Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №523/6250/26
Суддя: Нікітіна К. О.
Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/6250/26
Провадження №1-кп/523/1429/26
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
04.11.2026 м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026160000000153 від 03 березня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Нові Біляри Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, із загальною середньою освітою, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
Після початку широкомасштабного військового вторгнення РФ в Україну у ОСОБА_3 , який був невдоволений чинної державною владою в Україні, сповідував антиукраїнську позицію, був прихильником приєднання України до РФ або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень, схвалював збройну агресію РФ проти України, визнаючи її правомірною, виник злочинний умисел, направлений на виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_3 25 травня 2025 року о 07 год 16 хв, знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці, діючи умисно, тобто усвідомлюючи злочинність своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у виді виправдовування збройної агресії РФ проти України, використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Note 7», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 , в ході спілкування в приватній бесіді з невстановленою особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_7 , промовив репліки, в яких міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, наступного змісту:
«Ю - та пуская ставят (нецезурна лексика) только пускай нас заберут к (нецезурна лексика), от этой Украины отрежут уже (нецезурна лексика)!
ОСОБА_3 - ну че там сейчас Донбасс уже (нецезурна лексика) там Краматорск, Славянск освободят и дальше пойдут. Потом Запорожье подвинется фронт. Там говорят, линию выровнять и потом такой «гульбой» всей гась и все (нецезурна лексика)».
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 06 червня 2025 року о 07 год 10 хв ОСОБА_3 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, в ході телефонної розмови по вказаному вище мобільному телефону у приватній бесіді з невстановленою особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_7 , промовив репліки, в яких міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, наступного змісту:
«ОСОБА_3 - (нецезурна лексика) «орешник» и так достаточно «гераньками» вот этих (нецезурна лексика) наемников британцеф, французов, которые в «Расейку». «Расейка» это же Белгород-Днестровский район, да, получается, база отдыха?
Ю - где?
ОСОБА_3 - « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Белгород-Днестровский район по-моему там.
Ю - что-то знакомое. Не знаю.
ОСОБА_3 - база отдыха там короче, курорт. Там, говорят, заехало, и их там (нецезурна лексика)!
Ю - а, ну нормально.
ОСОБА_3 - то и так, (нецезурна лексика). Короче, где они заселятся, там туда и прилетает.
Ю - да, они аккуратненько «геранями»
ОСОБА_3 - да! И (нецезурна лексика) орешник тратить, та.
Ю - чтобы сносило (нецезурна лексика) пол города
ОСОБА_3 - ну да, (нецезурна лексика) То потом уже (нецезурна лексика), то, потом, если там румуны захотят, пшеки потом если захотят, то можно (нецезурна лексика) по ним по территории. А (нецезурна лексика) здесь. Эта же территория будет русская, вернее она русская, ее просто «освободят». А (нецезурна лексика) по своей территории (нецезурна лексика) так…»
Крім того, 07 червня 2025 року о 22 год 14 хв ОСОБА_3 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, в ході телефонної розмови по вищевказаному мобільному телефону у приватній бесіді з невстановленою особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_7 , промовив репліки, в яких міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, наступного змісту:
«ОСОБА_3 - он говорит, а шо путину на Украине надо (нецезурна лексика), я ему говорю, потому что британцы тут (нецезурна лексика) разложились, начали базы свои (нецезурна лексика) строить. В Очакове базу начали (нецезурна лексика) строить - начали строить! В Харькове (нецезурна лексика) там, по-моему, пару километров - четыре километра от границы (нецезурна лексика) от российской начали строить - начали строить (нецезурна лексика)! Какого (нецезурна лексика)! А он: «да какое дело путину до Украины?». Я говорю, (нецезурна лексика), ну а какого (нецезурна лексика) здесь базы строятся! Он говорит: «была договорённость». Он начал за этот будапештский меморандум, защиту Украины, я говорю, теперь путин «защищает», я говорю, какого (нецезурна лексика) Британия сюда зашла без единого выстрела захватила все (нецезурна лексика)!»
Також 14 червня 2025 року о 10 год 28 хв ОСОБА_3 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, в ході телефонної розмови, використовуючи власний зазначений вище мобільний телефон, у приватній бесіді з невстановленою особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_8 , промовив репліки, в яких міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, наступного змісту:
«В - россия решила под себя все подмять.
ОСОБА_3 - ну подожди, ну кто что под себя подминал?
В - Ну вот, ОСОБА_9 , конференция была, мы сидели, сказали, что в то время мы вынуждены были отдать, потому что надо было экспортировать и надо было, у нас не хватало бюджетных денег. И россия сказала, что мы берем на сокращение и в случае чего, мы вас будем защищать. Сами россияне вызнали это, что мы будем, дайте только нам оружие, свои боеговки. Нас (нецезурна лексика) тогда!
ОСОБА_3 - смотри, никто не (нецезурна лексика)! Правильно, сейчас нас они и защищают! А вы (нецезурна лексика) «бендеры», вы (нецезурна лексика) конченые!...»
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 436-2 КК України, зазначив, що дійсно в травні-червня 2025 року по телефону зі своїми знайомими виправдовував агресію РФ проти України. Вказав, що це було викликано поганим станом здоров`я, відсутністю роботи. Зараз кається в тому, що казав, змінив свою думку, підтримав Збройні Сили України, перерахувавши 50 000 гривень. Просив суд суворо його не карати.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просила призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 346-2 КК України у виді пробаційного нагляду на строк два роки.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 , вказав на щире каяття ОСОБА_3 , його активне сприяння досудовому розслідуванню, а також просив суд урахувати стан здоров`я обвинуваченого, який є особою з інвалідністю 3 групи, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів щодо характеристики його особи.
При цьому суд установив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз`яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши надані прокурором докази, що характеризують його особу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, а саме у виправдовуванні, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу ОСОБА_3 , який є фізичною особою-підприємцем, неодружений, раніше не судимий, на обліках у спеціалізованих медичних установах не перебуває, є особою з інвалідністю 3 групи, за місцем мешкання характеризується з позитивного боку.
Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також добровільне здійснення благодійного внеску на потреби Збройних Сил України.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наслідків, що настали, враховуючи позицію сторін кримінального провадження, висловлену в дебатах, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.
Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст. 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Застосовані у кримінальному провадженні заходи забезпечення підлягають скасуванню.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 625 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.
Покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк відбування покарання обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 9359 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 70 копійок за проведення експертизи в кримінальному провадженні згідно з висновком експерта № СЕ25-82/Л/2/1 від 18.11.2025.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 24 лютого 2026 року на мобільний телефон марки «Redmi» моделі «Note 7», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .
Речовий доказ: мобільний телефон «Redmi» моделі «Note 7», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 , який зберігається в камері збереження речових доказів слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області, - примусово безоплатно вилучити у власність держави на підставі ст. 96-1, 96-2 КК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду, окрім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, може бути подана до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua