Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №160/36069/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №160/36069/25

Суддя: Баранник Н.П.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 рокум.Дніпросправа № 160/36069/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі № 160/36069/25 (суддя Ремез К.І., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіної Альони Василівни, Жовтоводської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіної Альони Василівни (далі – відповідач-1) № 81447580 від 21.10.2025 про відмову ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій;

- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіну Альону Василівну здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу АВО № 706250 від 18.01.2001, посвідченого старшим державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Селегень Антоніною Борисівною;

- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіну Альону Василівну внести дані до розділу електронного реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що 14.10.2025 позивач звернулася до державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіної Альони Василівни з заявою, в якій просила здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Проте, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Жовтоводської міської ради Сербіної Альони Василівни № 81447580 від 21.10.2025 позивачу відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки на запит державного реєстратора листом Попаснянської міської військової адміністрації № 04.01-08/2200 від 21.10.2025 повідомлено, що надати інформацію стосовно реєстрації права власності на квартиру немає можливості, у зв`язку з відсутністю інформації. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки надала всі необхідні документи для такої реєстрації прав власності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач вказує ті ж самі обґрунтування, які заначила в позовній заяві.

Відповідачі своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористались.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу АВО № 706250 від 18.01.2001, посвідченого старшим державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Селегень Антоніною Борисівною квартира АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 26.07.2019, серія НОМЕР_2 , виданого Попаснянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області засвідчено шлюб " ОСОБА_3 " та " ОСОБА_2 ", прізвище дружини після шлюбу " ОСОБА_4 ".

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1217-7000383766 від 07.04.2022, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

14.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до ЦНАПу виконавчого комітету Жовтоводської міської ради із заявою про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу серія АВО № 706250 від 18.01.2001, посвідченого старшим державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Селегень Антоніною Борисівною.

20.10.2025 державним реєстратором було сформовано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна по РНОКПП заявників та адреси об`єкта нерухомого майна, де встановлено, що відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державних реєстрах, що функціонували до 2013 року відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 - відсутні.

21.10.2025 року державним реєстратором на виконання вимог статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було сформовано та надіслано запит до Попаснянської міської військової адміністрації щодо реєстрації права власності на квартиру.

Додатково державним реєстратором винесено рішення №81425554 про залишення заяви без руху у зв`язку з неподанням заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів, автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013, а саме довідки про реєстрацію права власності до 2013 року.

21.10.2025 на запит державного реєстратора отримано відповідь від Попаснянської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області вих. № 04.01-08/2200 від 21.10.2025, що надати інформацію стосовно реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 немає можливості у зв`язку з її відсутністю.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Жовтоводської міської ради Сербіної Альони Василівни № 81447580 від 21.10.2025 відмовлено ОСОБА_1 в проведенні реєстраційних дій на квартиру АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду із позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у даному випадку державний реєстратор не мав доступу до всіх документів та до всієї інформації необхідної для проведення державної реєстрації, у зв`язку з чим і прийнято рішення про відмову у проведення державної реєстрації.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі – Закон №1952-IV).

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, на підставі якого набувається, змінюється або припиняється речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав;

Згідно п. 2, 4 ч. 1 ст. 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Частиною другою статті 3 Закону №1952-IV передбачено, що речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 4 Закону №1952-IV право власності підлягає державній реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

За ч. 1, 2 ст. 10 Закону №1952-IV державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав у разі, якщо речове право на нерухоме майно, обтяження такого права набувається, змінюється або припиняється за суб`єктом державної реєстрації прав, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором.

Дія абзацу першого цієї частини щодо перебування у трудових відносинах не поширюється на державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями щодо державної реєстрації прав на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень.

Державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав на своє ім`я, на ім`я свого чоловіка (дружини), його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), суб`єкта господарювання, засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація прав проводиться іншим державним реєстратором

Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV державний реєстратор: під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність

За ч. 1, 3, 5 ст. 23 Закону №1952-IV заяву про державну реєстрацію прав може бути залишено без руху в таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

1-1) відсутність документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг у повному обсязі;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, з урахуванням часу, що минув до залишення такої заяви без руху.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону №1952-IV підставами для відмови в державній реєстрації прав є:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом;

6-1) встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;

13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію, оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці);

14) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості;

15) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об`єкт незавершеного будівництва (крім об`єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об`єкт нерухомості;

16) заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об`єкти нерухомості у складі подільного об`єкта незавершеного будівництва;

17) не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості, які є частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва;

18) наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об`єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об`єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

19) у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі:

державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об`єкт незавершеного будівництва;

первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості;

державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об`єкт нерухомості у зв`язку з його першим відчуженням;

20) не дотримано вимоги, визначені статтею 27-2 цього Закону;

21) відсутність дозволу кредитора за аграрною нотою на проведення державної реєстрації прав у результаті відчуження боржником за відповідною аграрною нотою належної земельної ділянки (крім звернення стягнення на предмет іпотеки), права оренди, права емфітевзису або права суперфіцію, укладення договору суборенди, розірвання договору оренди, емфітевзису або суперфіцію, внесення змін до такого договору або відмову від нього - у разі якщо земельна ділянка зазначена в Реєстрі аграрних нот як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції.

Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону №1952-IV відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

За ч. 1ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону, запроваджена в Україні з 01.01.2013 року, до цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. При цьому Закон про державну реєстрацію не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях.

Тобто, до 2013 року державна реєстрація таких об`єктів нерухомого майна вже проводилася, але реєстр був паперовий і зберігався в архіві відповідного БТІ.

Рішенням №81425554 відповідач-1 залишив заяву позивача без руху у зв`язку з неподанням заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів, автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013, а саме довідки про реєстрацію права власності до 2013 року.

Отримавши відповідь від Попаснянської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області вих.№04.01-08/2200 від 21.10.2025 про неможливість надати інформацію стосовно реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з її відсутності, відповідач прийняв рішення про відмову в реєстрації речових прав.

Разом з тим, як встановлено судом, позивачем до заяви про реєстрацію права власності надані наступні документи: договір купівлі-продажу АВО № 706250 від 18.01.2001, посвідчений старшим державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Селегень Антоніною Борисівною, із відміткою про реєстрацію у реєстрі за №6941 від 23.01.2001 посвідченого Попаснянським районним бюро технічної інвентаризації та технічний паспорт.

Отже, реєстрація права власності позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , проведена відповідно до вимог законодавства, що було чинним на момент проведення такої реєстрації, про що свідчить реєстраційний напис.

В даному випадку, державний реєстратор мав доступ до усіх документів та до усієї інформації, необхідної для проведення державної реєстрації, оскільки позивачем державному реєстратору надано відповідний договір купівлі-продажу, який відповідно до пункту 1 частини першого статті 27 Закону № 1952-IV є підставою для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав.

Враховуючи наведене оскаржене рішення відповідача-1 підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання зареєструвати речове право на нерухоме майно, колегія суддів зазначає наступне.

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 року у справі № 480/4288/21, від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21.

Колегія суддів зазначає, що під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові №21-1465а15 від 16.09.2015 року.

У даному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Враховуючи підстави для відмови у проведенні реєстраційних дій, а також необхідність застосування принципу ефективності судового захисту порушених прав, колегія суддів апеляційного суду вважає, що в даному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В даному випадку наявні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі № 160/36069/25 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіної Альони Василівни від 21 жовтня 2025 року № 81447580 про відмову ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій.

Зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Сербіну Альону Василівну здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу АВО № 706250 від 18.01.2001, посвідченого старшим державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Селегень Антоніною Борисівною, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua