Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №592/9514/22 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про приватну власність, з них:

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №592/9514/22

Суддя: Катрич О. М.

Справа №592/9514/22

Провадження №2/592/30/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді – Катрич О.М.

за участю секретаря судового засідання –Дядечко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 за первісними позовом (а.с. 1-6 т.1) свої вимоги мотивує тим, що він перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 з 19.12.2003 року по 12.02.2021 року, дітей від шлюбу не мають.

Протягом шлюбу сторони проживали в будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності тещі позивача - ОСОБА_3 та придбавали рухоме майно та речі домашнього вжитку, меблі, проводили ремонт в будинку, оскільки, як було задекларовано ОСОБА_3 - вона мала намір оформити права власності на будинок на свою доньку - відповідачку в справі. Позивач намагався мирним шляхом отримати належні йому особисто речі та в добровільному порядку здійснити поділ майна, однак це виявилося неможливим.

Також, позивачем та відповідачкою проводився ремонт в будинку, на який було витрачено 1800 доларів США, що станом на день подання позову до суду за курсом валю складає 65826 грн.

Загальна вартість майна та ремонтних робіт, що підлягає поділу становить 267688,68 грн. В зв`язку з тим, що проведені ремонті роботи, встановлена система відеонагляду, газовий котел, датчик температури та сантехнічні прилади є невід`ємними поліпшеннями, то відповідно до ч,4 ст.71 Сімейного кодексу України позивач вважає за можливе присудження йому грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на вказане майно, зокрема ремонтні роботи, сантехнічні прилади, газовий котел, датчик температури, систему відео нагляду.

Вартість майна, що вказана у позовній заяві, вказана виходячи із ринкової вартості однорідних товарів.

Підтвердженням факту набуття майна позивачем власною працею та грошовими коштами є податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за період з 2014 по 2021 рік та квитанціями №2 про їх прийняття, згідно яких сума доходу позивача в 2014 році складала 263351,0 грн., в 2015 році - 350479,00 грн., в 2016 році - 958740,00 грн., в 2017році - 951583,50 грн., в 2018році - 929359,50 грн., в 2019 році - 783719,75 грн., в 2020році - 773808,25 грн., в 2021 році - 1192992,00 грн.

Відповідачка протягом всього подружнього життя практично не працювала та не отримувала доходів та представником позивача вживались заходи щодо отримання інформації про доходи відповідачки за період з 19.12.2003 року по 12.02.2021 року, що підтверджується копією адвокатського запиту та копією листа ГУ ДПС у Сумській області від 10.02.2022р., яким відмовлено в наданні інформації.

За таких обставин позивач вважає за доцільне та можливе поділити майно шляхом виділу його більшої частки відповідачці, оскільки, таке майно залишилось у її володінні, користування та розпорядженні та стягнути з відповідачки грошову компенсацію в розмірі 50% вартості за неподільне майно, а саме газовий котел, термодатчик та відеосистему, а також 50% вартості грошових коштів, що були витрачені подружжям на проведення ремонтних робіт.

Тому просить суд:

1)Поділити спільне майно подружжя в натурі та виділити позивачу ОСОБА_1 :

-Телевізор LG-LA35 вартістю 41999,00 грн.;

-Пилосос KARCHER WD 3 вартістю 3799,00 грн.,

-Морозильну камеру Siemens вартістю 14900 грн.,

-Духову шафу SAMSUNG вартістю 13 999 грн., а всього на суму 74697,00 грн.

2)Виділити відповідачці ОСОБА_2 :

-Бойлер для нагріву води вартістю 4459,00 грн.,

-Рушникосушарку - ТЕН вартістю 2057,35 грн.;

-Сантехнічні прилади - унітаз та рукомийник - вартістю 2480,00 та 690,00 грн. відповідно, що разом становить 3170,00;

-Домашній кінотеатр вартістю 7600,00 грн.,

-СВЧ - пічку вартістю 4299,00 грн.,

-Варильну поверхню вартістю 11499,00 грн.;

-Витяжку вартістю 4200,00 грн.; ?

-Планшет SAMSUNG ТАВ 10,1 дюймів - вартістю 15699,00 грн;

-Газовий котел ІММЕRGAS вартістю 18767 грн.,

-Датчик температури COMFITERM Q7 вартістю 2215,33 грн.;

-Кухонні меблі вартістю 25000 грн.;

-Меблі в спальну кімнату, а саме: шафу-купе вартістю 7500 грн.;

-Дві шафи вартістю по 5000 грн. на загальну суму 10000 грн.;

-Журнальний стіл вартістю 2200 грн.;

-Комод вартістю 2500 грн.;

-Тумбу під телевізор вартістю 2000 грн.,

-Систему відеонагляду вартістю 6000грн., а всього на суму 129165,68 грн.

3)Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 50% вартості газового котла ІММЕRGAS вартістю 18767 грн. - 9383,50 грн., датчика температури COMFITERM Q7 вартістю 2215,33 грн. - 1107,67грн. системи відео нагляду - вартістю 6000грн. - 3000грн. та 50% вартості будівельних матеріалів та оплачених ремонтних робіт в сумі 32913,00грн., а всього на суму 46404,17 грн.

Стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2481,00 грн, витрати за проведення експертизи в сумі 6785, 28 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн.

У судовому засіданні представник позивача -адвокат Солошенко Л.Є. та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять їх задовольнити.

24.02.2023 року представник відповідачки-адвокат Касатська Ю.А. надала суду відзив, в якому зазначила, що не відповідає дійсності викладене в первісній позовній заяві в частині спільного придбання наступних речей. Так, морозильна камера була придбана рідними відповідачки для особистого користування, в подальшому вона була передана родині ОСОБА_4 для користування. Наразі нею користуються батьки ОСОБА_2 . Бойлер для нагріву води, сантехнічні прилади, витяжка, були придбані ріднею відповідачки (до відзиву надається копія чеку на придбання ОСОБА_5 у квітні 2012 року бойлеру, оригінал знаходиться у ОСОБА_5 ). Вказані речі були встановлені в будинку, в якому проживала бабуся відповідачки та в який в подальшому заселились сторони по справі. ОСОБА_1 до придбання вказаних речей жодного відношення не має, спільно з ОСОБА_2 вказані речі не придбавались і не є спільною сумісною власністю подружжя. Також не відповідає дійсності викладене в первісному позові в частині придбання системи відеонагляду. Не може буту взято судом до увагу посилання позивача на те, що відповідачка не працювала та практично не отримувала дохід, що на думку позивача свідчить про його більший вклад у придбання речей за період шлюбу, адже як зазначалось вище згідно з ч. 1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба то самостійного заробітку (доходу), тобто майно є спільною сумісною власністю подружжя ; незалежно від того яку частку свого доходу вклав один з подружжя у його придбання.

Відповідачка вела домашнє господарство, забезпечувала побут позивача, піклувалася про нього, натомість отримує звинувачення у зраді, що не відповідає дійсності, оскільки причиною розпаду сім`ї стала зрада саме позивача.

До того ж вона отримувала дохід, про що свідчить довідка форми ОК-5, ОК-7 повідомлення про виплату страхового відшкодування в сумі 79 050,86 грн.

Виходячи із засад рівності часток дружини та чоловіка при поділі майна, що перебуває спільній сумісній власності, беручи до уваги інтереси як позивача, так і відповідача, враховуючи призначення спільно придбаного майна, пропонує свій розподіл майна, а саме позивачу вартістю 85 596 грн., а відповідачці 85 537 грн. 68 коп.

Речі, які відповідачка вважає за доцільне просити суд залишити у її власності та користуванні, встановлені в будинку її матері (де сторони проживали до розірвання шлюбу), в будинку має намір в подальшому проживати відповідачка, таким чином функціональне призначення речей не зміниться.

Речі, як відповідачка вважає за доцільне виділити позивачеві, можуть бути відокремлені та передані позивачеві без втрати їх функціонального призначення.

Щодо вимоги про стягнення 50% вартості будівельних матеріалів та оплачених робіт у сумі 32 913 грн. 00 коп., то відповідачка вважає ці вимоги безпідставними виходячи з наступного.

Як зазначалось вище будинок, в якому проживали сторони, належить матері відповідачки ОСОБА_3 , він перейшов у спадок їй від матері.

Так як мати відповідачки знала про те, що будинок по АДРЕСА_1 перейде їй у спадок, то вони з чоловіком ОСОБА_5 постійно вдосконалювали його.

Так, у 2012 році було закінчено будівництво прибудови до будинку, копія технічного паспорту додається, оригінал знаходиться у ОСОБА_3 .

У подальшому батьки відповідачки за власні кошти проводили ремонтні роботи. Згідно з чеками, які збереглись, всього за період з 2011 року по 2018 рік рік. було витрачено 38 112 грн. 42 коп. Сума ремонту значно більша, та всі чеки сім’ я відповідачки не зберігала. Участь позивача зводилась до того, що він на прохання батька відповідачки міг підшукати робітників, при цьому не витрачаючи власних коштів на ремонт.

Крім цього, відповідачка заперечує проти стягнення з неї на користь позивача витрат на правову допомогу у сумі 10 000 грн. виходячи з наступного.

Так, у Договорі про надання правових послуг адвоката від 22.01.2022 року, яким визначено повноваження на представництво інтересів позивача в цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справах у справах з адміністративно - правових відносин, не визначено вартості послуг адвоката у справі про поділ майна подружжя, що розглядається Ковпаківським районним судом м. Суми. Позивачем сплачено адвокату кошти у сумі 5 000 і грн, однак на підставі чого визначена та сплачена така сума суду інформації не надано, тому відповідачка вважає вимогу про стягнення 10 000 грн. витрат на правову допомогу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Як і просить відмовити про стягнення компенсації вартості будівельних матеріалів, оплачених робіт. (а.с. 85-87 т.1)

02.04.2023 року була надана відповідь на відзив, за якою представник ОСОБА_6 зазначила про те, що всі, перелічені в позові речі, без виключення, були набуті під час перебування в шлюбі, що і не заперечується відповідачкою, а заперечення відповідачкою факту придбання морозильної камери, бойлеру для нагріву води, сантехнічних приладів - унітазу та рукомийнику, витяжки та системи відеонагляду жодними належними, допустимими та достовірними доказами не підтверджено, а як наслідок не спростовано твердження позивача про придбання вказаних речей саме сторонами в справі.

Морозильну камеру позивач придбав в 2013 році в м. Луцьку та власноручно привіз її додому. Розвантажувати допомагав товариш позивача, який підтвердить вказаний факт в судовому засіданні.

Сантехнічні прилади - унітаз, рукомийник та витяжку позивач придбав в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власноручно тривіз речі додому та знайомий допомагав розвантажувати ці речі, а потім їх встановлювати, оскільки, як слідує з технічного паспорту на домоволодіння, саме в прибудованій його частині і були встановлені сантехнічні приладу та кухонна витяжка, оскільки, до побудови цих приміщень, наприклад, санвузла в будинку не було, то і не існувало сантехнічних приладів, які б там і встановлювались, що в тому числі підтверджується копією наданої відповідачкою довідкою- характеристикою об`єкту нерухомого майна від 11.11.2013 року.

Щодо доходів відповідачки, остання посилається на отримане страхового відшкодування, яке було їй виплачене в 2018 році, тобто після того, як перелічене у позові майно було придбано фактично за грошові кошти позивача, бо він постійно працював та отримував дохід, що підтверджено доданими до позову документами. Відповідачка, в свою чергу, ніде не працювала.

Щодо придбання та встановлення системи відео нагляду, то вказану систему відео нагляду позивач замовив та придбав в інтернет-магазині, що спеціалізується саме на продажу таких речей, що підтверджується роздруківкою з веб-сайту інтернет-магазину, а тому твердження відповідачки про непричетність позивача до придбання системи відеонагляду є необгрнутованим, не підтвердженим, а як наслідок не спростовано вказане позивачем щодо придбання особисто ним системи відеонагляду та її встановлення.

Щодо проведення ремонтних робіт, то відповідачка погодилась з тим, що позивач винаймав працівників-будівельників, які проводили ремонтні роботи, але нею не спростовано твердження позивача про те, що оплату проведених ремонтних робіт здійснював також він, що підтвердять в судовому засіданні свідки. (а.с. 122-125 т.1)

В свою чергу, представник ОСОБА_7 подала в інтересах ОСОБА_2 зустрічний позов (а.с. 160-162 т.1, а.с. 124-129 т.2), а пізніше до нього остаточну заяву про зменшення позовних вимог у з зв`язку із надходженням 08.11.2024 року на адресу суду висновку авто – товарознавчої експертизи №10/2024 від 05.11.2024 року, (а.с. 240-245 т.2), посилаючись на те, що ОСОБА_2 не заперечує, що сторонами за спільні кошти було придбано наступне майно: телевізор LG-LA35; пилосос KARCHER WD; духову шафу SAMSUNG; рушникосушарку – ТЕН; домашній кінотеатр; СВЧ – пічку; газовий котел IMMERGAS- датчик температури COMFITERM Q7; меблі в спальну кімнату – шафу – купе; дві шафи в спальну кімнату; журнальний стіл; комод; тумбу під телевізор; кухонні меблі; планшет SAMSUNG TAB 10.1 дюймів; варильну поверхню.

Морозильна камера була придбана рідними позивачки для особистого користування,в подальшому вона була передана родині ОСОБА_4 для використання в побуті. Наразі нею користуються батьки ОСОБА_2 . Бойлер для нагріву води, сантехнічні прилади, витяжка були придбані рідними ОСОБА_2 (до відзиву на позов додавалась копія чеку на придбання ОСОБА_5 у квітні 2012 року бойлеру, оригінал знаходиться у ОСОБА_5 ). На придбання сантехнічних приладів, витяжки, морозильної камери чеки, на жаль, не збереглися. Вказані речі (бойлер для нагріву води, сантехнічні прилади, витяжка були встановлені в будинку, в якому проживала бабуся позивачки та в який в подальшому заселились сторони по справі. ОСОБА_1 до придбання вказаних вище речей жодного відношення не має, спільно з ОСОБА_2 вказані речі, в тому числі й морозильна камера, не придбавались і не є спільною сумісною власністю подружжя.

Також не відповідає дійсності викладне в первісному позові в частині придбання системи відеонагляду.

Крім цього, сторонами за час перебування у шлюбі за спільні кошти наприкінці квітня 2019 році було придбано легковий автомобіль MERCEDES BENZ, седан, білого кольору, 01.01.2012 року виготовлення, модель 212 (Е200), VIN – код НОМЕР_1 . Автомобіль було придбано за кордоном (Федеративна Республіка Німеччина), 02.05.2019 року вказане авто прибуло в Україну, 08.05.2019 року автомобіль було розмитнено на Сумській митниці, копія посвідчення про реєстрацію НОМЕР_2 від 08.05.2019 року, копія є в матеріалах справи, копія МД №UA805180/2019/013298 від 08.05.2019 року, на підставі якої здійснювалась реєстрація ТЗ додається, оригінал знаходиться в Сумській митниці.

Згідно з інформацією, наданою ТСЦ МВС 5946 на запит адвоката Касатської Ю.А., 21.05.2019 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказаний вище автомобіль (на підставі посвідчення Сумської митниці ДФС від 08.05.2019 року SM0005544, ВМД №UA805180/2019/013298 від 08.05.2019 року).

З відповіді на запит ОСОБА_2 стало відомо, що відповідач за зустрічним позовом після розірвання шлюбу (шлюб розірвано 12.02.2021 року), без її відома, не отримуючи згоди на продаж авто 02.09.2021 року відчужив вказаний вище автомобіль гр. ОСОБА_8 на підставі договору купівлі – продажу, укладеного в ТСЦ №5946, на запит адвоката надано й копію договору, додані до матеріалів справи, оригінал знаходиться в ТСЦ МВС №5946.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 про продаж авто законного співвласника автомобіля –свою колишню дружину ОСОБА_2 не повідомив, приховав факт перебування авто в спільній сумісній власності при укладенні договору – купівлі продажу, кошти від продажу авто використав на власні потреби, хоча виходячи з діючого законодавства мав би 1/2 частину коштів, отриманих від продажу авто, передати ОСОБА_2 як законному співвласнику автомобіля, однак цього не зробив, а тому ОСОБА_2 вимушена звернутись до суду з даною позовною заявою. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (п.п. 19,20,22,30 постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Згідно висновку авто – товарознавчої експертизи від 05.11.2024 року дійсна ринкова вартість автомобіля марки MERCEDES BENZ E200 CDI, білого кольору, 2012 року виготовлення, державний номерний знак на час відчуження НОМЕР_3 ,ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_1 з урахуванням строку його експлуатації на дату продажу 02.09.2021 року станом цін на час проведення експертизи без урахування ПДВ складає 478 134 грн. 00 коп., тобто вартість 1/2 частини авто становить 239 067 грн. 00 коп.

Речі, які ОСОБА_2 вважає за доцільне просити суд залишити у її власності та користуванні, встановлені в будинку її матері (де сторони проживали до розірвання шлюбу), у будинку має намір в подальшому проживати ОСОБА_2 , таким чином функціональне призначення речей не зміниться.

Речі, які відповідачка вважає за доцільне виділити ОСОБА_1 можуть бути відокремлені та передані йому без втрати їх функціонального призначення. Як зазначалось у позові під час перебування в шлюбі ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність та отримував доходи як суб`єкт господарювання, на його ім`я були відкриті рахунки в АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно даних, що містяться у виписці по розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ФОП ОСОБА_1 , залишок коштів на вказаному рахунку станом на день розірвання шлюбу становив 84038, 90 грн., які є спільним сумісним майном подружжя і підлягають поділу в рівних частинах між позивачем та відповідачем.

Тому просить суд, провести поділ спільного майна подружжя в натурі та виділити

ОСОБА_2 :

- духову шафу SAMSUNG вартістю 13 999 грн.

- рушникосушарку – ТЕН вартістю 2057 грн. 35 коп.

- газовий котел IMMERGAS 18 767 грн.

- датчик температури COMFITERM Q7 вартістю 2215 грн. 33 коп.

- меблі в спальну кімнату: шафу – купе вартістю 7500 грн.

- комод вартістю 2500 грн.

- тумбу під телевізор 2000 грн.

- кухонні меблі вартістю 25 000 грн.

- варильну поверхню вартістю 11 499 грн.

Всього на загальну суму 85 537 грн. 68 коп.

Виділити ОСОБА_1 :

- телевізор LG-LA35 вартістю 41 999 грн. пилосос KARCHER WD вартістю 3799 грн.

- домашній кінотеатр вартістю 7600 грн.

- СВЧ – пічку вартістю 4299 грн.

- журнальний стіл вартістю 2200 грн.

- дві шафи в спальну кімнату загальною вартістю 10 000 грн.

- планшет SAMSUNG TAB 10.1 дюймів вартістю 15 699 грн.

Всього на загальну суму 85 596 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за належну їй 1/2 частку у майні, що є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без її згоди, а саме автомобіль марки MERCEDES BENZ E200 CDI, білого кольору, 2012 року виготовлення, VIN – код НОМЕР_1 , в сумі 239 067 грн.

Визнати грошові кошти на рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (залишок грошових коштів станом на 12.02.2021 року) у розмірі 84038, 90 грн. спільною сумісною власністю подружжя.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 42 019 грн. 45 коп.1/2 частину грошових коштів, які станом на день розірвання шлюбу знаходились на розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі, а саме 2872 грн. 29 коп. (1798 грн. 69 коп. сплачені на виконання ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху +1073,60 грн. доплачені за вимогу про поділ коштів), а також витрат на проведення авто – товарознавчої експертизи у сумі 3786 грн. 40 коп., а також орієнтовно 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні представник та ОСОБА_2 зустрічні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просять їх задовольнити.

У відзиві на зустрічний позов та доповнення до нього від 09.06.2024 адвокат Солошенко Д.Є. вказує, що з приводу стягнення грошової компенсації за автомобіль "Мерседес", то позивачка за зустрічним позовом в жодний спосіб не довела набуття такого майна саме відповідачем, оскільки, як слідує з представлених документів, то реєстрація автомобіля "Мерседес" була проведена за гр. ОСОБА_9 та представником відповідача на адресу ТСЦ МВС №5946 спрямовано адвокатський запит з метою отримання саме Витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів з метою пересвідчитись, чи відбувалась реєстрація транспортного засобу за гр. ОСОБА_1 , оскільки, дата випуску автомобіля, що вказана позивачкою не співпадає з відомостями про транспортний засіб, що вказані в листах ТСЦ.

Зазначене позивачкою за зустрічним позовом про те, що на автомобіль "Мерседес" було зареєстровано право власності за відповідачем не відповідає ні дійсності ні вимогам чинного законодавства, оскільки, Територіальними сервісними центром МВС державна реєстрація транспортних засобів проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій та не є державною реєстрацією права власності.

При цьому, самою позивачкою, до матеріалів її відзиву на позов додано копію договору купівлі-продажу транспортного, з якого вбачається, що автомобіль "Мерседес" був проданий за 40 000 грн. і автомобіль був фактично проданий у вигляді агрегатів, що мають ідентифікацій номери, що може підтвердити в судовому засіданні покупець ОСОБА_8 , однак якого суд так і не допитав у судовому засіданні.

На спростування позовної вимоги в цій частині представником позивача-відповідача до первісного позову додано лист ТСЦ 5946, в якому повідомлено про те., що 21.05.2019 року за ОСОБА_9 на підставі посвідчення Сумської митниці ДФС від 08.05.2019 року був зареєстрований транспортний засіб "Мерседес Бенс" 2012 року випуску, однак на запит представника ОСОБА_1 за Констянтином зареєстровано було авто 2013 року випуску.

3 огляду на викладене слідує, що позовні вимоги в частині стягнення грошової компенсації за автомобіль, що начебто, був придбаний в шлюбі, заявлені ОСОБА_2 до неналежного відповідача.

Також у додаткових поясненнях на а.с. 137-139 т.2 вказано, що зазначені представником позивачки за зустрічним позовом грошові кошти в сумі 84038,90 грн. не є залишком грошових коштів, що підлягають поділу, а фактично є борговими зобов`язаннями перед третіми особами, платіжні доручення по яких були подані до банку, але станом на 12.02.2021року не були виконані.

В такому випадку слідує ситуація, що вказана сума грошових коштів є сумою боргу ОСОБА_1 перед третіми особами, яка також може підлягати поділу як спільний сумісний борг подружжя, оскільки, поділу підлягають не лише доходи, але і борги. Виходячи з викладеного слідує, що відповідачкою-позивачкою не представлено суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що спростовують позицію позивача- відповідача, викладену в первісному позові, а як наслідок - не підтверджують її зустрічні позовні вимоги.

На підставі викладеного, позивач просить провести поділ майна в порядку, що визначений в первісній позовній заяві. (а.с.237-241 т.1, а.с. 137-139 т.2)

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, суд вважає, що як первісний, так і зустрічний позови необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 19.12.2003 року по 12.02.2021 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, де позивача ім`я вказано як « ОСОБА_10 », а у копії свідоцтва про розірвання шлюбу « ОСОБА_11 ». (а.с. 7-8 т.1), дітей від шлюбу не мають. Згідно копії паспорту громадянина України, ім`я вказано як « ОСОБА_11 » та у первісному позові позивач зазначив саме так. (а.с. 9-10 т.1)

Протягом шлюбу сторони проживали в будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності тещі позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.12.2013 року, технічним паспортом. (а.с. 88-97 т.1) та придбавали рухоме майно та речі домашнього вжитку, меблі, проводили ремонт в будинку, придбали автомобіль марки MERCEDES BENZ E200 CDI, білого кольору, 2012 року виготовлення, VIN – код НОМЕР_1 , в сумі 239 067 грн., а також наявні станом на день розлучення грошові кошти на рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (залишок грошових коштів станом на 12.02.2021 року) у розмірі 84038, 90 грн.

Так, позивач як доказ вартості спільно нажитого майна надає суду з простору інтернет-магазинів роздруківки щодо вартості аналогічних товарів, а саме роздруківку вартості телевізору, роздруківку вартості пилососу, роздруківку вартості морозильної камери, копію довідки АТ «Приватбанку» від 13.04.2021р. про доходи, роздруківку вартості духової шафи, роздруківу вартості бойлера, роздруківку вартості ТЕН рушникосушарки, роздруківку вартості унітазу, вартості рукомийника, копію податкової накладної та фіскального чеку на домашній кінотеатр, роздруківку вартості домашнього кінотеатру, копію фіскального чеку та гарантійного талону на СВЧ-піч, роздруківку вартості СВЧ-пічки, роздруківку вартості варильної поверхні, вартості витяжки, роздруківка вартості планшета, копію товарного чеку на котел, копію гарантійної книги на котел, роздруківку вартості терморегулятора, копію податкової декларації з квитанцією №2 за 2014р., копію податкової декларації з квитанцією №2 за 2015р., копію податкової декларації з квитанцією №2 за 2016р., копію податкової декларації з квитанцією №2 за 2017р., копію податкової декларації з квитанцією №2 за 2018р.,копію податкової декларації з квитанцією №2 за 2019р., копію податкової декларації з квитанцією №2 за 2020р., копію податкової декларації з квитанцією №2 за 2021р. (а.с. 21-40, 45-60 т.2)

Також, на а.с. 41-44 містяться копії фіскальних чеків на придбання будівельних матеріалів та проведення ремонтних робіт у будинку АДРЕСА_1 , оцінивши їх в сукупності суд вважає обгрунтованою та доведеною сумою 9 484 грн. 66 коп., враховуючи при цьому надані до відзиву копії чеків на загальну суму 38 112 грн. 42 коп. з боку відповідачки, а саме її батьком ОСОБА_5 (а.с. 104- 115 т.1)

Суд, дослідивши надані сторонами докази, проаналізувавши достатність наданих показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які є знайомими ОСОБА_1 і які приймали участь у проведенні ремонтних робіт у будинку, придбання будівельних матеріалів, дійшов до висновку визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно:

-телевізор LG-LA35 вартістю 41999,00 грн.,

-пилосос KARCHER WD 3 вартістю 3799,00 грн.,

-домашній кінотеатр вартістю 7600 грн.,

- СВЧ – пічку вартістю 4299 грн.,

- журнальний стіл вартістю 2200 грн..

-дві шафи в спальну кімнату загальною вартістю 10 000 грн.,

-планшет SAMSUNG TAB 10.1 дюймів вартістю 15 699 грн.,

-морозильну камеру Siemens вартістю 14900 грн.,

-духову шафу SAMSUNG вартістю 13 999 грн.,

-рушникосушарку – ТЕН вартістю 2057 грн. 35 коп.,

-газовий котел IMMERGAS 18 767 грн.,

- датчик температури COMFITERM Q7 вартістю 2215 грн. 33 коп.,

-меблі в спальну кімнату: шафу – купе вартістю 7500 грн.,

-комод вартістю 2500 грн.,

-тумбу під телевізор 2000 грн.,

-кухонні меблі вартістю 25 000 грн.,

-варильну поверхню вартістю 11 499 грн.,

-витяжку вартістю 4200 грн.,

-систему відеонагляду вартістю 6000 грн.,

-сантехнічні прилади - унітаз та рукомийник - вартістю 2480,00 та 690,00 грн. відповідно, що разом становить 3170,00 грн., а всього на загальну суму 199 403 грн. 68 коп., вартість майна, зазначена позивачем ОСОБА_1 не оспорююється відповідачкою, окрім бойлеру для нагріву води вартістю 4459,00 грн., так як достовірно судом так і не було встановлено, що ця річ придбавалася саме подружжям, враховуючи надану зі сторони відповідачки, придбання її батьком, копію квитанції від 28.04.2012 р. щодо водонагрівача ОСОБА_16 вартістю 1345 грн. (а.с. 45 т.1)

Також, автомобіль марки MERCEDES BENZ E200 CDI, білого кольору, 2012 року виготовлення, VIN – код НОМЕР_1 , та залишок грошових коштів станом на 12.02.2021 року у розмірі 84038, 90 грн., розміщені на рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 суд визнає спільним майном подружжя, яке підлягає поділу.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, згідно із ч.1 ст.61 СК України.

Згідно із ст.63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як роз`яснено судам у пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Разом з цим, положеннями ст.70 цього кодексу визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно відомостей від Головного управління ДПС у Сумській області з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, ОСОБА_2 за період з 4 кварталу 2003 року по 1 квартал 2021 року мала певний дохід. (а.с. 18-31 т.2)

Згідно зі ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про пор поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Виходячи із засад рівності часток дружини та чоловіка при поділі майна, що перебуває спільній сумісній власності, беручи до уваги інтереси як позивача, так і відлові враховуючи призначення спільно придбаного майна, можливість виділення речей без їх функціонального призначення, так як частина так і залишається у будинку, суд вважає за доцільне розділити спільно нажите майно наступним чином.

Виділити позивачу ОСОБА_1 :

-телевізор LG-LA35 вартістю 41999,00 грн.;

-пилосос KARCHER WD 3 вартістю 3799,00 грн.,

-домашній кінотеатр вартістю 7600 грн.

- СВЧ – пічку вартістю 4299 грн.

- журнальний стіл вартістю 2200 грн.

-дві шафи в спальну кімнату загальною вартістю 10 000 грн.

планшет SAMSUNG TAB 10.1 дюймів вартістю 15 699 грн., а всього на суму 85 596 грн.

Виділити відповідачці ОСОБА_2 :

-Морозильну камеру Siemens вартістю 14900 грн.,

-Духову шафу SAMSUNG вартістю 13 999 грн

-рушникосушарку – ТЕН вартістю 2057 грн. 35 коп.

-газовий котел IMMERGAS 18 767 грн.

- датчик температури COMFITERM Q7 вартістю 2215 грн. 33 коп.

-меблі в спальну кімнату: шафу – купе вартістю 7500 грн.

-- комод вартістю 2500 грн.

--тумбу під телевізор 2000 грн.

-кухонні меблі вартістю 25 000 грн.

-варильну поверхню вартістю 11 499 грн.,

-витяжку вартістю 4200 грн.,

-систему відеонагляду вартістю 6000 грн.,

-сантехнічні прилади - унітаз та рукомийник - вартістю 2480,00 та 690,00 грн. відповідно, що разом становить 3170,00 грн., а всього на загальну суму 113 807 грн. 68 коп.

Відповідно до ч,4 ст.71 Сімейного кодексу України позивач вважає за можливе присудження йому грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на вказане майно, зокрема ремонтні роботи, газовий котел, датчик температури, систему відео нагляду, і суд також з цим погоджується і в межах заявлених позовних вимог у відповідності до ст. 13 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 50% вартості газового котла ІММЕRGAS вартістю 18767 грн. - 9383,50 грн., датчика температури COMFITERM Q7 вартістю 2215,33 грн. - 1107,67грн. системи відео нагляду - вартістю 6000грн. - 3000грн., а всього 13491,17 грн. (за решту майна компенсацію не просить) та вартості будівельних матеріалів та оплачених ремонтних робіт в загальній сумі 9484,66 грн., що складає 50% від загальної вартості 4742, 33 грн.

Таким чином, первісні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Що стосується зустрічного позову, то з доводами представника позивачки ОСОБА_2 суд погоджується частково з приводу поділу речей, проаналізувавши надані нею докази, в тому числі показання свідків: ОСОБА_17 , який є чоловіком рідної сестри ОСОБА_18 , показання ОСОБА_19 , сестри позивачки, їх батька ОСОБА_5 , з приводу придбання не подружжям і не в інтересах сім`ї морозильної камери, сантехнічних приладів, витяжки, системи відеонагляду, суд визнає їх недостатніми для врахування під час поділу, а тому вважає їх спільним майном подружжя. Разом з цим, беручи до уваги, що ці речі знаходяться у будинку, ними користуються рідні ОСОБА_2 , з метою не змінювати їх функціональне призначення, суд вважає за можливе залишити їх у будинку, в якому ОСОБА_1 вже не проживає і стягнути на його користь грошову компенсацію 50% їх вартості за ті речі, які у резолютивній частині свого позову просить ОСОБА_1 .

А тому виділити ОСОБА_2 :

-Морозильну камеру Siemens вартістю 14 900 грн.,

-Духову шафу SAMSUNG вартістю 13 999 грн

-рушникосушарку – ТЕН вартістю 2 057 грн. 35 коп.

-газовий котел IMMERGAS 18 767 грн.

- датчик температури COMFITERM Q7 вартістю 2 215 грн. 33 коп.

-меблі в спальну кімнату: шафу – купе вартістю 7 500 грн.

-комод вартістю 2 500 грн.

-тумбу під телевізор 2 000 грн.

-кухонні меблі вартістю 25 000 грн.

-варильну поверхню вартістю 11 499 грн.,

-витяжку вартістю 4 200 грн.,

-систему відеонагляду вартістю 6 000 грн.,

-сантехнічні прилади - унітаз та рукомийник - вартістю 2 480,00 та 690,00 грн. відповідно, що разом становить 3 170,00 грн., а всього на загальну суму 113 807 грн. 68 коп.

Виділити ОСОБА_1 :

-телевізор LG-LA35 вартістю 41 999,00 грн.;

-пилосос KARCHER WD 3 вартістю 3 799,00 грн.,

-домашній кінотеатр вартістю 7 600 грн.

- СВЧ – пічку вартістю 4 299 грн.

- журнальний стіл вартістю 2 200 грн.

-дві шафи в спальну кімнату загальною вартістю 10 000 грн.

планшет SAMSUNG TAB 10.1 дюймів вартістю 15 699 грн., а всього на суму 85 596 грн.

З приводу автомобіля марки MERCEDES BENZ E200 CDI білого кольору, 2012 року виготовлення, VIN – код НОМЕР_1 слід зазначити наступне.

Сторонами не заперечується, що даний транспортний засіб був придбаний ними під час шлюбу.

Помилка у імені відповідача за зустрічним позовом не спростовує факту придбання саме ним цього автомобілю, суд з цього приводу детально з`ясовував ПІБ власника т.з., направляючи запити до сервісного центру МВС та отримуючи відповіді. Тому доводи представника ОСОБА_6 з приводу неналежного відповідача не заслуговують на увагу. (а.с. 184, 194, 29, 213, 231 т.1)

Так, наприкінці квітня 2019 році було придбано легковий автомобіль MERCEDES BENZ, седан, білого кольору, 01.01.2012 року виготовлення, модель 212 (Е200), VIN – код НОМЕР_1 . Автомобіль було придбано за кордоном (Федеративна Республіка Німеччина), 02.05.2019 року вказане авто прибуло в Україну, 08.05.2019 року автомобіль було розмитнено на Сумській митниці, копія посвідчення про реєстрацію НОМЕР_2 від 08.05.2019 року, копія є в матеріалах справи, копія МД №UA805180/2019/013298 від 08.05.2019 року, на підставі якої здійснювалась реєстрація ТЗ додається, оригінал знаходиться в Сумській митниці. (а.с. 165-167 т.1)

Згідно з інформацією, наданою ТСЦ МВС 5946 на запит адвоката Касатської Ю.А., 21.05.2019 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказаний вище автомобіль (на підставі посвідчення Сумської митниці ДФС від 08.05.2019 року SM0005544, ВМД №UA805180/2019/013298 від 08.05.2019 року).

З відповіді на запит ОСОБА_2 стало відомо, що відповідач за зустрічним позовом після розірвання шлюбу (шлюб розірвано 12.02.2021 року), без її відома, не отримуючи згоди на продаж авто 02.09.2021 року відчужив вказаний вище автомобіль гр. ОСОБА_8 на підставі договору купівлі – продажу, укладеного в ТСЦ №5946, на запит адвоката надано й копію договору, додані до матеріалів справи, оригінал знаходиться в ТСЦ МВС №5946.

Згідно оголошення про продаж вказаного вище авто від 24.08.2021 року (авто продано 02.09.2021 року) відповідачем автомобіль продававася як повноцінний транспортний засіб, який може використовуватись за призначенням, ціна автомобіля - 13 399 доларі США, що спростовує доводи сторони відповідача за зустрічним позовом в частині того, що станом на день продажу спірний автомобіль не міг фактично використовуватись за призначенням та був проданий ОСОБА_8 в якості агрегатів, що мають ідентифікаційні номери (роздруківка оголошення про продаж авто додається). (а.с. 1-5 т.2)

За клопотанням представника позивачки за зустрічним позовом ухвалою суду була призначена судова автотоварознавча експертиза, згідно висновку авто – товарознавчої експертизи № 10/2024 від 05.11.2024 року дійсна ринкова вартість автомобіля марки MERCEDES BENZ E200 CDI, білого кольору, 2012 року виготовлення, державний номерний знак на час відчуження НОМЕР_3 ,ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_1 з урахуванням строку його експлуатації на дату продажу 02.09.2021 року станом цін на час проведення експертизи без урахування ПДВ складає 478 134 грн. 00 коп., тобто вартість 1/2 частини авто становить 239 067 грн. 00 коп. (а.с. 185-236 т.2)

Для роз`яснення висновку у відповідності до вимог ст.102 ЦПК України було викликано судового експерта Варуху В.О. (а.с.21-22 т.3), який детально пояснив суду та учасникам процесу наведені ним розрахунки та обгрунтування, уточнивши питання, в яких помилково зазначав невірну інформацію, але в цілому це не впливало на загальний результат. Вважає доводи представника ОСОБА_6 помилковими та наведені йому аргументи власними міркуваннями, які не узгоджуються із методикою, нормативно-правовими актами щодо визначення вартості автомобіля. Експерту були представлені на вивчення з Сумського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України (40000, м. Суми, вул. Промислова, 8) наступну інформацію:-копію висновку за результатами огляду автомобіля MERCEDES BENZ, модель 212, 2012 року випуску, VIN - НОМЕР_5 , проведеного 02.09.2021 року фахівцями Сумського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України;-копії фотоматеріалів огляду автомобіля MERCEDES BENZ, модель 212, 2012 року випуску, VIN - НОМЕР_5 , здійсненого 02.09.2021 року. (а.с. 120, 142-156 т.2 )

Не погоджуючись із таким висновком, представник відповідача за зустрічним позовом виклала свої міркування та обгрунтування письмово на а.с. 164-171 т.2 та клопотала перед судом про призначення повторної експертизи. Ухвалою суду від 20.03.2025 року на підставі ст. 10, 12, 13, 104, 108, 109 ЦПК України призначено по даній справі повторну судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.професора М.С.Бокаріуса» м. Суми, майдан Незалежності, 8, та на вирішення експерту поставлено питання:- яка дійсна (ринкова) вартість легкового автомобіля марки MERCEDES BENZ, седан, білого кольору, 01.01.2012 року виготовлення, модель 212 (Е200), об`єм двигуна 2143, дизельне паливо, кпп - автомат, VIN - код НОМЕР_1 станом на дату відчуження автомобіля (02.09.2021 року)? (а.с. 23-24 т.3)

Відповідно до висновку експерта № 602 від 04.07.2025 року ринкова вартість продажу не наданого на дослідження автомобіля MERCEDES BENZ, модель 212, 2012 року випуску, VIN - НОМЕР_5 згідно наданих відомостей щодо нього, станом на дату відчуження автомобіля (02.09.2021 року) складає: 305388,59грн. (а.с. 40-47 т.3)

Статтею 75 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України). Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно ст.102 ЦПК України визначено вимоги до висновку експерта, зокрема висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, апри недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Уипадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (п.п. 19,20,22,30 постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 03.10.2018 в справі № 127/7029/15 дійшов висновку, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно. З огляду на вказане при поділі майна подружжя та стягненні компенсації за частку в майні враховується вартість цього майна на момент розгляду справи.

Так, дослідивши та надавши оцінку висновку авто – товарознавчої експертизи № 10/2024 від 05.11.2024 року, зробленого судовим експертом Варухою В.О. і який з посиланням на використані нормативно-правові акти чинного законодавства на 2-х арк., детально описав та провів дослідження поставленого перед ним питання з приводу вартості автомобіля, зокрема зазначив і про методологічні та методичні принципи експертної оцінки, обгрунтував вибір нормативно технічної та методологічної бази визначення вартості КТЗ у пошкодженому стані, обгрунтував вибір нормативно методологічної бази визначення вартості відновлювального ремонту на усунення пошкоджень та розрахунку розміру матеріального збитку, дослідив інформацію стосовно технічного стану досліджуваємого т.з., що містилися у матеріалах справи, описав модель та ідентифікацію т.з., навівши показники, вихідні дані у таблиці з розрахунками та формулами, також має більший стаж роботи експертом з 1980 року, тому, зроблений експертом ОСОБА_20 висновок суд бере до уваги, як більш повний, вмотивований та обгрунтований, відповідає позиції судової практики.

Що ж стосується висновку експерта Строкаліса Г.М. Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.професора М.С.Бокаріуса» м. Суми № 602 від 04.07.2025 року, то вартість спірного автомобіля зроблена станом на дату його відчуження, тобто 02.09.2021 року, що у даному випадку не може бути прийнятим до уваги, так як це буде суперечить наведеній судовій практики, також акцент зроблено на використання автомобіля як таксі, хоча це не доведено матеріалами справи.

Також, безпідставними є твердження представника Солошенко Л.Є., що показання свідка ОСОБА_8 були вкрай необхідними для точного та об`єктивного розрахунку дійсної вартості автомобіля експертами, так як останній не є спеціалістом або фахівцем і цій галузі (іншого суду не повідомлено та доказів не надано), це його суб`єктивна думка з того чи іншого питання, тому неодноразові заявлені клопотання про його допит є необгрунтованими, тому суд відмовляв у їх задоволенні.

Оскільки, на час розгляду справи, даний транспортний засіб перебуває у володінні іншої особи, а не у одного із подружжя, то необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за належну їй частку у майні, що є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без її згоди, а саме автомобіль марки MERCEDES BENZ E200 CDI, білого кольору, 2012 року виготовлення, VIN – код НОМЕР_1 , в сумі 239 067 грн.

Як убачається з даних, що містяться у виписці по розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ФОП ОСОБА_1 , залишок коштів на вказаному рахунку станом на день розірвання шлюбу становив 84038, 90 грн., які є спільним сумісним майном подружжя і підлягають поділу в рівних частинах між позивачем та відповідачем. (а.с. 50-117 т.2)

Тому суд не погоджується з доводами представника відповідача, що це є боргом, та як вони не підтверджені жодними доказами і є голослівними.

Тому, необхідно визнати грошові кошти на рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (залишок грошових коштів станом на 12.02.2021 року) у розмірі 84 038, 90 грн. спільною сумісною власністю подружжя.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 42 019 грн. 45 коп., тобто частину грошових коштів, які станом на день розірвання шлюбу знаходились на розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 .

Таким чином, в цілому зустрічний позов ОСОБА_2 також задоволено частково.

На підставі ст. 141 ЦПК України, згідно наданих сторонами документів по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу, їх розрахунку, суд вважає їх обгрунтованими та необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 127 грн. 16 коп. судового збору та 5 000 грн. витрат на правничу допомогу (а.с. 63-65 т.1), оплата за проведення експертизи в сумі 6785 грн. 28 коп. залишається за позивачем, так як суд не брав висновок експерта до уваги. (а.с.38-39 т.3)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 872 грн. 29 коп. судового збору та 3 786 грн. 40 коп. витрат за проведення експертизи згідно рахунку-фактури (а.с. 7 т.3)

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя в натурі та виділити позивачу ОСОБА_1 :

-телевізор LG-LA35 вартістю 41999,00 грн.;

-пилосос KARCHER WD 3 вартістю 3799,00 грн.,

-домашній кінотеатр вартістю 7600 грн.

- СВЧ – пічку вартістю 4299 грн.

- журнальний стіл вартістю 2200 грн.

-дві шафи в спальну кімнату загальною вартістю 10 000 грн.-

- планшет SAMSUNG TAB 10.1 дюймів вартістю 15 699 грн., а всього на суму 85 596 грн.

Виділити відповідачці ОСОБА_2 :

-Морозильну камеру Siemens вартістю 14900 грн.,

-Духову шафу SAMSUNG вартістю 13 999 грн

-рушникосушарку – ТЕН вартістю 2057 грн. 35 коп.

-газовий котел IMMERGAS 18 767 грн.

- датчик температури COMFITERM Q7 вартістю 2215 грн. 33 коп.

-меблі в спальну кімнату: шафу – купе вартістю 7500 грн.

-- комод вартістю 2500 грн.

--тумбу під телевізор 2000 грн.

-кухонні меблі вартістю 25 000 грн.

-варильну поверхню вартістю 11 499 грн.,

-витяжку вартістю 4200 грн.,

-систему відеонагляду вартістю 6000 грн.,

-сантехнічні прилади - унітаз та рукомийник - вартістю 2480,00 та 690,00 грн. відповідно, що разом становить 3170,00 грн., а всього на загальну суму 113 807 грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 50% вартості газового котла ІММЕRGAS вартістю 18767 грн. - 9383,50 грн., датчика температури COMFITERM Q7 вартістю 2215,33 грн. - 1107,67грн. системи відео нагляду - вартістю 6000грн. - 3000грн., а всього 13491,17 грн. та вартості будівельних матеріалів та оплачених ремонтних робіт в загальній сумі 9484,66 грн., що складає 50% від загальної вартості 4742, 33 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 127 грн. 16 коп. судового збору та 5 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_2 :

-Морозильну камеру Siemens вартістю 14 900 грн.,

-Духову шафу SAMSUNG вартістю 13 999 грн

-рушникосушарку – ТЕН вартістю 2 057 грн. 35 коп.

-газовий котел IMMERGAS 18 767 грн.

- датчик температури COMFITERM Q7 вартістю 2 215 грн. 33 коп.

-меблі в спальну кімнату: шафу – купе вартістю 7 500 грн.

-комод вартістю 2 500 грн.

-тумбу під телевізор 2 000 грн.

-кухонні меблі вартістю 25 000 грн.

-варильну поверхню вартістю 11 499 грн.,

-витяжку вартістю 4 200 грн.,

-систему відеонагляду вартістю 6 000 грн.,

-сантехнічні прилади - унітаз та рукомийник - вартістю 2 480,00 та 690,00 грн. відповідно, що разом становить 3 170,00 грн., а всього на загальну суму 113 807 грн. 68 коп.

Виділити ОСОБА_1 :

-телевізор LG-LA35 вартістю 41 999,00 грн.;

-пилосос KARCHER WD 3 вартістю 3 799,00 грн.,

-домашній кінотеатр вартістю 7 600 грн.

- СВЧ – пічку вартістю 4 299 грн.

- журнальний стіл вартістю 2 200 грн.

-дві шафи в спальну кімнату загальною вартістю 10 000 грн.

- планшет SAMSUNG TAB 10.1 дюймів вартістю 15 699 грн., а всього на суму 85 596 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за належну їй частку у майні, що є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без її згоди, а саме автомобіль марки MERCEDES BENZ E200 CDI, білого кольору, 2012 року виготовлення, VIN – код НОМЕР_1 , в сумі 239 067 грн.

Визнати грошові кошти на рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (залишок грошових коштів станом на 12.02.2021 року) у розмірі 84 038, 90 грн. спільною сумісною власністю подружжя.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 42 019 грн. 45 коп., тобто частину грошових коштів, які станом на день розірвання шлюбу знаходились на розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 872 грн. 29 коп. судового збору та 3 786 грн. 40 коп. витрат за проведення експертизи.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга КАТРИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua