Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №340/152/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №340/152/26

Суддя: Баранник Н.П.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 рокум.Дніпросправа № 340/152/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі №340/152/26 (суддя Петренко О.С., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо не присвоєння ОСОБА_1 спеціального звання підполковник;

- зобов`язати Бюро економічної безпеки України (далі відповідач, БЕБ України) присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання підполковник Бюро економічної безпеки України, що відповідає наявному в нього 5 рангу державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби, із зарахуванням до строку вислуги у спеціальному званні лейтенанта Бюро економічної безпеки України до іншого спеціального звання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить службу в Бюро економічної безпеки України. При прийомі на службу йому було присвоєно спеціальне звання лейтенант Бюро економічної безпеки, що не відповідає принципам правової визначеності, виходячи з досвіду та стажу перебування на державній службі – позивач мав 5 ранг державного службовця в межах категорії «Б». Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 адміністративний позов позивача було задоволено. Так, суд:

-визнав протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо неприсвоєння ОСОБА_1 спеціального звання БЕБ - підполковник Бюро економічної безпеки України;

-зобов`язав Бюро економічної безпеки України присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання БЕБ - підполковник Бюро економічної безпеки України, із зарахуванням строку вислуги у спеціальному званні лейтенанта Бюро економічної безпеки до іншого спеціального звання.

Також суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Бюро економічної безпеки України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення у даній справі, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на момент розгляду справи діяв Порядок присвоєння спеціальних звань Бюро економічної безпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 року №66 (далі – Порядок №66), який є спеціальним нормативно-правовим актом, що безпосередньо регулює спірні правовідносини. Зазначеним Порядком чітко визначено механізм та умови присвоєння спеціальних звань БЕБ, встановлено вичерпний перелік співвідношень спеціальних звань БЕБ з іншими спеціальними та військовими званнями, а також чітко визначено випадки, у яких допускається застосування такого співвідношення. Водночас Порядок №66 не передбачає співвідношення спеціальних звань БЕБ з рангами державних службовців. Суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини, дійшовши висновку про відсутність нормативного регулювання, яке фактично існує, та побудував рішення на хибній передумові, що є достатньою підставою для скасування рішення.

На думку скаржника, суд першої інстанції, вирішуючи спір, не дослідив у повному обсязі обставини справи в частині наявності правового регулювання спірних правовідносин у різні періоди їх виникнення та існування: як до набрання чинності Порядком №66, так і після його прийняття. Така неповнота дослідження обставин справи призвела до формування помилкового висновку суду про відсутність належного нормативного регулювання, що, у свою чергу, стало підставою для неправильного застосування норм матеріального права. На дату прийняття позивача на службу питання присвоєння спеціального звання було врегульовано Положенням №1333, яке прямо передбачало присвоєння особі, вперше прийнятій на службу до БЕБ, спеціального звання лейтенант БЕБ. Після затвердження Порядку №66, у БЕБ відсутні правові підстави для співвіднесення спеціального звання позивача з його рангом державного службовця, оскільки таке співвідношення не передбачене ні Законом №1150-IX, а ні Порядком №66. Висновки суду першої інстанції про необхідність присвоєння позивачу спеціального звання підполковник БЕБ не ґрунтуються на жодній нормі матеріального права, суперечать установленому законом порядку присвоєння спеціальних звань та фактично підміняють дискреційні повноваження БЕБ судовим рішенням.

Також відповідач звернув увагу, що розгляд справи судом першої інстанції у письмовому провадженні без виклику сторін, попри наявність клопотання відповідача про розгляд справи за його участю, свідчить про порушення судом норм процесуального права та гарантій справедливого судового розгляду, що могло вплинути на правильність вирішення даної справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене відповідачем рішення без змін. Зауважив, що всупереч вимогам частини другої статті 26 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" від 28 січня 2021 року №1150-IX (далі - Закон №1150-IX), Порядок №66 не містить положень щодо співвідношення спеціальних звань БЕБ із рангами державних службовців. До вступу на службу БЕБ він мав 5 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби, який відповідно до чинного законодавства є елементом правового статусу та визначає рівень його службового становища. У зв`язку з відсутністю в БЕБ порядку співвідношення спеціальних звань БЕБ з іншими спеціальними, а також військовими званнями та рангами державних службовців, при прийомі на службу в БЕБ йому було присвоєно спеціальне звання лейтенант БЕБ. На думку позивача, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність прогалин у правовому регулюванні спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу Бюро економічної безпеки України від 29.06.2024 № 318-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 був прийнятий на службу в БЕБ та призначений на посаду старшого аналітика Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України 04.07.2024.

Наказом БЕБ від 29.06.2024 № 331-к/ДСК-ДП позивачу було присвоєно спеціальне звання лейтенант Бюро економічної безпеки України з 04.07.2024.

Позивач вважає, що під час прийняття його на службу до Бюро економічної безпеки України йому безпідставно було присвоєно спеціальне звання лейтенант БЕБ попри те, що на попередньому місці роботи він мав 5 ранг державного службовця. Вказане, на його думку, суперечить принципу правової визначеності та призвело до заниження розміру доплати за спеціальне звання, визначеної Схемою розмірів доплати за спеціальне звання особам начальницького складу Бюро економічної безпеки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1068.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що не присвоєння позивачу звання підполковник БЕБ, попри наявність у нього 5 рангу державного службовця, який відповідає такому званню, є неправомірною бездіяльністю БЕБ, що порушує права позивача на гідні умови служби та оплату праці.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України визначає Закон України « Про Бюро економічної безпеки України» (далі Закон №1150-IX).

За приписами абзацу 2 статті 2 Закону №1150-IX, Закон України "Про центральні органи виконавчої влади", інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Бюро економічної безпеки України та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону №1150-IX, на службу до Бюро економічної безпеки України приймаються громадяни України, які відповідають критеріям професійної компетентності та доброчесності, здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки.

Порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.

На осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 5 статті 19 Закону №1150-IX).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №1150-IX, до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

Служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Бюро економічної безпеки України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання БЕБ, у частині, що не суперечить законодавству про державну таємницю, та механізм присвоєння спеціальних звань, особливості обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, визначено Положенням №1333.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Положення №1333 рішення з питань проходження служби (зокрема присвоєння спеціального звання, призначення на посади та звільнення з посад, переведення по службі, звільнення із служби, надання відпустки) особами, які мають спеціальні звання БЕБ, оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі документів, перелік та форма яких установлюється БЕБ.

Згідно зі статтею 26 Закону №1150-IX установлюються такі спеціальні звання Бюро економічної безпеки України:

1) спеціальні звання середнього начальницького складу: лейтенант Бюро економічної безпеки України; старший лейтенант Бюро економічної безпеки України; капітан Бюро економічної безпеки України;

2) спеціальні звання старшого начальницького складу: майор Бюро економічної безпеки України; підполковник Бюро економічної безпеки України; полковник Бюро економічної безпеки України;

3) спеціальні звання вищого начальницького складу: генерал-майор Бюро економічної безпеки України; генерал-лейтенант Бюро економічної безпеки України; генерал-полковник Бюро економічної безпеки України.

Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку.

Порядок присвоєння спеціальних звань та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями і рангами державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 28 Положення №1333, громадянам, уперше прийнятим на службу та призначеним на посади, що підлягають заміщенню особами, які мають спеціальні звання БЕБ, наказами Директора БЕБ присвоюється звання лейтенанта БЕБ.

Спеціальні звання начальницького складу присвоюються наказами Директора БЕБ одночасно з прийняттям рішення про прийняття на службу та призначенням на посаду в центральний апарат БЕБ.

Спеціальні звання начальницького складу в територіальних управліннях БЕБ присвоюються наказами Директора БЕБ після прийняття рішення про прийняття на службу та призначення на посаду за поданням керівників територіальних управлінь БЕБ.

Послідовність спеціальних звань середнього, старшого та вищого начальницького складу БЕБ визначається відповідно до статті 26 Закону.

Строки вислуги у спеціальних званнях установлено пунктом 29 Положення №1333, а саме : лейтенант Бюро економічної безпеки - два роки; старший лейтенант Бюро економічної безпеки - три роки; капітан Бюро економічної безпеки - чотири роки; майор Бюро економічної безпеки - чотири роки; підполковник Бюро економічної безпеки - п`ять років. Строк вислуги у званні полковника Бюро економічної безпеки не встановлюється.

Чергові спеціальні звання БЕБ присвоюються після закінчення строку вислуги в попередньому званні, якщо інше не визначено цим Положенням, за умови відповідності спеціального звання, що присвоюється, спеціальному званню, передбаченому займаною штатною посадою, відсутності не знятих дисциплінарних стягнень (пункт 30 Положення №1333).

Строк вислуги в спеціальному званні обчислюється від дня підписання наказу про присвоєння спеціального звання (пункт 31 Положення №1333).

Аналіз викладених норм права свідчить про те, що громадянам, уперше прийнятим на службу та призначеним на посади, що підлягають заміщенню особами, які мають спеціальні звання БЕБ, присвоюється звання лейтенанта БЕБ. При цьому, чергове спеціальне звання БЕБ присвоюється після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому спеціальному званні, якщо інше не визначено Положенням №1333, за умови відповідності спеціального звання, що присвоюється, спеціальному званню, передбаченому займаною штатною посадою, та відсутності не знятих дисциплінарних стягнень. Питання співвідношення спеціальних звань БЕБ з іншими спеціальними та військовими званнями, а також з рангами державних службовців підлягає регулюванню у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що на час прийняття позивача на службу до Бюро економічної безпеки України (29.06.2024) питання присвоєння спеціального звання було врегульовано Положенням №1333, яке прямо передбачало присвоєння особі, вперше прийнятій на службу до БЕБ, спеціального звання лейтенант БЕБ. Вказаним положенням не було врегульовано питання присвоєння спеціальних звань БЕБ та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями.

Тож позивачу, при прийнятті на службу, наказом БЕБ від 29 червня 2024 року №331-к/ДСК-ДП правомірно присвоєно спеціальне звання лейтенанта Бюро економічної безпеки України.

На виконання частини другої статті 26 Закону №1150-IX постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 року №66 "Питання присвоєння спеціальних звань Бюро економічної безпеки та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями" (далі - Постанова №66) було затверджено Порядок №66.

Вказаний Порядок є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає механізм, умови та підстави для присвоєння первинних і чергових спеціальних звань БЕБ, а також встановлює співвідношення спеціальних звань БЕБ з іншими спеціальними та військовими званнями, що спростовує доводи позивача про відсутність нормативного регулювання у цій сфері.

Відповідно до пункту 8 Порядку №66 особам, уперше прийнятим на службу в БЕБ і призначеним на посади, що підлягають заміщенню особами, які мають спеціальні звання БЕБ, присвоюється спеціальне звання лейтенанта Бюро економічної безпеки (крім випадків, передбачених абзацом першим пункту 7 цього Порядку), що повністю узгоджується з пунктом 28 Положення №1333 та було належним чином застосовано до позивача.

Отже, як до прийняття Постанови КМУ №66, так і після її прийняття правове регулювання залишилося незмінним: особам, уперше прийнятим на службу та призначеним на посади, що підлягають заміщенню особами, які мають спеціальні звання БЕБ, присвоюється спеціальне звання лейтенанта Бюро економічної безпеки України (пункт 28 Положення №1333, пункт 8 Порядку №66).

Згідно з абзацом першим пункту 7 Порядку №66 особам, які претендують на зайняття посад у БЕБ, із числа осіб, які мають інші спеціальні або військові звання, у разі прийняття на службу в БЕБ присвоюються спеціальні звання БЕБ відповідно до схем співвідношення між спеціальними званнями Бюро економічної безпеки та іншими спеціальними, а також військовими званнями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 р. № 66, із зарахуванням до строку вислуги у спеціальному званні БЕБ строку вислуги у іншому спеціальному або військовому званні, який особа мала на день звільнення з попереднього місця проходження служби в іншому органі.

Зі змісту досліджених судом додатків 1-9 до Постанови №66, встановлено такі схеми співвідношення:

між спеціальними званнями поліцейських та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 1);

між спеціальними званнями осіб начальницького складу служби цивільного захисту та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 2);

між спеціальними званнями осіб начальницького складу кримінально-виконавчої служби та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 3);

між спеціальними званнями осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 4);

між спеціальними званнями осіб начальницького складу Державного бюро розслідувань та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 5);

між спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 6);

між спеціальними званнями середнього, старшого та вищого начальницького складу податкової міліції та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 7);

між спеціальними званнями міліції та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 8);

між військовими званнями та спеціальними званнями Бюро економічної безпеки (додаток 9).

Вказаний перелік схем співвідношення між спеціальними званнями БЕБ та іншими спеціальними та військовими званнями є вичерпним.

Серед дослідженого судом переліку схем співвідношення відсутня схема співвідношення спеціальних звань БЕБ з рангами державних службовців.

Отже, спеціальним законодавством не передбачено правового механізму зарахування рангу державного службовця, набутого особою до прийняття на службу до БЕБ, до строку вислуги у спеціальному званні БЕБ або його врахування при визначенні спеціального звання, що підлягає присвоєнню такій особі, як помилково стверджує позивач.

Колегія суддів зазначає, що у спірному випадку нормативно-правове регулювання побудоване шляхом формулювання в законі прямої вказівки на ті спеціальні звання, які підлягають співвідношенню зі спеціальними званнями БЕБ. Відсутність вказівки на співвідношення рангу державної служби зі спеціальними званнями БЕБ - означає, що ранги державної служби співвідношенню зі спеціальними званнями БЕБ не підлягають.

Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи позивача щодо правової невизначеності, оскільки нормативно-правове регулювання проходження служби в БЕБ ні на момент початку проходження позивачем служби, ні станом на теперішній час не передбачало та не передбачає співвідношення спеціальних звань БЕБ із рангами державних службовців. Водночас, жодна норма законодавства не встановлювала і не встановлює для позивача підстав для виникнення законного очікування щодо можливості такого співвідношення.

Отже, присвоєння позивачу, як особі вперше прийнятій на службу та призначеній на посаду, що підлягає заміщенню особами, які мають спеціальні звання БЕБ, спеціального звання лейтенанта БЕБ є правомірним та таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства, тоді як заявлені позивачем вимоги щодо присвоєння йому звання підполковник БЕБ не ґрунтуються на жодній нормі матеріального права, суперечать встановленому законом порядку присвоєння спеціальних звань.

Умови і порядок присвоєння спеціальних звань БЕБ, а також випадки їх співвідношення з іншими спеціальними званнями, прямо врегульовані Законом №1150-IX, Положенням №1333, а також Порядком №66. Отже, є безпідставним посилання позивача, яке помилково враховано і судом першої інстанції, на Порядок присвоєння рангів державних службовців під час прийняття на державну службу та її проходження (Порядок № 306, затверджений постановою КМУ від 20.04.2016 року №306), оскільки позивача було призначено на службу до БЕБ України, а не прийнято на державну службу.

Пунктом 1 Порядку №306 передбачено, що цей Порядок визначає механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження. Порядок №306 регулює правовідносини виключно щодо осіб, які приймаються на державну службу та проходять її відповідно до вимог Закону №889-VIII. Водночас, передбачене пунктом 2 цього Порядку співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями застосовується саме у зв`язку з призначенням особи на посаду державного службовця та присвоєнням їй рангу державного службовця. Разом з тим, положення Постанови №306 та додатків до неї, якими визначено відповідні співвідношення, на яку покликається позивач, не містять положень, які б передбачали можливість їх зворотного застосування у випадку переходу особи з державної служби на службу до БЕБ.

Порядок №66, будучи спеціальним нормативним актом, не передбачає співвідношення спеціальних звань БЕБ із рангами державних службовців. Така відсутність відповідного правового регулювання не є прогалиною, а свідчить про відсутність нормативно встановленого механізму такого співвідношення.

За своїм правовим статусом позивач належить до окремої категорії працівників БЕБ, проходження служби якими регулюється спеціальним законодавством, а саме Законом №1150-IX, Положенням №1333, Порядком №66 та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

Відтак, положення законодавства про державну службу, які регулюють порядок присвоєння та співвідношення рангів державних службовців, не поширюються на позивача як на особу, яка проходить службу в БЕБ та має спеціальне звання, якщо інше прямо не передбачено спеціальним законодавством.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприсвоєння позивачу спеціального звання підполковник БЕБ і, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Наведені в апеляційній скарзі відповідача доводи знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, у зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Водночас, доводи позивача щодо протиправної бездіяльності з боку відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються встановленими судом обставинами та наведеним правовим регулюванням.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у даній справі прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору між сторонами, а отже підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бюро економічної безпеки України задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі № 340/152/26 скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua