Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №420/10683/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №420/10683/26

Суддя: Танцюра К.О.

Справа № 420/10683/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Грекової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ”, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №15669/15-32-07-06 від 02.04.2026.

Ухвалою суду від 20.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.05.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, було залучено до участі у справі третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ”.

Ухвалою суду від 05.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області та просить суд його скасувати. Як вказав представник, при оформленні результатів перевірки з боку податкового органу було допущене процесуальне порушення, а саме: разом з актом перевірки представнику ФОП ОСОБА_1 не був наданий додаток до акту перевірки. Щодо змісту додатку «опис товару» до акту перевірки, позивач вказав, що з усіх перелічених в описі асортиментних позицій ФОП ОСОБА_2 належать лише дві: один газовий гриль Weber Q 1200 N за ціною 28739,00 грн (№ 1 в описі), а також газові балони ГУТГАЗ (№ 21 в описі) у кількості трьох одиниць. Щодо інших описаних товарів, стосовно обліку яких, на думку працівників ДПС було виявлено порушення, представник вказав, що до них ФОП ОСОБА_1 не має ніякого відношення та усі інші товари, зазначені та враховані в описі, належать іншому суб`єкту господарювання — ТОВ «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», яке орендує площу за цією ж адресою; вказані товари не є власністю ФОП ОСОБА_1 та не мають жодного відношення до предмета фактичної перевірки, що проводилась органом ДПС. При цьому, представник наголосив, що разом з запереченнями на акт перевірки, контролюючому органу було надано копії видаткових накладних, на товари, що належали ФОП ОСОБА_1 і знаходилися на реалізації в магазині на момент проведення перевірки 18.02.2026р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 07.05.2026, зазначивши, що за результатами фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 складено акт від 25.02.2026, №12623/Ж5/26/15/07/ НОМЕР_1 , в якому викладені порушення, які зафіксовані під час проведення фактичної перевірки, а саме: п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). Як вказав представник відповідача, у ході перевірки, продавцю ОСОБА_3 Лещенко О.В. було надано запит “Про надання документів” від 25.02.2026, в якому, в тому числі є вимога про надання документів про походження товарів та ведення його обліку (форма обліку товарних запасів, накладні на товар, що знаходиться в реалізації, чеки, тощо). Також було здійснено вибірковий опис товару, який знаходиться в реалізації в торговому залі на суму 1917724,00 грн. Відповідач зазначив, що на вказаний вище запит підприємцем було надано «Форму обліку товарних запасів» та накладну про походження одного газового гриля «Weber Q 1200N». Документи про походження інших товарів (накладні на товар, що знаходиться в реалізації, чеки, тощо або їх копії), як на початку перевірки, так і в подальшому, до перевірки не надано, про що свідчить супровідний лист підприємця при наданні інших документів. Таким чином, як вказав відповідач, під час проведення перевірки встановлено, що суб`єктом господарювання не забезпечено ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутні документи, що підтверджують походження товару (накладні на товар що знаходиться в реалізації, чеки, тощо або їх копії) на загальну суму 1917724,00 грн., чим порушено вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-BP. Як зазначив відповідач, Головне управління ДПС в Одеській області акцентує увагу на тому, що визначальною підставою для застосування санкцій є встановлення факту наявності на реалізації не облікованих товарів та/або ненадання документів на товар без прив`язки до часу, тобто як в минулому (вже реалізовані товари) так і в поточному часі (знаходяться в реалізації), тому що норма не обмежує реалізацію моментом передачі певного товару у власність покупцеві, бо діяльність з продажу включає різні етапи - такі як демонстрація товару покупцеві, його пропонування тощо, а тому не може розглядатись виключно як передача товару в обмін на гроші. При цьому, відповідач вказав, що неможливо погодитись із позицією позивача щодо «неналежності» йому певних товарів, наявних у описі та твердженням, що вони нібито належать ТОВ «Зелена Лінія»,оскільки жодних доказів належності відповідної продукції Товариству з обмеженою відповідальністю «Зелена лінія» позивачем не надано. Водночас, відповідач зазначив, що всі товари, що знаходились у виставковому залі реалізовувались ФОП ОСОБА_1 , а інформація про роботу за даною адресою інших суб`єктів господарської діяльності відсутня, перевіряючим така інформація не надавалась.

У підготовчому засіданні 09.06.2026 представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача з підстав, викладених у поясненнях від 19.06.2026, зазначивши, що ТОВ «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ» є імпортером та офіційним дистриб`ютором продукції ТМ «WEBER» на території України і пропонує своїм покупцям лише оригінальну продукцію, а також гарантійне обслуговування. З метою збільшення обізнаності кінцевих споживачів щодо якості та властивостей продукції, що пропонується Товариством на ринку в Україні, ТОВ «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ» орендує площу (259,5 кв.м.) в торгівельному центрі, за адресою: АДРЕСА_1 , де відбувається демонстрація виставкових зразків, що належать Товариству. Представник третьої особи зазначив, що оренда вищевказаного нежитлового приміщення здійснюється Товариством на підстав договору суборенди №0525/6-А від 01.05.2025р., а відомості про знаходження Товариства на вищевказаної орендованої плою внесені до Форми №20-ОПП (копія Форми № 20-ОПП з квитанцією додається). При цьому, представник вказав, що всі перелічені в описі товари (крім одного газового гриля Weber, а також трьох газових балонів ТУТ ГАЗ) належали ТОВ «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у м.Києві, на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 15.01.2026 № 268-п «Про проведення фактичних перевірок», направлень на перевірку від 02.02.2026 №2004/26-15-07-07-01, №2005/26-15-07-07-01, в період з 18.02.2026 по 25.02.2026, проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

За результатами фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 складено акт від 25.02.2026 № 12623/Ж5/26/15/07/2262713069, та встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як вбачається з акту перевірки, під час проведення фактичної перевірки було встановлено, що в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 в сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, в тому числі технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту. Розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формі. Під час перевірки досліджувались питання проведення розрахункових операцій (готівкова та безготівкова форма), ведення обліку, ліцензійна діяльність працевлаштування найманих працівників. Перед початком перевірки було здійснено контрольну розрахункову операцію, а саме: купівлю газового гриля «Weber Q 1200N» за ціною 29039,00 грн. Розрахункову операцію проведено з використанням РРО та видачою фіскального чека. В ході перевірки, продавцю ФОП ОСОБА_1 було надано запит “Про надання документів” від 25.02.2026, в якому, в тому числі є вимога про надання документів про походження товарів та ведення його обліку (форма обліку товарних запасів, накладні на товар, що знаходиться в реалізації, чеки, тощо). Також було здійснено вибірковий опис товару, який знаходиться в реалізації в торговому залі на суму 1917724,00грн. На вказаний вище запит підприємцем було надано «Форму обліку товарних запасів» та накладну про походження одного газового гриля «Weber Q 1200N». Документи про походження інших товарів (накладні на товар, що знаходиться в реалізації, чеки, тощо або їх копії), як на початку перевірки, так і в подальшому, до перевірки не надано, про що свідчить супровідний лист підприємця при наданні інших документів. Таким чином під час проведення перевірки встановлено, що суб`єктом господарювання не забезпечено ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутні документи, що підтверджують походження товару (накладні на товар що знаходиться в реалізації, чеки, тощо або їх копії) на загальну суму 1917724,00 грн.

На підставі вказаних висновків перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення №15669/15-32-07-06 від 02.04.2026, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 1917 724,00 грн.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

У відповідності до положень пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

Пунктом 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Тобто, як вбачається з аналізу пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкт господарювання зобов`язаний вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), без окремої вимоги контролюючого органу

В той же час, згідно положень п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16 липня 1999 року № 996-XIV, первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання (а раніше до змін обов`язковим реквізитом було і місце складання); назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо)

З аналізу вказаних норм вбачається, що у зв`язку зобов`язанням суб`єкта господарювання вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), без окремої вимоги контролюючого органу, - у разі відсутності первинних документів на товар, який знаходився у місці продажу, де здійснено перевірку, та які є невід`ємною частиною обліку такого товару, вказане є підставою встановлення факту не ведення позивачем обліку товарних запасів, які знаходилися у місці їх реалізації у магазині, де здійснював свою діяльність позивач, на час проведення фактичної перевірки.

Щодо посилання позивач на те, що майже весь товар в «Описі залишків товарів, які знаходяться в реалізації в магазині….» належить іншому суб`єкту господарювання -ТОВ «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», суд враховує, що доказів належності спірних товарів ТОВ«Зелена лінія», позивачем надано не було.

Більше того, під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , інформація про здійснення господарської діяльності за даною адресою іншими суб`єктами господарювання, перевіряючим не надавалась, та під час проведення опису залишків товарів, які знаходяться в реалізації в магазині за адресою м.Київ, пров. Балтійський 20, наявний від Самсонової Н.В. представник (Вусата Юлія Олександрівна) не зауважила про наявність в залі товару інших суб`єктів господарювання.

Щодо наданих після проведення перевірки та в ході судового розгляду документів відносно ТОВ «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», суд зазначає наступне.

У матеріалах справи наявний договір суборенди №0525/6-А від 01.05.2025, укладений між ТОВ «СІЛЬВЕР ТРЕК» та ТОВ «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ», предметом якого є нежитлове приміщення, розташоване у будівлі за адресою: м.Київ, пров. Балтійський20, площею 259,5 кв.м.; накладні ТОВ «ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ» на внутрішнє переміщення товару; а також видаткові накладні, укладені між позивачем та ТОВ«Зелена лінія».

Вирішуючи вказаний спір, суд враховує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

В свою чергу, будь-які докази реальності укладення вказаного договору суборенди, зокрема сплати суборендної плати у розмірі 70 065,00 грн, що передбачено п.4.1 договору від 01.05.2025, до суду надано не було.

Враховуючи викладене, неповідомлення під час фактичної перевірки про здійснення в приміщенні господарської діяльності іншими суб`єктами господарювання, недотримання обов`язку надання під час фактичної перевірки документів (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), без окремої вимоги контролюючого органу, а також те, що формальне складення первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, суд приходить висновку, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №15669/15-32-07-06 від 02.04.2026, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua