Суд: Глибоцький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №715/3651/26
Суддя: Цуренко В. А.
Справа № 715/3651/26
Провадження № 2-о/715/427/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Цуренка В.А.,
секретар судового засідання Оршевська С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Глибоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Цуркан Данієла Юріївна звернулась до Глибоцького районного суду Чернівецької області із заявою, в якій просить встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м. Скадовськ Херсонської області, дитини чоловічої статі – ОСОБА_3 , матір`ю якого є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та батьком якого я громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Вказує, що вона – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі-заявниця) з народження є громадянкою України та починаючи з 2008 року проживала та була зареєстрована у селі Широке Скадовського району Херсонської області, що підтверджується копією паспорта громадянина України та витяг з реєстру територіальної громади.
ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи у Скадовській центральній лікарні Скадовської міської ради, заявниця - ОСОБА_1 народила дитину, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження №177 виданим Скадовською центральною лікарнею Скадовської міської ради, з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 22 год 30 хв ОСОБА_1 народила хлопчика вагою 3190 г.
Батьком дитини є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією), починаючи з 24 лютого 2022 року і по даний час вся територія Скадовської міської територіальної громади Скадовського району Херсонської області віднесена до тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
Відтак, заявниця ОСОБА_1 народила дитину на території України, яка починаючи з 24 лютого 2022 року є тимчасово окупованою російською федерацією.
У зв`язку із тимчасовою окупацією території, отримати документи про народження українського зразка на території Скадовської міської територіальної громади було неможливо, оскільки відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією) починаючи з 24.02.2022 року на відповідно до п. 4 (роздруківка з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією додається).
Крім того, станом на листопад 2022 року на території Скадовської міської територіальної громади всім дітям народженим на тимчасово окупованій території в примусовому, безальтернативному порядку надались документи про народження російського зразка, наряду із іншими документами, що посвідчували акти цивільного стану громадян проживаючих на даній території.
Так, 18 листопада 2022 року заявниці ОСОБА_1 в примусовому порядку було видано свідоцтво народження її сина - ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , запис акту про народження № 110229910003000484001 видане Сімферопольським районним відділом РАЦС № 2 департамента РАЦС міністерства юстиції Республіки Крим.
Батьком дитини записано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким заявниця не перебувала в шлюбі та який визнав своє батьківство відносно народженої дитини, що підтверджується свідоцтвом про визнання батьківства серії НОМЕР_4 виданим 18 листопада 2022 року Сімферопольським районним відділом РАЦС № 2 департамента РАЦС міністерства юстиції Республіки Крим.
У графі «місце народження» свідоцтва про народження ОСОБА_3 зазначено - «російська федерація, Херсонська область, Скадовський район, м.Скадовськ».
Разом з тим, як вже було зазначено, починаючи з 24 лютого 2022 року і по даний час вся територія Скадовської міської територіальної громади Скадовського району Херсонської області є тимчасово окупованою територією України.
Крім того, 15 квітня 2014 року Верховна Рада України також визначила статус території Автономної Республіки Крим, де відповідно була здійснена реєстрація народження дитини як тимчасово окупованою. Факт анексії Російською Федерацією території України Автономної Республіки Крим є загальновідомим.
Відтак, у зв`язку з тим, що дитина була народжена на тимчасово окупованій території, а також те, що свідоцтво про народження дитини видане закладом, що розташований на тимчасово окупованій території України, у заявниці ОСОБА_1 відсутня можливість зареєструвати факт народження дитини в органах реєстрації актів цивільного стану України.
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2026 року відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник – адвокат Цуркан Данієла Юріївна у судове засідання не з`явилися, представник заявниці подала заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, зазначила, що заявлені вимоги підтримують повністю та просили заяву задовольнити.
Заінтересована особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи.
Представник заінтересованої особи Глибоцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно зі статтею 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази суд доходить таких висновків.
За приписами пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Разом з тим, положення статті 317 ЦПК України не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів (постанова Верховного Суду від 27.09.2021 у справі № 756/8168/21).
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України визначені статтею 317 ЦПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Судом встановлено, що відповідно до досліджених доказів, із заявою про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України звернулася мати дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – ОСОБА_1 .
Так, відповідно до медичного свідоцтва про народження № 177 виданого Скадовською центральною лікарнею Скадовської міської ради 04 листопада 2022 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 народила дитину, хлопчика вагою 3190 г.
Відповідно до історії розвитку дитини зазначено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відомостях про сім`ю зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Разом із тим, відповідно до обмінної карти пологового будинку, у відомостях про пологи зазначено, що пологи відбулися ІНФОРМАЦІЯ_1 о 22 год 30 хв. У відомостях про новонародженого зазначено, що народилася дитина чоловічої статі зі зростом 52 см та вагою при народженні 3190 г, а при виписці - 3100 г.
Згідно письмової заяви ОСОБА_4 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , у 2022 році її донька ОСОБА_1 проживала у місті Скадовську Херсонської області. Під час перебування там вона дізналася про свою вагітність, про що повідомила її. Протягом усієї вагітності вона перебувала у Скадовську, де вони разом проживали та постійно спілкувалися. Наприкінці вагітності у жовтні 2022 року, у зв`язку з наближенням пологів, ОСОБА_5 було госпіталізовано до Скадовської центральної міської лікарні. ІНФОРМАЦІЯ_1 у цій лікарні вона народила сина - ОСОБА_3 . ОСОБА_4 особисто була присутня на пологах та одразу після пологів бачила свою доньку разом із новонародженою дитиною.
Після народження дитини ОСОБА_6 перебував під тимчасовою окупацією, у зв`язку з чим отримати українські документи про народження дитини у звичайному порядку було неможливо. Скадовська центральна міська лікарня видала медичне свідоцтво про народження, однак через окупацію оформлення українського свідоцтва про народження на той момент було неможливим.
У зв`язку з фактичною відсутністю можливості оформити документи українського зразка заявниця отримала документ про народження, виданий окупаційними органами російської федерації.
При цьому зазначає, що її донька не визнає себе громадянкою російської федерації, не вважає свого сина таким, що народився в російській федерації, оскільки ОСОБА_7 фактично народився на території України - у місті Скадовську Херсонської області.
Саме тому, як тільки з`явилася можливість залишити тимчасово окуповану територію, моя донька разом із сином виїхала зі Скадовська. На початку січня 2023 року вони переїхали до Польщі, де надалі проживають, що підтверджується заявою свідка і документом, що посвідчує особу.
Аналогічні обставини викладені у письмовій заяві ОСОБА_8 , брата заявниці.
З 24 лютого 2022 року на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію Російської Федерації проти України.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно до ч. 4 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Згідно зі ст.1, ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь- який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Приписами підпункту 2 пункту 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18.10.2000, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236; б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження дитини, а за відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
У відповідності до ч. 1 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати і висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.
Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватися на дотриманні вимог ст.263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ.
При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про народження дитини, медичній довідці, як доказам, потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними на території України, вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт народження дитини.
Як вбачається з матеріалів заяви, надані заявницею документи на підтвердження факту народження дитини є недійсними на території України, оскільки видані незаконно створеними органами на тимчасово окупованій території України, а відомості про народження не внесенні до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відтак з огляду на вказане зареєструвати факт народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану громадян Міністерства юстиції України заявниця не має можливості, оскільки документи про народження, які видані незаконними органами, не є документами, на підставі яких можливо здійснити державну реєстрацію народження особи, а отже не створюють жодних юридичних наслідків.
Правова оцінка документам, поданим заявницею на підтвердження факту народження на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 ЦПК України
Саме рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації народження та для внесення відомостей про батьків дитини відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду (висновок Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22).
Зазначене узгоджується із змістом частини другої статті 319 ЦПК України, відповідно до якої рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Разом з тим, з наданих суду матеріалів встановлено, що необхідність встановлення факту народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зумовлена потребою отримання свідоцтва про народження дитини згідно з чинним законодавством України для реалізації прав дитини, як громадянина України.
Відповідно до положень статті 144 СК України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до положень статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.
За правилами статті 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Наведене дає підстави дійти висновку, що громадянин України ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є: мати – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, та батько – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Згідно з частиною 2 статті 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до положень частини 4 статті 317 та пункту 8 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Керуючись статтями 293, 294, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Глибоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України.
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м. Скадовськ, Херсонської області, дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 , матір`ю якого є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , та батьком якого є громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення виготовлено 06 листопада 2026 року.
Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua