Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №520/22001/26
Суддя: Волошин Д.А.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 р. № 520/22001/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.11.2020 по 16.07.2026 (дата звернення до суду) із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.11.2020 по 16.07.2026 (дата звернення до суду) із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність військової частину НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.11.2020 по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році.
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період: з 21.11.2020 р. по 31.12.2020 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів з 01.01.2023 р. по 19.05.2023 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправну бездіяльність відповідача щодо недійснення нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення та грошового забезпечення у період проходження ним військової служби. Зазначене слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді від 28.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Витребувано у відповідача дані щодо виплати грошового забезпечення за спірний період. Витребувані документи зобов`язано надати до суду протягом п`ятнадцяти календарних днів із моменту отримання даної ухвали.
Копія ухвали про відкриття провадження доставлена сторонам по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відсутність підстав для перерахунку індексації та грошового забезпечення. Також надав до суду витребувані документи.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розгляд справи по суті здійснюється з урахуванням надмірного навантаження в Харківському окружному адміністративному суді та днів перебування судді у відпустці у період з 10.08.2026 по 23.08.2026.
Дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.
Позивач проходив військову службу у період з 21.11.2020 по теперішній час, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі.
Представник позивача звертався до відповідача із заявою про перерахунок та виплату індексації та грошового забезпечення (а.с.35-37).
Даних щодо надання відповіді на адвокатський запит матеріали справи не містять.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Щодо нарахування та виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення за період з 21.11.2020 по 16.07.2026 , суд зазначає таке.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ (в редакції, яка діє з 01.01.2015, а щодо відсоткового значення порогу індексації з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 01.01.2015) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.
На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто, за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100 %, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Тож з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Згідно з Постановою № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів.
У межах спірних правовідносин березень 2018, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяць підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018.
Згідно з інформацією Держстату України, розміщеною на їх офіційному вебсайті, про індекс споживчих цін: індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1; індекс споживчих цін у квітні 2018 склав 100,8; індекс споживчих цін у травні 2018 склав 100,0; індекс споживчих цін у червні 2018 склав 100,0; індекс споживчих цін у липні 2018 склав 99,3; індекс споживчих цін у серпні 2018 склав 100,0; індекс споживчих цін у вересні 2018 склав 101,9; індекс споживчих цін у жовтні 2018 склав 101,7.
Відповідно до положень Порядку № 1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
Оскільки березень 2018 року є місяцем підвищення посадового окладу позивача (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у жовтні 2018 склав 103,7% (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100%).
Отже, індекс споживчих цін перевищував 103 % у жовтні 2018 року.
З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у жовтні 2018 року складає 103,7 %, то з грудня 2018 року підлягає індексація грошового забезпечення підлягає індексації.
У грудні 2018 року - лютому 2019 року прожитковий мінімум складав 1921,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2018 року лютому 2019 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018, складає 71,08 грн щомісячно (1921,00 грн (прожитковий мінімум) х 3,7 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У березні - червні 2019 прожитковий мінімум складав 1921,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у березні - червні 2019 при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018, складає 134,47 грн щомісячно (1921,00 грн (прожитковий мінімум) х 7 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У липні - листопаді 2019 прожитковий мінімум складав 2007,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у липні - листопаді 2019 при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018, складає 206,72 грн щомісячно (2007,00 грн (прожитковий мінімум) х 10,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У грудні 2019 червні 2020 прожитковий мінімум складав 2102,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2019 червні 2020 при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018, складає 216,51 грн щомісячно (2102,00 грн (прожитковий мінімум) х 10,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
При цьому позивач просить нарахувати та виплатити поточну індексацію грошового забезпечення за період з 21.11.2020 по 16.07.2026.
У липні - листопаді 2020 прожитковий мінімум складав 2197,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у липні - листопаді 2020 при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018, складає 226,29 грн щомісячно (2197,00 грн (прожитковий мінімум) х 10,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У грудні 2020 прожитковий мінімум складав 2270,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2020 при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018, складає 233,81 грн (2270,00 грн (прожитковий мінімум) х 10,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У січні-березні 2021 прожитковий мінімум складав 2270,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у січні - березні 2021 при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018, складає 331,42 грн (2270,00 грн (прожитковий мінімум) х 14,6 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У квітні-червні 2021 року прожитковий мінімум складав 2270,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у квітні червні 2021 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 415,41 грн щомісячно (2270,00 грн (прожитковий мінімум) х 18,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У липні-листопаді 2021 року прожитковий мінімум складав 2379,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у липні листопаді 2021 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 540,03 грн щомісячно (2379,00 грн (прожитковий мінімум) х 22,7 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У грудні 2021 року січні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2021 року січні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 563,19 грн щомісячно (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 22,7 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У лютому-квітні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у лютому квітня 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 672,35 грн щомісячно (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 27,1 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У травні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у травні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 913,01 грн (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 36,8 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У червні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у червні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, складає 1017,21 грн (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 41 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У липні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у липні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 1066,00 грн (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 43 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У серпні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у серпні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 1281,80 грн (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 51,66 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У вересні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у вересні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 1281,80 грн (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 51,66 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У жовтні 2022 року прожитковий мінімум складав 2481,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у жовтні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 1281,80 грн (2481,00 грн (прожитковий мінімум) х 51,66 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У листопаді 2022 року прожитковий мінімум складав 2589,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у листопаді 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 1424,80 грн (2589,00 грн (прожитковий мінімум) х 55,03 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У грудні 2022 року прожитковий мінімум складав 2589,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2022 року при застосуванні місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року, складає 1470,83 грн (2589,00 грн (прожитковий мінімум) х 56,81 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
Відповідно до картки особового рахунку за 2020 рік судом установлено, що у грудні 2020 року позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за 10 календарних днів листопада 2020 року, з огляду на те, що проходження військової служби позивач розпочав 21.11.2020, у розмірі 75,43 грн. Зазначена сума розрахована таким чином: 226,29 грн / 30 календарних днів = 7,543 грн за один день; 7,543 грн ? 10 календарних днів = 75,43 грн.
Відповідно до карток особового рахунку за 2021-2022 роки судом установлено, що індексація грошового забезпечення за 2021-2022 роки виплачена в повному обсязі.
Щодо періоду з 01.01.2023 по 01.12.2023, суд ураховує, що абзацом 18 пункту 3 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2023 рік" установлено зупинити на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Таким чином, з 01.01.2023 в умовах дії воєнного стану обмежено право громадян на індексацію заробітної плати (грошового забезпечення).
Так, зважаючи на викладене, в діях відповідача щодо ненарахування й невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відсутня протиправність. Картка особового рахунку за 2023 рік не містить даних щодо виплати індексації.
Щодо позовних вимог про нарахування позивачу поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 16.07.2026 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.
Статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Статтею 41 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що у 2024, 2025 та 2026 роках показник (індекс) інфляції розраховується послідовно та накопичується від початку періоду, тобто з 01.01.2024, з 01.01.2025 та з 01.01.2026 відповідно.
Отже, у 2024 році місяцем для індексації грошових доходів населення визначено січень 2024 року, у 2025 році - січень 2025 року, у 2026 році - січень 2026 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що протягом періоду служби позивача у 2024-2026 роках відповідач не мав правових підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - березень 2018 року.
Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін з січня по травень 2024 року не перевищував 103% (січень 100,4%, лютий 100,3%, березень 100,5%, квітень 100,2%, травень 100,6%, червень 102,2 %).
Отже, у період з січня по травень 2024 року індексація не проводилася, оскільки не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.
Разом з цим варто зазначити, що підвищення установленого порогу індексації мало місце лише у червні 2024 року, індекс споживчих цін у вказаному місяці склав 104,3%. Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, у відповідача виник обов`язок щодо нарахування індексації в серпні 2024 року.
Відповідно до картки особового рахунку за 2024 рік судом установлено, що індексація за 2024 рік виплачена у повному обсязі.
Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної служби статистики України, за наростаючим підсумком лютого, березня, квітня та травня 2025 року в червні індекс споживчих цін становить 104,4 %, тобто поріг індексації перевищений лише в цьому місяці. Отже, право на індексацію виникло у липні 2025 року, коли індекс споживчих цін перевищив поріг у 103%.
Відповідно до картки особового рахунку за 2025 рік судом установлено, що індексація за 2025 рік виплачена у повному обсязі.
Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін у лютому 2026 року становив 101,0 %, у березні 2026 року 101,7 %, у квітні 2026 року 101,4 %.
При цьому індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком за лютий-березень 2026 року, становив 102,7 %, що не перевищувало встановленого порога індексації у розмірі 103 %. У свою чергу, за результатами квітня 2026 року індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком за лютий-квітень 2026 року, становив 104,2 %, тобто перевищив установлений поріг індексації у розмірі 103 %. Отже, право на отримання поточної індексації грошових доходів у 2026 році виникло з червня 2026 року, тобто після офіційного опублікування індексу споживчих цін за квітень 2026 року.
Відповідно до картки особового рахунку за 2026 рік судом установлено, що індексація за період з 01.01.2026 по 16.07.2026 виплачена у повному обсязі, зокрема, у липні 2026 було виплачено 139,78 грн.
Водночас із досліджених карток особового рахунку вбачається, що індексація грошового забезпечення виплачувалася позивачу в поточному місяці за попередній календарний місяць. Такий висновок підтверджується, зокрема, тим, що відповідна сума індексації була виплачена позивачу у січні 2023 року, у січні 2025 та у січні 2026, хоча саме у січні 2023 року, у січні 2025 та у січні 2026 правові підстави для її нарахування ще були відсутні. Отже, зазначена виплата не може вважатися індексацією за січень 2023 року, січень 2025 та січень 2026, з огляду на встановлений порядок виплати свідчить про те, що вона була нарахована та виплачена за грудень 2022, грудень 2024 та грудень 2025.
Таким чином, наведені відомості свідчать про те, що відповідач здійснював виплату поточної індексації із часовим зміщенням на один місяць, тобто у місяці, наступному за тим, за який вона належала до виплати.
Щодо фіксованої індексації, суд зазначає, що підстав для її нарахування не встановлено, оскільки у 2018 році позивач військову службу не проходив. Крім того, позовна заява не містить жодних обґрунтувань чи доводів на підтвердження наявності правових підстав для нарахування зазначеної виплати.
При цьому зі змісту позовної заяви взагалі не вбачається, яким чином позивач та його представник, який є адвокатом, установили порушення права на виплату індексації грошового забезпечення та грошового забезпечення за спірний період.
Матеріали позовної заяви не містять доказів, на підставі яких позивач установив порушення свого права на виплату грошового забезпечення та індексації у повному обсязі.
Суд звертає увагу, що позовна заява сформована та подана до Харківського окружного адміністративного суду представником позивача, який є адвокатом, що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.14). Із зазначеної позовної заяви вбачається, що представником позивача одним абзацом викладено відомості щодо періоду проходження служби позивача у Військовій частині НОМЕР_1 , та зазначено про непроведення відповідачем розрахунків із позивачем щодо індексації грошового забезпечення та грошового забезпечення у спірний період. Інша частина позовної заяви складається з цитування приписів чинного законодавства України, що регулює порядок виплати індексації грошового забезпечення та грошового забезпечення. При цьому з матеріалів позовної заяви взагалі не вбачається, з яких фактичних обставин представником позивача встановлено, що індексація та грошове забезпечення позивачу не виплачувались, позовна заява жодних відомостей з цього приводу не містить.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні цієї частини позовних вимог, оскільки позивачем не доведено порушення його прав у спірних правовідносинах.
Щодо позовних вимог у частині нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 21.11.2020 по 19.05.2023, суд зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 9 зазначеного Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Згідно з пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пункт 6 Постанови КМУ №103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18.
Отже, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін.
При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.
Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 160/8324/19.
Отже, з 29.01.2020 р. - дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Разом з цим, слід зазначити, що з 30.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже, розміри грошового забезпечення визначаються виконавчим органом влади (КМУ України), а не законами.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2023 року по справі №380/18850/21, розглядаючи аналогічні спірні правовідносини, зазначив про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) положень пункту 4 постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою № 103.
З огляду на приписи частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ураховує висновки Верховного Суду.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року - 2270 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року - 2481 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року - 2684 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для нарахування грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом із тим, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності з 20.05.2023, змінено п. 4 Постанови №704, в зв`язку з чим з цієї дати норма права має наступну редакцію: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України є чинною, що підтверджено постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24.
За висновками Верховного Суду, викладеними у вказаній вище постанові, Кабінет Міністрів України уповноважений установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема, у твердому (фіксованому) розмірі, та реалізація таких повноважень не суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Відповідно до приписів частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, Постановою № 481 визначено обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Установлення Законами України про Державний бюджет України прожиткового мінімуму для працездатних осіб не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховуються розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, а отже і самого грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Таким чином, зважаючи на викладені вище норми законодавства, враховуючи межі позовних вимог, а також надані відповідачам відомості щодо отримання позивачем грошового забезпечення за час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 , суд зазначає, що позивач має право на нарахування та виплату йому грошового забезпечення з використання показника прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року у період з 21.11.2020 по 19.05.2023, а саме з використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня кожного відповідного календарного року.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.11.2020 по 19.05.2023, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня кожного календарного року.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 21.11.2020 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua