Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №160/3929/25
Суддя: Шлай А.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
03 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/3929/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 р. (суддя Сластьон А.О) в адміністративній справі №160/3929/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №047250011458 від 07.01.2025 щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі поданої заяви від 02 січня 2025 р.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати йому до страхового стажу періоди роботи з 05.09.1984 по 01.03.1989 та з 23.04.1997 по 31.12.1997 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 та з 10.04.1992 р. по 10.04.1997 р. згідно трудової книжки НОМЕР_2 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати йому пенсію за віком на підставі заяви та наданих документів з 02.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що йому протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком із посиланням на відсутність в нього необхідного страхового стажу, до якого не зараховано роботу згідно записів трудової книжки та трудової книжки колгоспника.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №047250011458 від 07 січня 2025 р. щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 05.09.1984 по 31.03.1988, з 01.10.1988 по 28.02.1989 та з 10.04.1992 по 10.04.1997 та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії від 02.01.2025.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачами по справі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в поданій апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком, оскільки в нього відсутній необхідний страховий стаж, до якого правомірно не було зараховано періоди його роботи з 1984 по 1989 роки та з 1992 по 1997 роки у зв`язку із тим, що у трудовій книжці колгоспника відсутній запис про назву підприємства при прийняті на роботу та неможливо ідентифікувати печатку при звільненні, а в трудовій книжці наявне виправлення дати наказу про звільнення, не завірене належним чином, що не відповідає вимогам Інструкцій про порядок ведення трудових книжок.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в поданій апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, тому саме на нього слід покладати обов`язки в частині даних правовідносин, а не на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Також вказано про правомірність відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, враховуючи відсутність в нього необхідного страхового стажу, до якого не зараховано певні періоди роботи у зв`язку із наявністю недоліків в поданих ним документах.
Письмові відзиви на апеляційні скарги від позивача до суду апеляційної інстанції не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 02 січня 2025 р. звернувся із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №047250011458 від 07 січня 2025 р. у призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу до якого не було зараховано періоди роботи згідно із трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 та трудовою книжкою серії НОМЕР_2 у зв`язку із наявністю недоліків в їх заповненні.
Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що до страхового стажу позивача протиправно не зараховано періоди його роботи з 05.09.1984 по 31.03.1988, з 01.10.1988 по 28.02.1989 та з 10.04.1992 по 10.04.1997, які підтвердженні записами його трудової книжки та трудової книжки колгоспника. Особа не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на зарахування періоду роботи до страхового стажу у зв`язку із неналежним введенням роботодавцем трудової книжки.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статтею 1, частиною 4 статті 24 якого визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До введення в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Відповідно до Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14 березня 1975 р. та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 р. №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Записами наявних в матеріалах справи копій трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 та трудової книжки серії НОМЕР_2 підтверджується робота ОСОБА_1 , зокрема, з 05.09.1984 по 31.03.1988, з 01.10.1988 по 28.02.1989 та з 10.04.1992 по 10.04.1997.
В апеляційних скаргах відповідачі вказують, що у трудовій книжці колгоспника відсутній запис про назву підприємства при прийняті на роботу та неможливо ідентифікувати печатку при звільненні, а в трудовій книжці наявне виправлення дати наказу про звільнення, не завірене належним чином.
З цього приводу слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018р. у справі №687/975/17 вказано, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення особи права на соціальний захист.
Крім того, у разі наявності сумнівів у поданих заявником документах, пенсійний орган має право здійснити перевірку таких документи відповідно до приписів частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом звернення із відповідними запитами до установ, підприємств, організацій. Однак, такі дії пенсійним органом відносно позивача не вчинялись.
Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційних скарг та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №047250011458 від 07.01.2025 та наявності підстав для його скасування.
Водночас, суд першої інстанції помилково визначив обов`язок Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди роботи з 05.09.1984 по 31.03.1988, з 01.10.1988 по 28.02.1989 та з 10.04.1992 по 10.04.1997, а також повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком. Відновлення прав позивача має здійснити той територіальний орган Пенсійного фонду України, рішення якого визнано судом протиправним, тобто, у даному випадку - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, і такі доводи містить апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає необхідним рішення суду першої інстанції змінити у відповідній частині, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 р. в адміністративній справі №160/3929/25 - змінити, зазначивши в абзаці третьому його резолютивної частини - "Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області".
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 р. в адміністративній справі №160/3929/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 листопада 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua