Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №546/25/26 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №546/25/26

Суддя: Карпушин Г. Л.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/25/26 Номер провадження 22-ц/814/4045/26Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ковтун Людмили Олексіївни на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 червня 2026 року про повернення ОСОБА_1 позовної заяви про визнання спільним борговим зобов`язанням подружжя та стягнення боргу за договором позики у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про поділ спільного сумісного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в Решетилівському районному суді Полтавської області перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за первісним та зустрічним позовами – ОСОБА_1 у зв`язку з чим підготовче засідання було відкладене на 11 червня 2026 року.

10 червня 2026 року до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 та прийняття до розгляду позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 .

В обгрунтування вказаного клопотання зазначено, що одним з предметів поділу спільного майна є автомобіль Toyota Camry 2011 року випуску. Кошти на придбання вказаного автомобіля були отримані подружжям ОСОБА_4 в позику у ОСОБА_1 , про що укладено договір позики та розписку про їх отримання.

Позивач ОСОБА_2 намагається поділити вказаний автомобіль, стягнувши з ОСОБА_3 50% його вартості, при цьому, навіть, не зазначаючи у позовній заяві про те, що кошти за які він придбаний не повернуті. Також у даному позові вказано, що позивач в своєму позові фактично просить захистити право на повернення грошових коштів.

Враховуючи вказані обставини, просила залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – ОСОБА_1 та прийняти до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – ОСОБА_1 про визнання спільним борговим зобов`язанням подружжя та стягнення боргу за договором позики.

Визнати спільним борговим зобов`язанням подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 невиконане зобов`язання за договором позики від 21.07.2023; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виконання зобов`язань, три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, штраф у розмірі 20% від суми неповерненої позики, відсотки за користування позиковими коштами, інфляційні втрати (інфляційне збільшення суми боргу).

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 червня 2026 року повернуто ОСОБА_1 позовну заяву про визнання спільним борговим зобов`язанням подружжя та стягнення боргу за договором позики.

Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Не погодившись з вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права просить ухвалу районного суду скасувати, зустрічну позовну заяву прийняти до розгляду та залучити тертю особу ОСОБА_1 в якості третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позовна заява ОСОБА_1 безпосередньо пов`язана з предметом спору ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Також вказує, що судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до порушення гарантованого Конституцією України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права заявника на судовий захист.

Повернення зустрічного позову не відповідає такому елементу змісту принципу процесуальної економії цивільного судочинства, як економне використання процесуальних засобів, оскільки спричиняє вжиття позивачем додаткових засобів захисту та, як наслідок, додаткове навантаження на судову систему. Вважає, що наведені обставини свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що поданий позов не є зустрічним позовом в розумінні положень ст. 193 ЦПК України, а тому підстави для його об`єднання з первісним та прийняття для спільного розгляду.

Колегія суддів вважає такий висновок районного суду вірним з наступних підстав

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями частини першої статті 53 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Згідно положень частини 2, 3 статті 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18, взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, тобто підстави їх виникнення є такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами за первісним позовом виник спір з приводу спільного майна, що виникає із сімейних правовідносин.

В той час, третьою особою подано позов з приводу правовідносин, що виникають на підставі договору позики, а тому вказані позови не пов`язані між собою, що унеможливлює їх спільний розгляд.

Повертаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно виходив із недоцільності об`єднання позову третьої особи ОСОБА_1 із зустрічним та первісним позовом. При цьому, суд роз`яснив ОСОБА_1 , що повернення позову в межах даної справи не позбавляє ОСОБА_1 права пред`явити такий позов на загальних підставах. Вказане спростовує доводи апеляційної скарги щодо порушення права на доступ до правосуддя.

Колегія суддів зауважує, що позов третьої особи ОСОБА_1 та позови ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не є взаємопов`язаними у розумінні ЦПК України, оскільки виникають з різних правовідносин, мають різний предмет та підстави позову і потребують встановлення різних фактичних обставин та дослідження різних доказів.

Слід також зазначити, що ухвала в частині відмови в залученні ОСОБА_1 , як третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у відповідності до ст. 353 ЦПК України не оскаржується, заперечення на дану ухвалу можуть бути подані разом із апеляційної скаргою на рішення суду.

Отже, судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковтун Людмили Олексіївни - залишити без задоволення.

Ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2026 року.

Головуючий суддя : ________________ _________ Г.Л. Карпушин

Судді: ____________________ С.Б. Бутенко_________________ О.І. Обідіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua