність представника на підставі наявних в матеріалах справи доказів, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначив що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача скористався наданим правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявив клопотання про розгляд справи без участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ст. 128 ч. 8 п. 4 ЦПК України днем вручення повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси

У відповідності до ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 23.02.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір № 101184796, у відповідності до якого ОСОБА_1 за умовами якого остання отримав кредит у сумі 8000,00 гривень на строк 30 днів та сплатою відсотків за його користування у розмірах, визначених умовами договору з правом подальшої пролонгації, що не може перевищувати 60 днів, коли Позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування (п.2.3.1.2 Договору).

Таким чином, 23.02.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ "Мілоан" укладено Договір № 101184796, який підписаний відповідачем електронним підписом шляхом внесення одноразового ідентифікатора, що складається з набору цифр та букв S72237, що підтверджується довідкою (а.с.20).

У відповідності до умов кредитного договору № 101184796 від 23.02.2021 ОСОБА_1 отримав строковий кредит у сумі 8000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням 25600707 від 23.02.2021 (а.с.23).

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, що спричинило заборгованість.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості, доданого до позовної заяви, та виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на день формування позовної заяви, за кредитним договором № 101184796 від 23.02.2021 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 34400,00 грн. з яких: 8000,00 грн. заборгованість по тілу; 26400,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

07.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір Факторингу №70-МЛ/Т за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101184796 від 23.02.2021 у сумі 34400,00 грн. з яких: 8000,00 грн. заборгованість по тілу; 26400,00 грн. сума заборгованості за відсотками, що стверджується витягом з Реєстру боржників до договору №70-МЛ/Т від 07.06.2021.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Крім цього, суд зазначає, що згідно з пунктом 2.3.1.2 договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишились до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом.

Відповідно до пункту 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 42,00 грн в грошовому виразі та 4 відсотка річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 10400,00 гривні. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату), вказаний в п. 1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною в п. 1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 договору».

Згідно пункту 2.3.1.1 договору пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua за посиланням https://miloan.ua/s/documems і є невід`ємною частиною нього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування: на 3 дні, максимальний розмір комісії 3 відсотки від поточного залишку кредиту; на 7 днів, максимальний розмір комісії 5 відсотків від поточного залишку кредиту; на 15 днів, максимальний розмір комісії 10 відсотків від поточного залишку кредиту.

Визначаючи суму відсотків суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості за Договором №101184796 від 23.02.2021, та зазначає що вказані розрахунки складені у відповідності до умов договору, оскільки відповідно до умов договору, а саме пункту 2.3.1.2 договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд дійшов до наступного висновку.

Строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відповідно до ст. 261 ЦК України.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до 26 березня 2022 року. Аналогічними Законами України воєнний стан продовжувався з 26 березня 2022 року по 25 квітня 2022 року, з 25 квітня 2022 року по 25 травня 2022 року, з 25 травня 2022 року по 23 серпня 2022 року, з 23 серпня 2022 року по 21 листопада 2023 року, з 21 листопада 2022 року по 19 лютого 2023 року, з 19 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року та з 20 травня 2023 року по 18 серпня 2023 року, з 18 серпня 2023 року до 14 лютого 2024 року, з 14 лютого 2024 року до 14.05.2024 року, з 14.05.2024 року до 14.08.2024 року, та з 14.08.2024 до 14.11.2024 року продовжено строк дії воєнного стану в України ще на 90 діб.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Разом з тим, 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.

Враховуючи вище викладене, початком строку обчислення позовної давності слід вважати 04.09.2025 року, а отже доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності не заслуговують на увагу.

За таких обставин, враховуючи викладене, наявність заборгованості у відповідача перед ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» за кредитним договором, суд дійшов висновку про достатність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 34400,00 грн. з яких: 8000,00 грн. заборгованість по тілу; 26400,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи, вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі по стягненню заборгованості в розмірі 34400,00 грн. з яких: 8000,00 грн. заборгованість по тілу; 26400,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду з цим позовом ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" сплачено 2422,40 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 15856 від 21.07.2025.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, відтак і судовий збір підлягає стягнення у сумі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів:

Договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025, акт наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги, ордер та детальний опис наданих послуг(а.с.50-53).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Зважаючи на складність та однотипність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Висновок суду.

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачкою грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, відзиву та доказів спростування наявної заборгованості відповідачкою не надано, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному розмірі 34400,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 516, 509, 525-526, 610-612, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ: 35234236 IBAN: НОМЕР_2 заборгованість за кредитним договором № 101184796 від 23/02/2021 у розмірі 34400,00 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ: 35234236 IBAN: НОМЕР_2 судові витрати в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) понесені позивачем на сплату судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ: 35234236 IBAN: НОМЕР_2 витрати в розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) понесені позивачем на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Повний текст рішення складено 06.11.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" місцезнаходження: 79018, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, м. Львів, Львівська область, ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя:І. М. Волков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua