Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №400/4625/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 р.№ 400/4625/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2025 №0475494-2408-1411-UA48020010000091496,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2025 року №0475494-2408-1411-UA48020010000091496, яким йому визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у розмірі 43 458,51 грн.

?На обґрунтування позовних вимог та у відповіді на відзив озивач вказує, що спірне донарахування здійснено щодо об`єкта нерухомості тваринницького корпусу з галереєю загальною площею 1049,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Належний Позивачу об`єкт за Національним класифікатором ДК 018:2023 належить до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі».

?Позивач є сільськогосподарським товаровиробником у розумінні чинного законодавства, оскільки здійснює сільськогосподарську діяльність на належних йому на праві власності земельних ділянках сільськогосподарського призначення, а зазначене нежитлове приміщення використовувалося безпосередньо в такій діяльності та не передавалося в оренду, лізинг чи позичку.

Відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі — ПК України) вказана будівля не є об`єктом оподаткування. Крім того, рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду у справах № 400/2596/19 та № 400/7034/25, які набрали законної сили, вже встановлено протиправність аналогічних донарахувань щодо цього ж об`єкта та між тими ж сторонами за 2017, 2018, 2022 та 2023 роки.

Суд ухвалою від 30.04.2026 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що позивач не зареєстрований як суб`єкт господарювання (ФОП чи юридична особа) із відповідними КВЕД сільськогосподарського спрямування, а відтак, на думку контролюючого органу, не має статусу сільськогосподарського товаровиробника в розумінні п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, у зв`язку з чим підстави для застосування пільги відсутні.

?Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд встановив:

?Позивачу ОСОБА_1 у період з 23.09.2016 р. по 12.08.2024 р. на праві приватної власності належала нежитлова будівля — тваринницький корпус з галереєю загальною площею 1049,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (12.08.2024 р. будівля була відчужена за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Горбенко О.О.).

?Згідно з Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023 зазначений об`єкт належить до групи 127 «Інші нежитлові будівлі», клас 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі».

?Позивач використовує для здійснення сільськогосподарського товарного виробництва земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею понад 23 га, що перебувають у його власності та користуванні на підставі договору емфітевзису.

?06.06.2025 року ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0475494-2408-1411-UA48020010000091496, яким Позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у розмірі 43 458,51 грн.

?Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 р. у справі№400/2596/19 (залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду та ухвалою Верховного Суду від 01.06.2020 р.) визнано протиправними та скасовано ППР щодо нарахування Позивачу податку на вказаний об`єкт за 2017 та 2018 роки.

?Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 р. у справі №400/7034/25(залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 р. та ухвалою Верховного Суду від 30.03.2026 р.) визнано протиправними та скасовано ППР щодо нарахування позивачу податку на цей же об`єкт за 2022 та 2023 роки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 розділуХІІ «Податокна майно» Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.266.1.1п.266.1ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп.266.3.1. п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За приписами статті 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Підпунктом «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено перелік об єктів нерухомості, які не є об єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

Верховний Суд у постановах від 22 квітня 2020 року у справі № 540/2206/19, від 21 жовтня 2020 р. у справі № 806/2686/18, від 17 лютого 2021р. у справі № 820/3707/17 зазначав, що правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Відповідно податкова пільга передбачена абз.«ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, застосовується при сукупності дотримання трьох обов`язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про особисте селянське господарство» Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.Діяльність, пов`язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про особисте селянське господарство» члени особистого селянського господарства мають право: реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам, надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства.

Законодавство передбачає сільськогосподарське товарне виробництво не лише у формі підприємницької діяльності, шляхом створення юридичної особи або реєстрації фізичною особою-підприємцем, а і у формі особистого селянського господарства (одноосібники).

Судов встановлено, що позивач з 14.03.2017 володіє на підставі договору емфітевзису земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3102 га, в межах Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області.

Крім того у власності позивача знаходиться земельні ділянки загальною площею 18,3108 га., саме земельна ділянка площею 6,1036 га., кадастровий номер 4820610100:06:000:0407, земельною ділянкою площею 6,1036 га., кадастровий номер 4820610100:06:000:0410 та земельна ділянка площею 6,1036 га. Кадастровий номер 4820610100:06:000:0411.

Позивач використовує у своїй діяльності, для здійснення сільськогосподарського товаровиробництва використовує земельні ділянки загальною площею 23,621 га та з 23.09.2016р. по 12.08.2024р. був власником нежитлової будівлі -тваринницького корпусу з галерею, загальною площею 1049,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

12.08.2024 р. зазначена вище нежитлова будівля була відчужена, за договорм дарування від 12.08.2024 р. посвідченого приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Горбенко О.О.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі промислові та склади.

Міністерством економіки України, наказом «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 0182000» №3573 від 16.05.2023р., який набрав чинності 01.01.2024р. затверджено та введено в дію національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд».

Національний класифікатор НК 018:2023 призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також та іншими користувачами Об`єктами класифікації є окремі споруди (будівля, дорога, трубопровід тощо).

Відповідно до названого національного класифікатора група 127 «Інші нежитлові будівлі» код 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» визначає клас нежитлових будівель, які відносяться до нежитлових сільськогосподарських будівель

Згідно з НК 018-2023 до групи (код 127) «Інші нежитлові будівлі» належить клас (код 1271) «Нежитлові сільськогосподарські будівлі», який включає будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі. Вказаний вище висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 лютого 2020 року в справі № 820/3706/17.

Отже, на підставі вищевикладеного, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Позивач власник нежитлової будівлі - тваринницького корпусу, відповідно зазначена будівля є будівлею сільськогосподарського призначення.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивач здійснює сільськогосподарське товарне виробництво на земельних ділянках, що перебувають у його власності та на земельній ділянці на підставі договору емфітевзису, використовує будівлю сільськогосподарського призначення для зберігання вирощеного врожаю, то відповідно у такому випадку позивач є сільським товаровиробником, а належне йому на праві власності нежитлове приміщення не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач має право на пільгу, передбачену підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що статус сільськогосподарського товаровиробника мають лише суб`єкти господарювання (ФОП чи юридичні особи) у розумінні п.п. 14.1.235 ПК України.

?Визначення з п.п. 14.1.235 ст. 14 ПК України застосовується виключно для цілей Глави 1 Розділу XIV ПК України (спрощена система оподаткування). Водночас норма п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ст.266 ПК України прямо передбачає можливість надання пільги як юридичним, так і фізичним особам.

Наявність у позивача у володінні земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею понад 23 га та використання тваринницького корпусу для збереження врожаю та ведення сільськогосподарської діяльності без передачі його в оренду третім особам беззаперечно свідчить про наявність у нього права на звільнення від сплати податку.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони.

?Рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду у справах № 400/2596/19 та № 400/7034/25, які набрали законної сили, встановлено тотожні обставини: спірний тваринницький корпус за адресою: вул. Центральна, 37-а, с. Шевченко, Баштанський р-н, належить до сільськогосподарських будівель, використовується Позивачем у власній сільськогосподарській діяльності та не підлягає оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

?За таких обставин, суд вважає прийняте ГУ ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення від 06.06.2025 року № 0475494-2408-1411-UA48020010000091496 за 2024 рік є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

?Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

?Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №0475494-2408-1411-UА48020010000091496 від 06.06.2025р.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1331,20 грн.

4. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко