Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №160/12993/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: транспорту та перевезення пасажирів

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №160/12993/25

Суддя: Шлай А.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/12993/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 р. (суддя Сластьон А.О.) в адміністративній справі №160/12993/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТК «Блохін Транс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТК "БЛОХІН ТРАНС" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №078266 від 09 квітня 2025 р.

В обґрунтування позовної вимоги вказувалось на те, що спірна постанова була прийнята відповідачем на підставі акта перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам, а водій ОСОБА_1 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025, 02.03.2025 не працював та, відповідно, не міг мати заповнених тахокарт за вказані дати. Крім того, діюче національне законодавство та міжнародні договори України не встановлюють для автомобільного перевізника обов`язку щодо заповнення бланків підтвердження діяльності водія за дні, під час яких він не здійснював перевезень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, окрім доводів позовної заяви, зазначено про те, що норми національного законодавства України та норми міжнародних договорів, обов`язковість на застосування яких було надано Верховною Радою України, встановлюють, що у автомобільного перевізника відсутній саме обов`язок використання бланків підтвердження діяльності водія, а встановлена лише можливість використання таких бланків. Питання заповнення чи не заповнення бланка підтвердження діяльності водія є дискрецією автомобільного перевізника, а відповідно не заповнення бланків підтвердження діяльності водія не може бути порушенням законодавства про автомобільний транспорт.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що наявність тахографу у перевіреному транспортному засобі та здійснення зазначеними транспортними засобами саме внутрішніх перевезень позивачем не заперечується та не є спірними обставинами. Згідно з положеннями ст.49 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344, водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:

05.03.2025 о 14 год 52 хв на автодорозі М-21, Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський, с. Стрижавка проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортним засобом марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом. В ході перевірки було зупинено транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 .

При перевірці зазначеного транспортного засобу були виявлені порушення вимог наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, а саме у водія ОСОБА_1 на момент проведення перевірки відсутні заповнені тахокарти аналогового тахографа в кількості, визначеній законодавством, за 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 та 02.03.2025 або бланк підтвердження діяльності водія. За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.03.2025 № 060757.

Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи на підставі акта від 05.03.2025 №060757, в якому зазначалося про необхідність явки до Управління для розгляду справи на 09.04.2025.

09.04.2025 позивачем подані пояснення до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в яких повідомлено, що документацією ТОВ «ТТК «Блохін Транс», на підставі якої здійснюється облік робочого часу водіїв, підтверджується факт того, що ОСОБА_1 був вихідний 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 та 02.03.2025, відтак, не керував транспортним засобом в зазначені дати, що свідчить про правомірність відсутності у нього заповнених тахокарт за вказані дні.

09.04.2025 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено розгляд справи та винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №078266, відповідно до якої до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17000 грн.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови, зважаючи на зафіксовані в акті перевірки порушення.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Згідно пункту «а» частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями. Згідно частини 3 статті 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Верховний Суд у постанові від 19 березня 2020 р. в адміністративній справі №823/1199/17 дійшов висновку, що приписи пункту «а» частини 1 статті 10 вказаної Конвенції є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

У відповідності до зазначеної вище Конвенції Міністерство транспорту та зв`язку України наказом № 340 від 07.06.2010 затвердило Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106). Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно п. 6.1 Положення № 340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Тахограф - це обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв (п. 1.5 Положення № 340).

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III (Закон № 2344-ІІІ) визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік документів, наведений у статті 48 Закону № 2344-III не є вичерпним.

Пунктом 3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (Інструкція № 385) визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом. Загальна кількість тахограм у водіїв має становити 29 (тобто за поточний день та попередні 28 календарних днів) згідно Поправки 6 до ЄУТР.

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ. При цьому Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2025 р. у справі №440/2336/23.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є перевізником, транспортний засіб марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , обладнаний тахографом. Ці обставини сторонами не спростовані.

Під час перевірки у водія ТОВ "ТТК БЛОХІН ТРАНС" були відсутні заповнені тахокарти за період з 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 та 02.03.2025 або бланк підтвердження діяльності водія.

Позивач стверджував, що у зазначені дні водій ОСОБА_1 не працював, тому тахокарти відсутні, а заповнення бланку підтвердження діяльності водія не є обов`язковим для перевізника в силу приписів п. 6.4. Положення № 340.

Згідно цієї правової норми у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Колегія суддів звертає увагу, що за вимогами наведеного вище законодавства водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі заповненні тахокарти у кількості 29 одиниць. І хоча Положення № 340 дозволяє (а не зобов`язує) перевізника заповнювати бланк підтвердження діяльності, наявність такого бланку підтверджує відсутність тахокарт у водія за певні періоди.

Тобто, відповідальність перевізника наступає у разі відсутності у водія на момент перевірки щоденних реєстраційних листків (тахокарт) за поточний день і 28 попередніх календарних дні. Наявність бланку підтвердження діяльності за певні дні, в які водій не здійснював перевезення, дозволяє пояснити контролюючому органу відсутність заповнених тахокарт і, як наслідок, уникнути притягнення до відповідальності.

Колегія суддів також звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2024 р. у справі № 600/3906/22-а дійшов висновку про те, що належним чином заповнені щоденні реєстраційні листи обліку робочого часу, бланк підтвердження діяльності водія, відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 6.1 Положення №340 та п. 3.3. Інструкції №385 повинні знаходитись у водія.

Суд першої інстанції визнав недопустимими надані позивачем табелі використання робочого часу за лютий та березень 2025 року щодо водія ОСОБА_1 , які на момент перевірки не надавались, у водія були відсутні.

Згідно абзацу третьому частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, з 01.10.2021 (набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" № 1534-IX від 03.06.2021) відповідальність перевізника згідно абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" настає не за перевезення без оформлення документів, а за перевезення за відсутності документів на момент проведення перевірки. Тобто законодавцем фактично змінена диспозиція вказаної правової норми.

Суд першої інстанції також не погодився із доводами позивача про те, що питання заповнення чи не заповнення бланка підтвердження діяльності водія є дискрецією автомобільного перевізника.

Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів визначає лише одну альтернативу реєстраційним листкам (тахограмам) за їх відсутності - надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що п.6.4. Положення №340 передбачає обов`язок водіїв зберігати бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Також, перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців. Зазначені строки зберігання бланків підтвердження є аналогічними визначеним п.6.1 Положення №340 строкам зберігання записів щодо режиму праці та відпочинку. Отже, складення бланку підтвердження є обов`язковим на підтвердження обставин нездійснення водієм перевезення за той день, коли водієм не здійснювалося перевезення, за виключенням наявності пустої тахокарти.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК "БЛОХІН ТРАНС" – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 р. в адміністративній справі №160/12993/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 листопада 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua