Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №522/19767/21
Суддя: Федчишена Т. Ю.
Справа № 522/19767/21
Провадження № 2/522/2430/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання – Юрченка В. Ю.,
представника позивача – адвоката Левченко Ю. В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину.
Позов мотивований тим, що з липня 2015 року по лютий 2018 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. Вони є батьками ОСОБА_3 , 2015 року народження, яка проживає разом з позивачем. Зазначає, що дитина відвідує приватний дитячий садок «New generation», займається плаванням, з наступного року буде навчатися у приватній школі «New generation School». Позивач не спроможна самостійно нести такі витрати, водночас батько дитини є здоровим, працездатним та отримує стабільний дохід у розмірі понад 40 000 грн на місяць, має нерухоме майно, транспортний засіб. Відомості про перебування на утриманні відповідача інших осіб позивачу не відомі.
Вважає, що розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача у сумі 10 000 грн на місяць забезпечить належний рівень утримання дитини. При визначенні розміру аліментів просить врахувати, що дитина має ваду зору – косоокість, яка потребує системного лікування. Дитині проведено операцію, вартість якої становить 17 000 грн, крім того дитина має потребу у спеціальних призматичних окулярах, які регулярно необхідно змінювати.
На підставі наведеного позивач просила суд стягнути із ОСОБА_1 на її користь аліменти на малолітню доньку ОСОБА_3 , 2015 року народження у розмірі 10 000,00 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 26 травня 2022 року зупинено провадження у даній справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних сил України, що переведені на воєнний стан. Зобов`язано відповідача невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
29.06.2026 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки відповідач припинив проходження військової служби, що стало відомо позивачу з поданої відповідачем декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Судом до Міністерства оборони України направлено запит про надання інформації щодо перебування ОСОБА_1 на даний час на військовій службі у складі Збройних сил України, що переведені на воєнний стан.
Від військової частини НОМЕР_1 надійшов лист від 13.07.2026 № 1646/3354, відповідно до якого ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині до 07 липня 2025 року, звільнений наказом № 268 від 02.06.2025 у відставку.
Ухвалою суду від 28 липня 2026 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 09.10.2026 заяву позивача про уточнення позовних вимог залишено без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Левченко Ю. В. позов підтримала, просила його задовольнити і стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти стягнення з нього аліментів в заявленому розмірі заперечував. Зазначив, що на даний час він отримує пенсію, розмір якої становить приблизно 20 000,00 грн. На його утриманні перебуває непрацездатна матір, яка потребує лікування. Також він є батьком ще двох дітей, які на момент подання позову були неповнолітніми. Зараз одна з цих дітей досягла повноліття. Вважає, що стягнення з нього аліментів в заявленому розмірі з дня звернення до суду (з 2021 року) становитиме для нього надмірний фінансовий тягар.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 05.07.2018.
Відповідно до довідок від 25.08.2021 № 5105-5000388189 та № 5105-5000388192 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, дитина проживає з матір`ю, що також не заперечується відповідачем.
Між сторонами виникли правовідносини щодо утримання неповнолітньої дитини.
Положеннями частини другої статті 51 Конституції України закріплено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом частини третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з частиною першою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Частиною 3 вказаною статті передбачено, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
У відповідності до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ході розгляду справи судом установлено, що сторони є батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем.
Між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру аліментів, що підлягають сплаті відповідачем на утримання спільної доньки.
Водночас є беззаперечним, що дитина має щоденну потребу в харчуванні, одязі, тощо, яку батьки мають обов`язок забезпечити.
Рішення суду про стягнення аліментів, враховуючи відносини сторін, є гарантією захисту прав малолітньої дитини на забезпечення рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Як слідує з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 , тип декларації «щорічна» за 2025 рік, заробітна плата (грошове забезпечення) становить 520 001 грн, пенсія – 225 606 грн, благодійна допомога – 70 000 грн, дохід від надання майна в оренду – 11 039 грн. На праві спільної часткової власності відповідачу належить квартира у м. Києві, загальною площею 93 кв. м., земельна ділянка у Чернігівській області площею 2 га та транспортний засіб NISSAN X-TRAIL, 2013 року випуску.
Крім того, за час перебування справи на розгляді у суді з 2022 року відповідач перебував на військовій службі та отримував дохід.
Відповідач є особою працездатного віку, у матеріалах справи відсутні докази стану здоров`я, який би перешкоджав відповідачу виконувати свій обов`язок по утриманню дитини, також відсутні докази щодо наявності у нього аліментних зобов`язань та інших утриманців.
У судовому засіданні відповідач зазначив, він є батьком ще двох дітей, які на момент подання позову були неповнолітніми. Зараз одна з цих дітей досягла повноліття. Водночас відповідачем не надано доказів на підтвердження цих обставин, а вищевказана декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 не містять відомостей щодо дітей у складі членів сім`ї.
Крім того, ОСОБА_1 у встановлений законом строк не надано належних та допустимих доказів, що на його утриманні перебуває непрацездатна матір, а також доказів того, що вона взагалі потребує фінансового утримання саме від відповідача.
З урахуванням наведеного, надаючи доказам у справі оцінку в сукупності, виходячи із забезпечення якнайкращих інтересів дитини та її потреб, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на малолітню доньку у розмірі 7 000 гривень щомісячно, оскільки такий розмір аліментів відповідатиме інтересам дитини та обов`язку обох батьків її утримувати, буде необхідним та достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку. Аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання.
Водночас суд зазначає, що позивачем не наведено підстав стягнення з відповідача аліментів на дитину саме в розмірі 10 000 гривень щомісячно. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів несення нею щомісячних необхідних витрат на дитину у розмірі 10 000 гривень, виходячи з рівного обов`язку батьків брати участь в матеріальному утриманні дитини та розміру аліментів, зазначеного в позовних вимогах. При цьому позивачем не надано належних доказів на підтвердження необхідності саме вказаної суми для забезпечення належного розвитку та належного рівня життя дитини.
За змістом ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Отже, оскільки позивач звернулася до суду з даним позовом 12 жовтня 2021 року, тому у відповідності до положень ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти підлягають стягненню з цієї дати.
Щодо доводів відповідача про те, що стягнення з нього аліментів з дати звернення позивача до суду (з жовтня 2021 року) становитиме для нього надмірний тягар, суд зазначає, що тривалість перебування даної справи на розгляді у суді була обумовлена зупиненням провадження у справі у зв`язку з перебуванням відповідача на військовій службі. Крім того, відповідач не виконав покладеного на нього судом обов`язку повідомити про припинення перебування на військовій службі та не повідомив про припинення перебування на військовій службі, що зумовило необхідність вжиття судом додаткових заходів для встановлення цих обставин, що також вплинуло на строк перебування справи на розгляді в суді.
Також суд зауважує, що відповідач був обізнаний про перебування на розгляді у суді даної справи, при цьому, протягом цього часу, отримуючи дохід, не вчиняв дій щодо добровільного виконання обов`язку зі сплати аліментів, суми яких у подальшому могли би бути врахованими виконавцем під час виконання рішення суду.
Крім того, оскільки позивач при пред`явленні позову була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину – задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 12 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
У решті позову - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 06.11.2026.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua