Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №522/12819/26
Суддя: Русєва А. С.
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовця, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , 20.06.2026 року о 04:50 год. у м. Одеса, проспект Лесі Українки (Гагаріна), 29, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом «JET» б/н, який належить ТОВ «JET» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проведений на місці за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510, прилад № ARLM-0409, тест №2386, результат позитивний – 0,34 проміле, чим ОСОБА_1 , порушив вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 , в судові засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляд справи у встановленому законом порядку. Так, з метою повідомлення особи про час і місце розгляду справи, а також дотримання строків розгляду справи, ОСОБА_1 , було повідомлено шляхом направлення смс-повідомлень, які, відповідно до звіту про доставку, доставлені на телефонний номер останнього, та на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Крім того, суд враховує, що до участі у даній справі було залучено двох захисників особи – адвокатів Слаблюка В.М. та Сіренка М.Ю., які також повідомлялись про час і місце розгляду справи у належний спосіб, в письмовому виді надали свої заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тобто право на захист було цілком реалізовано.
В судове засідання, призначене на 05.11.2026 року ОСОБА_1 та його захисники, будучи належним чином повідомленими, не з`явилися, зокрема від захисника Слаблюка В.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з участю у невідкладних слідчих діях. Разом із тим, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, відсутність доказів на підтвердження зайнятості захисника та надання стороною захисту письмових обґрунтувань своєї позиції, суд вважає можливе здійснювати розгляд справи на підставі наявних доказів та наданих стороною захисту заперечень.
Суд критично оцінює таку поведінку сторони захисту та визнає її такою, що переслідує мету затягнути судовий розгляд, тому вважає за можливе розглянути справу за відсутності притягуваної та її захисника. Приймаючи таке рішення суд враховує, що розгляд справ такої категорії не вимагає обов`язкової участі притягуваної особи та її захисника, а сторона захисту використала своє право на ознайомлення з матеріалами справи та надати свої заперечення, а потім зайняла позицію подавати заяви непоґрунтовані належно заяви про відкладення судового розгляду.
За таких обставин суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що притягуваний та його захисники будучи повідомленими про дату та час розгляду справи в суді, не з`явились, суд оцінює таку поведінку сторони захисту, як затягування судового розгляду з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Позиція сторони захисту.
24.09.2026р. до суду надійшло клопотання захисника Слаблюка В.М. в інтересах ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом притягуваним. Поліцейськими не були названі конкретні ознаки алкогольного сп`яніння, які нібито були ними виявлені, притягуваному не вручений. Таким чином, на переконання захисника, наявні суттєві порушення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що ставить під сумнів достовірність оформлених за його результатами документів та допустимість отриманих доказів. Також, захисник зазначає, що наявні суттєві порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Drager», оскільки з відеозапису вбачається, що під час першого проведення перевірки щодо ОСОБА_1 , останній декілька разів проходив тестування на приладі, але із відеозапису неможливо встановити, чи була перед повторним тестуванням замінена трубка, а також чи здійснювалася повторна перевірка її вмісту на наявність алкоголю. Крім того, з відеозапису вбачається, що після отримання позитивного результату огляду працівник поліції нечітко та нерозбірливо повідомив ОСОБА_1 про можливість пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. При цьому жодної чіткої відповіді чи відмови від проходження такого огляду ОСОБА_1 не висловлював. Після цього він відійшов для розмови телефоном, а після його повернення працівники поліції вже склали протокол про адміністративне правопорушення. Таким чином, за твердженням захисника, ОСОБА_1 фактично не було надано можливості пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, оскільки працівники поліції, не отримавши від нього чіткої відмови від такого огляду, завершили оформлення матеріалів та склали протокол. З відеозапису вбачається, що патрульний поліцейський діяв з порушенням відомчих інструкцій, з порушенням алгоритму дій, передбачених відомчими нормативними актами, а протокол про адміністративне правопорушення складений неправильно. Наведені факти ставлять під сумнів законність дій поліцейських, і як наслідок законність і допустимість здобутих ними доказів.
Крім того, 28.09.2026р. до суду надійшли пояснення по суті справи від захисника ОСОБА_2 , в яких останній зауважив на тому, що для того, щоб особу вважали водієм, вона повинна керувати транспортним засобом та мати відповідне право керування таким транспортним засобом. Керування електросамокатом не вимагає наявності спеціального права (посвідчення водія), тому, на думку сторони захисту, особа, яка керує таким транспортним засобом, має нести відповідальність як «інша особа», тобто у вигляді накладення штрафу без позбавлення права керування.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив наявні у справі докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 , своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а його вина повністю підтверджена зібраними у справі доказами.
Так, відповідно до даних результатів тестування за допомогою приладу «Alcotest Drager 7510 прилад № ARLM-0409 від 20.06.2026 року та Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно яких притягуваний перебував у стані алкогольного сп`яніння.
Вказані обставини справи також підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №697885 від 20.06.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 , 20.06.2026 року о 04:50 год. у м. Одеса, проспект Лесі Українки (Гагаріна), 29, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом «JET» б/н, який належить ТОВ «JET» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проведений на місці за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510, прилад № ARLM-0409, тест №2386, результат позитивний – 0,34 проміле; відеозаписом з місця події, з якого вбачається керування транспортним засобом, виявлення ознак сп`яніння у притягуваного, пропозиція та згода пройти огляд на стан такого сп`яніння і позитивний результат тестування.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 , в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 20.06.2026 року о 04:50 год. у м. Одеса, проспект Лесі Українки (Гагаріна), 29, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом «JET» б/н, який належить ТОВ «JET» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проведений на місці за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510, прилад № ARLM-0409, тест №2386, результат позитивний – 0,34 проміле/
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керував транспортирним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 , вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.1ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність доказів керування транспортним засобом, суд зазначає наступне.
Саме по собі посилання захисника на те, що відеозапис розпочинається з моменту спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , не свідчить про відсутність факту керування ним транспортним засобом, оскільки з відеозапису вбачається, що коли працівники поліції підходять до ОСОБА_1 , притягуваний стоїть біля електросамокату, тримаючись одною рукою за кермо і, під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не заперечував факту керування електросамокатом, не повідомляв працівникам поліції про те, що транспортним засобом не керував, а також не наводив будь-яких обставин, які б спростовували зазначені у протоколі відомості щодо його керування електросамокатом. Водночас сторона захисту не надала суду жодних об`єктивних даних, які б ставили під сумнів відомості протоколу в цій частині.
Щодо доводів про порушення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та ненадання можливості пройти огляд у закладі охорони здоров`я, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків або із застосуванням відеозапису. У разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я.
Зі змісту досліджених матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведено на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 7510», за результатами якого встановлено алкогольне сп`яніння (0,34 проміле), що зафіксовано у відповідному акті огляду та роздруківці приладу.
При цьому суд звертає увагу, що після проведення огляду та отримання його позитивного результату ОСОБА_1 не висловив незгоди з таким результатом, не заявив про бажання пройти повторний огляд у закладі охорони здоров`я та не наполягав на проведенні такого огляду. Матеріали справи також не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 заявляв про недовіру до результатів використаного технічного засобу або заперечував достовірність отриманих показників.
За таких обставин суд вважає, що передбачені законом підстави для обов`язкового направлення особи до закладу охорони здоров`я, а саме висловлення незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, у даному випадку не виникли.
Щодо доводів про недотримання процедури використання газоаналізатора «Drager», суд зазначає, що самі по собі припущення сторони захисту про можливу незаміну мундштука перед повторним тестуванням або неналежну перевірку його вмісту не можуть бути безумовною підставою для визнання результатів огляду недопустимими доказами.
Водночас сторона захисту не надала суду об`єктивних доказів несправності приладу, його невідповідності встановленим вимогам, порушення строків повірки або недостовірності отриманого результату. Саме по собі те, що під час першої спроби прилад не відобразив результату, а надалі було проведено повторне тестування, не свідчить про фальсифікацію результатів огляду чи неналежність його проведення.
Крім того, суд враховує, що результат огляду зафіксований відповідною роздруківкою спеціального технічного засобу та відображений в акті огляду і протоколі про адміністративне правопорушення, тобто відомості щодо результату тестування узгоджуються між собою.
Щодо доводів про незазначення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння та невручення другого примірника акта огляду, суд зазначає наступне.
Виявлення ознак алкогольного сп`яніння є підставою для проведення огляду особи, однак сам факт встановлення стану алкогольного сп`яніння підтверджується насамперед результатами огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу, а не виключно суб`єктивним сприйняттям працівника поліції зовнішнього стану особи.
При цьому сам по собі факт відсутності на відеозаписі усного переліку працівником поліції всіх ознак сп`яніння не спростовує відомостей, внесених до акта огляду, та з урахуванням того, що сам ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкоголь, не свідчить автоматично про незаконність проведеного огляду.
Посилання сторони захисту на невручення ОСОБА_1 другого примірника акта огляду також саме по собі не спростовує факту проведення огляду та отриманого за його результатами показника. Для оцінки такого доводу необхідно враховувати, чи вплинуло відповідне порушення на можливість особи ознайомитися з результатами огляду, висловити заперечення та реалізувати право на захист. У цьому випадку на стадії судового розгляду справи таке право притягуваноум було компенсоване, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою двох захисників, які ознайомилися з матеріалами справи та надали суду письмові заперечення й пояснення щодо обставин проведення огляду.
Отже, наведені обставини не дають суду підстав дійти висновку про те, що допущені працівниками поліції порушення, на які посилається сторона захисту, призвели до недостовірності результату огляду або позбавили ОСОБА_1 можливості реалізувати право на захист.
Оцінюючи доводи захисника Сіренка М.Ю., в яких він просив не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, оскільки на його думку керування електросамокатом не потребує наявності посвідчення водія, суд зазначає, що відповідно до п.1.10 ПДР транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Згідно з абз. 3 ч. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX, який набрав чинності 23.03.2023, електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Тобто, вищевказаним законом електросамокати були віднесенні до категорії транспортних засобів і з дня набрання чинності цим Законом керування електросамокатом в стані сп`яніння або відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, тягне відповідальність, встановлену статтею 130 КУпАП.
Водночас відсутність законодавчої вимоги щодо отримання посвідчення водія для керування певним видом електричного транспорту не означає, що такий транспортний засіб не охоплюється поняттям транспортного засобу для цілей застосування статті 130 КУпАП.
Частина перша статті 130 КУпАП установлює адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. При цьому диспозиція зазначеної норми не обмежує її застосування виключно автомобілями чи іншими транспортними засобами, для керування якими необхідно мати посвідчення водія певної категорії.
Так Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 та сталою судовою практикою, в тому числі і рішеннями апеляційних судів офіційно визнано електросамокат джерелом підвищеної небезпеки у межах цивільно-правової відповідальності за наслідками ДТП, а також за їзду в стані алкогольного сп`яніння, за яке передбачена сувора відповідальність.
Отже, сам по собі аргумент захисника про відсутність обов`язку отримувати посвідчення водія для керування електросамокатом не спростовує можливості кваліфікації відповідних дій за статтею 130 КУпАП, якщо належними та допустимими доказами підтверджено, що відповідний пристрій є транспортним засобом у розумінні закону, особа керувала ним у стані сп`яніння або відмовилася від проходження огляду, а процедура огляду та фіксації правопорушення відповідала встановленим вимогам.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд також ураховує правову позицію, викладену в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, провадження № 51-944кмо23.
У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами може бути призначено особі, визнаній винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, незалежно від того, чи мала така особа на момент його вчинення посвідчення водія, отримане в установленому законом порядку.
Хоча наведений висновок сформульовано щодо застосування норм кримінального закону, викладені в ньому міркування щодо правової природи позбавлення права керувати транспортними засобами мають значення і для вирішення питання про застосування аналогічного за змістом адміністративного стягнення. Зокрема, сутність такого позбавлення полягає не лише у вилученні посвідчення водія, а насамперед у встановленні на визначений строк заборони керувати транспортними засобами.
Зазначений підхід спрямований на забезпечення принципів рівності перед законом, справедливості та досягнення превентивної мети стягнення.
Таким чином, доводи сторони захисту про те, що керування електросамокатом не потребує отримання посвідчення водія, не є самостійною підставою для незастосування передбаченого санкцією частини першої статті 130 КУпАП стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Водночас вирішальне значення мають установлені судом обставини правопорушення, характер вчиненого діяння, дані про особу правопорушника та необхідність забезпечення належного запобігання вчиненню нових правопорушень.
Керуючись ст.ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/12819/26
Номер провадження №3/522/4418/26
Головуючий суддя – Русєва А.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua