Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №200/4218/22 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №200/4218/22

Суддя: Катунов В.В.

Головуючий І інстанції: Стойка В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 р.Справа № 200/4218/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 200/4218/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду (згідно ст. 378 КАС України), в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення від 04.10.2022 року у справі №200/4218/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84116, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованості з пенсії у загальній сумі 190172,51 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що до теперішнього часу рішення суду фактично залишається не виконаним, заборгованість за результатами проведеного перерахунку пенсії не сплачено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/4218/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення від 04.10.2022 року у справі №200/4218/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84116, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованості з пенсії у загальній сумі 190172 (сто дев`яносто тисяч сто сімдесят дві тисячі) грн., 51 коп.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач, апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на відсутність всебічного розгляду та повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 у справі № 200/4218/22 в частині зміни способу і порядку виконання рішення, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі № 200/4218/22 відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі № 200/4218/22. Зокрема здійснено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду. Нарахована сума доплати за результатами проведеного перерахунку склала 191270,56 грн. Упродовж 2025-2026 років відповідно до Порядку № 821 Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень у жовтні 2025 року – в розмірі 187,35 грн, у листопаді 2025 року – в розмірі 187,35 грн, у грудні 2025 року – в розмірі 187,35 грн, у лютому 2026 року – в розмірі 103,00 грн, у березні 2026 року – в розмірі 101,00 грн, у квітні 2026 року – в розмірі 100,00 грн, у травні 2026 року – 100,00 грн та у червні 2026 року – 132,00 грн. Залишок пенсійних виплат, нарахованих згідно з рішенням суду за минулий період, станом на 08.09.2026 складає 190172,51 грн.

Заборгованість з доплати до пенсії за рішенням суду обліковується в Головному управлінні та буде виплачуватися відповідно до норм чинного законодавства. Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 січня 2022 року за № 53/37389 встановлено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 31-2 (зі змінами). При цьому виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі керівника Головного управління, а затвердження бюджету Пенсійного фонду України не входить до компетенції Головного управління. У свою чергу Головне управління неодноразово зверталось до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України щодо виділення коштів для виконання рішень суду.

Також апелянт зазначає, що зобов`язання Головного управління вчинити певні дії з нарахування та виплати компенсації і стягнення з суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення. Резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду в справі № 200/4218/22 має зобов`язальний характер, вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів не були предметом судового розгляду. Правильність нарахування заборгованості з компенсаційних виплат позивачу судами першої та апеляційної інстанції не перевірялася. Способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов`язання Головного управління вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум заборгованості з компенсаційних виплат не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат, Головне управління вважає безпідставними аргументи позивача, наведені в його заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі. Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Позивач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга не спростовує фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції, а її доводи фактично зводяться до посилання на відсутність бюджетного фінансування та неможливість негайної виплати вже нарахованої пенсійної заборгованості. Водночас чинна редакція частини третьої статті 378 КАС України прямо передбачає невиконання рішення щодо пенсійних виплат протягом двох місяців як самостійну підставу для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення відповідних виплат.

Відповідно до ст.ст. 294, 311, ч. 1 ст. 312 КАС України розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла таких висновків.

Судом встановлено такі обставини справи.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 року по справі №200/4218/22 адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №118 від 11.02.2022 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" №33/25-178 від 14.01.2022 «Про розмір грошового забезпечення». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" №33/25-178 від 14.01.2022 «Про розмір грошового забезпечення» за листопад 2019 року, здійснивши виплату з урахуванням виплачених сум.

Вказане рішення набрало законної сили 11.04.2023.

25.04.2023 видано виконавчий лист на виконання цього рішення.

21.08.2026 від представника позивача надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення від 04.10.2022 року у справі №200/4218/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84116, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованості з пенсії у загальній сумі 190172,51 грн.

Зазначена сума заборгованості вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.06.2026 №0500-0203-8/66702.

Задовольняючи зазначену заяву, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на те, що судове рішення за яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" №33/25-178 від 14.01.2022 «Про розмір грошового забезпечення» за листопад 2019 року, здійснивши виплату з урахуванням виплачених сум, не виконується у визначений судом спосіб, суд вважає, що для забезпечення гарантованого законом права стягувача на виконання судового рішення, ухваленого на його користь та враховуючи положення ч. 3 ст. 378 КАС України, де встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, необхідно змінити спосіб виконання зазначеного судового рішення на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84116, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованості з пенсії у загальній сумі 190172,51 грн., оскільки зазначений спосіб не вплине на суть судового рішення, що підлягає виконанню.

Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі колегія суддів виходить з такого.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Із вищезазначеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». При цьому виконання судового рішення є складовою доступу до правосуддя, яке передбачено статтею 6 Конвенції.

Питання порядку та підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення врегульовані статтею 378 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також зазначеним Законом частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Із вищезазначеного вбачається, що з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Донецькій області тривалий час, понад два місяці, не виконує рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі № 200/4218/22 в частині виплати позивачу заборгованості з доплати до пенсії, яка виникла внаслідок задоволення у судовому порядку вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки №33/25-178 від 14.01.2022, починаючи з 01.12.2019 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Із матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі № 200/4218/22 позивачу було проведено нарахування доплати до пенсії за період з грудня 2019 року по квітень 2023 року у розмірі 191 270,49 грн. Із зазначеної суми позивачу було виплачено 1098,05 грн. Залишок суми становить 190 172, 51 грн., який станом на даний час не виплачений.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції чинній з 19.12.2024, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі № 200/4812/22.

Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області нарахованої суми (190172,51 грн) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування, оскільки зазначене жодним чином не впливає на можливість застосування судом положень ч. 3 ст. 378 КАС України.

Щодо посилання ГУ ПФУ в Донецькій області на те, що резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду в справі № 200/4812/22 має зобов`язальний характер, вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів не були предметом судового розгляду, колегія суддів зазначає, що положення абзацу другого ч. 3 ст. 378 КАС України прямо передбачають, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-a, від 10.07.2018 у справі № 755/7078/16-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а, колегія суддів вважає нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі висновки стосуються застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19 грудня 2024 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 по справі № 200/4218/22 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua