Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №480/2374/26 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №480/2374/26

Суддя: І.Г. Шевченко

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року Справа № 480/2374/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2374/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі рішення призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.12.1993 року (довідка № 4/187 від 15.07.2003 р.);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.12.1993 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_7 № 4/187 від 15.07.2003. Однак в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться відомості про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 як військовозобов`язаного. На звернення представника позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що проводить перевірку довідки ІНФОРМАЦІЯ_7 та вважає вказану довідку недостатньою підставою для внесення даних про виключення з військового обліку.

Ухвалою суду від 13.04.2026 позовну прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 480/2374/26, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, цією ухвалою витребувано додаткові докази у ІНФОРМАЦІЯ_9 .

На виконання вимог ухвали суду від 13.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_10 листом від 20.04.2026 № 427 повідомив, що надати копію рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 21.12.2003, на підставі якого ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військової служби не вбачається можливим, оскільки 24.02.2024 близько 9:30 год. в ході обстрілу Російською Федерацією з реактивних систем залпового вогню, декілька реактивних снарядів влучили в будівлю ІНФОРМАЦІЯ_9 та спричинили пожежу, внаслідок якої було знищено книгу протоколів ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 за 2003 рік (а. с. 54).

ІНФОРМАЦІЯ_3 подав пояснення (а. с. 56-61), в яких заперечив проти позовних вимог з огляду на те, що позивач був взятий на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 15.04.2025 на підставі абз. 11 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-XII, оскільки станом на 15.04.2025 ОСОБА_2 на військовому обліку не перебував, відносився до категорії громадян України старших 25 років та дійсного рішення ВЛК про ступінь придатності до військової служби за станом здоров`я не мав, тому підлягав взяттю на військовий облік військовозобов`язаних за місцем зареєстрованого/задекларованого проживання. Крім того, відповідно до пп. "а" п. 4 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції станом на 21.12.1993), зняттю з військового обліку підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку. Поняття "виключення з військового обліку" було запроваджено у зв`язку із набранням чинності 31.07.1999 Законом України від 18.06.1999 №766-ХIV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу", де пункт "а" частини 5 статті 37 викладено у редакції: "Виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку". Тобто станом на 21.12.1993 позивач не міг бути виключеним з військового обліку.

Починаючи з 10.04.2006 взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни України, які відповідно до ст. 18 Закону № 2232-ХІІ були звільнені від призову на строкову військову службу (абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, в редакції Закону України від 04.04.2006 № 3597-VI "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу"). За змістом ст. 18 Закону № 2232-ХІІ (в редакції Закону № 3597-VI), від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час. Оскільки, за твердженням позивача, він ймовірно був визнаний непридатним до військової служби призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому викладене свідчить про існування обов`язку його перебування на військовому обліку в якості військовозобов`язаного.

Також представник ІНФОРМАЦІЯ_5 зазначив, що представником позивача жодних доказів на понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн позивачем надано не було. Крім того, зважаючи на наявність у відкритому доступі Єдиного державного реєстру судових рішень великої кількості правових висновків, зроблених за результатами розгляду аналогічних спорів, послуга зі складання позову не є роботою, яка потребує значних зусиль та практичних навичок. Обсяг матеріалів у справі, опрацьованих адвокатом є незначним. Таким чином, представник ІНФОРМАЦІЯ_5 вважає заявлені до відшкодування витрат на правничу допомогу є безпідставними, необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи.

Представник позивача подав заперечення на пояснення представника ІНФОРМАЦІЯ_5 , в яких зазначив, що ОСОБА_2 був виключений з військового обліку 21.12.1993 на підставі чинного на той момент законодавства. Відповідно до ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" повторне взяття на облік осіб, які були виключені з нього за станом здоров`я не передбачено. Позивач перебував на військовому обліку до моменту виключення, тому твердження ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що позивач є особою, яка раніше не перебувала на військовому обліку є помилковими (а. с. 67-68).

Представник ІНФОРМАЦІЯ_5 подав відзив на позовну заяву (а. с. 79-82), в якому заперечив проти позову з огляду на те, що в матеріалах справи відсутня постанова військово-лікарської комісії, якою в установленому порядку визнано позивача непридатним до військової служби. Військово-обліковий документ з відповідними відмітками також відсутній. Надана позивачем довідка Волноваського РВК не може вважатися належним та достатнім доказом, оскільки викладені в ній відомості не мають можливості бути перевіреними за іншими джерелами. Вказана довідка не містить посилань на первинні документи, на підставі яких було зроблено висновок про виключення позивача з військового обліку 21.12.1993.

Оскільки відомості до реєстру внесені відповідно до наявних у ІНФОРМАЦІЯ_8 -облікових документів та відомостей, а позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про внесення змін чи актуалізацію даних та не надав документів, які б підтверджували наявність підстав для внесення до реєстру відомостей про його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку, то підстави для вчинення відповідачем відповідних дій були відсутні.

Представник позивача подав відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 90-93), в якій заперечив проти доводів відповідача і просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У подальшому представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_8 та будь-яким іншим підпорядкованим йому посадовим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на призов на військову службу під час мобілізації (включаючи, але не обмежуючись: вручення повісток про виклик, направлення на проходження військово-лікарської комісії, вручення мобілізаційних розпоряджень на відправку, видання наказів про призов) щодо ОСОБА_1 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 480/2374/26 (а. с. 102-104).

Ухвалою суду від 14.09.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_11 від 15.07.2003 №4/87 ОСОБА_1 21.12.1993 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. 1 ст. 33-а наказ МО СРСР 1987 р. № 260 (а. с. 11 зворотній бік).

У подальшому, через застосунок "Резерв+" позивач з`ясував, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться відомості про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 як військовозобов`язаний (а. с. 10).

На адвокатський запит представника позивача від 10.02.2026 (а. с. 24-25), відповідач листом від 17.02.2026 № 8/470 (а. с. 38), повідомив, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС "Оберіг", військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , автоматично взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_8 у відповідності до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2025 № 370 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932.

Проведеною по запиту перевіркою встановлено, що облікові дані, в тому числі, про придатність до проходження військової служби, під час дії правового режиму воєнного стану військовозобов`язаним ОСОБА_1 не оновлено, відсутні дані про результати проходження медичного огляду на предмет встановлення придатності до військової служби, що передбачено п. 13 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та іншими нормативно-правовими актами, також відсутні дані про наявність у даної особи військово-облікового документа.

На підставі викладеного, керуючись п. 7 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у відповідності до якого забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України покладено на міські (районні) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомляє, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 , згідно вимог ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ст.ст. 7, 8, п. 2 ст. 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників військовозобов`язаних та резервістів", п. 1 правил військового обліку (додаток 2 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487), необхідно особисто з`явивсь до ІНФОРМАЦІЯ_5 для оновлення облікових даних, проходження медичного огляду на предмет встановлення придатності до військової служби та отримання військово-облікового документа.

07.03.2026 представник в інтересах позивача звернувся до відповідача з запитом, в якому, серед іншого, просив актуалізувати інформацію відносно ОСОБА_1 у системі "Оберіг" у відповідності до довідки про виключення з обліку від 15.07.2003, яка також була надана до запиту (а.с.16-17,18), втім жодних дій відповідачем вжито не було.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік, позивач, через представника, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває на момент розгляду даної адміністративної справи.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Отже, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).

Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п. 79 Порядку № 1487 у редакції чинній на час поновлення позивача на військовому обліку, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зокрема, про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.

Отже, саме на відповідача, як уповноважений орган покладено обов`язок ведення військового обліку на відповідній території адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до частини 6 статті 16 Закону № 2232-XII (в редакції станом на визнання позивача непридатним до військової служби 21.12.1993) відповідно до результатів медичного огляду призовника, його моральних і професійних якостей, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім`ї районна (міська) призовна комісія виносить і оголошує призовникові рішення, серед іншого про непридатність до військової служби із зняттям з військового обліку.

Статтею 37 Закону № 2232-XII врегульовано питання щодо взяття на військовий облік, а також зняття та виключення з нього.

Так, ст. 37 Закону № 2232-XII (в редакції станом на визнання позивача непридатним до військової служби 21.12.1993) в частині 4 передбачалося, що зняттю з військового обліку підлягають громадяни:

а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку;

б) які досягли граничного віку перебування в запасі;

в) призвані або прийняті на військову службу;

г) взяті на спеціальний облік Міністерства внутрішніх справ України у зв`язку з призначенням на посади рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ чи зарахуванням курсантами і слухачами вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України

д) які вибули на постійне місце проживання за межі України;

е) померлі.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" від 18.06.1999 № 766-XIV викладено в новій редакції Закон № 2232-XII та, зокрема доповнено, ст. 37 частиною 5 щодо можливості та підстав виключення громадян з військового обліку:

а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

б) які досягли граничного віку перебування в запасі;

в) які припинили громадянство України;

г) які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів;

д) які не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею;

е) які померли).

Частиною 6 статті 37 Закону 2232-XII (в редакції станом на момент взяття позивача на військовий облік 15.04.2025) визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже дійсно стаття 37 Закону № 2232-XII (в редакції станом на час визнання позивача непридатним до військової служби 21.12.1993), на чому наголошував представник третьої особи не містила пункту/частини 5 та не передбачала підстав виключення з військового обліку.

Водночас суд звертає увагу, що можливість виключення військовозобов`язаного з військового обліку за станом здоров`я на час визнання позивача непридатним до військової служби 21.12.1993 передбачалася Наказом Міністра оборони СРСР від 09.09.1987 № 260 “Про затвердження положення про медичний огляд в ЗС СРСР”.

Так, зокрема, главою ІІ цього Положення, якою визначено особливості медичного огляду громадян, що приписуються до призовних комісій (група 1), призовників, було передбачено, що організація медичного огляду призовників покладається на лікаря – члена призовної комісії. По закінченню медичного огляду кожен лікар записує в облікову картку призовника встановлений діагноз, висновок щодо придатності до військової служби. При цьому лікар може винести один з висновків щодо придатності, серед яких, про непридатність до військової служби з виключення з військового обліку. Рішення щодо придатності приймає призовна комісія.

Серед хвороб, які є підставою для прийняття постанови про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку було передбачено хірургічні хвороби, зокрема , які значно обмежують рух чи перешкоджають носінню одягу, взуття чи спорядження (стаття 33 п.а).

Як встановлено судом, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_11 від 15.07.2003 № 4/87 ОСОБА_1 21.12.1993 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 признаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за групою 1 ст. 33-а наказ МО СРСР 1987 р. № 260 (а. с. 11 зворотній бік).

Відповідно до графи І "Розклад хвороб і фізичних вад", затвердженого наказом Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 "Про ведення в дію Положення про медичне освідування у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)" наявність зазначених в ст. 33-а захворювань є підставою для визнання осіб непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, з урахуванням вказаних положень діючого на той час законодавства за наслідками проведеної медичної комісії, призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач (гр.1) був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку у чіткій відповідності до вимог чинного на той час наказу Міністра оборони СРСР від 09.09.1987 № 260 “Про затвердження положення про медичний огляд в ЗС СРСР”.

Факт виключення позивача з військового обліку, який відбувся у минулому, ніким за цей час не оскаржувався, недійсним не визнавався.

Суд зазначає, що довідка від 15.03.2003 № 4/87 була видана ІНФОРМАЦІЯ_13 і є чинною. Підставою видачі вказаної довідки була облікова картка на ОСОБА_1 , підстав сумніватися у достовірності відомостей, вказаних у довідці, у суду немає, а відповідач не спростував достовірність відомостей, викладених в ній.

Суд звертає увагу, що виключені з військового обліку громадяни не є військовозобов`язаними, а виключення їх з обліку унеможливлює повернення таких осіб на відповідний облік.

При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено повторного постановлення (зарахування) на військовий облік осіб, які були у законному порядку виключені з такого обліку. Таких норм також не вказано відповідачем при постановці на облік позивача.

Щодо доводів ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що позивача було автоматично взято на військовий облік згідно змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2025 № 370 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 (далі – Постанова № 932), суд зазначає, що Постанова № 932 не створює нових підстав для взяття на військовий облік чи виключення з нього, оскільки ці питання вичерпно врегульовані ст. 37 Закону № 2232-ХІІ. Її норми лише визначають технічний порядок функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи та порядок взаємодії державних органів при обміні даними.

Постанова № 932 лише здійснює автоматизацію процесу взяття на військовий облік і є лише технічним способом реалізації приписів закону. Крім того, підзаконний акт не може тлумачитися ізольовано, а має застосовуватись у системі з нормами закону. Якщо буквальне тлумачення створює колізію, пріоритет має закон, а підзаконна норма підлягає обмеженому застосуванню у тому значенні, яке не суперечить закону.

Таким чином, позивач не може вважатися військовозобов`язаним у розумінні Закону № 2232-XII та він не має статусу військовозобов`язаного, а чинним законодавством не передбачено повторного постановлення (зарахування) на військовий облік осіб, виключених з обліку у законному порядку.

Суд наголошує на тому, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Однак, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних рішень, дотримано не було, та обрано найбільш несприятливий для позивача спосіб вирішення ситуації.

Відтак, встановлені на підставі матеріалів справи обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для взяття позивача на військовий облік, що зумовлює визнання оскаржуваних дій протиправними.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

З положень статті 2 Закону № 1951-VIII випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Органами ведення Реєстру є, серед іншого, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 8 статті 5 Закону № 1951-VIII).

У свою чергу відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Згідно з положеннями частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Наказом Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94 було затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 94), пункт 9 розділу ІІІ якого передбачав, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

Однак Наказ Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024.

Водночас необхідно врахувати, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі — Порядок № 559), відповідно до п.1 якого, у редакції чинній на час взяття позивача на військовий облік, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа".

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 у редакції чинній на час взяття позивача на військовий облік, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За змістом пункту 4 Порядку № 559 у редакції чинній на час взяття позивача на військовий облік, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Схожі приписи передбачені зазначеною нормою у редакції на час звернення позивача через свого представника щодо актуалізації даних та на час розгляду справи, відповідно до яких уразі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що ведення військового обліку, який передбачає персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки .

Як встановлено судом, відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_11 від 15.07.2003 № 4/87 ОСОБА_1 21.12.1993 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 признаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. 1 ст. 33-а наказ МО СРСР 1987 р. № 260 (а. с. 11 зворотній бік).

Водночас відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (застосунок "Резерв+") слідує, що в графі "категорія обліку" позивач значиться як військовозобов`язаний (а. с. 10).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач через адвоката звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з адвокатським запитом від 07.03.2026, в якому просив внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі довідки № 4/87 від 15.07.2003, виданою ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 16 зворотній бік – 17), проте ІНФОРМАЦІЯ_3 не були внесені зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Наявність сумніву у відповідача щодо достовірності довідки, не позбавляє суб`єкта владних повноважень обов`язку дотримуватись правових процедур.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що в силу імперативних вимог пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню із військового обліку підлягають військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби.

Суд зауважує, що виключення особи з військового обліку за станом здоров`я свідчить про те, що в розумінні Закону № 2232-XII така особа вже не може вважатися військовозобов`язаною, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього Закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

У той же час безпосередньо внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних інформації щодо призовників і військовозобов`язаних відомостей про персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що саме відповідач повинен здійснити дії стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей стосовно позивача згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_11 від 15.07.2003 № 4/87.

Доводи представника відповідача про необхідність явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 для проведення відповідних заходів є необґрунтованим, оскільки відповідно до п. 81 Порядку № 1487, особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи обставини справи, суд вважає належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі рішення призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.12.1993 (довідка № 4/187 від 15.07.2003 р.).

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В свою чергу, відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, вбачається стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань 1311грн. 20коп. в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі рішення призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.12.1993 року (довідка № 4/87 від 15.07.2003 р.).

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1331грн. 20коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06.11.2026.

Суддя І.Г. Шевченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua