Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №343/2309/26
Суддя: Монташевич С. М.
Справа №: 343/2309/26
Провадження №: 2/343/1551/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Оленяк С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/2309/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позицій сторін:
позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 475281-КС-001 про надання кредиту від 15.09.2023, що становить 12022,36 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредита - 3000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 8704,71 грн, суми прострочених платежів за комісією - 317,65 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 10000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.09.2023 ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 уклали договір № 475281-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями. Договір підписано у визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" порядку, шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора UA-3032, який був направлений йому на мобільний номер телефону.
Відповідно до умов указаного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 3000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а останній зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1,15016667 % за кожен день користування кредитом.
ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов`язання за даним договором виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 3000,00 грн, шляхом їх перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 , яка вказана ним при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.
Боржник же свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього станом на 24.09.2026 утворилася заборгованість в розмірі 12022,36 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредита - 3000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 8704,71 грн, суми прострочених платежів за комісією - 317,65 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечив проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, де визначена дата судового засідання, рекомендованим поштовим відправленням за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 75), яке він отримав, на що вказує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 80). Також дані РНОКПП відповідача внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку "Дія". Відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань до суду не подавав.
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
згідно із ухвалою від 07.10.2026, суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також за клопотанням позивача витребував докази.
27 жовтня 2026 року поступили витребовувані докази.
Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надав.
04 листопада 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
як зазначив позивач, порядок і умови надання споживчих кредитів ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", дії, що передують його укладенню, визначені у Правилах надання споживчих кредитів (а.с. 42-51).
15 вересня 2023 року ОСОБА_1 ознайомився з інформацією про умови кредитування у ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", орієнтованою загальною вартістю кредиту, виходячи з обраних умов кредитування, а також які наслідки можуть настати в разі невиконання ним своїх зобов`язань, підтвердженням чого слугує паспорт споживчого кредиту, який він підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0260 (а.с. 13-14).
Після перевірки статусу клієнта та ознайомлення його з умовами кредитування ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", на визначених у пропозиції умовах, що підтверджується пропозицією (офертою) укласти договір № 475281-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 15.09.2023 (а.с. 20-24).
З умовами вказаної пропозиції ОСОБА_1 ознайомився, повністю і безумовно прийняв її та акцептував, про що свідчить прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) укласти договір № 475281-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 15.09.2023 (а.с. 25-29).
Акцептувавши пропозицію ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", ОСОБА_1 (позичальник) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі уклала з указаним Товариством (кредитодавцем) договір № 475281-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 15.09.2023, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 3000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів (п. 2.1). Строк, на який надається кредит, - 24 тижні (п. 2.3). Стандартна процентна ставка - в день 2,00000000 %, фіксована. Знижена процентна ставка - 1,15016667 % в день (п. 2.4). Комісія за надання кредиту - 450,00 грн (п. 2.5). Термін дії договору - до 01.03.2024 (п. 2.8). У договорі відображено графік платежів (п. 3.2.3). Договір про надання кредиту ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3032. У договорі вказано ідентифікуючі дані останнього, фінансовий номер +380961928060 номер електронного платіжного засобу НОМЕР_2 (а.с. 15-19).
Позивач також долучив візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , номер телефону НОМЕР_4 ) щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 475281-КС-001 від 15.09.2023 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.bizpozyka.com (а.с. 30).
Крім того позивач долучив до матеріалів справи анкету клієнта (витяг із інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства), згідно із яким ОСОБА_1 при реєстрації на сайті в особистому кабінеті зазначив такі особисті дані: свої ПІБ, дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , фінансовий номер НОМЕР_5 , номер банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_1 (а.с. 31).
Як доказ факту перерахування ОСОБА_2 на його рахунок НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 3000,00 грн позивач надав підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, у якому вказано про перерахунок зазначеної суми, призначення платежу: перерахунок коштів ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , за кредитним договором № 475281-КС-001 від 15.09.2023 (а.с. 32).
У повідомленні за вих. № 81-15-9/18081-БТ від 22.10.2026 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" вказало, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 82).
Згідно із розрахунком заборгованості за договором № 475281-КС-001 від 15.09.2023, у ОСОБА_2 станом на 25.09.2026 наявна заборгованість у розмірі 12022,36 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредита - 3000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 8704,71 грн, суми прострочених платежів за комісією - 317,65 грн. Проценти за користування кредитом нараховані за період із 15.09.2023 до 01.03.2024, що в межах строку кредитування. Мало місце погашення на суму 650,00 грн, із яких 517,65 грн зараховано на проценти, 132,35 грн - на комісію (а.с. 33-40). Вказана сума заборгованості відображена і в довідці про стан заборгованості (а.с. 41).
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов договору про надання кредиту, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_4 , ідентифікувався в ІТС і зайшов у особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного 15.09.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який направлявся йому шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер , який він вказав при реєстрації на сайті.
Саме на цей номер телефону НОМЕР_4 відправлений та доставлений одноразовий ідентифікатор, яким підписаний кредитний договір, що підтверджується як візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору, так і безпосередньо змістом зазначеного кредитного договору, в якому також відображається зазначений одноразовий ідентифікатор UA-3032.
Отже, договір про надання кредиту відповідач підписав 15.09.2023 шляхом введення одноразового ідентифікатора в особистому кабінеті на вебсайті в мережі за посиланням: https://my.bizpozyka.com, який відправив йому позивач на його номер телефону НОМЕР_4 .
Механізм укладення електронної угоди, яким скористався позивач у взаємовідносинах із позичальником урегульовано в тому числі Законом України "Про електронну комерцію".
Так, згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З урахуванням указаного вище, суд установив, що 15.09.2023 відповідач підписав договір про надання кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та отримав від ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" суму кредиту у розмірі 3000,00 гривень, що підтверджується відповідними доказами, що описані вище. Доказів протилежного відповідач не надав.
У вказаному договорі визначені умови кредитування, де серед іншого обумовлений і розмір відсотків, які нараховуються на кредит, а також визначено графік платежів, з чим ОСОБА_1 погодився, підписавши їх.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Як слідує із матеріалів справи, позивач надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, заперечень щодо їх отримання від ОСОБА_1 до суду не поступило, однак останній не дотримувався своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки, на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань, тому станом на 25.09.2026 у нього утворилась заборгованість у розмірі 12022,36 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредита - 3000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 8704,71 грн, суми прострочених платежів за комісією - 317,65 грн.
Проценти за користування кредитом нараховані за ставками і в порядку, що визначені умовами договору, та в межах строку дії договору, розрахунок заявленої до стягнення заборгованість за процентами проведений з урахуванням внесеної сплати на погашення відсотків (3000,00 грн * 1,15016667 % * 36 днів+3000,00 грн * 2 % * 133 дні - 517,65 грн=8704,71 грн).
Нарахування комісії за надання кредиту обумовлено в кредитному договорі, з чим відповідач погодився, тому заборгованність за комісією з урахуванням внесеної сплати на її погашення у розмірі 317,65 грн (450,00 грн - 132,35 грн) підставно заявлена до стягнення, оскільки, згідно з вимогами ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включається серед іншого і комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що боржник належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, умови виконання якого визначені у кредитному договорі № 475281-КС-001, у зв`язку з чим у нього наявна заборгованість за кредитним договором. Факт наявності заборгованості відповідач не заперечив, будь-яких спростувань з даного приводу чи контррозрахунку заборгованості суду не надавав. Натомість позивач на підтвердження існування заборгованості та її розміру долучив детальний розрахунок, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за наданим кредитом - 3000,00 грн, суми заборгованості за процентами за користування кредитом - 8704,71 грн, які нараховані за погодженими відсотковими ставками та у межах строку кредитування, суми заборгованості за комісією за надання кредиту - 317,65 грн, що складає загальну суму заборгованості в розмірі 12022,36 грн, підлягають до задоволення.
Розподіл судових витрат:
питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України.
До судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 12).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн сплаченого судового збору.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 10000,00 гривень надав:
- договір про надання професійної правничої допомоги 15.05.2026, який укладений між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та адвокатським об`єднанням "ПРАВОВИЙ БАЛАНС", в особі керуючого партнера - адвоката Глуховецького О.С., в якому визначено, що розмір гонорару за підготовку позовних заяв є фіксованим та складає 10000,00 грн за одну позовну заяву (а.с. 65-67);
- рахунок-фактуру № 05-475281-КС-001 від 15.05.2026, згідно з яким вартість послуги з надання правничої допомоги за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 складає 10000,00 грн (а.с. 68);
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Глуховецького О.С. та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. 69, 70).
Даючи оцінку вказаному вище, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».
Зазначена відповідає і висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.03.2026, постановленій у справі №522/7662/23.
З огляду на категорію спору та складність справи, об`єм виконаної адвокатом роботи, зокрема те, що підготовка позовної заяви не потребувала тривалих затрат часу, оскільки судова практика по даній категорії справ є сталою, виходячи з необхідності та значимості виконаних дій у справі, ціни позову та розміру кредитної заборгованості. суд уважає, що слід зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 3000,00 гривень.
Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, та предмета спору.
На підставі викладеного, ст. 526, 527, 610, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 3, 11, 12 "Про електронну комерцію", ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" та керуючись ст. 259, 264-265, 268, 280-283, 356 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за договором № 475281-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 15 вересня 2023 року в розмірі 12022 (дванадцять тисяч двадцять дві) гривні 36 копійок, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредита - 3000,00 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 8704,71 гривні, суми прострочених платежів за комісією - 317,65 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 3000,00 (три тисячі) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", місцезнаходження: м. Київ, бульвар Л.Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя С.М. Монташевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua