Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №338/1057/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №338/1057/26

Суддя: Куценко О. О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1057/26

Провадження №2/338/1032/26

05 листопада 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді - Куценка О. О., за участю секретаря судового засідання - Дричак Д. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Опорного закладу освіти «Манявський ліцей» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

29 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Опорного закладу освіти «Манявський ліцей» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, у якому просить визнати незаконними та скасувати накази відповідача від 15 червня 2026 року № 86-к про звільнення з посади практичного психолога на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України та № 87-к про звільнення з посади вчителя української мови та літератури у класах із вечірньою формою здобуття освіти на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, поновити її на зазначеній роботі з 16 червня 2026 року на попередніх умовах та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня ухвалення рішення.

У позові зазначено, що з 01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 працювала практичним психологом ліцею, а згодом їй було доручено викладання української мови та літератури у класі з вечірньою формою здобуття освіти. Під час прийняття на роботу вона надала документи про освіту, тому їх зміст і відомості про її кваліфікацію були відомі роботодавцю. На думку позивачки, подальша перевірка кадрових документів не встановила нових обставин, які свідчили б про виявлену невідповідність посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, що перешкоджає продовженню роботи. Звільнення з викладацької роботи позивачка також вважає незаконним, посилаючись на відсутність належних підстав для припинення цієї роботи та недотримання роботодавцем установлених законом гарантій при звільненні. У зв`язку із цим просить скасувати обидва накази, відновити попередні трудові відносини та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник відповідача адвокат Рубцова К. В. подала відзив від 20 липня 2026 року, у якому просила відмовити в задоволенні позову. Зазначила, що позивачка не має профільної психологічної освіти або іншої професійної кваліфікації, необхідної для роботи практичним психологом. Послалася на результати перевірки кадрової документації та наказ управління освіти, вважаючи, що новий керівник ліцею був зобов`язаний усунути порушення, допущені попереднім керівником під час прийняття позивачки на роботу. Додатково заперечила проти поновлення психологом з огляду на строковий характер трудового договору та збереження посади за основним працівником. Щодо звільнення з викладацької роботи у відзиві зазначено, що позивачка мала педагогічне навантаження у 12-му класі з вечірньою формою здобуття освіти, навчання в якому завершилося, а учнів було випущено. За твердженням відповідача, відповідні навчальні години припинили існувати, нового набору до 10-го вечірнього класу не проводили, тому підстав для продовження викладання та поновлення позивачки на цій роботі немає. На випадок установлення судом порушення лише строку попередження про звільнення представник відповідача просила обмежитися зміною дати звільнення та виплатою заробітку за відповідний період. Також заявила про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, попередній розмір яких визначила в сумі 33 000 грн. У подальших письмових поясненнях, зокрема від 04 листопада 2026 року № 93, відповідач підтримав заперечення проти позову та додатково послався на попередній розподіл педагогічного навантаження на наступний навчальний рік і подальше невключення вечірніх класів до мережі закладу. Вважав, що поновлення позивачки на викладацькій роботі не відповідає фактичній організації освітнього процесу.

Ухвалою від 15 жовтня 2026 року суд витребував бухгалтерську довідку-розрахунок середнього заробітку позивачки за квітень-травень 2026 року окремо за роботою практичного психолога та за викладанням.

У заяві від 15 жовтня 2026 року представник позивачки просив урахувати раніше подану заяву про збільшення позовних вимог як додатковий виклад обставин справи. Відтак суд вирішує вимоги про законність наказів № 86-к та № 87-к, поновлення на попередній роботі й оплату вимушеного прогулу. Самостійна вимога про скасування умови строковості наказу про прийняття позивачки на роботу до остаточного предмета розгляду не належить.

Ухвалою від 30 жовтня 2026 року оголошено перерву до 05 листопада 2026 року. Відповідачу запропоновано пояснити розбіжності бухгалтерських документів, погоджені та фактичні умови викладання, його виконання під час відпустки за посадою психолога, облік робочого часу, підстави нарахування вихідної допомоги та обставини припинення викладацької роботи саме 15 червня 2026 року.

04 листопада 2026 року представник відповідача подала додаткові письмові пояснення з доказами направлення їх учасникам справи.

У заяві від 05 листопада 2026 року представник позивачки повідомив про отримання додаткових матеріалів 04 листопада о 23:15, послався на недостатність часу для їх опрацювання, заперечив проти прийняття частини документів як поданих несвоєчасно. Водночас просив продовжити і завершити розгляд без участі позивачки та її представника.

Оцінюючи заперечення щодо подання додаткових матеріалів, суд ураховує, що розбіжності між довідкою-розрахунком, розрахунковими листками та обліком часу були конкретизовані під час дослідження бухгалтерських документів, поданих на виконання ухвали від 15 жовтня 2026 року. Саме для їх усунення ухвалою від 30 жовтня 2026 року встановлено строк до продовження засідання для надання пояснень і документів, на яких вони ґрунтуються.

Виправлений розрахунок та матеріали обліку роботи подано до продовження засідання в межах цього строку. Потреба в їх додатковому зіставленні виникла після виявлення конкретних суперечностей первісної довідки. З урахуванням цих обставин суд визнає причини подання уточнень і пов`язаних із ними первинних документів у встановлений ухвалою додатковий строк поважними та приймає їх до розгляду відповідно до статті 83 ЦПК України. Подання таких матеріалів не змінює предмета позову чи юридичної підстави, зазначеної роботодавцем у кожному з оспорюваних наказів. Документи про випуск учнів і подальше формування мережі суд досліджує у зв`язку з конкретизованими ухвалою питаннями щодо обставин припинення викладання та доводами про неможливість поновлення. Їх прийняття не надає їм наперед установленої сили і не означає визнання подальших організаційних рішень належною підставою раніше здійсненого звільнення.

Суд ураховує, що представник позивачки одержання матеріалів підтвердив і висловив щодо них процесуальні заперечення. Окремого клопотання про перерву або відкладення для ознайомлення з матеріалами представник не заявив, натомість просив суд справу вирішити по суті за його відсутності та відсутності позивачки.

Дослідивши письмові докази та доводи учасників справи, суд установив такі обставини.

Судом установлено, що 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до директора Манявського ліцею Солотвинської селищної ради із заявою про прийняття її з 01 жовтня 2025 року на посаду практичного психолога на час відсутності основного працівника ОСОБА_2 .

Наказом директора Манявського ліцею від 30 вересня 2025 року № 242-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 » позивачку прийнято практичним психологом із 01 жовтня 2025 року на час відсутності ОСОБА_2 з оплатою праці відповідно до законодавства. Підставою видання наказу зазначено заяву ОСОБА_1 . Із наказом працівницю ознайомлено під підпис 30 вересня 2025 року.

01 жовтня 2025 року директором Манявського ліцею затверджено «Посадову інструкцію практичного психолога Манявського ліцею Іванус Оксани Петрівни». Інструкцією визначено обов`язки щодо психологічного супроводу освітнього процесу, проведення діагностичної, консультативної, профілактичної та корекційно-розвивальної роботи, ведення відповідної документації. На інструкції міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення.

26 листопада 2025 року ОСОБА_1 подала директору ліцею заяву, в якій просила дозволити їй із 01 грудня 2025 року викладати українську мову в обсязі двох годин та українську літературу в обсязі однієї години на тиждень у 12-му класі з вечірньою формою здобуття освіти. У заяві вчителя ОСОБА_3 від 26 листопада 2025 року міститься прохання зняти з її навантаження відповідні години української мови та літератури, а також години зарубіжної літератури.

Наказом директора Манявського ліцею від 27 листопада 2025 року № 306-к «Про зміни до тарифікації у 10-12-х класах з вечірньою формою здобуття освіти», виданим на підставі заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , позивачці доручено викладання двох годин української мови й однієї години української літератури на тиждень у 12-му класі. Викладання зарубіжної літератури доручено іншому працівникові, а заступнику директора -внесення відповідних змін до розкладу.

Із витягу з наказу Манявського ліцею від 15 квітня 2026 року № 128-к «Про надання відпустки ОСОБА_1 », засвідченого заступником директора з навчально-виховної роботи установлено, що позивачці як практичному психологу надано частину щорічної оплачуваної відпустки тривалістю десять календарних днів із 20 по 29 квітня 2026 року з виплатою допомоги на оздоровлення.

Водночас надані сторінки класного журналу 12-го класу з вечірньою формою здобуття освіти за 2025/2026 навчальний рік містять записи про проведення ОСОБА_1 уроків української мови 20, 24 та 27 квітня 2026 року й української літератури 24 квітня 2026 року. Ці дати припадають на відпустку за посадою практичного психолога. У письмових поясненнях від 04 листопада 2026 року відповідач підтвердив продовження викладацької роботи в цей період і пов`язав із цим різну кількість відпрацьованих днів за двома видами роботи.

Наказом директора Манявського ліцею від 21 травня 2026 року № 63-к «Про попереднє педагогічне навантаження вчителів та педагогічних працівників на 2026-2027 навчальний рік» визначено попередній розподіл навантаження на наступний навчальний рік. Документ передбачав ознайомлення працівників та можливість зміни навантаження під час остаточної тарифікації в серпні. У доданому переліку міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення за посадою практичного психолога.

10 червня 2026 року комісією Манявського ліцею за участю директора, представника профспілкового комітету та бухгалтера складено акт № 5 «Про невідповідність працівника кваліфікаційним вимогам до зазначеної посади». У ньому зазначено, що під час вивчення особової справи практичного психолога ОСОБА_1 не виявлено документів про вищу освіту за спеціальністю «Психологія», «Практична психологія», перепідготовку або іншу відповідну професійну кваліфікацію. В акті наведено висновок про можливу невідповідність кваліфікаційним вимогам.

Листом від 10 червня 2026 року № 20 «Щодо надання правової та методичної допомоги» директор Манявського ліцею звернулася до секретаря Солотвинської селищної ради та начальника Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради, повідомивши про відсутність у кадрових документах підтвердження психологічної освіти ОСОБА_1 . З листа вбачається, що директор просила надати правову й методичну допомогу, провести комісійне вивчення документів та визначити законний порядок подальших дій із дотриманням трудових прав працівниці.

Листом Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 11 червня 2026 року № 497-02-41, підписаним секретарем ради, начальнику управління освіти запропоновано розглянути повідомлені директором обставини, перевірити їх у межах повноважень та визначити можливі заходи реагування відповідно до законодавства.

12 червня 2026 року комісією Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області складено акт № 18/08-06 «Про результати вивчення кадрової документації та відповідності кваліфікаційним вимогам працівника Манявського ліцею ОСОБА_1 ». В акті зазначено про вивчення заяви позивачки від 30 вересня 2025 року, наказу про її прийняття на роботу та документів про освіту. Комісія встановила, що як на час прийняття ОСОБА_1 на роботу, так і на час перевірки її особова справа не містила документів про психологічну освіту чи іншу професійну кваліфікацію, необхідну для роботи практичним психологом. Директору рекомендовано врахувати результати вивчення та привести кадрові рішення у відповідність до законодавства.

Повідомленням директора Манявського ліцею від 12 червня 2026 року № 21 «Про надання письмових пояснень» ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення щодо освіти та копії документів, які підтверджують необхідну кваліфікацію, остання отримала повідомлення 12 червня 2026 року.

У відповіді від 12 червня 2026 року № 22, зареєстрованій ліцеєм 12 червня 2026 року за вхідним № 360, ОСОБА_1 повідомила про проходження підвищення кваліфікації загальним обсягом 68 годин за період із 24 листопада 2025 року по 21 травня 2026 року та надала відповідні сертифікати. Також зазначила, що документів про освіту при собі не має і може надати їх 15 червня 2026 року.

Наказом директора Манявського ліцею від 12 червня 2026 року № 10-у «Про випуск учнів 12-го класу (з вечірньою формою здобуття освіти)», виданим на підставі рішення педагогічної ради, оформленого протоколом від 12 червня 2026 року № 6, передбачено випуск чотирнадцяти учнів та видачу їм документів про повну загальну середню освіту.

15 червня 2026 року Управлінням освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області видано наказ № 111 «Про результати вивчення кадрової документації та відповідності кваліфікаційним вимогам працівника Манявського ліцею Іванус Оксани Петрівни», підписаний начальником управління. Наказом узято до відома акт комісії від 12 червня 2026 року № 18/08-06 та зафіксовано відсутність у кадрових документах підтвердження освіти або професійної кваліфікації, необхідної для роботи практичним психологом.

Пунктами 3.1-3.3 наказу управління освіти від 15 червня 2026 року № 111 директору Манявського ліцею Мельник Наталії Володимирівні доручено надати правову оцінку встановленим обставинам, прийняти кадрові рішення відповідно до законодавства та повідомити управління про вжиті заходи з наданням копій наказів. Окремо визначено, що в разі прийняття рішення про припинення трудових відносин необхідно дотриматися вимог трудового законодавства, зокрема щодо пропонування наявних вакансій. гарантій.

Актом комісії Манявського ліцею від 15 червня 2026 року № 6 «Про відсутність вакантних посад для переведення працівника» зафіксовано, що за результатами перевірки штатного розпису, фактичної зайнятості посад і тарифікаційних документів усі посади зайняті та вакансії для переведення ОСОБА_1 з урахуванням її освіти відсутні.

В акті комісії Манявського ліцею від 15 червня 2026 року № 7 «Про відсутність вакантних годин», складеному за участю директора ОСОБА_5 , заступника директора Варварук Г. та бухгалтера Струтинської О., зазначено про ненабір учнів до 10-го класу з вечірньою формою здобуття освіти, зміни в тарифікації та попередньому розподілі навантаження. На цій підставі комісія дійшла висновку про відсутність годин, які можна було б надати ОСОБА_1 .

Наказом директора Манявського ліцею Мельник Н.В. від 15 червня 2026 року № 86-к «Про звільнення практичного психолога ОСОБА_1 » позивачку звільнено 15 червня 2026 року за пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з невідповідністю посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, що перешкоджає продовженню роботи. В обґрунтування наведено відсутність документів про психологічну освіту чи відповідну професійну кваліфікацію, а також неможливість переведення через відсутність вакансій. Підставами видання наказу зазначено акти від 10 червня 2026 року № 5, від 12 червня 2026 року № 18/08-06, наказ управління освіти від 15 червня 2026 року № 111, пояснення працівниці та акт від 15 червня 2026 року № 6.

На примірнику наказу від 15 червня 2026 року № 86-к містяться підпис ОСОБА_1 про ознайомлення 15 червня 2026 року та її письмове застереження про незгоду з наказом як незаконним і необґрунтованим.

Наказом директора Манявського ліцею ОСОБА_5 від 15 червня 2026 року № 87-к «Про звільнення з посади вчителя української мови та літератури у класах з вечірньою формою здобуття освіти ОСОБА_1 » позивачку звільнено 15 червня 2026 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. У наказі зазначено про зміни в організації освітнього процесу, відсутність навчальних годин та неможливість забезпечити погоджену викладацьку роботу. Підставами наведено зміни в тарифікації, розподіл педагогічного навантаження та висновок комісії про відсутність вакансій.

Наказом директора Манявського ліцею Мельник Н.В. від 16 червня 2026 року № 88-к «Про розрахунок при звільненні ОСОБА_1 » передбачено виплату компенсації за невикористану відпустку окремо за роботою психолога та вчителя - відповідно за 29 і 30 календарних днів, а також оплату затримки остаточного розрахунку.

У листі Департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 03 липня 2026 року № 1533/01-1.4, підписаному директором департаменту Кімаковичем В., викладено рекомендації щодо формування мережі закладів освіти на 2026/2027 навчальний рік та підготовки до реформи профільної середньої освіти. Зокрема, рекомендовано утриматися від нового набору до 10-х класів із вечірньою формою навчання. Водночас пунктом 4 листа запропоновано забезпечити умови для завершення навчання учнями, які перейдуть до 11-х і 12-х класів відповідної форми.

Рішенням Виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 26 серпня 2026 року № 136 «Про не включення вечірніх класів Манявського та Бабченського ліцеїв до мережі закладів загальної середньої освіти Солотвинської селищної ради на 2026/2027 навчальний рік» узято до відома результати документальної перевірки організації навчання та доручено не передбачати окремих 10-12-х вечірніх класів у проєкті мережі на наступний навчальний рік. Директорам доручено забезпечити інформування учнів і розгляд законних варіантів продовження навчання. При цьому пунктом 7 рішення прямо зазначено, що висновки внутрішньої перевірки не встановлюють юридичної вини конкретної особи.

За статтями 12, 13, 81, 89 ЦПК України суд вирішує спір у межах заявлених вимог, оцінюючи кожний доказ та їх сукупність. У спорі про поновлення на роботі роботодавець має довести наявність законної підстави звільнення та дотримання встановленого порядку. Тому окремо підлягає перевірці правомірність припинення кожного з двох видів роботи позивачки.

Пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП України передбачає можливість звільнення в разі виявленої невідповідності працівника посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню роботи. Отже, встановленню підлягає саме наявність передбаченої цією нормою підстави, а не лише формальна відсутність певного документа про освіту.

Дипломом спеціаліста серії РН № 13856699, виданим Чернівецьким державним університетом імені Ю. Федьковича 23 червня 2000 року на ім`я ОСОБА_6 , підтверджено повну вищу освіту за спеціальністю «Українська мова і література» та кваліфікацію філолога, викладача української мови і літератури. Зміна прізвища ОСОБА_7 на ОСОБА_8 підтверджена свідоцтвом про шлюб від 17 липня 2013 року, актовий запис № 905. У додатку до диплома містяться відомості про вивчення психології в обсязі 108 годин та педагогіки в обсязі 162 годин.

Дипломом магістра серії НОМЕР_1 , виданим Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу 31 грудня 2019 року, підтверджено здобуття ОСОБА_1 ступеня магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Відомості про філологічну освіту та освіту з публічного управління відображено також в особовій картці працівника й особовому листку з обліку кадрів.

Сертифікатом Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Івано-Франківської обласної ради від 16 березня 2026 року № ПК02136376/ППЦ4/01/006084/26 підтверджено навчання позивачки з 02 по 06 березня 2026 року в групі практичних психологів, викладачів психологічних дисциплін та фахівців інклюзивно-ресурсних центрів. Обсяг навчання становив 30 годин за модулями використання інформаційних технологій у психологічній службі, професійного вигорання та нормативно-правового забезпечення діяльності практичного психолога.

Сертифікати ТОВ «Едюкейшнал Ера» від 24 листопада 2025 року, 25 листопада 2025 року та 21 травня 2026 року підтверджують проходження курсів про інклюзивну психологічну допомогу обсягом 15 годин, домедичну допомогу обсягом 3 години та забезпечення прав підлітків обсягом 20 годин. Разом із навчанням в інституті післядипломної педагогічної освіти це відповідає 68 годинам, на які позивачка посилалася у відповіді від 12 червня 2026 року.

Зазначені документи підтверджують вивчення окремих психологічних дисциплін та підвищення кваліфікації, однак не засвідчують здобуття вищої психологічної освіти або присвоєння професійної кваліфікації практичного психолога. Тому суд не погоджується з доводом про те, що саме ці документи повністю підтверджують відповідність спеціальним кваліфікаційним вимогам.

Разом із тим в акті управління освіти від 12 червня 2026 року № 18/08-06 прямо зазначено, що документи про необхідну психологічну освіту чи професійну кваліфікацію були відсутні і на час прийняття працівниці. Відомості про фактично здобуту нею освіту містилися в наданих роботодавцю дипломах та кадрових документах. Доказів подання неправдивих відомостей, приховування змісту освіти або набуття роботодавцем лише після прийняття на роботу раніше невідомої інформації відповідач не надав.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 27 січня 2020 року у справі № 654/941/17 дійшла висновку, що відсутність спеціальної освіти, про яку роботодавець знав при прийнятті працівника на роботу, сама собою не є достатньою підставою для подальшого звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України. За таких обставин необхідно встановити неналежне виконання працівником роботи саме внаслідок недостатньої кваліфікації. Цей підхід застосовано також у постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 201/6805/21.

Акти від 10 червня 2026 року № 5 та від 12 червня 2026 року № 18/08-06 складено за результатами перевірки документів. Вони не містять установлених фактів неналежного виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених посадовою інструкцією, або висновків про конкретні недоліки її роботи, спричинені недостатньою кваліфікацією. Інших доказів таких обставин відповідач не надав.

Зміна керівника закладу не змінює сторони трудового договору та не перетворює відомі роботодавцю при прийнятті на роботу обставини на нововиявлену невідповідність працівниці. Тому посилання відповідача на обов`язок нового директора виправити попередні кадрові порушення не доводить наявності саме тієї підстави звільнення, яку застосовано до позивачки.

Суд ураховує вимоги статті 58 Закону України «Про освіту», Положення про психологічну службу у системі освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2018 року № 509, та професійного стандарту «Практичний психолог закладу освіти», затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24 листопада 2020 року № 2425. Обов`язковість кваліфікаційних вимог не звільняє роботодавця від обов`язку правильно визначити передбачену законом підставу припинення трудових відносин.

Наказ управління освіти від 15 червня 2026 року № 111 не містить безумовного припису звільнити позивачку за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України. Його зміст вимагав самостійної правової оцінки та дотримання трудових гарантій. Висновок акта від 15 червня 2026 року № 6 про відсутність вакансій стосується можливості переведення, але не підтверджує недостатньої кваліфікації в розумінні застосованої підстави звільнення.

Отже, відповідач довів відсутність у позивачки документа про психологічну освіту або відповідну професійну кваліфікацію, однак не довів виявленої під час роботи невідповідності, яка за встановлених обставин давала право на звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України. Наказ від 15 червня 2026 року № 86-к підлягає визнанню незаконним і скасуванню.

Для оцінки наказу від 15 червня 2026 року № 87-к суд насамперед визначає правову природу викладацької роботи. За статтею 102-1 КЗпП України сумісництвом є інша оплачувана робота на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Виконання такої роботи в того самого роботодавця є внутрішнім сумісництвом.

Пункт 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102, допускає викладацьку роботу в тому самому закладі з оплатою за тарифікацією понад основний посадовий оклад. У листі Міністерства освіти і науки України від 27 січня 2023 року № 1/1274-23 роз`яснено можливість виконання такої роботи в основний робочий час. Тому сама оплата викладання понад оклад психолога ще не визначає виду трудових відносин. Лист має роз`яснювальний характер, а погоджені та фактичні умови роботи суд установлює за доказами у справі.

Заява від 26 листопада 2025 року та наказ від 27 листопада 2025 року № 306-к підтверджують окреме волевиявлення сторін на виконання викладацької роботи з визначеним тижневим навантаженням. Документи про нарахування зарплати містять окремі суми оплати за кожною роботою та різну кількість відпрацьованих днів. При звільненні роботодавець видав окремі накази, а наказом від 16 червня 2026 року № 88-к визначив окремі періоди й тривалість невикористаних відпусток для їх компенсації.

Істотним для оцінки цих відносин є те, що ОСОБА_1 фактично продовжувала викладати з 20 по 29 квітня 2026 року, коли була звільнена від виконання основних обов`язків психолога у зв`язку з відпусткою. Це підтверджується не лише поясненнями сторін, а й наказом про відпустку, записами класного журналу та окремим обліком і оплатою викладання.

Погодинного розкладу, який давав би змогу зіставити точний час усіх уроків із робочим часом психолога у звичайні робочі дні, матеріали справи не містять. Тому суд не встановлює конкретних годин початку чи закінчення уроків. Водночас сукупність погодженого окремого навантаження, фактичного виконання викладацької роботи під час відпустки за основною посадою, самостійного обліку, оплати та оформлення припинення роботи підтверджує самостійний характер цих трудових відносин.

У бухгалтерських довідках відповідач називав викладання роботою за сумісництвом, а в письмових поясненнях від 04 листопада 2026 року - суміщенням або педагогічним дорученням. Ця відмінність у назвах не спростовує встановлених умов виконання роботи. Оцінивши наведені докази в сукупності, суд кваліфікує викладання ОСОБА_1 як роботу за внутрішнім сумісництвом у погодженому обсязі двох годин української мови й однієї години української літератури на тиждень.

За пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України звільнення допускається у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, зокрема скороченням чисельності або штату працівників. Частиною другою статті 40 та статтею 49-2 КЗпП України передбачено дотримання гарантій переведення на іншу роботу і персональне попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

У заяві ОСОБА_1 від 26 листопада 2025 року та наказі від 27 листопада 2025 року № 306-к визначено початок і обсяг викладання, але не встановлено строку окремого трудового договору до випуску 12-го класу чи закінчення навчальних занять. Строковий характер роботи психологом автоматично не поширюється на іншу погоджену роботу. Крім того, звільнення вчителем проведено за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, а не у зв`язку із закінченням строку договору.

Суд ураховує, що наказ від 12 червня 2026 року № 10-у підтверджує випуск учнів 12-го класу. Проте завершення уроків і випуск учнів самі собою не припиняють трудових відносин із педагогічним працівником. Для звільнення за обраною роботодавцем підставою необхідно довести зміни, які спричинили припинення погодженої роботи, та дотримання відповідної процедури.

В акті від 15 червня 2026 року № 7 відсутність годин пов`язано з ненабором учнів до 10-го класу, тоді як позивачка викладала у 12-му класі. Цей акт не розкриває, яким конкретним рішенням та з якої дати припинено її викладацьку роботу в погодженому обсязі. Наказ від 21 травня 2026 року № 63-к стосувався попереднього навантаження на наступний навчальний рік і допускав подальші зміни. Разом з цим, остаточного розподілу, який підтверджував би відповідні зміни саме з 15 червня 2026 року, суду не подано.

Підпис ОСОБА_1 у переліку до наказу від 21 травня 2026 року № 63-к засвідчує ознайомлення з попереднім розподілом за посадою психолога. Він не є заявою про припинення викладання та не підтверджує персонального попередження про звільнення 15 червня 2026 року за два місяці. Окремого доказу такого попередження відповідач не надав.

Лист департаменту від 03 липня 2026 року № 1533/01-1.4 та рішення виконавчого комітету від 26 серпня 2026 року № 136, суд оцінює з урахуванням їх змісту й часу прийняття. Вони стосуються формування мережі на 2026/2027 навчальний рік і не встановлюють припинення роботи позивачки з 15 червня 2026 року. Зазначені документи також не замінюють персонального попередження та виконання інших обов`язків роботодавця при звільненні. Наведені в рішенні результати перевірки організації вечірнього навчання не є встановленням порушень особисто ОСОБА_1 .

Суд бере до уваги акт від 15 червня 2026 року № 6, яким було зафіксовано відсутність посад, однак надаючи йому оцінку суд враховує, що акт містить лише підсумковий висновок станом на день звільнення без переліку перевірених посад та відомостей про їх зайнятість у період вивільнення. Штатний розпис Манявського ліцею на 2026 рік від 11 травня 2026 року визначає структуру посад і оплату праці, а тарифікаційні списки та попередній розподіл - навчальне навантаження. Ці документи не містять достатніх даних для перевірки відсутності протягом відповідного періоду всіх робіт, які могли бути запропоновані позивачці з урахуванням її філологічної освіти та кваліфікації.

Суд зауважує, що самої відсутності пропозиції іншої роботи недостатньо для висновку про порушення, якщо відповідних вакансій не було. Проте саме відповідач повинен довести неможливість переведення. Наданими актами й документами цей обов`язок у повному обсязі не виконано.

Повідомлення про майбутнє педагогічне навантаження або зміну істотних умов праці за статтею 32 КЗпП України не замінює попередження про вивільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 цього Кодексу. Дія воєнного стану також сама собою не скасовує гарантій, установлених статтею 49-2 КЗпП України. Обставин, з якими закон пов`язує незастосування цих гарантій, у справі не встановлено.

Таким чином, відповідач не довів сукупності умов законного припинення викладацької роботи з 15 червня 2026 року. Недоліки стосуються не лише строку попередження, а й підтвердження змін на визначену дату та неможливості переведення. Тому запропонована відповідачем зміна дати звільнення не усуває всіх порушень і не забезпечує належного поновлення порушеного трудового права позивача, а тому наказ від 15 червня 2026 року № 87-к підлягає визнанню незаконним і скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України працівник, звільнений без законної підстави, підлягає поновленню на попередній роботі. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 308/9220/21 зазначила, що працівника належить поновити саме на попередній роботі, а організаційні питання виконання такого рішення вирішує роботодавець.

Умови поновлення психологом визначаються заявою від 30 вересня 2025 року та наказом від 30 вересня 2025 року № 242-к. Додатково з витягу з наказу директора Манявського ліцею від 29 серпня 2025 року № 165-к «Про призначення ОСОБА_2 » установлено, що ОСОБА_2 призначено практичним психологом із 01 вересня 2025 року. Витяг із наказу від 02 вересня 2025 року № 206-к «Про надання відпустки ОСОБА_2 » підтверджує надання їй відпустки для догляду за дитиною з 02 вересня 2025 року по 06 серпня 2027 року у тексті цього витягу працівницю зазначено як учителя англійської мови.

Ці документи суд оцінює разом із прямо погодженою ОСОБА_1 умовою роботи на час відсутності ОСОБА_2 . Доказів повернення основної працівниці та настання події, з якою сторони пов`язали закінчення строку договору, не надано. Наказ від 15 червня 2026 року № 86-к видано з іншої підстави, а тому ОСОБА_1 належить поновити практичним психологом на попередніх строкових умовах. Таке поновлення на переконання суду не змінює договору на безстроковий і не вирішує питання про позбавлення ОСОБА_2 права на роботу.

За викладанням позивачку належить поновити на попередній роботі вчителя української мови та літератури за внутрішнім сумісництвом із навантаженням дві години української мови й одна година української літератури на тиждень, установленим наказом від 27 листопада 2025 року № 306-к. Подальші зміни мережі класів не усувають наслідків незаконного звільнення. Організацію виконання рішення та можливі подальші кадрові зміни роботодавець повинен здійснювати відповідно до закону.

Оскільки останнім днем роботи за наказами від 15 червня 2026 року № 86-к та № 87-к визначено 15 червня 2026 року, поновлення за кожною роботою належить здійснити з 16 червня 2026 року.

За частиною другою статті 235 КЗпП України одночасно з поновленням суд вирішує питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У цій справі відповідний період охоплює час із 16 червня по 05 листопада 2026 року включно. Розрахунок здійснюється окремо за кожною роботою за Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи з виплат за квітень-травень 2026 року.

Надана відповідачем «Довідка про нараховану заробітну плату, середньоденний заробіток та розрахунок виплат при звільненні», підписана директором Мельник Н.В. і засвідчена печаткою ліцею, містить окремі відомості про роботу психологом та вчителем. У примірнику довідки дату й реєстраційний номер не зазначено. За квітень у ній відображено виплати, віднесені до зарплатних складових, у сумах 8 284,40 грн та 3 223,08 грн, за травень - 12 965,97 грн та 2 974,58 грн. Кількість відпрацьованих днів становить відповідно 11 і 18 за посадою психолога та 19 і 18 за викладанням.

У «Довідці-розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 », також підписаній директором ОСОБА_5 і засвідченій печаткою без зазначення дати та номера, наведено ті самі місячні показники. На їх підставі визначено середньоденний заробіток психологом 732,77 грн із суми 21 250,37 грн за 29 днів та вчителем 167,50 грн із суми 6 197,66 грн за 37 днів.

У письмових поясненнях від 04 листопада 2026 року відповідач уточнив, що під час визначення заробітної плати за квітень 2026 року були враховані також перерахунок раніше нарахованої заробітної плати за березень 2026 року та виплати за період тимчасової непрацездатності в березні. У зв`язку з цим зазначені в первісних довідках суми не відображають фактичного розміру заробітної плати, нарахованої саме за квітень 2026 року. Ці пояснення суд перевірив за розрахунковими листками, документами про непрацездатність, відпустку й облік роботи.

За роботою психолога сума зарплатних складових за квітень становить 8 409,44 грн. Попередні 8 284,40 грн отримано після зменшення цієї суми на 2 881,34 грн сторнованої березневої зарплати та додавання 2 756,30 грн лікарняних за березень: 8 409,44 ? 2 881,34 + 2 756,30 = 8 284,40 грн. Отже, ця різниця виникла через урахування виплат і коригувань іншого місяця, а не через зміну належної зарплати за фактично відпрацьований у квітні час.

За викладанням зарплатні складові за квітень становлять 3 330,11 грн. Показник 3 223,08 грн отримано з урахуванням сторнування березневої зарплати 661,03 грн та додавання березневих лікарняних 554 грн: 3 330,11 ? 661,03 + 554 = 3 223,08 грн. Тому для двомісячного розрахунку суд бере квітневу зарплату 3 330,11 грн.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 100 березневі перерахунки необхідно віднести до періоду, за який їх здійснено, а виплати з тимчасової непрацездатності не включати до розрахунку середнього заробітку за останні два місяці. Також не враховуються матеріальна допомога на оздоровлення 11 279,40 грн, відпускні 5 098 грн та відображені у квітні виплати з тимчасової непрацездатності за рахунок Пенсійного фонду України. Тому сам загальний підсумок квітневого розрахункового листка не може бути розрахунковою базою.

За травень загальна сума нарахувань психологом становить 14 757,63 грн, із яких 1 791,66 грн припадає на оплату непрацездатності. До розрахунку включається 12 965,97 грн. За викладанням із 3 316,55 грн нарахувань виключається 341,97 грн лікарняних, унаслідок чого враховується 2 974,58 грн. Ці показники узгоджуються з обома бухгалтерськими довідками та письмовими поясненнями від 04 листопада 2026 року.

Отже, зарплата за розрахунковий період, яка підлягає врахуванню, становить за посадою психолога 8 409,44 + 12 965,97 = 21 375,41 грн, за викладанням - 3 330,11 + 2 974,58 = 6 304,69 грн. Електронні відомості про тимчасову непрацездатність підтверджують періоди з 26 березня по 02 квітня 2026 року, 03 квітня 2026 року, 12-13 травня 2026 року та 19 травня 2026 року. Для квітневого обліку це три робочі дні непрацездатності - 01, 02 та 03 квітня, для травневого - також три робочі дні. У квітні 2026 року за п`ятиденним тижнем було 22 робочі дні. Після виключення трьох днів непрацездатності за викладанням залишається 19 днів. За посадою психолога додатково виключаються вісім робочих днів відпустки з 20 по 29 квітня, наданої наказом від 15 квітня 2026 року № 128-к, тому відпрацьовано 11 днів. У травні з 21 робочого дня після виключення трьох днів непрацездатності залишається 18 днів за кожною роботою.

Первісний квітневий табель роботи психолога відображає повний місяць без відповідних виключень, а коригуючий квітневий табель містить відомості про відпустку й непрацездатність. У первісному травневому табелі зазначено 21 день без урахування всіх установлених періодів непрацездатності. Тому ці первісні показники не можуть бути прийняті без перевірки. Суд виходить із уточнених даних, які узгоджуються з електронними відомостями про непрацездатність, наказом про відпустку, коригуючим табелем, зарплатними документами та поясненнями відповідача.

Табелі педагогічного навантаження № 8 за квітень 2026 року та № 9 за травень 2026 року підтверджують установлений обсяг викладання й показники тарифікації. За своїм змістом вони не є щоденним обліком годин початку та закінчення роботи. Разом із тим роботодавець у бухгалтерських довідках та поясненнях від 04 листопада 2026 року підтвердив 19 відпрацьованих днів за викладанням у квітні й 18 у травні. Різницю з роботою психологом він пояснив окремим виконанням викладацької роботи під час відпустки за основною посадою.

Таким чином, за квітень-травень 2026 року відпрацьовано 29 днів психологом та 37 днів учителем. Ці показники підтверджені не лише бухгалтерським підсумком, а й установленими періодами відсутності та фактом продовження викладання під час відпустки психологом.

За статтею 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» робочий час педагогічного працівника охоплює навчальну, методичну, організаційну та іншу педагогічну діяльність. Пунктом 68 Інструкції № 102 передбачено місячну оплату за тарифікацією з урахуванням погодженого тижневого навантаження. Тому кількість робочих днів для обчислення середнього заробітку в цій справі не визначається лише за кількістю дат проведення уроків у журналі.

П`ятиденний графік психолога відповідач підтвердив у поясненнях від 04 листопада 2026 року. За викладанням показники 19 днів у квітні та 18 у травні також відповідають п`ятиденному обліку після виключення непрацездатності. З урахуванням місячної оплати за тарифікацією, установленого обсягу роботи та підтверджених роботодавцем даних суд застосовує цей облік і до періоду вимушеного прогулу. Доказів іншого застосованого графіка, який давав би підстави врахувати лише окремі дні проведення уроків, не надано.

Наведений відповідачем показник нуль днів або годин викладання після 15 червня 2026 року відображає його позицію про припинення трудових відносин та відсутність подальшого навантаження. Він не є розрахунком робочого часу за умови збереження попередньої роботи й не спростовує встановлених даних для визначення оплати вимушеного прогулу.

У період із 16 червня по 05 листопада 2026 року включно за п`ятиденним тижнем із вихідними в суботу та неділю припадає 103 робочі дні: 11 у червні, 23 у липні, 21 у серпні, 22 у вересні, 22 у жовтні та 4 у листопаді. Святкові дати, які припадають на будні, не виключаються, оскільки за частиною шостою статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в цей період не застосовуються частини третя–п`ята статті 67 та стаття 73 КЗпП України.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 середньоденний заробіток визначається діленням урахованої зарплати на кількість фактично відпрацьованих днів. За посадою психолога він становить 21 375,41 ? 29 = 737,083103448 грн, за викладанням - 6 304,69 ? 37 = 170,397027027 грн. Зазначені відповідачем у поясненнях 170,39 грн не відповідають звичайному округленню останнього результату до копійок, яке дає 170,40 грн.

Для збереження точності суд здійснює обчислення без проміжного округлення середньоденного показника, округлюючи до копійок остаточну суму за кожним видом роботи. Середній заробіток за 103 робочі дні становить: за посадою практичного психолога - 21 375,41 ? 29 * 103 = 75 919,56 грн; за роботою вчителя - 6 304,69 ? 37 * 103 = 17 550,89 грн.

Таки чином, загалом до стягнення належить 93 470,45 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У заяві від 26 жовтня 2026 року представник позивачки погодився з попередніми середньоденними показниками 732,77 грн та 167,50 грн і визначив за 99 робочих днів 89 126,73 грн, назвавши суму «чистою». Проте це погодження не усуває встановлених помилок у складі квітневих виплат. Подальша заява від 05 листопада 2026 року також містить арифметичну неточність: за попередньою формулою 900,27 грн за чотири додаткові дні становлять 3 601,08 грн, а не 3 612 грн. Суд перевіряє розрахунки за вихідними даними та правилами Порядку № 100. Так, у позовній заяві 70 000 грн зазначено як орієнтовну суму з вимогою оплатити вимушений прогул до дня ухвалення рішення. Заяви від 26 жовтня 2026 року та 05 листопада 2026 року містять наступні розрахунки цієї вимоги й не підтверджують зменшення її обсягу або відмови від частини належної виплати. Тому визначення правильної суми за весь підтримуваний період відповідає межам заявленого позову.

Липневий розрахунковий листок відображає вихідну допомогу 3 152,34 грн. У поясненнях від 04 листопада 2026 року відповідач підтвердив її виплату та пов`язав її з викладацькою роботою. При цьому в довідці про розрахунок при звільненні підставою нарахування зазначено наказ від 02 липня 2026 року № 104-к, а в поясненнях відповідача наведено посилання на наказ від 16 червня 2026 року № 88-к. Досліджений наказ від 16 червня 2026 року № 88-к стосується компенсації відпусток та затримки розрахунку й окремого припису про вихідну допомогу не містить.

Зазначена розбіжність у посиланні на наказ не спростовує підтвердженого нарахування допомоги та визнаного відповідачем факту її виплати. Водночас уже виплачена вихідна допомога не зменшує середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 463/3590/20, а тому 3 152,34 грн не підлягають вирахуванню з визначеної судом суми.

Компенсація за невикористану відпустку не є оплатою вимушеного прогулу. Відомості про остаточний розрахунок при звільненні також не підтверджують виплати середнього заробітку, який є предметом цієї вимоги. Самостійних вимог щодо правильності нарахованих при звільненні компенсацій у межах цього спору суд не вирішує.

Середній заробіток обчислено з нарахованої зарплати до податкових утримань, а тому 93 470,45 грн є сумою до утримання податків та інших обов`язкових платежів. Відповідні утримання здійснює роботодавець при виконанні рішення.

Щодо судових витрат

За пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору за вимоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. У цій справі вона захищає трудові права як фізична особа - працівниця.

Ураховуючи задоволення позову, судовий збір відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Суд ураховує дві самостійні немайнові вимоги щодо поновлення на двох видах роботи та пов`язане з кожним поновленням скасування відповідного наказу. Скасування наказу і поновлення за тією самою роботою утворюють єдиний комплекс захисту від одного звільнення та при визначенні збору повторно не рахуються. Майнові вимоги про середній заробіток оцінюються за їх загальною сумою.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2026 року становить 3 328 грн. За статтею 4 Закону України «Про судовий збір» ставка за немайнову вимогу фізичної особи становить 0,4 цього розміру; за майнову - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 відповідного прожиткового мінімуму. Позов подано через підсистему «Електронний суд», тому застосовується коефіцієнт 0,8.

За кожну немайнову вимогу сума збору становить 3 328 * 0,4 * 0,8 = 1 064,96 грн. За майнову вимогу 1 відсоток від 93 470,45 грн є меншим за мінімальну ставку, тому з урахуванням коефіцієнта 0,8 збір також становить 1 064,96 грн. Загалом із відповідача належить стягнути 1 064,96 * 3 = 3 194,88 грн.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 430 ЦПК України рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати в межах суми за один місяць підлягає негайному виконанню.

Для визначення грошової межі негайного виконання суд застосовує пункт 8 Порядку № 100. Середньомісячне число робочих днів розрахункового періоду становить (22 + 21) ? 2 = 21,5. Відповідна сума за обома роботами дорівнює (21 375,41 ? 29 + 6 304,69 ? 37) * 21,5 = 19 510,82 грн. та є частиною загальної суми 93 470,45 грн.

Керуючись статтями 21, 23, 24, 40, 49-2, 102-1, 235 КЗпП України, статтею 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту», статтею 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, статтями 4-6 Закону України «Про судовий збір», статтями 12, 13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Опорного закладу освіти «Манявський ліцей» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Опорного закладу освіти «Манявський ліцей» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року № 86-к про звільнення ОСОБА_1 з посади практичного психолога.

Визнати незаконним та скасувати наказ Опорного закладу освіти «Манявський ліцей» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 15 червня 2026 року № 87-к про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя української мови та літератури у класах із вечірньою формою здобуття освіти.

Поновити ОСОБА_1 з 16 червня 2026 року на посаді практичного психолога Опорного закладу освіти «Манявський ліцей» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на умовах строкового трудового договору, визначених наказом від 30 вересня 2025 року № 242-к, на час відсутності основного працівника ОСОБА_2 .

Поновити ОСОБА_1 з 16 червня 2026 року на роботі вчителя української мови та літератури у класах із вечірньою формою здобуття освіти в Опорному закладі освіти «Манявський ліцей» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області за внутрішнім сумісництвом на попередніх умовах, визначених наказом від 27 листопада 2025 року № 306-к, із педагогічним навантаженням дві години української мови та одна година української літератури на тиждень.

Стягнути з Опорного закладу освіти «Манявський ліцей» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 червня по 05 листопада 2026 року включно в розмірі 93 470 (дев`яносто три тисячі чотириста сімдесят) гривень 45 копійок, у тому числі 75 919 грн 56 коп. за посадою практичного психолога та 17 550 грн 89 коп. за викладацькою роботою, з утриманням відповідачем із визначених сум установлених законом податків та інших обов`язкових платежів при виконанні рішення.

Стягнути з Опорного закладу освіти «Манявський ліцей» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в дохід держави судовий збір у розмірі 3 194 (три тисячі сто дев`яносто чотири) гривні 88 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі практичного психолога та на викладацькій роботі за внутрішнім сумісництвом, а також у частині виплати середнього заробітку в межах суми за один місяць - 19 510 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот десять) гривень 82 копійки, яка входить до загальної присудженої суми 93 470 грн 45 коп., з утриманням належних податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо такої скарги не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Опорний заклад освіти «Манявський ліцей» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77772, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, село Манява, вулиця Незалежності, будинок 10; код ЄДРПОУ 23805692.

Третя особа: Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77753, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, селище Солотвин, вулиця Грушевського, будинок 17; код ЄДРПОУ 43932283.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua