Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №280/1212/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №280/1212/26

Суддя: Дурасова Ю.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/1212/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 року (головуючий суддя Максименко Л.Я.)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , 12.02.2026 року звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду, з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, просила:

-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 05 січня 2026 року №084050009564 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки-розрахунку, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 грудня 2025 року №09/02/1763 про розмір грошового забезпечення та інших додаткових з 12 квітня 2021 року по 19 травня 2023 року;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки-розрахунку, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 грудня 2025 року №09/02/1763 про розмір грошового забезпечення та інших додаткових виплат ОСОБА_1 , з 12 квітня 2021 року по 19 травня 2023 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення суду по справі 280/10165/24, ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснив перерахунок розміру грошового забезпечення та інших додаткових виплат ОСОБА_1 , з 12.04.2021 по 19.05.2023. ІНФОРМАЦІЯ_2 видав позивачу довідку-розрахунок грошового забезпечення та інших видів додаткових виплат ОСОБА_1 від 25.12.2025 року №09/02/1763. Вказує, що звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки, однак отримала відмову в перерахунку пенсії. Зазначає, що відповідач посилається на те, що в проведенні перерахунку пенсії відмовлено у зв`язку із відсутністю права на даний перерахунок – збільшення зарплати (пенсія за спец законом). Позивач вважає відмову незаконною.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 року позов – задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №084050009564 від 05.01.2026.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05.01.2026 та прийняти обґрунтоване рішення, враховуючи висновки суду, викладені в мотивувальній частині цього рішення.

В іншій частині вимог, - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вказує, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-ІV, тому підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно Закону № 2262 та з урахуванням довідки - розрахунку грошового забезпечення та інших видів додаткових виплат ОСОБА_1 період з 12 квітня 2021 року по 19 травня 2023 року із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб” згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року №280/10165/24 виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні. Вважає, що позов ОСОБА_1 є безпідставним та необґрунтованим, а рішення Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області від 05 січня 2026 року № 084050009564 про відмову у перерахунку пенсії є законним, обґрунтованим та таким що прийнято відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно ч.2 ст. 309 КАС України суд апеляційної інстанції ухвалою від 28.08.2026 продовжив строк розгляду даної справи на 15 днів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 2021 року перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

05.10.2026 ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії – до призначення у зв`язку з наданими додатковими документами, надавши, довідку-розрахунок грошового забезпечення та інших видів додаткових виплат ОСОБА_1 період з 12 квітня 2021 року по 19 травня 2023 року.

Рішенням від 05.01.2026 № 084050009564, прийнятим Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, за результатами розгляду заяви №72 від 05.01.2026 року відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії в зв`язку з відсутністю права на даний перерахунок - збільшення зарплати (пенсія за спецзаконом).

Позивач вважає протиправним рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії на підставі довідки-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.12.2025 № 09/02/1763.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.

Згідно ст. 9 Законк №1058-ІV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами п. 4 ст. 115 Закону №1058-ІV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають:

військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону,

- після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 08.10.2021 призначено пенсію за віком як учаснику бойових дій згідно ст. 115 Закону №1058-ІV.

У даному спорі позивачка звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України з метою здійснення перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення, перерахованого в сторону збільшення на виконання рішення суду у справі №280/10165/24, надавши при цьому довідку-розрахунок про грошове забезпечення за період з 08.04.2021 по 19.05.2023.

Дані правовідносини врегульовані положеннями Закону №1058-IV, оскільки позивачка отримує пенсію за віком.

Відповідно до ч. 1 статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.

Згідно із абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною 1 ст. 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Дослідивши оскаржуване рішення, відповідач, відмовивши у здійсненні перерахунку з урахуванням грошового забезпечення згідно довідки-розрахунку, покликався на положення статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зазначив, що у позивача відсутнє право на даний перерахунок - збільшення зарплати (пенсія за спецзаконом).

Проте, такі доводи відповідача спростовуються, оскільки не відповідають фактичним обставинам.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, відповідно до Закону №1058-IV, а не «пенсію за спецзаконом».

Таким чином, до даних правовідносин не застосовуються положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ щодо визначення підстав для здійснення перерахунку пенсії, яка призначена згідно №1058-IV.

Як наслідок, заява ОСОБА_1 мала бути розглянута відповідачем з урахуванням положень Закону №1058-IV, що відповідач не здійснив належним чином.

У спірному рішенні від 05.01.2026 року №084050009564 відповідач зазначив про те, що у травні 2024 року був проведений масовий перерахунок по стажу згідно ч.4 ст.42 №1058-IV та зараховано стаж по січень 2024 року, розрахунок заробітної плати взято згідно даних ОК-5.

Проте, як свідчить довідка-розрахунок ОСОБА_1 здійснено перерахунок грошового забезпечення за період з 08.04.2021 по 19.05.2023 у грудні 2024 року, тому при здійснення масового перерахунку у травні 2024 року відповідачем ще не було враховано перераховані розміри грошового забезпечення позивачки.

Відтак, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильно висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №084050009564 від 05.01.2026 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо способу захисту прав позивача, та частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Водночас, адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Отже, відповідачем при розгляді заяви позивачки не надано належної оцінки викладеним у ній обставинам та долученим документам, у відповідності до положень Закону, згідно якого їй призначено пенсію.

Тому, з метою ефективного захисту прав позивачки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №084050009564 від 05.01.2026 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05.01.2026 та прийняти обґрунтоване рішення, враховуючи висновки суду, викладені в мотивувальній частині цього рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії, суб`єкт владних повноважень не може покладатися на свої висновки, які були спростовані судом в ході розгляду справи.

Згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №280/10165/24, яке набуло законної сили 10.03.2025, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату розміру посадового окладу, окладу за військовими званнями та відсоткової ставки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме:

встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 08.04.2021 по 31.12.2021;

встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022;

встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №280/10165/24 ІНФОРМАЦІЯ_1 видав ОСОБА_1 довідку-розрахунок від 25.12.2025 року №09/02/1763 про розмір грошового забезпечення та інших додаткових виплат з 12 квітня 2021 року по 19 травня 2023 року.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 01.04.2024 призначена пенсія за віком згідно абз.6 п.3 розд.ХV «Прикінц. полож.» Закону №1058 (учасник бойових дій) (а.с.13).

Отже, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №280/10165/24, яке набуло законної сили 10.03.2025, не могло бути враховано відповідачем при розрахунку пенсії позивача 01.04.2024, натомість вказане рішення суду впливає на збільшення розміру пенсійних виплат.

Водночас, пенсійний орган не може надавати оцінку рішенню суду, яке набуло законної сили та перешкоджати його виконанню.

В силу ч.2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крим того, згідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На думку суду апеляційної інстанції, обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам справедливості та забезпечить ефективне поновлення порушеного права позивача з урахуванням обставин цієї справи.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч.2 статті 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з того, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю.В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua