Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №524/14548/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №524/14548/25

Суддя: Обідіна О. І.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/14548/25 Номер провадження 22-ц/814/2529/26Головуючий у 1-й інстанції Мельник Н. П. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокум. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 лютого2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (в подальшому - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором №1337-3812 від 25.01.2024 в сумі 39313,82 грн., з яких заборгованість за кредитом – 6995 грн., заборгованість за нарахованими відсотками – 32318,82 грн. та судові витрати в сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилалось на те, що 25.01.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1337-3812 в електронній формі, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7000 грн. строком на 300 днів, з датою повернення 19.11.2024, під 2,5% на день.

Додатковою угодою від 27.01.2024 до договору про відкриття кредитної лінії від 25.01.2024 сторони домовилися про надання додаткових грошових коштів у кредит в розмірі 2900 грн.

Кредитні кошти на виконання договору про відкриття кредитної лінії та додаткової угоди до нього були перераховані на банківську картку належну ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

В зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов договору, станом на 19.09.2025 виникла заборгованість в сумі 52105,44 грн., з якої товариство прийняло рішення списати боржнику 12791,62 грн., в разі погашення кредитної заборгованості в сумі заявлених позовних вимог та компенсації судового збору.

Вказані кошти в добровільному порядку не були сплачені, а тому товариство звернулося до суду для вирішення питання стягнення боргу в судовому у порядку.

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 лютого2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1337-3812 від 25.01.2024 із змінами, внесеними додатковою угодою від 27.01.2024 №1 на загальну суму 21335,62 грн. та 1266,19 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд дійшов висновку про наявність кредитних правовідносин між сторонами та неналежне виконання умов договору та додаткової угоди до нього позичальником, що призвело до виникнення заборгованості, яку стягнув враховуючи зміни до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» з урахуванням перехідних та прикінцевих положень.

Не погодившись із рішенням суду, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає, що позивач має право на нарахування відсотків, узгоджених сторонами при укладенні договору, а відтак суд безпідставно відмовив в цій вимозі, порушивши при цьому принцип свободи договору.

Вказує, що положення п. 17 Прикінцевих та перехідних положень не містять обмежень щодо договорів, до яких вони будуть застосовуватися, укладених до чи після набрання чинності.

Враховуючи доведеність суми заборгованості належним розрахунком заборгованості, яка не була спростована стороною відповідача, всі нараховані відсотки, як і тіло кредиту, підлягають стягненню.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення останньої.

Разом з цим, колегія суддів вбачає правову необхідність згідно до положень ч. 4 ст. 267 ЦПК вийти за межі доводів апеляційної скарги внаслідок невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального права , що призвело до помилково рішення справи.

Так, згаданими положеннями визначено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25.01.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1337-3812 в електронній формі, відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти у розмірі 7000 грн. строком на 300 днів, з датою повернення 19.11.2024, під 2,5% на день.

Додатковою угодою від 27.01.2024 до договору про відкриття кредитної лінії від 25.01.2024 сторони домовилися про надання додаткових грошових коштів у кредит в розмірі 2900 грн.

Кредитний договір, додаткова угода до нього та паспорт споживчого кредиту були підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразових ідентифікатором електронного підпису.

Кредитні кошти на виконання договору про відкриття кредитної лінії та додаткової угоди до нього були перераховані на банківську картку належну ОСОБА_1 НОМЕР_1 , що було зазначена при укладанні як договору, так і додаткової угоди.

Згідно квитанцій АТ КБ «Приватбанк» кредитні кошти в сумі 7000 грн та 2900 грн були перераховані на картку НОМЕР_2 *85 25.01.2024 та 27.01.2024 відповідно.

В зв`язку з неналежним виконанням умов договору, станом на 19.09.2025 виникла заборгованість в сумі 52105,44 грн., з якої товариство прийняло рішення списати боржнику 12791,62 грн., в разі погашення кредитної заборгованості в сумі заявлених позовних вимог та компенсації судового збору.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку про наявність кредитних правовідносин між сторонами, неналежне виконання позичальником умов як кредитного договору, так і додаткової угоди до нього , що є правовою підставою для стягнення заборгованості. Разом з тим, суд, враховуючи зміни в ЗУ «Про споживче кредитування» та прикінцеві та перехідні положення до нього, здійснив власний перерахунок заборгованості та частково задовольнив позовні вимоги, зменшивши таким чином розмір кредитної заборгованості.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаними висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Із прийняттям ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Матеріалами справи доводяться як факт укладання 25.01.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 договору про відкриття кредитної лінії №1337-3812, а 27.01.2024 додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії, так і факти перерахування кредитних коштів в сумі 7000 грн. та 2900 грн. на зазначений позичальником картковий рахунок, а також часткове погашення останнім заборгованості в загальній сумі 7044,73 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги товариство вказувало, що сторони узгодили відсоткову ставку в кредитному договорі в розмірі 2,5% на день і саме виходячи з вказаної ставки було здійснено розрахунок заборгованості.

Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий суд звернув увагу на зміни в ЗУ «Про споживче кредитування», якими було обмежено максимальний розмір денної процентної ставки в 1% на день та враховуючи прикінцеві та перехідні положення до вказаного Закону, якими встановлено диференційовані ставки на перехідний період, дійшов висновку про необхідність перерахунку заборгованості в сторону його зменшення.

Разом з тим здійснений судом першої інстанції розрахунок кредитної заборгованості не ґрунтується на законі.

Так, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно ч. 5 ст. статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В даному випадку товариство після внесення змін в законодавстві при укладанні як кредитного договору, так і додаткової угоди до нього не внесло відповідні коригування та всупереч вищенаведених норм права, нараховувало проценти за користування кредитом протягом всього строку кредитування в розмірі 2,5% в день, трактуючи при цьому Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», як такі, що надають право на нарахування відсотків виходячи з вищезазначеної відсоткової ставки.

В оскаржуваному рішенні місцевий суд застосовуючи Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» в свою чергу зазначив, що відсотки підлягають нарахуванню з 25.01.2024 по 22.04 2024 виходячи з відсоткової ставки в 2,5% на день, з 23.04.2024 по 19.08.2024 зі ставки 1,5% на день, а в подальшому по закінченняю строку дії договору зі ставки – 1% на день, оскільки згідно п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (24.12.2023 по 22.04.2024) - 2,5 %; протягом наступних 120 днів (23.04.2024 по 20.08.2024) - 1,5 %,

Між тим, згідно роз`яснень наданих НБУ в листі «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» останній зазначив, що за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом №3498-IX, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процентна ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору. При цьому, денна процентна ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування.

Як зазначалося вище, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

Таким чином, враховуючи законодавчі обмеження у вигляді максимальної відсоткової ставки в 1% на день, укладання спірного кредитного договору 25 січня 2024 року строком на 300 днів та додаткової угоди 27.01.2024, без зміни загального строку кредитування та неналежне виконання умов договору, колегія суддів вважає помилковим обрахування заборгованості місцевим судом з урахуванням диференційованих відсоткових ставок на день та невірним трактуванням норм права.

Так, відсотки за користування кредитними коштами, залишок яких є незмінним протягом 298 днів кредитування та становить 6995 грн. підлягають нарахуванню виходячи з 1% на день протягом вказаного періоду, а отже сума відсотків становить 69,95 грн. (1% від 6995 грн) х 298 днів = 20545,10 грн.

Також підлягають нарахуванню відсотки на суму боргу 4095 грн за два дні теж виходячи з відсоткової ставки в 1% на день, а саме 81 грн. (1% від 4095 грн. х на 2 дні), а загалом 20626,10 грн.

Враховуючи сплачені ОСОБА_1 кошти в сумі 7044,73 грн. на погашення відсотків та застосовану товариством програму лояльності шляхом часткового списання заборгованості в сумі 12791,62 грн., з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту 6995 грн та відсотки в сумі 789,75 грн (20626,10 – 7044,73 – 12791,62), а загалом 7784,75 грн.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду шляхом зменшення стягнутої суми заборгованості з 21335,62 грн до 7784,75 грн.

Колегія суддів звертає увагу також на арифметичну помилку суду першої інстанції в мотивувальній частині рішення щодо зазначення стягнення заборгованості за кредитом в сумі 9600 грн, яка не впливає на загальну суму боргу 21335,62 грн, де заборгованість за кредитом обрахована вірно, виходячи з суми 6995 грн.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на зміну рішення та часткове задоволення позовних вимог на 19,8 % (з заявлених при подачі позову 39313,82 грн. задоволено 7784,75 грн.), у відповідному співвідношенні підлягає стягненню з відповідача на користь товариства і судовий збір сплачений при подачі позову, що становитиме 480 грн. (19,8% від сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн.).

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" залишити без задоволення.

Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 лютого2026 року змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1337-3812 від 25.01.2024 із змінами, внесеними додатковою угодою від 27.01.2024 №1 з 21335,62 грн. до 7784,75 грн.

Змінити розподіл судових витрат, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в сумі 480 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2026 року.

Судді: О. І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua