Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №480/7346/26
Суддя: Мінаєва К.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 р.Справа № 480/7346/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,
Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 (головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602) по справі № 480/7346/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі – відповідач), в якому просив суд:
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок його власних коштів на відшкодування заподіяної ОСОБА_1 матеріальної шкоди грошову суму в розмірі основного боргу 34101 гривня 11 копійок за новий, раніше не розглянутий судом період з 01 березня 2018 року по 05 березня 2019 року, обчислений помісячно у Додатку № 1, а також нараховану на підставі частини 3 статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" законну пеню у розмірі 3 190 081 гривня 28 копійок, обчислену у Додатку № 1, що в сукупності становить загальну суму нової матеріальної шкоди 3 224 182, 39 гривні, відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018, коли виникли підстави для перерахунку та виплати пенсії, а також встановленого статтею 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за якою Пенсійний фонд за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного виплати пенсій, несе відповідальність з нарахуванням компенсації втрати доходів;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок власних коштів самого Пенсійного фонду України на відшкодування моральної шкоди за заподіяне тривале моральне катування та умисне нищення здоров`я людини похилого віку кошти в розмірі 300000 гривень 00 копійок відповідно до обґрунтування у Додатку № 2;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у триденний термін з дня набрання судовим рішенням законної сили всю суму завданої матеріальної та моральної шкоди в загальному консолідованому розмірі 3 524 182 гривні 39 копійок (три мільйони п`ятсот двадцять чотири тисячі сто вісімдесят дві гривні 39 копійок) виплатити ОСОБА_1 єдиним фінансовим платежем безпосередньо за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України за офіційними банківськими реквізитами Стягувача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач тривалий час не здійснював належного перерахунку та виплати пенсії позивачу з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ № 704, попри наявність судових рішень. Також відповідач безпідставно відмовив у виплаті пені та компенсації за несвоєчасну виплату пенсійних коштів, передбачених статтями 46, 107 Закону № 1058-IV. Тривала невиплата належних пенсійних коштів, невиконання судових рішень та необхідність багаторічного судового захисту, за твердженням позивача, спричинили йому моральні та фізичні страждання, у зв`язку з чим він вимагає стягнення 300 000 грн моральної шкоди.
ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору в цій справі є матеріальна та моральна шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідача, та яка, на його думку, завдана йому внаслідок протиправної бездіяльності відповідача та невиконання ним зобов`язання щодо проведення перерахунку та виплати пенсії. Враховуючи, що позивач не заявив вимогу до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області вирішити публічно-правовий спір, вимоги про стягнення шкоди не можуть бути розглянуті адміністративним судом. Крім того, позивач в позовній заяві зазначає, що сам спір щодо перерахунку пенсії вже був вирішений в судовому порядку, рішення суду у справах набрали законної сили (справа № 480/143/20, № 480/7219/21).
З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив:
скасувати завідомо протиправну та незаконну ухвалу судді Сумського окружного адміністративного суду Опімах Лариси Миколаївни від 17 вересня 2026 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №480/7346/26;
змінити територіальну підсудність адміністративної справи №480/7346/26 за його повторним адміністративним позовом вих.№09/32 від 16 вересня 2026 року та передати її разом із позовною заявою і матеріалами провадження для відкриття провадження та розгляду по суті без стягнення будь-якого судового збору до Харківського окружного адміністративного суду;
зобов`язати Харківський окружний адміністративний суд провести розгляд позову виключно у відкритому судовому засіданні за його особистої участі як позивача полковника ЗСУ ОСОБА_1 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через підсистему ВКЗ ЄСІТС на його офіційну електронну пошту;
офіційно зафіксувати у судовому рішенні апеляційної інстанції факт наявності в діях судді СОАС ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку та кримінальних правопорушень за статтями 364 та 382 КК України, та направити окрему ухвалу до Вищої ради правосуддя, ДБР та НАБУ для притягнення винних осіб до відповідальності.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскільки факт протиправного невиконання владних функцій відповідачем преюдиційно визнаний рішенням суду, повторне визнання бездіяльності протиправною є процесуальним абсурдом. Вимога про стягнення пені та моральної шкоди є безпосереднім матеріальнім наслідком невиконання відповідачем своїх публічних функцій, тому цей спір є публічно-правовим. Крім того, заявляє про необхідність зміни територіальної підсудності цієї справи та її негайної передачі для розгляду по суті до Харківського окружного адміністративного суду, оскільки в Сумському ОАС неможливо утворити об`єктивний, неупереджений та легітимний склад суду.
ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.
Учасники справи повідомлені про перегляд ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом вручення їм копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження, про призначення даної справи до апеляційного розгляду та повістки про виклик на 02.11.2026 о 12:00.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2026 справу призначено у судове засідання на 02.11.2026 о 12:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участю заявника апеляційної скарги.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явились (за запрошенням секретаря судового засідання заявник апеляційної скарги до відеоконференції не підключився), що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності у силу вимог статті 313 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 229, частини першої статті 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
V. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Приписами частини першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, визначеним у цій статті шляхом.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Визначення публічно-правового спору міститься у пункті 2 частини першої статті 4 КАС України та означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Водночас поняття «позов, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» необхідно тлумачити більш широко: вказане поняття стосується як позову, який не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які не підлягають судовому розгляду.
Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Колегією суддів встановлено, що позивач пов`язує бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області попередніми судовими рішеннями, якими вже встановлювалися порушення його права на належний перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення. При цьому позивач наполягає, що право на такий перерахунок виникло з 01.03.2018, тобто з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704, а не з моменту подальшого судового оскарження обмежень, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України №103 (05.03.2019).
З відомостей Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що у січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу да деяких інших осіб" з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку (надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу, що передбачає допуск до державної таємниці (15%) та премія (90%), для здійснення обчислення та перерахунку з 05.03.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 ; визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо непідготовки та ненадання до ІНФОРМАЦІЯ_1 списків осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії, для виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення (надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу, що передбачає допуск до державної таємниці (15%) та премія (90%), станом на 05.03.2019 р. для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у п`ятиденний строк підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 р. відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахуванням положень постанови № 704 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу, що передбачає допуск до державної таємниці (15%) та премія (90%) для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 ; про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області протягом не більше місяця з дня отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. здійснити в місячний строк виплату повного розміру пенсії відповідно до наданої довідки (надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу, що передбачає допуск до державної таємниці (15%) та премія (90%) за весь період з 05.03.2019 р.; стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 100000 грн моральної шкоди та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 100000 грн моральної шкоди.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 у справі №480/143/20, яке набрало законної сили 14.09.2020, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди:
визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу да деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу да деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.04.2019 р. перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Надалі у серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просив суд:
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 з сум грошового забезпечення, відповідно до вимог Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством та зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.11.2020 № 52135 та з урахуванням фактично виплачених сум, а також відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":
ст. 4 - що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України,
ст. 49 - відрахування з пенсії провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень за Закону України «Про виконавче провадження»,
ст. 46 - нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати доходів.
ст. 107 Відповідальність. Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків несуть відповідальність згідно із законом.
Суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Ст. 113. Держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 200000 (двісті тисяч гривень) на відшкодування завданої йому моральної шкоди
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі №480/7219/21, яке набрало законної сили 07.02.2022, задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №52135 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що враховується для перерахунку пенсії з 01.04.2019;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 №52135, з урахуванням раніше виплачених сум;
в іншій частині позовних вимог – відмовлено.
Надалі 18.05.2026 до Сумського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення, в якій позивач просив:
- відкрити провадження у відповідності до ст. 252 КАС України про прийняття додаткового рішення про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, яку протягом 4 років судом не вирішено та не повернуто через протиправний службовий саботаж, злісне невиконання імперативної процесуальної ухвали судді Шевченко І.Г. від 14.04.2026 та від 21.04.2026, яким змінено порядок виконання на стягнення, за чого порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області імперативних вимог чинного законодавства триває у часі;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок його власних бюджетних асигнувань та адміністративно-господарських коштів на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди (упущеної вигоди) нові, раніше не присуджені судом грошові суми, об`єднані в один монолітний масив грошового зобов`язання, у розмірі 3224182,39 грн., який складається з:
- 34101,11 грн. - тіла заборгованості за абсолютно нову, раніше не розглянуту судом позовну вимогу про перерахунок пенсії за неврахований період з 01 березня 2018 по 05 березня 2019 на підставі довідки № 52135;
- 3190081,28 грн. - загальної суми законної пені за частиною 3 статті 107 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (120 відсотків облікової ставки Національного банку України), нарахованої на всю єдину математичну розрахункову базу невиплачених коштів у розмірі 171 748.29 гривень (куди розрахунково увійшла умисно невиплачена боржником з 2022 сума 137647,18 грн.) за весь період триваючого фінансового саботажу ПФУ (додаток 1);
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок його власних бюджетних асигнувань грошові кошти в розмірі 300000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, спричиненої тривалим психологічним стражданням, руйнуванням здоров`я та фінансовим катуванням людини похилого віку, ветерана ЗСУ, з боку посадових осіб установи боржника, у повному обсязі відповідно до матеріалів позову від 30.06.2025 (додаток 2);
- зобов`язати Державну казначейську службу України у примусовому порядку у триденний термін усе об`єднане нове грошове зобов`язання за ухвалою від 21.04.2026 та цим додатковим рішенням на загальну суму 3524182,39 грн. стягнути одним платежем з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, відкритих для забезпечення діяльності установи боржника, та беззастережно перерахувати за такими офіційними банківськими реквізитами позивача.
В обґрунтування заяви зазначав, що під час ухвалення прийнятих рішень суддею Воловик С.В. було відмовлено у заявлених вимогах та в прийнятті додаткового рішення всупереч вимогам ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим не було вирішено спору по суті всіх заявлених позовних вимог, зокрема, щодо стягнення суми недоплаченого пенсійного доходу за неврахований період з 01 березня 2018 по 05 березня 2019, не нарахована законна пеня на всю суму боргу та не вирішено питання про стягнення моральної шкоди за тривале знущання над людиною похилого віку.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2026, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2026, відмовлено в ухваленні додаткового рішення.
При цьому Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 24.06.2026 у справі №480/7219/21 встановив, що із заяви про ухвалення додаткового судового рішення встановлено, що позивач фактично ініціює новий спір, оскільки просив ухвалити рішення щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суми заборгованості за період з 01.03.2018 по 05.03.2019, що не було предметом спору у справі №480/7219/21, а також нараховану суму заборгованості та пені, що у загальному розмірі, на думку позивача, становить 3224182,39 грн., та грошові кошти в розмірі 300000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. Разом з тим, як зазначив апеляційний суд, встановлення нових обставин, надання їм оцінки та вирішення питань, які не входили до предмету спору у справі №480/7219/21 не допускається шляхом ухвалення додаткового судового рішення, у зв`язку з чим погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення у цій справі з огляду на те, що всі позовні вимоги ОСОБА_1 були розглянуті та щодо них ухвалено відповідне судове рішення.
Повертаючись до справи, що розглядається, враховуючи встановлені обставини справ №480/143/20 та №480/7219/21 (на які посилається позивач), колегія суддів зазначає, що заявлена позивачем сума заборгованості та пені у загальному розмірі 3 224 182,39 грн, яку він визначає як матеріальну шкоду, безпосередньо пов`язана з періодом з 01.03.2018 по 05.03.2019.
Разом із тим, період з 01.04.2018 по 31.03.2019 вже був предметом судового розгляду у справі №480/7219/21, за результатами якого рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021, яке набрало законної сили 07.02.2022, у задоволенні позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії за цей період відмовлено. Отже, судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії за вказаний період, з якою позивач пов`язує виникнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманих пенсійних виплат у розмірі 3224182,39 грн.
Водночас колегія суддів враховує, що, хоча період з 01.03.2018 по 31.03.2018 безпосередньо не був предметом судового розгляду у справі №480/7219/21, позивач визначає розмір матеріальної шкоди у сумі 3 224 182,39 грн як єдину суму заборгованості та пені за весь заявлений період, не виокремлюючи її складових щодо кожного з періодів та не наводячи окремого розрахунку заявленої шкоди в розрізі відповідних періодів (матеріали позовної заяви, які надійшли до суду першої інстанції, не містять додатків, зазначених позивачем).
Таким чином, враховуючи, що за період з 01.04.2018 по 05.03.2019 рішенням суду вже встановлено відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії, а щодо періоду з 01.03.2018 по 31.03.2018 позивачем не наведено жодного обґрунтування виникнення такої матеріальної шкоди, колегія суддів дійшла висновку про відсутність публічно-правового спору щодо протиправних дій або бездіяльності, з якими позивач пов`язує виникнення обов`язку з відшкодування заявленої матеріальної шкоди, тому такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Стосовно порядку розгляду позовної вимоги щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок власних коштів самого Пенсійного фонду України на відшкодування моральної шкоди за заподіяне тривале моральне катування та умисне нищення здоров`я людини похилого віку кошти в розмірі 300000 грн колегія суддів зазначає, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір (частина п`ята статті 21 КАС України).
Оскільки цей позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, то і вимоги позивача про відшкодування шкоди не можуть бути розглянуті адміністративним судом.
Також позовна вимога про зобов`язання відповідача у триденний строк виплатити позивачу всю заявлену суму завданої матеріальної та моральної шкоди єдиним фінансовим платежем за своєю суттю стосується визначення порядку виконання судового рішення, а не є самостійною позовною вимогою, у зв`язку з чим не підлягає окремому розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи встановлені у справі обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Щодо вимоги апелянта змінити територіальну підсудність адміністративної справи №480/7346/26 за його повторним адміністративним позовом вих.№09/32 від 16 вересня 2026 року та передати її разом із позовною заявою і матеріалами провадження для відкриття провадження та розгляду по суті без стягнення будь-якого судового збору до Харківського окружного адміністративного суду колегія суддів зазначає, що колегією суддів не встановлено порушень правил територіальної підсудності, а апелянтом не наведено жодних обґрунтованих підстав, які б свідчили про необхідність передачі справи до іншого суду. Передбачені статтею 318 КАС України підстави для направлення справи на розгляд до іншого суду першої інстанції відсутні, у зв`язку з чим відповідна вимога апеляційної скарги є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Водночас доводи апеляційної скарги щодо неможливості утворення в Сумському окружному адміністративному суді об`єктивного, неупередженого та легітимного складу суду є лише суб`єктивним переконанням апелянта, які не свідчать про наявність установлених законом підстав для передачі справи до Харківського окружного адміністративного суду.
Вимогу скаржника в частині необхідності офіційної фіксації в судовому рішенні ознак дисциплінарного проступку та кримінальних правопорушень у діях судді першої інстанції колегія суддів також вважає необґрунтованою, оскільки встановлення наявності або відсутності в діях судді складу дисциплінарного проступку належить до виключної компетенції відповідних дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя, тоді як питання про наявність у діях особи складу кримінального правопорушення вирішується в порядку кримінального судочинства. Водночас апелянт не навів конкретних обставин, які б відповідно до статті 249 КАС України обумовлювали необхідність постановлення окремої ухвали, оскільки сама по собі незгода з процесуальними рішеннями судді першої інстанції не може бути підставою для такого процесуального рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 по справі №480/7346/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя К.В. Мінаєва
Судді Л.О. Фоміна І.М. Ральченко
Повний текст постанови складено 06.11.2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua