Вирок від 05 листопада 2026 р. у справі №522/21937/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026162510000982 від 18.08.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, вдівця, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 , 01.08.2026 о 18:22 год. перебував у приміщенні продуктового магазину «Обжора», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича,10, де побачив біля касового апарату мобільний телефон марки «Хіаоmi», моделі «Redmi Note 12 Pro 5G», в корпусі темно-сірого кольору, який належить ОСОБА_5 , та був залишений нею під час розрахунку за придбані товари, та, достовірно знаючи, що в Україні триває воєнний стан, маючи прямий умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, діючи із корисливих мотивів, пересвідчившись, що його дії непомітні для оточуючих, скориставшись тим, що ОСОБА_5 не спостерігає за своїм майном, взяв біля касового апарата належний їй мобільний телефон марки «Хіаоmi», моделі «Redmi Note 12 Pro 5G», в корпусі темно-сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , вартістю 5843 гривні, у чохлі рожевого кольору з сім картою мобільного оператора НОМЕР_4 , які матеріальні цінності для потерпілої не мають, після чого поклав його в свій пакет. В подальшому, ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 5843 гривні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, не оспорюючи при цьому обставини злочину, які викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому, зазначивши, що на даний час він зробив для себе позитивні висновки та вирішив припинити злочинну діяльність.

Потерпіла ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Суд, враховуючи думки сторін кримінального провадження, які не наполягали на обов`язковій участі потерпілої в судовому розгляді, вважав за можливе провести судовий розгляд без участі потерпілої ОСОБА_5 .

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , доказів, що стосуються особи обвинуваченого, доказів та документів щодо речових доказів, процесуальних витрат і заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_4 , дав суду показання, що дійсно 01.08.2026 він перебуваючи у приміщенні продуктового магазину «Обжора», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича,10, побачив мобільний телефон потерпілої. Так, в нього раптово виник умисел на викрадення побаченого телефону. Ввін пересвідчившись, що його дії непомітні для оточуючих, взяв біля касового апарата мобільний телефон та поклав його у свій пакет та пішов. В подальшому розпорядившись ним на власний розсуд. Також, обвинувачений зазначив, що телефон потерпілої повернутий, та він погоджується із вартістю викраденого майна.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Тому, суд з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжений і діє до наявного часу, вважає доведеною винність ОСОБА_4 , у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 , вчинив умисний корисливий злочин проти власності, який у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

ОСОБА_4 , має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, є вдівцем, батьком-одинаком та має на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_4 , необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку покарання, передбаченого санкцією ч.4 ст.185 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі саме у мінімальних межах санкції частини статті повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується практика Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа № 753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Суд враховує, обвинувачений є вдівцем, самостійно виховує і утримує неповнолітню дитину 2009 року народження, яка перебуває на його утриманні та потребує належного матеріального забезпечення, піклування й виховання з боку батька. Зазначені обставини свідчать про наявність у обвинуваченого сімейних зобов`язань та осіб, які перебувають у матеріальній і побутовій залежності від нього. Призначення йому покарання, пов`язаного з реальним відбуванням, може негативно позначитися на умовах життя та забезпеченні дитини, фактично позбавивши її належної батьківської підтримки.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 , злочину, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, його позитивну поведінку після вчинення злочину, щире каяття, дані про особу винного, його сімейний стан, те, що він заявив суду, що зробив для себе позитивні висновки та має намір виправитись і не вчиняти злочинів, що виглядало перед судом достатньо переконливо. Також, суд враховує, що викрадене майно було повернуто потерпілій та до обвинуваченого не заявлялось будь-яких претензій матеріального характеру. За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_4 , саме такого виду покарання.

В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого у виді особистого зобов`язання є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки, відтак до набрання вироком законної сили запобіжний захід слід залишити без змін.

В силу ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 , мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-26/22650-ТВ від 30.09.2026 у сумі 2 888 гривень 16 копійок.

В силу ч.4 ст.174 КПК України, з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений арешт на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.09.2026 року (справа №522/16348/26, провадження №1-кс/522/4387/26).

Питання про долю речових доказів, які визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановами слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 19.08.2026 та 21.08.2026, суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України, а саме: мобільний телефон марки «Хіаоmi», моделі «Redmi Note 12 Pro 5G», в корпусі темно-сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який повернутий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 слід вважати повернутим законному володільцю; оптичний диск формату DVD-R диск з відеозаписами, слід залишити в матеріалах кримінального провадження, до якого він долучений.

Керуючись ст. ст. 369 – 371, 373 – 375 КПК, суд –

ухвалив:

ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 , звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили, – залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, а саме на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-26/22650-ТВ від 30.09.2026 у сумі 2 888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 (шістнадцять) копійок.

Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.09.2026 року (справа №522/16348/26, провадження №1-кс/522/4387/26) – скасувати.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Хіаоmi», моделі «Redmi Note 12 Pro 5G», в корпусі темно-сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який повернутий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 ,- вважати повернутим законному володільцю;

- оптичний диск формату DVD-R диск з відеозаписами, - залишити в матеріалах кримінального провадження, до якого він долучений.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/21937/26

Номер провадження № 1-кп/ 522/3361/26

Головуючий суддя – ОСОБА_1