Суд: Чернівецький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №727/12392/26
Суддя: Кифлюк В. Ф.
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13.10.2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.173-2 ч.2 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13 жовтня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №749496, ОСОБА_2 23.08.2026 року о 21.30 год. по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2010 року народження, а саме: ображав його, не давав відпочивати, здійснював психологічний тиск, чим завдав психологічної шкоди здоров`ю потерпілого.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього стягнення в межах санкції цієї норми.
Вказувала, що ОСОБА_2 постійно завдає шкоди психологічному здоров`ю сина, намовляє його проти неї, докоряє за те, що дитина займає нейтральну позицію в питаннях пов`язаних із їхніми особистими конфліктами, намагається встановити над дитиною контроль та примушує дитину поводитися як йому потрібно.
Зазначала, що 24.08.2026, коли вона повернулася додому, її син ОСОБА_4 був знервований, різко реагував на будь-яку розмову та вороже налаштований до оточуючих. В її присутності ОСОБА_2 ображав їх сина, дратував розмовами та не давав дитині перепочити або заспокоїтися. Такі дії тривали цілу ніч.
Посилалась на те, що 24.08.2026 було складено відносно ОСОБА_2 терміновий заборонний припис, який останній не оскаржував, що, на її думку, підтверджує визнання ОСОБА_2 його законності.
ЄУНСС 727/12392/26 НП 33/822/504/26 головуючий у 1 інстанції Танасійчук Н.М.
Однак, 27.08.2026 ОСОБА_2 повторно вчинив психологічне насилля відносно їхнього сина. Вважає, що останній намагається змінити ставлення сина до внутрішнього сімейного конфлікту, який існує між нею та ОСОБА_2 .
Вказувала, що її син ОСОБА_3 відвідує медичного психолога та приймає заспокійливі препарати.
Стверджувала, що відвідування її сином психолога перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із діями ОСОБА_2 , оскільки сам факт лікування дитини підтверджує серйозність наслідків психологічного насилля відносно нього.
Звертає увагу, що пояснення її сина в суді першої інстанції відбулося за відсутності психолога та її, як законного представника дитини, а тільки в присутності юриста служби у справах захисту дітей. Заперечення неповнолітнім сином протиправної поведінки батька не може автоматично спростовувати обставини вчинення домашнього насильства. Вважає, що її син ОСОБА_3 міг керуватися бажанням захистити свого батька, зберегти з ним звичайні сімейні відносини та уникнути можливих негативних наслідків, а тому вони є неспроможними.
Вважає, що постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню.
Заслухавши ОСОБА_1 , яка просила задовольнити поду апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали, суд апеляційної інстанції приходить на наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, розглядаючи справу, повинен, дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться конкретній особі у вину, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, та з диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і прийти до висновку чи містять її дії ознаки саме такого правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАВ №749496 від 24.08.2026, ОСОБА_2 інкримінується вчинення домашнього насильства відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , а саме: обзивав, не давав відпочивати, здійснював психологічний тиск, чим завдав психологічної шкоди здоров`ю потерпілого (а.с.1).
З пояснень матері неповнолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_1 вбачається, що 23.08.2026 о 21.30 год. вона прийшла додому і її колишній чоловік ОСОБА_2 принижував, обзивав, дратував сина. Упродовж ночі заходив в кімнату сина, не давав йому спати, хотів розмовляти з ним. Вказувала, що ОСОБА_5 жалівся на батька, не міг розслабитися, просив захисту і розради. Також вона чула, як вночі ходили по будинку, а вранці вона викликала поліцію (а.с.7).
ОСОБА_2 надав такі пояснення, що домашнього насильства стосовно сина не вчиняв. Ввечері, коли приїхала колишня дружина додому, ОСОБА_5 голосно сварився, використовуючи нецензурні слова. Він з іншими дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли подивитись у чому річ, однак відповіді не отримали.
Вночі, приблизно о 00.30 год. ОСОБА_5 розмовляв сам із собою, він його запитав, що з ним, однак ОСОБА_5 його образив і він пішов з кімнати.
Зазначав, що діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були свідками того, що він не вчиняв ніякого насилля (а.с.6).
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
З пояснень ОСОБА_8 , яка є рідною сестрою ОСОБА_3 , вбачається, що 23.08.2026 з 16.00 год. до 17.30 год. вона перебувала вдома і вони всі разом обідали, ніяких конфліктів між батьком та ОСОБА_5 не було.
Вказувала, що вона звернула увагу на зміни в поведінці ОСОБА_5 . У певні періоди він може негативно та агресивно висловлюватися та поводитися щодо членів сім`ї, а тому вона переїхала проживати до них, щоб бути поруч з братом (а.с.21).
ОСОБА_9 , який є рідним братом ОСОБА_3 , в своїх поясненнях вказував, що 23.08.2026 приблизно о 21.30 год. ОСОБА_5 сварився з ним, ображав його та висловлювався нецензурними словами. Також він ображав їхню сестру. У цей момент батько вийшов із своєї кімнати та запитав ОСОБА_5 , що відбувається та повернувся до кімнати.
Він ніколи не бачив, щоб батько ображав ОСОБА_5 чи погрожував йому або вчиняв будь-які агресивні дії.
Зазначав, що після розлучення батьків ОСОБА_5 регулярно конфліктує з членами сім`ї та поводиться агресивно, про що вони повідомляли матері. ОСОБА_10 та конфліктну поведінку ОСОБА_5 він неодноразово фіксував на телефон (а.с.23-24).
З пояснень ОСОБА_11 вбачається, що вона є рідною сестрою ОСОБА_12 та вони разом проживають. Ввечері 23.08.2026 вона була вдома і ОСОБА_5 конфліктував з нею та їхнім братом ОСОБА_6 , ображав їх. Батько- ОСОБА_2 ніяким чином не ображав ОСОБА_5 та мало з ним спілкувався.
Вказувала, що до цього випадку ОСОБА_5 неодноразово поводився щодо неї та її брата агресивно та одного разу вдарив її. Про такі випадки батько неодноразово повідомляв матір, однак вона не реагувала на повідомлення (а.с.26).
Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Таким чином, під домашнім насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.
З пояснень, наданих ОСОБА_3 в судовому засіданні в присутності представника Служби у справах дітей Чернівецької міської ради, вбачається, що проживати йому з батьком комфортно і батько піклується про нього.
З відеозаписів, що містяться в матеріалах справи та були долучені працівниками поліції, вбачається, що ОСОБА_13 пояснює поліцейським, що конфлікт почався з братом ОСОБА_6 , оскільки той сказав йому винести сміття, а потім вийшов батько та також сказав винести сміття. Остап вказував, що батько на нього не кричав, не погрожував, однак він вважає, що на нього чиниться тиск та здійснюється психологічне насилля.
Водночас, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б указували на вчинення ОСОБА_2 дій, зазначених у диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та настання для потерпілої особи наслідків, зазначених у цій статті.
Той факт, що ОСОБА_13 відвідував психолога та йому з 08.06.2026 по 21.07.2026 надавалися консультативні послуги не свідчить про вчинення ОСОБА_2 23.08.2026 домашнього насильства стосовно свого сина ОСОБА_3 . Також психологічне насильство батька щодо дитини є не підтвердженим, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_2 в минулому вчиняв домашнє насильство щодо сина ОСОБА_5 .
Що стосується тверджень апелянта, що ОСОБА_2 порушив терміновий заборонний припис та знову вчинив домашнє насильство, то вони не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються подій, які відбувалися 23.08.2026 року.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи і дійшов вірного висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13 жовтня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.173-2 ч.2 КУпАП, залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія. Згідно з оригіналом: суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua