Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №400/13704/25
Суддя: Птичкіна В.В.
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 р.№ 400/13704/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання протиправним та скасування наказу в частині призову на військову службу; зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач1) та військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач2) та просить суд:
"1. Визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) в частині призову позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 ) на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .
2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , ( АДРЕСА_6 ) прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ."
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що його було затримано працівниками районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та направлено на проходження військово-лікарської комісії. В подальшому стосовно позивача було видано наказ про призов на військову службу. Вважає цей наказ незаконним, тому просить зобов`язати відповідача звільнити позивача від проходження військової служби.
Відповідач1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував та вказав, що процедура проходження позивачем військово-лікарської комісії здійснювалась у порядку, визначеному наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення № 402) та постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" (далі - Постанова № 560).
Відповідач2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував та вказав, що, враховуючи наявність всіх військово-облікових документів, які передбачені Постановою № 560, командування військової частини НОМЕР_1 не мало підстав для незарахування позивача до списків особового складу частини.
Позивач подав до суду відповідь на відзив відповідача1, в якому підтримав позовні вимоги та наголосив на незаконних діях відповідачів.
Як встановив суд, 08.11.2025 позивач був доставлений працівниками поліції до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що підтверджується довідкою, наданою відповідачем1 до відзиву.
11.11.2025 позивача було направлено для проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до служби.
Довідкою військово-лікарської комісії від 11.11.2025 № 2025-1111-1229-1440-3 позивач був визнаний придатним до військової служби.
В подальшому наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2025 № 822 позивача було призвано на військову службу під час мобілізації та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки від 12.12.2025 № 6967, позивач з 11.11.2025 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач, вважаючи процедуру проходження ним військово-лікарської комісії такою, що не відповідає нормам закону, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232).
Згідно із статтею 1 Закону № 2232, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону № 2232, від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232 передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543).
Статтею 1 Закону № 3543 визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Загальна мобілізація, згідно частиною другою статті 4 Закону № 3543, проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Статтею 22 Закону № 3543 встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Таким чином, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Під час мобілізації на військову службу призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543. Призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Військова служба за призовом під час мобілізації є видом військової служби, початком проходження якої вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), виконання завдання з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, призову громадян на військову службу покладені саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з пунктом 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Так, за приписами пунктів 69, 74, 74-1, 75, 77 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою № 560, особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.
Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.
Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (крім направлення, зазначеного у пункті 74-3 цього Порядку).
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.
До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я та класифікатором медичних інтервенцій, затвердженими відповідними наказами Мінекономіки.
Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов`язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації, на особливий період здійснюють призов громадян на військову службу незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. При цьому, під час здійснення заходів, направлених на виконання Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов`язаних громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, ТЦК та СП наділені повноваженнями проводити медичний огляд військовозобов`язаних для визначення їх придатності до військової служби. Так само і військовозобов`язані громадяни відповідно до вимог законодавства зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі в редакції станом на 11.11.2025).
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно із пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402, Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Згідно з підпунктом 2.4.3 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402, за рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби.
Згідно з підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402, на ВЛК регіону покладаються: контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров`я та фізичного розвитку; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
За приписами підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402, ВЛК регіону, зокрема, має право: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Пунктом 2.4.6 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402).
Згідно з пунктом 3.1. глави 3 розділу II Положення № 402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
Водночас, слід зазначити, що главою 3 розділу І Положення № 402 встановлено порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК.
Згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу І Положення № 402, скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".
Пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402 встановлено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.
Як убачається із наведених вище норм Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом в постанові від 26.02.2025 у справі № 600/3273/22-а.
Так, спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача із процедурою проходження ним військово-лікарської комісії, за результатами якої позивача довідкою від 11.11.2025 № 2025-1111-1229-1440-3 визнано придатним до військової служби.
Суд звертає увагу, що Положення № 402 не передбачає право особи, яка проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних постійно діючих ВЛК у судовому порядку.
Згідно з вищенаведеними нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право оскаржити таку до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності.
Натомість за змістом абзацу 5 пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення № 402, дії (бездіяльність), рішення ВЛК регіону, прийняті за результатами розгляду звернень, оскаржуються в ЦВЛК, а не до суду.
Подібне правозастосування в частині оскарження висновків позаштатних ВЛК відповідно до Положення № 402 викладено у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справах № 600/3273/22-а та № 240/13173/22.
Судом встановлено, що обґрунтування позовних вимог у частині протиправності наказу про призов позивач фактично зводить до порушення процедури проведення медичного огляду військово-лікарською комісією.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232 та Положення № 402, визначення придатності за станом здоров`я до військової служби є виключною компетенцією військово-лікарських комісій. Розгляд питань щодо придатності до військової служби, оцінка медичних діагнозів та їх співставлення з Розкладом хвороб є дискреційним повноваженням ВЛК.
Згідно зі сталою практикою Верховного Суду, адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження ВЛК, надавати оцінку професійним діям лікарів, самостійно встановлювати наявність чи відсутність певних діагнозів або визначати ступінь придатності особи до військової служби.
Матеріали справи не містять доказів реалізації позивачем права на адміністративне оскарження висновку ВЛК від 11.11.2025. За таких умов доводи позивача щодо незгоди з медичним висновком не можуть слугувати самостійною та достатньою підставою для визнання протиправним наказу відповідача1 про призов, оскільки відповідна довідка ВЛК є чинною та не скасованою у встановленому порядку.
Оцінюючи вимоги про зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення позивача зі служби, суд враховує таке.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій, дія якого вичерпується його виконанням.
Наказ про призов на військову службу під час мобілізації та наказ про зарахування до списків особового складу військової частини є правозастосовними актами індивідуальної дії. Їх юридична чинність та регулятивний вплив на суспільні відносини вичерпуються фактом їх одноразової реалізації - фактичним відправленням особи до військової частини та набуттям нею статусу військовослужбовця.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.05.2021 у справі № 9901/286/19, від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, а також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанови від 05.02.2024 у справі № 160/2592/23, від 25.09.2023 у справі № 9902/64/23) зазначали, що скасування акта індивідуальної дії після його фактичного виконання не призводить до відновлення попереднього становища особи. Після зарахування позивача до списків військової частини виникли нові правовідносини, пов`язані з проходженням військової служби. Скасування оскаржуваних наказів за рішенням суду не є передбаченою законом підставою для припинення цих правовідносин, а отже, такий спосіб захисту не є юридично ефективним, оскільки не призводить до відновлення прав, про захист яких просить позивач.
Крім того суд зауважує, що командир військової частини НОМЕР_1 , зараховуючи позивача до списків особового складу, діяв виключно в межах своїх повноважень на підставі іменного списку відповідача1. Військова частина не наділена компетенцією ревізувати процедуру мобілізації, перевіряти наявність підстав для відстрочки чи правомірність висновків ВЛК. Відтак, дії командира військової частини щодо зарахування позивача до списків особового складу є повністю правомірними.
Розглядаючи вимогу позивача про зобов`язання військової частини виключити його зі списків особового складу, суд виходить із того, що порядок звільнення військовослужбовців суворо регламентований законом.
Після набуття позивачем статусу військовослужбовця, припинення правовідносин військової служби можливе виключно з підстав, передбачених статтею 26 Закону № 2232. Суд не вправі зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення, яке не передбачене законом, оскільки це буде прямим втручанням у дискреційні повноваження військового командування.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи доказів, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову, в силу вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача - суб`єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua