Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №500/3775/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3775/26

05 листопада 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) через представника звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – Укртрансбезпека, відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) в Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.06.2026 №083351 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно винесено відносно позивача постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.06.2026 №083351, якою накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн. У постанові не зазначено конкретної суті порушення, лише вказано про допущення порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), згідно з актом проведення перевірки від 04.05.2026 № 046997, відповідальність за яке передбачено абзацом 15 частини першої статті 60 цього Закону.

Позивач не погоджується з вказаною постановою, вважає її протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що відповідач застосував адміністративно-господарський штраф не до автомобільного перевізника, який фактично здійснював спірне перевезення, використовував транспортний засіб на підставі договору оренди з екіпажем та був прямо зазначений у товарно-транспортній накладній (далі - ТТН) № 0405-68 від 04.05.2026, а до позивача – власника транспортного засобу, який у цьому рейсі не виступав автомобільним перевізником. Тобто постанову винесено щодо неналежного суб`єкта відповідальності.

З огляду на вказане просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

06.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що під час перевірки встановлено перевищення вагових параметрів транспортного засобу, що належить ФОП ОСОБА_1 , встановлене шляхом проведення точного вагового контролю, а саме відповідно до талону зважування №1 від 04.05.2026 навантаження на строєну вісь становить 26 т 690 кг, при нормативно визначених 24 т, що перевищує встановлену норму на 11,2%. За результатами проведення габаритно-вагового контролю на підставі талону зважування 04.05.2026 складено акт №005059 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №023601. Зважаючи на виявлене порушення, складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 046997 від 04.05.2026. В акті зафіксовано порушення вимог пункту 22.5 ПДР та Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини першої статі 60 цього Закону.

У даному випадку позивач був присутній на розгляді справи про порушення та надав письмові пояснення та заперечення щодо складеного акта №046997 від 04.05.2026. У вказаних письмових поясненнях та запереченнях висловлена незгода із результатами зважування, обґрунтовуючи недостовірність результатів зважування через вид вантажу-сипучий вантаж, відсутність методики зважування у русі тощо. Окрім того, ФОП ОСОБА_1 на розгляді справи про порушення надавав також усні пояснення з приводу виявленого порушення, а саме щодо перевищення вагових параметрів на строєну вісь. Жодним чином ФОП ОСОБА_1 не зазначалось, що він не виступає перевізником у спірних правовідносинах

Щодо змісту оскаржуваної постанови, то слід врахувати, що форма як постанови так і акта перевірки є уніфікованою, затвердженою, а тому містить всю необхідну інформацію передбачену Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі – Порядок №1567). У акті чітко зазначено яку норму законодавства про автомобільний транспорт було порушено. В оскаржуваній постанові міститься посилання на акт перевірки, яким зафіксовано виявлені порушення.

У задоволенні позову просить відмовити повністю (а.с.22-29).

У відповіді на відзив позивач проти аргументів відповідача заперечує та зазначає, що сам зміст основного первинного документа – ТТН спростовує правову позицію Укртрансбезпеки: у спірному перевезенні перевізником було ТОВ «ЛОГИСТИК СЕКЬЮРИТИ», а позивач був власником транспортного засобу та орендодавцем. Позов просить задовольнити в повному обсязі (а.с.45-48).

Суд, дослідивши письмові докази та вивчивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

04.05.2026 посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області на підставі направлення на рейдову перевірку № №ЕНР000621 від 30.04.2026 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортного засобу марки DAF XF 105.460, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію CТР№ НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , та напівпричіп марки SAMRO S338 DH, номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію CТМ№ НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_5 .

Водієм для перевірки пред`явлено товарно-транспортну накладну №0405-68 від 04.05.2026, на підставі якої здійснювалось перевезення вантажу (глини), в якій автомобільним перевізником у відповідній графі зазначено ТОВ «ЛОГИСТИК СЕКЬЮРИТИ» (а.с.36 зворот-37).

Під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено перевищення вагових параметрів транспортного засобу шляхом проведення точного вагового контролю, а саме відповідно до талону зважування №1 від 04.05.2026 навантаження на строєну вісь становить 26 т 690 кг, при нормативно визначених 24 т, що перевищує встановлену норму на 11,2% (а.с.34 зворот), про що складено довідку №023601 від 04.05.2026 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.36) та акт №005059 від 04.05.2026 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів (а.с.36 зворот).

За результатами перевірки посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області складено акт № 046997 від 04.05.2026 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зазначено про порушення вимог пункту 22.5 ПДР, Закону України “Про автомобільний транспорт” (а.с.35).

Листом №38146/39/24-26 від 11.05.2026 Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області повідомило позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на який він запрошувався 09.06.2025 (а.с.40 зворот).

Позивачем надано пояснення та заперечення в межах розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (а.с.41).

За результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області 09.06.2026 прийнято постанову №083351 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ФОП ОСОБА_1 за порушення пункту 22.5 ПДР, Закону № 2344-ІІІ на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 цього Закону застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн (а.с.42).

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 2, 15, 19, 27, 54, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - рейдова перевірка) визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1567 рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки посадові особи мають право, зокрема використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); використовувати спеціальне обладнання, призначене для здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та їх блокування; використовувати пристрої для копіювання, сканування інформації, що свідчить про правопорушення; здійснювати опитування водія та пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути; здійснювати супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більш як 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборони подальшого руху такого автомобільного транспортного засобу.

За змістом пунктів 8, 12 цього ж Порядку рейдова перевірка проводиться шляхом зупинення транспортного засобу або без такого зупинення. Водій транспортного засобу після зупинки транспортного засобу зобов`язаний надавати посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Пункт 13 Порядку №1567 визначає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки). У разі виявлення в ході рейдової перевірки порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових вантажів посадовою особою додатково складається акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів за формою згідно з додатком 3 або акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за формою згідно з додатком 4.

Матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 16 Порядку №1567).

Згідно з пунктами 17 та 19 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”.

За результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5.

Таким чином, Управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, уповноважений здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, зокрема, шляхом здійснення рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-III, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Абзацом 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі – Правила № 363), які визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Згідно з главою 1 Правил № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

За приписами пункту 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені Законом України “Про автомобільний транспорт”, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. У разі необхідності форма товарно-транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.

Згідно з пунктом 11.2 Правил № 363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Приписами пункту 11.3 цих же Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних е-ТТН, мають відповідати вимогам Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” та забезпечувати захист інформації відповідно до Законів України “Про захист персональних даних”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”.

Пунктом 11.4 Правил № 363 передбачено, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику (пункт 11.5 Правил № 363).

Частиною 2 статті 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах, визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі – Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (пункт 15 Порядку №879).

Відповідно до пункту 16 зазначеного Порядку габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку №879).

Згідно з пунктами 18, 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 21 Порядку №879 обумовлено, що у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до пункту 8.21 Глави 8 Правил № 363 виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Згідно з підпунктом «в» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження на вісь, зокрема, на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями понад 1,3 до 1,4 метра, – 24 т.

З матеріалів справи видно, що при проведенні рейдової перевірки був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF XF 105.460, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію CТР№ НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , та напівпричіп марки SAMRO S338 DH, номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію CТМ№ НОМЕР_4 , за результатами якого встановлене перевищення вагових параметрів транспортного засобу (навантаження на строєну вісь становить 26 т 690 кг, що перевищує нормативно визначені 24 т на 11,2%), про що складено довідку №023601 від 04.05.2026 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №005059 від 04.05.2026 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку прийняттям відповідачем оскаржуваної постанови про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Позивач заперечує правомірність цієї постанови, вказуючи, що він не є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-III, а відтак не може бути притягнутий до відповідальність за порушення зазначеного законодавства.

Питання відповідності особи, яка перевозить вантаж, критеріям автомобільного перевізника, визначеним Законом № 2344-III в аспекті правомірності притягнення власника автотранспортного засобу до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, через відсутність у водія документів, неодноразово досліджувалося Верховним Судом, зокрема у справах №№640/27759/21, 240/22448/20, 280/3520/22, 620/18215/21, 600/1407/22-а та 280/2150/23.

У постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 Верховний Суд указав, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Водночас нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися, на думку Верховного Суду, із розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

В іншій постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, на яку посилається позивач, Верховний Суд зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

У постанові від 21.12.2023 у справі № 280/2150/23 Верховний Суд зазначив, що на основі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб не визначити суб`єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб`єкт (особа порушника), який, у розумінні частини першої статті 60 Закону № 2344-III, має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.

Отже, положення статті 60 Закону № 2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

Як встановлено судом, під час проведення перевірки водієм було надано товарно-транспортну накладну №0405-68 від 04.05.2026 на перевезення вантажу, з якої вбачається, що автомобільним перевізником є ТОВ «ЛОГИСТИК СЕКЬЮРИТИ».

Позивач не заперечує, що транспортний засіб зареєстрований на нього, однак наполягає, що на момент перевірки він перебував у користуванні ТОВ «ЛОГИСТИК СЕКЬЮРИТИ» на підставі договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №2026-ЛС-1504/3 від 15.04.2026, і використовувався Товариством у господарській діяльності.

Матеріали справи містять копію договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) № 2026-ЛС-1504/3 від 15.04.2026, укладеного між ФОП ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ «ЛОГИСТИК СЕКЬЮРИТИ» як орендарем, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати Орендарю у тимчасове платне користування транспортний засіб, визначений у додатку № 1 до договору, а також забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію екіпажем/водієм (пункт 1.1). Транспортний засіб використовується орендарем для здійснення господарської діяльності, зокрема для перевезення вантажів орендаря або замовників орендаря (пункт 1.4).

Додатком № 1 до цього договору визначено реєстр автомобілів, які орендодавець надає орендарю, в якому зазначено автомобіль DAF, номерний знак НОМЕР_1 , та причіп/напівпричіп, номерний знак НОМЕР_3 , тобто транспортний засіб, що перевірявся посадовими особами відповідача 04.05.2026.

У постановах від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, від 02.06.2023 у справі №640/39442/21, Верховний Суд підкреслював, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III). Не без того, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої частиною першої статті 60 Закону №2344-III).

Посилання відповідача на те, що у письмових поясненнях та заперечення ФОП ОСОБА_1 не зазначалось, що він не виступає перевізником у спірних правовідносинах, не спростовують факт того, що під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідач не досліджував документи, на підставі яких надалася послуга перевезення вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної №0405-68 від 04.05.2026 в контексті визначення особи, яка має правовий зв`язок із перевезенням вантажу та безпосередньо надавала відповідну послугу, а зосередив свою увагу лише на реєстраційних документах на транспортний засіб позивача та відомостях акта проведення перевірки щодо відсутності передбачених законодавством документів.

Крім того, слід звернути увагу на те, що посадові особи відповідача в акті перевірки №046997 від 04.05.2026 не указали, на підставі яких документально підтверджених доказів ними було визначено автомобільним перевізником саме позивача.

З огляду на те, що ТТН виписує саме замовник (тобто вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів, за визначенням у главі 1 Правил №363), то такий замовник не міг припуститися помилки, вказуючи відомості про перевізника в ТТН №0405-68 від 04.05.2026, відмінні від дійсного перевізника. Замовник вказав перевізником саме того суб`єкта господарювання, з яким уклав договір про перевезення вантажів - ТОВ «ЛОГИСТИК СЕКЬЮРИТИ».

Застосовуючи адміністративно-господарський штраф, відповідачем не доведено, що позивач в межах спірних правовідносин є автомобільним перевізником в розумінні вимог Закону № 2344-III і, відповідно, що ФОП ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, що свідчить про не дотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при прийнятті рішення.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправною та скасування постанови Управління державного нагляду (контролю) в Тернопільській області від 09.06.2026 №083351.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то відповідно до частини першої статі 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 1064,96 грн, перерахованого до бюджету згідно з квитанцією від 12.06.2026.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вулиця Антоновича, 51, місто Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) в Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.06.2026 №083351 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у сумі 1064, грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 05 листопада 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.