Суд: Тростянецький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №147/1806/26
Суддя: Борейко О. Г.
Справа № 147/1806/26
Провадження № 2/147/885/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем Задверняк Т. П.,
за участю:
представника позивача Тимощука Є. С.
представника відповідача - адвоката Приданчука В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправними та скасування рішення комісії, акта-розрахунку необлікованого природного газу та визнання відсутності підстав для донарахування вартості необлікованого природного газу, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 в особі адвоката Тимощука Є. С. звернулася до суду з позовом до ТОВ «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправними та скасування рішення комісії, акта-розрахунку необлікованого природного газу та визнання відсутності підстав для донарахування вартості необлікованого природного газу.
Зміст позовних вимог та заперечень.
Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що позивач є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , користується послугами оператора газорозподільної системи та належним чином виконує свої договірні зобов`язання щодо оплати послуг розподілу природного газу. Облік спожитого природного газу здійснювався за допомогою побутового лічильника природного газу Самгаз-G-4, заводський №5690795. Будь-яких зауважень щодо роботи засобу вимірювальної техніки протягом усього строку його експлуатації оператором газорозподільної системи не висловлювалось. Позивач не здійснювала будь-яких дій щодо демонтажу, розбирання чи втручання у конструкцію засобу вимірювальної техніки. Лічильник перебував у тому стані, в якому його було встановлено оператором ГРМ, що засвідчено представниками цієї організації при демонтажі лічильника. Під час проведення перевірки працівнками відповідача було демонтовано зазначений лічильник для проведення експертизи. За результатами проведеної відповідачем експертизи складено відповідний акт, у якому зазначено про нібито наявність стороннього предмета всередині лічильного механізму та зроблено висновок про несанкціоноване втручання у роботу засобу вимірювальної техніки. На підставі такого висновку комісією відповідача прийнято рішення про задоволення акта про порушення та здійснено донарахування необлікованого обсягу природного газу за граничними обсягами споживання на суму 67391,36 грн. Вважаючи зазначене рішення незаконним, необгрунтованим та таким, що прийняте за відсутності належних доказів, позивач звернулася до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення експертизи. За результатами дослідження експертом ДНДЕКЦ МВС України складено висновок експерта №ЕД-19-26/30103-ТР від 08.06.2026, яким спростовано твердження оператора ГРМ. У результаті проведеного дослідження експерт, зокрема, встановив, що: слідів несанкціонованого втручання у корпус лічильника не виявлено; слідів несанкціонованого втручання в обліковий механізм не виявлено; слідів втручання у заводські пломби не виявлено; будь-яких сторонніх предметів усередині механізму під час проведення дослідженя не встановлено; подряпини та потертості мають природній експлуатаційний характер та є типовими для монтажу, демонтажу й експлуатації засобу вимірювальної техніки.
Для застосування глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ відповідач повинен довести одночасно: факт втручання; спосіб втручання; наслідок такого втручання; викривлення обліку; причинний зв`язок між втручаннням та необліком природного газу. Відсутність хоча б одного із зазначених елементів виключає можливість застосування донарахування, саме такий підхід відповідає змісту Кодексу ГРМ та усталеній практиці Верховного Суду. Донарахування не може грунтуватися на припущеннях про потенційну можливість впливу на роботу лічильника, юридичне значення має виключно доведений факт такого впливу та його наслідки. Саме такого доказування відповідач не надав. Відповідач не довів жодного із необхідних елементів складу несанкціонованого втручання. У спірних правовідносинах відповідач фктично обмежився лише посиланням на висновок власної комісії про наявність стороннього предмета всередині механізму. Однак із самого акту експертизи не вбачається: коли саме потрапив цей предмет; хто його помістив; чи міг він потрапити під час виготовлення; чи міг він виникнути внаслідок виробничого дифекту; чи призводив він фактично до необліку природного газу; який саме обсяг природного газу не був облікований; яким способом було здійснено втручання; чи мав споживач фізичну можливість здійснити таке втручання без пошкодження заводських пломб. Більше того, сама експертиза відповідача встановила, що: корпус не пошкоджений; пломби не пошкоджені; місця їх встановлення відповідають технічній документації; конструктивні елементи не пошкоджені. Отже, єдиною підставою для донарахування стали припущення членів комісії щодо можливого впливу стороннього предмета на цифрові барабани Водночас жодного належного та допустимого доказу того, що був виявлений сторонній предмет, відповідач не надав. Більше того згідно з власною експертизою відповідача, корпус лічильника оглядався без його відкриття, хоча відповідач зробив висновок про наявність стороннього предмета всередені корпусу, натомість незалежним експертним дослідженням після повного розбирання лічильника із застосуванням спеціальних криміналістичних методик встановлено відсутність будь-якого стороннього несанкціонованого втручання у корпус, обліковий механізм та заводські пломби лічильника. За таких обставин рішення комісії відповідача не відповідає вимогам законності, обгрунтованості та достовірності доказування, а тому підлягає скасуванню як таке, що прийняте без належної правової та доказової підстави. Висновок експертизи, проведений оператором ГРМ, не є належним та достатнім доказом несанкціонованого втручання. Фактично донарахування проведено не на підставі встановленого факту необліку, а виходячи з презумпції можливого викривлення обліку, що суперечить як визначенню несанкціонованого втручання наведеному в Кодексі ГРМ, так і правовим висновкам Верховного Суду, відаовідно до яких припущення про можливість викривлення показників не можуть підміняти належне доказування фактичного порушення. Саме оператор ГРМ як сторона, що посилається на факт несанкціонованого втручання, відповідно до ст. 81 ЦПК України зобов`язаний довести всі обставини, які утворюють склад такого порушення. Оскільки належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження цих обставин відповідач не надав, рішення його комісії не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню. Оператор ГРМ повинен довести припущення про можливість впливу на облік, а існування реального причинно-наслідкового зв`язку між встановленими обставинами та необліком природного газу. У даній справі відповідач такого доказування не здійснив, натомість комісія ототожника наявність стороннього предмета із самим фактом несанкціонованого втручання. Відсутність втручання підтвердила спеціальними знаннями державна експертна установа.
Вказує, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести складається з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн, докази понесення яких буде надано протягом 5 днів після ухвалення судового рішення по суті спору.
Тому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем, яким задоволено акт №ВФ-4864-26 про порушення щодо ОСОБА_1 та прийнято рішення про донарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу; визнати протиправним та скасувати акт-розрахунок №402 від 21.05.2026 необлікованого (данарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, складений Вінницькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», яким позивачу визначено до сплати вартість необлікованого природного газу у розмірі 67391,36 грн; визнати відсутніми підстави для донарахування ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природглшл газу у сумі 67391,36 грн у зв`язку з недоведеністю факту несанкціонованого втручання у роботу засобу вимірювальної техніки та відсутністю передбачених Кодексом газорозподільних систем умов для застосування такого донарахування.
У клопотанні про долучення доказів, яке надійшло через систему «Електронний суд» 04.08.2026, представник позивача зазначає суму витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги: 15000,00 грн, додає копію договору №1-ЩС від 06.05.2026 з додатком та просить вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до вимог ЦПК України під час ухвалення рішення у справі.
У відзиві, що надійшов до суду 05.08.2026 відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає його необгрунтованим та безпідставним. Зазначив, що позивач є споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . 28.04.2026 за участі відповідача, представниками позивача, була проведена перевірка комерційного вузла обліку природного газу (ВОГ) на об`єкті розподілу природного газу позивача за результатами якої складено акт зняття побутового лічильника газу на періодичну повірку №4187293, акт про порушення №ВФ-4864-26, протокол направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 28.04.2026. Зазначені акт зняття побутового лічильника газу на періодичну повірку, акт про порушення та протокол направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу були підписані позивачем без зауважень. Згідно з актом про порушення від 28.04.2026 №ВФ-4864-26 зафіксована наявність можливого порушення з боку позивача, яке передбачене підпунктом 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу. Водночас відповідно до протоколу направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 28.04.2026 лічильгик газу позивача Самгаз G-4 №5690759 була направлено на експертизу.
В подальшому, 06.05.2026 була проведена експертиза лічильника газу Самгаз G-4 №5690759, за результатами якої було підтверджено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: «… При взаємодії з неодимовим магнітом відбувається зсув цифрових барабанів лічильного механізму, внаслідок чого втрачається зчеплення з ведомою шестернею, що свідчить про наявність стороннього предмета всередині лічильного механізму, яке не передбачене заводською конструкцією. Без дії неодимового магнітного поля цифрові барабани повертаються в початкове положення за допомогою вищезазначеного стороннього предмета. Дане порушення, яке булоздійснено шляхом прихованих заходів, призвело до викривлення показників пройденого крізь лічильник об`єму газу». Крім того лічильник газу позивача був визнаний непридатним Державним підприємством «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» у зв`язку з перевищенням похибки лічильника допустимих значень, що підтверджується довідкою про непридатеість законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 14.05.2026 №240ЛГ/2-1277.
21.05.2026, в присутності позивача, відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення Відповідача, було розглянуто акт про порушення від 28.04.2026 №ВФ-4864-26 та, з врахуванням результатів експертизи лічильника газу, висновків ДП «Вінницястандартметрологія», було вирішено даний акт задовольнити, а також здійснити розрахунок необлікованого природного газу згідно з вимогами Кодексу ГРМ (протокол засідання комісії №402 щодо розгляду акта про порушення та рішення комісії додані до справи).
Щодо аргументів позивача, наведених у позовній заяві відповідач зазначив таке. Стосовно позиції позивача, що фактично донарахування проведено не на підставі встановленого факту необліку, а виходячи з презумпції можлтвого викривлення даних, відповідач зазначає, що сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для нього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ) вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та відповідно є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу. Щодо доводів позивача про те, що рішення відплвідача грунтується лише на припущеннях про можливий вплив магніту, а не встановлені факту викривлення обліку природного газу, відповідач вказує, що комісією з розгляду актів про порушення Позивача було прийнято рішення про задоволення акта про порушення від 28.04.2026 №ВФ-4864-26 та проведення відповідного донарахування обсягів природного газу, виходячи з наступного: побутовий споживач природного газу несе відповідальність за збереження та цілісність лічильника газу; сама зміна конструкції лічильника газу безумовно призводить до викривлення даних обліку природного газу; сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для нього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ) вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та, відповідно, є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу; несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу викривлення даних обліку природного газу було підтверджено експертизою; некоректний облік природного газу лічильником (викривлення даних обліку природного газу) підтверджено висновками ДП «Вінницястандартметрологія» (невідповідність функціонування лічильника методиці (ДСТУ9035:2020). Стосовно доводів позивача про те, що відповідач повинен довести не лише наявність ознак втручання, а факт викривлення обліку природного газу, відповідач вказує на те, що він діяв в межах вимог чинного законодавства в сфері розподілу природного газу та на їх основі, дії відповідача узгоджується з правовою позицією викладеною ВП ВС у постанові від 11.03.2026 у справі №542/881/19. Крім того, викривлення даних обліку природного газу, в даному випадку підтверджується висновками експертиз, результатом повірки лічильника газу та обсягами споживання природного газу позивачем. Зазначають, що відповідач при виявленні порушення позивача вимог Кодексу ГРМ, проведенні експертизи лічильника газу та дій щодо проведення перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу, діяв в межах вимог чинного законодавства у сфері розподілу природного газу та на їх основі, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в зв`язку з його необгрунтованістю та безпідставністю.
06 серпня 2026 року надійшла відповідь на відзив у якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Щодо твердження відповідача про доведеність факту несанкціонованого втручання зазначає, що предметом доказування є не сам факт виявлення певного предмета дефекту, а наявність усіх елементів складу порушення, а саме: факту втручання; способу втручання; викривлення результатів вимірювання; необліку або часткового обліку природного газу; причинного зв`язку між втручанням та викривленням обліку. Саме такого висновку дійшов ВС у постанові від 11.03.2026 у справі №542/881/19. Щодо посилання відповідача на акт експертизи оператора ГРМ, представник позивача вказує на те, що таке твердження суперечить ст. 110 ЦПК україни, відповідно до якого висновок експерта немає наперед встановленої сили та оцінюється судом разом з іншими доказами. Водночас відповідач повністю ігнорує незалежний висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ЕД-19-26/30103-ТР від 08.06.2026. Відповідач не подав жодного клопотання про призначення повторної чи додаткової експертизи, не надав альтернативного експертного дослідженн та не навів жодного технічного аргументу, який би спростовував висновок державної спеціалізованої експертної установи. Більше того, поданий позивачем експертний висновок наданий після повного дослідження лічильника, а не як зроблено висновок відповідачем на основі лише візувального огляду при якому не було виявлено стороннього предмета про який стверджує відповідач. Щодо твердження відповідача про наявність стороннього предмета, позивач наголошує, що такий «сторонній предмет» не був виявлений відповідачем, отже висновок про наявність стороннього предмета є юридично помилковим. Навіть якщо припустити наявність стороннього предмета, відповідач зобов`язаний довести: коли він потрапив усередину механізму; яким способом це сталося; хто саме його помістив; чи впливав він на результат обліку; який саме обсяг природного газу залишився необлікованим, жодної з наведених обставин відповідачем не встановлено. Більше того, незалежною експертизою ДНДЕКЦ МВС України сторонніх предметів у механізмі не виявлено, отже твердження відповідача не підтверджене належними доказами. Щодо посилання відповідача на можливість викривлення обліку, у відзиві відповідач фактично виходить із того, що сторонній предмет міг впливати на цифрові барабани, однак відповідач не провів: метрологічних випробувань; дослідження похибки вимірювання; моделювання роботи механізму; аналізу фактичного необліку газу. Таким чином, відповідач доводить лише гіпотетичну можливість порушення, що не відповідає стандарту доказівання, втановленому ст. 71-81 ЦПК україни. Щодо твердження відповідача про законність донарахування, представник позивача зазначає, що факт несанкціонованого втручання не доведений, тому застосування розрахункової методики є безпідставним.
13 серпня 2026 року надійшли заперечення (на відповідь на відзив). У поданих запереченнях представник відповідача стосовно доводів представника позивача у відповіді на відзив з приводу того, що комісія Оператора ГРМ був зроблений на основі візуального огляду при якому не виявлено стороннього предмета, не відповідає дійсності. Так, висновок комісії щодо наявності сторонніх предметів всередині лічильника газу, що не передбачено заводською конструкцією, був зроблений виходячи з того, що при взаємодії з неодимовим магнітом відбувався зсув цифрових барабанів лічильного механізму, внаслідок чого втрачалось зчеплення з відомою шестернею та призупиняється облік газу (як видно на відеоматеріалах, доданих позивачем). Розібрати лічильник на конструктивні складові комісія не мала змоги з огляду на те, що представник позивача заявив про намір провести незалежну експертизу в подальшому, а розбирання його на складові унеможливило б подальше проведення такої експертизи. Крім того, на думку представника відповідача,необґрунтованими є твердження представника позивача щодо того, що саме відповідач має доводити, яким чином сторонній предмет потрапив у лічильник, яким способом це сталось і хто його туди помістив. Саме споживач природного газу несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу (ВОГ), зокрема лічильника газу. Представник позивача у відповіді на відзив помилково стверджує, що відповідач не провів метрологічних випробувань, дослідження похибки вимірювання, моделювання роботи механізму та аналізу фактичного недообліку газу. Всупереч зазначеному, метрологічні характеристики лічильника гащу були досліджені метрологічною установою, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи довідка ДВ «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та специфікації» від 14.05.2026 №1240ЛГ/2-1277. Щодо висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 08.06.2026 №ЕД-19-26/30103-ТР та твердження позивача про те, що «незалежною експертизою ДНДЕКЦ МВС України сторонніх предметів у механізмі не виявлено», відповідач зазначає, що на вирішення експерта не ставилося споживачем питання щодо наявності стороннього предмета у обліковому механізмі належного останній лічильника. Однак при розбиранні механізму на складові частини в експертному висновку зазначено, що «обліковий механізм складається з корпусу, полімерне скло та каркас), паперової інформаційної таблички, шестерні яка залишилась зафіксована на валу, що виходить із середини корпусу лічильника привідної шестерні, веденої шестерні, черв`ячного валу із втулкою, зубчастого колеса, цифрових коліс, спіральної пружини, семи труб (шестерні цифрових коліс), восьми цифрових коліс та двох осей (цифрових коліс та трибів)». Поряд з цим конструкція мембранного лічильника Самгаз G-4 не передбачає наявності спіральної пружини у своєму відліковому (обліковому механізмі. Лічильний пристрій побудовано виключно на основі комбінованих пластикових чи металевих зубчастих коліс, редукторів та цифрових барабанів. Наведене свідчить про наявність несанкціонованих змін в конструкції лічильника газу, що призвело до викривлення результатів вимірювання об`єму при проходженні газу через лічильник облік його об`ємів припиняється при піднесенні магніту, газ при цьому продовжував проходити через лічильник. Таким чином, висновок експертів, наданий позивачем, не спростовує доводи відповідача, а навпаки підтверджує, зокрема те, що у відліковий механізм лічильника газу внесено конструктивні зміни, які можуть впливати на роботу відлікового пристрою та призвести до використання обліку природного газу шляхом припинення обліку спожитого газу. Відповідальність за наявність даної пружини покладається на споживача. З огляду на викладене просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
18 серпня 2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про доручення доказів, в якому просять долучити до справи копію листа ТОВ «САМГАЗ» від 13.08.2026 №17, відеоматеріали проведеної комісією Оператора ГРМ експертизи лічильника та накази про надання відпустки.
У судовому засіданні представник позивача – Тимощук Є. С. позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав. Пояснив, що доводи сторони відповідача про наявність стороннього предмета у лічильнику газу ґрунтуються на припущеннях, натомість висновок незалежної експертизи спростовує наявність будь-яких сторонніх предметів у лічильнику, як і відсутність несанкціонованого втручання у корпус лічильника та відсутність порушення пломб, такі порушення і підтверджуються висновком комісії відповідача. Зазначає, що лист отриманий від заводу виробника лічильника ТОВ «САМГАЗ» додано з порушенням строків на його подання, а тому просить застосувати процесуальні фільтри щодо такого, в той час як сторона відповідача не порушувала питання про поновлення таких строків, як і про поважність причин неподання такого доказу разом з відзивом. Більш того зазначив, що така відповідь не існувала на момент виникнення спірних правовідносин. Також вказує, що у відповіді заводу –виробника газового лічильника значиться про те, що конструкцією лічильного механізму не передбачено встановлення будь-яких пружинних елементів на вісь 120030700 на якій розміщені ролики, в той час як ані суд, ані представники сторін не мають спеціальних знань та не можуть надати оцінку тому про яку саме вісь йдеться. Вказує про те, що представник відповідача ставить під сумнів компетентність експерта, який попереджений про кримінальну відповідальність, однак не ініціював питання про призначення повторної або ж додаткової експертизи, в той час як рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Зазначає, що позивач належними доказами обґрунтував свої вимоги, а тому просив позов задовольнити, в той час, як відповідачем не надано жодних належних та допустимих токазів на спростування позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача Приданчук В. В. проти задоволення позовних вимог заперечував. Пояснив, що всі дії Оператора ГРМ вчинено відповідно до вимог законодавства. Наявність сторонного предмета, а саме пружини у лічильнику підтверджується матеріалами справи, що свідчить про несанкціоноване втручання, а тому оскаржуване рішення та проведене донарахування є обґрунтованими. Вказує про те, що відповідь-заводу виробника має суттєве значення для вирішення справи, і з цієї відповіді чітко випливає про відсутність у лічильнику газу будь- яких сторонніх пружинних елементів. Ставить під сумнів висновок незалежної експертизи. Більше того, зауважив, що мало місце втручання шляхом встановлення пружини та зміни осі роликів у корпусі лічильного механізму. Щодо непорушності пломб зазначав про можливість їх вільного придбання у мережі Інтернет. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заяви, клопотання та процесуальні дії по справі
Ухвалою суду від 20.07.2026 відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 17.07.2026 постановлено заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ - 44907200) та будь-яким його структурним підрозділам до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження розподілу (газопостачання) природного газу до житлового будинку ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з підстав несплати донарахованої вартості необлікованого природного газу; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ - 44907200) до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти будь-які дії щодо стягнення, вимоги сплати, обліку як простроченої заборгованості, передачі для примусового стягнення або вчинення інших дій, спрямованих на реалізацію рішення комісії та акта-розрахунку, якими ОСОБА_1 донараховано 67391,36 грн вартості необлікованого природного газу.
04.08.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про доручення доказів.
05.08.2026 до суду надійшов відзив від представника відповідача.
06.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
13.08.2026 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.
18.08.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про доручення доказів.
Також від представників сторін надходили клопотання про їх участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, які були задоволені відповідними ухвалами суду.
Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлені судом фактичні обставини.
Згідно з примірником Акта про порушення Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» № ВФ-4864-26 від 28.04.2026 (наданого позивачем та відповідачем), він складений представниками Оператора ГРМ Мельником О. В., Ветушинським Г. І. за участю споживача ОСОБА_1 . На об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: підпункт 3 пункту 1 глави 2 розділ ХІ (несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Суть: реакція ЗВТ на дію магнітного поля. При встановленні неодимового магніту на оглядове скло лічильного пристрорю, відбувається зсув цифрових барабанів, внаслідок чого повністю припиняється робота лічильного пристрою, при наявному проходженні природного газу через ГСО. Показання лічильника (ЗВТ) на дату складання Акта: 08232,46 м.куб., Самгаз G-4 № 5690795; дата повірки 31.05.2016; номер пломби С28730011. У п. 6.4 споживач ОСОБА_1 проставила підпис і відмітила позначку «Ні» щодо визнання факту умисного пошкодження ним пломби /ЗВТ (лічильника газу). Зазначено відомості про документи, що додаються до акта. Акт містить підписи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . В частині зауважень споживача, зауважень не має (підпис відсутній).
Згідно з копією акта (о/р) № НОМЕР_2 від 28.04.2026 Розпломбування та зняття/встановлення та опломбування побутового лічильника газу на періодичну повірку/після періодичної повірки, знято лічильник газу Самгаз G-4 №5690795, С28730011.
Згідно з протоколом № (не вказано) про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 28.04.2026 (який надав як позивач так і відповідач), лічильник «Самгаз», G4, серійний № 5690795, який встановлено за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 , направляється на експертизу до Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». Ознаки порушення згідно з розділом Х КГС не зазначено. Протокол містить підпис споживача ОСОБА_1 та номер її мобільного телефону. Також протокол містить відмітку про його підписання представником Оператора ГРМ.
Відповідно до копії Акта № ВН01768 експертизи ЗВТ та/або пломб лічильника газу від 06.05.2026 комісією Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у складі Філімончука П. В., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у присутності споживача ОСОБА_1 , проведено експертизу лічильника Самгаз G-4, зав. № 5690795, 2016 року випуску. Підстава для зняття: Протокол направлення ЗВТ на експертизу від 28.04.2026. Цілісність пломби на пакувальній тарі №2025104764 не порушено. Експертизою встановлено: Відповідність втручань в роботу ЗВТ наявним актам перевірок – відповідає. Відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ – відповідає. Відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації – відповідає. Відповідність місць фактичного розтахування пломб – відповідає. Доставка лічильника споживачем на експертизу – доставлено. Наявність сторонніх предметів всередині ЗВТ – в наявності. Порушено цілісність заводського та повір очного тавра на ЗВТ – не порушено. Порушено цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ – не порушено. Порушено цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ – не порушено. Порушено цілісність та місце знаходження пломб – не порушено. Цілісність пакувальної тари порушена споживачем – не порушено. Висновки комісії: Підтверджено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. При взаємодії з неодимовим магнітом відбувається зсув цифрових барабанів лічильного механізму внаслідок чого втрачається зчеплення з відомою шестернею, що свідчить про наявність стороннього предмета всередині лічильного механізму, яке не передбачено заводською конструкцією. Без дії неодимового магнітного поля цифрові барабани повертаються в початкове положення за допомогою вищевказаного стороннього предмета. Дане порушення, яке було здійснено шляхом прихованих заходів, призвело до викривлення показів пройденого крізь лічильник об`єму газу. Акт підписано членами комісії та споживачем. У графі окрема думка члена комісії або споживача, зазначено: з актом не згодна, ініціюю питання проведення експертизи незалежним експертом.
Відповідно до довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки ДВ «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та специфікації» від 14.05.2026 №1240ЛГ/2-1277 лічильнк газу G-4, зав. № 5690795, виробник Самгаз у зв`язку з перевищенням похибки лічильника допустимих значень ЗВТ не відповідав вимогам ДСТУ9035:2020.
Протоколом №402 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРМ від 21.05.2026 вирішено: 1. На підставі наявних фактів та доказів, керуючись вимогами Кодексу газорозподільних систем задовольнити повністю Акт про порушення №ВФ-4864-26 від 28.04.2026 та провести донарахування не облікованого об`єму та обсягу природного газу, внаслідок несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ здійсненого шляхом прихованих заходів, що підтверджено Актом експертизи ЗВТ та/або пломб №ВН01768 від 06.05.2026. 2. Відповідно до вище викладеного, здійснити розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу населенням з урахуванням приладів і пристроїв споживача за період 12 місяців, що передують дню виявлення порушення, згідно з розділом ХІ Кодексу газорозподільних систем. Встановити розрахунковий період, за який проводиться донарахування з 28 квітня 2025 року по 27 квітня 2026 року. 3. Надіслати споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням із супровідним листом/надати особисто, акт-розрахунок та рахунок на оплату вартості компенсації за не облікований (донарахований) об`єм природного газу. За це ріщення проголосувало «За» - 4, проти 0, утримались 0. Споживач зазначила, що із зауваженнями не погоджується, відправляє на незалежну експертизу.
Згідно з Актом-розрахунком №402 від 21.05.2026 необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості(для побутових споживачів) за період 28.04.2025 – 27.04.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , споживач ОСОБА_1 , граничний обсяг споживання за період 28.04.2025 – 27.04.2026 визначено у розмірі 823,62м3, ціна закупівлі 7,42грн, нараховано 67391,36 грн.
Відповідно до Акта-розрахункум №402 від 21.05.2026 необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що є побутовим ОСОБА_1 за період 28.04.2025 – 27.04.2026 проведено розрахунок об`єму та обсягу природного газу і його вартості, завданих порушеннями сподивача і у розмірі 67391,36 грн.
Відповідачем надано до відзиву довідку про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 станом на серпень 2026.
Згідно з рішенням комісії Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 21.05.2026 про повне або часткове задоволення Акту про порушення, комісія за результатами розгляду Акта про порушення від 28.04.2026 №ВФ-4864-26, на підставі Акта експертизи ЗВТ та/або пломб №ВН01768 від 06.05.2026, Довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №1240ЛГ/21277 від 14.05.2026, вирішила: Акт про порушення від 28.04.2026 №ВФ-4864-26 – задовольнити повністю.
Згідно із висновком експрта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №ЕД-19-26/30103-ТР від 08 червня 2026 року 1) слідів несанкціонованого втручання у корпус та обліковий механізм наданого на дослідження лічильника газу «Самгаз G-4» (зав. №5690795) не виявлено; 2) слідів несанкціонованого втручання у пломби заводу-виробника встановлених на поверхні лічильника газу «Самгаз G-4» (зав. №5690795) не виявлено; 3) питання «Чи є сліди несанкціонованого втручання у одноразові пломби?» не вирішувалося, оскільки одноразові номерні пломби не були надані на дослідження.
Листом ТОВ «САМГАЗ» №17 від 13.08.2026, наданого на адвокатський запит ОСОБА_7 від 10.08.2026 , зокрема повідомлено, що конструкцією лічильного механізму не передбачено встановлення будь-яких пружинних елементів на вісь 120030700 на якій розміщені ролики. Як зазначено вище сумарна ширина роликів відповідає посадочному місцю в корпусі лічильного механізму. Для розміщення стороннього елемента на осі роликів один, або декілька роликів повинні мати меншу ширину.
Судом досліджено відеофіксацію здійснення перевірки лічильника споживача за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 . Під час проведення експертизи лічильника Самгаз G-4, зав. № 5690795, 2016 року випуску співробітник Оператора ГРМ усі свої дії коментував, під час якої було прикладено магніт до лічильника, і лічильний механізм зупинився. На запитання споживача у зв`язку з чим це може бути пов`язано, адже цілісність лічильника і пломб не порушено, представник Оператора ГРМ повідомив, що пломби можна вільно придбати в мережі Інтернет,водночас демонструючи екран свого мобільного телефону споживачу. Споживач не погоджуючись з цими обставинами заявила про те, що бажає провести незалежну експертизу лічильника. (відео завантажено в системі «Електронний суд»).
Норми права, що підлягають застосуванню та висновки суду.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правовідносини, які виникають між постачальником та споживачами, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила).
Пунктом 3 Правил передбачено, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Згідно з пунктом 3 частини 2, частини 3 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Згідно зі ст. 59 ЗУ «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; несанкціоноване втручання в роботу газової інфраструктури; самовільне під`єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання (п. 2,7,8 вказаного Закону).
Згідно із п. 4 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Згідно із п. 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.
Згідно з підпунктом 4 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС оператор ГРМ при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право, зокрема, оглядати комерційний ВОГ та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження ЗВТ, пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в ЗВТ.
У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (підпункт 5 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС).
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ / лічильника газу – це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного ВОГ (зокрема, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача / коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Приховані заходи - це несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Положення пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС не передбачають необхідності наводити в акті про порушення деталізації обставин і суті порушення кожного виду (пошкодження пломб; пошкодження ЗВТ (лічильника газу); наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; наявність несанкціонованого газопроводу; несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу), передбаченого наведеною нормою.
Тобто, п. 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено необхідність вказати, яке саме порушення (вид порушення) стало підставою для складання акту про порушення, про що також зазначено в абз. 3 п. 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС.
Згідно з положеннями, визначеними пунктами 4-6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ, споживач відповідає за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр).
Згідно з пп. 5.6.6.,5.6.7 Національного стандарту України ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" (надалі ДСТУ 2708:2006) якщо в результаті повірки засіб вимірювальної техніки визнають не придатним до застосування, то вчений зберігач еталону або державний повірник (повірник), анулює свідоцтво про повірку і (або) гасить попередній відбиток повірочного тавра чи робить відповідний запис в експлуатаційних документах. На засоби вимірювальної техніки, що визнані непридатними до застосування за результатами повірки, оформлюють довідку про непридатність, яку видають заявнику на його вимогу. Форми довідок про непридатність наведено у додатку Б ДСТУ 2708:2006.
Для здійснення нарахування відповідачем позивачу необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, слід встановити несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом (абз 3, п. 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС).
Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, визначено главою 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС.
Разом з тим, згідно з п. 12 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі своєчасного (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження лічильника газу або пошкодження пломби (крім її відсутності) за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу чи пошкодження пломби з прихованими заходами процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого лічильника газу, який був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).
Згідно із п. 5 глави 10 розділу Х кодексу ГРМ, після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються:
1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним у протоколі;
2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі;
3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ;
4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ;
5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ;
6) наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ;
7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації;
8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ;
9) відповідність втручань у роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.
Під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі. Результати огляду заносять до акта експертизи ЗВТ.
Як встановлено судом, 06.05.2026 було проведено експертизу. Сторона відповідача стверджує, що наявність несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ підтверджується висновком Акту експертизи ЗВТ та пломб, яким встановлено наступне: «… При взаємодії з неодимовим магнітом відбувається зсув цифрових барабанів лічильного механізму, внаслідок чого втрачається зчеплення з ведомою шестернею, що свідчить про наявність стороннього предмета всередині лічильного механізму, яке не передбачене заводською конструкцією. Без дії неодимового магнітного поля цифрові барабани повертаються в початкове положення за допомогою вищезазначеного стороннього предмета. Дане порушення, яке було здійснено шляхом прихованих заходів, призвело до викривлення показників пройденого крізь лічильник об`єму газу».
Водночас, як випливає з висновку експрта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №ЕД-19-26/30103-ТР від 08 червня 2026 року 1) слідів несанкціонованого втручання у корпус та обліковий механізм наданого на дослідження лічильника газу «Самгаз G-4» (зав. №5690795) не виявлено; 2) слідів несанкціонованого втручання у пломби заводу-виробника встановлених на поверхні лічильника газу «Самгаз G-4» (зав. №5690795) не виявлено.
Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд дійшов висновку, що факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ шляхом прихованих заходів належним чином не доведений відповідачем.
Оскільки вказаний у акті сторонній предмет не було виявлено безпосередньо всередині конструктивних елементів лічильника, а допущено припущення про його наявність, натомість висновком незалежної експертизи не виявлено несанкціонованого втручання у корпус та обліковий механізм наданого на дослідження лічильника газу «Самгаз G-4» (зав. №5690795), як і не виявлено слідів несанкціонованого втручання у пломби заводу-виробника встановлених на поверхні лічильника газу «Самгаз G-4» (зав. №5690795), більше того у описовій частині висновку зазначено про відсутність сторонніх предметів у лічильнику, то це не дозволяє дійти висновку про наявність вини позивача, і про доведеність порушення з боку Оператора ГРМ.
Належних доказів для спростування зазначеного висновку експертизи відповідачем не наведено.
Представник відповідача зазначає, що висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 08.06.2026 №ЕД-19-26/30103-ТР не спростовує доводи відповідача, про наявність сторонного предмета, а навпаки підтверджує, зокрема те, що у відліковий механізм лічильника газу внесено конструктивні зміни, які можуть впливати на роботу відлікового пристрою та призвести до використання обліку природного газу шляхом припинення обліку спожитого газу, водночас ставить під сумнів кваліфікацію експерта, з огляду на отриману відповідь заводу-виробника.
Стосовно цих доводів варто зазначити те, що сторона відповідача не ініціювала питання про проведення повторної експертизи та/або клопотання про виклик експерта в судове засідання з метою надання відповідей пов`язаних із висновком.
Крім того, сторона відповідача не ініціювала клопотання про виклик членів комісії сторони відповідача, які проводили експертизу 06.05.2026.
Доводи сторони відповідача про те, що несанкціоноване втручання можливе і без пошкодження пломб, адже такі можна вільно замовити у мережі Інтернет, суд оцінює критично, адже рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд звертає увагу, що позивач під час складення Акту про порушення та інших документів жодних заперечень щодо суті порушення - наявності ознак самовільного втручання в роботу ЗВТ не мав, водночас під час проведення експертизи споживач заперечувала щодо втручання в роботу ЗВТ та повідомила про намір провести незалежну експертизу, що не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні.
У той же час, щодо правомірності спірного рішення комісії від 21.05.2026 щодо встановлення підстав для донарахування споживачу ОСОБА_1 67391,36 грн необлікованого газу суд зазначає наступне.
До порушень споживача та несанкціонованого споживання, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ Кодексу ГРС належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу – це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (підпункт 1 пункту 1 розділу І Кодексу ГРС).
Несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, зокрема, пошкодження пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Таким чином, для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 509/2780/19 (провадження № 61-12321св20), від 07 квітня 2021 року у справі № 509/2781/19 (провадження № 61-8492св20), від 26 травня 2021 року у справі № 310/10313/18 (провадження № 61-14885св19).
Згідно з положеннями Кодексу ГРС для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме:
1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку;
2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації);
3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). Водночас тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 509/4515/18 (провадження № 61-4953св20) та підтвердив інших своїх постановах, зокрема, від 26 червня 2025 року у справі № 444/1385/22, провадження № 61-1129св24 та від 11 березня 2026 у справі №542/881/19.
Акт про порушення від 28.04.2026 було складено у зв`язку з несанкціонованим втручанням через реакцію ЗВТ на дію магнітного поля (у акті вказано, що при встановленні неодимового магніту на оглядове скло лічильного пристрорю, відбувається зсув цифрових барабанів, внаслідок чого повністю припиняється робота лічильного пристрою, при наявному проходженні природного газу через ГСО).
Що ж до способу втручання, то відповідач посилається на наявність сторонного предмета, однак таке твердження є припущенням, оскільки не підтверджене належними доказами. Позивач факт такого втручання заперечив. Самим Оператором ГРМ такого предмета не виявлено. Суд звертає увагу, що на наданих сторонами відеоматеріалах на лічильнику не видно слідів втручання на гайках кріплення, працівники Оператора ГРМ, що були присутні на місці події 28.04.2026 наявності ознак несанкціонованого відбору газу у судовому засіданні не підтвердили.
Висновки комісії за результатами експертизи лічильника повинні відображати інформацію щодо наявності необлікованого (облікованого часткового) газу або викривлення даних обліку газу, однак, за актом від 06.05.2026 таких висновків надано не було. Натомість висновком Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ЕД-19-26/30103-ТР від 08.06.2026 спростовуються висновки Оператора ГРМ щодо несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.
Наданий Акт експертизи лічильника газу № ВН01768 від 06.05.2025 у п. 6 містить припущення про наявність сторонніх предметів всередині ЗВТ, однак достовірно не підтверджує факт такого предмету.
Водночас висновками вказано акту не встановлено пошкоджень цілісності лічильника, його конструктивних елементів та/або заводського чи повірочного тавра, що свідчить на користь твердження сторони позивача про відсутність втручання у роботу лічильника.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження втручання ОСОБА_1 у роботу ЗВТ, внаслідок яких відбулося несанкціоноване споживання газу чи інших дій, що призвели б до викривлення даних обліку природного газу, що виключає відповідальність споживача за такі порушення та нарахування йому вартості несанкціонованого відбору природного газу, якого фактично не встановлено.
Як випливає зі змісту Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2026 у справі № 542/881/19, аналіз законодавчого механізму надання послуги споживання газу та його споживання дає підстави стверджувати, що між Оператором ГРМ та споживачем діють спеціальні норми, які містяться в Кодексі ГРС та чітко визначають права і обов`язки як надавача послуг з постачання газу, так і споживача, який зобов`язаний використовувати ЗВТ / лічильник газу в межах його технічних характеристик та не втручатися у його конструкцію, зокрема, прихованими заходами, аби викривити дані обліку газу, занизити реальні покази споживання.
Разом з тим, суду не надано жодних доказів на підтвердження тих обставин, що внести зміни до внутрішніх конструктивних елементів лічильника газу Самгаз G-4, в тому числі вставити сторонній предмет (як стверджує відповідач) можливо без порушення цілісності корпусу, пломб заводу виробника, охоронної пломби в місці приєднання лічильника газу до газопроводу без демонтажу лічильника з діючого газопроводу. В свою чергу цілісність як корпусу лічильника так і пломб ніким не заперечується.
Що стосується відповіді заводу-виробника ТОВ «САМГАЗ» на адвокатський запит представника відповідача, суд погоджується з позицією представника позивача, що така подана з порушенням строків передбачених ЦПК України, натомість стороною відповідача не порушено питання про поновлення процесуальних строків на подання додаткових доказів, як і не надано доказів поважності причин ненадання такого документу раніше. Разом з тим, суд зазначає, що отримана відповідь не існувала на момент виникнення спірних справовідносин. Однак варто зазначити, що листом ТОВ «САМГАЗ» не спростовано висновки суду щодо недоведених відповідачем обставин, а саме стосовно наявності у лічильнику стороннього предмета і як наслідок без належного підтвердження передбачених Кодексом ГРС підстав для донарахування.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Враховуючи викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутні всі 3 складові правопорушення щодо несанкціонованого втручання, а отже позовні вимоги підлягають до задоволення, а рішення комісії Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем, яким задоволено акт №ВФ-4864-26 про порушення щодо ОСОБА_1 та прийнято рішення про донарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, підлягає скасуванню.
У постанові від 17.04.2019 у справі № 311/2314/16 зазначено, що з урахуванням закріпленого на рівні спеціальних нормативно-правових актів права споживача оскаржити у судовому порядку об`єм та/або вартість донарахованого природного газу у разі незгоди з їх розміром, визначеним оператором газорозподільної системи за наслідками задоволення акту про порушення, Верховий Суд, не відступаючи від вищенаведених правових висновків Верховного Суду України та Великої Палати Верховного Суду, зважаючи на те, що відмова позивачу у доступі у правосуддя призведе до невизначеності у спірних правовідносинах щодо порядку оспорення споживачем розміру нарахованих відповідачем матеріальних збитків, вважає що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування акта-розрахуноку №402 від 21.05.2026 необлікованого (данарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, складений Вінницькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та визнання відсутніми підстав для донарахування ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу у сумі 67391,36 грн у зв`язку з недоведеністю факту несанкціонованого втручання у роботу засобу вимірювальної техніки та відсутністю передбачених Кодексом газорозподільних систем умов для застосування такого донарахування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Так, за змістом п. 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора газорозподільної системи, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованог споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, він може оскаржити їх у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.
Таким чином, зазначеним нормативно-правовим актом прямо передбачено, що споживач у разі незгоди з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, має право оскаржити такий акт (вимогу) в судовому порядку, і тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 по справі № 910/17955/17 звернула увагу, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод гарантуються, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом; оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновленнягарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування; відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.
Таким чином, у зв`язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, враховуючи обставини справи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги споживача про захист прав споживача та скасування рішення комісії, акта-розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки судом встановлено, що рішення комісії та акт-розрахунок ґрунтуються на недоведених обставинах або прийняті без належного підтвердження передбачених Кодексом ГРС підстав для донарахування.
Розподіл судових витрат.
Згідно норм ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовною заявою позивач в межах ч. 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору.
Так як задоволені вимоги позивача, який був звільнений від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений в дохід держави судовий збір.
Щодо вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00грн.
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.
На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу до суду надано копію Договору про надання правничих послуг №1-ЩС від 06.05.2026, укладеного між Адвокатом Тимощуком Є.С. та ОСОБА_1 та додаток №1.
Згідно з п. 1.1 Додатку №1 до Договору представництво інтересів у суді першої інстанції складає 15000,00 грн.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц, відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Договором про надання правничих послуг від 06.05.2026 визначено загальну суму гонорару, який має сплатити позивач у розмірі 15000,00 грн.
Стороною відповідача не подано заяву про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.
Договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Суд вважає, що за таких обставин позивачем доведено витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн, а представником відповідача станом на день розгляду справи не було подано жодного заперечення, а раховуючи термін який сплив, на думку суду, у представника відповідача було достатньо часу, щоб підготувати заперечення з приводу витрат понесених позивачем на правову допомогу, отже, відповідачем не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тому вимога щодо стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.
Також,суд наголошує, що у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року в справі № 757/36628/16-ц (провадження № 61-19062св21) вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Щодо заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст. 4, 12, 15,16, 76, 81, 133, 141, 158, 258, 259, 268, ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем, яким задоволено акт №ВФ-4864-26 про порушення щодо ОСОБА_1 та прийнято рішення про донарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.
Визнати протиправним та скасувати акт-розрахунок №402 від 21.05.2026 необлікованого (данарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, складений Вінницькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
Визнати відсутніми підстави для донарахування ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природглшл газу у сумі 67391,36 грн у зв`язку з недоведеністю факту несанкціонованого втручання у роботу засобу вимірювальної техніки та відсутністю передбачених Кодексом газорозподільних систем умов для застосування такого донарахування.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) на користь держави судові витрати в розмірі 2662,40 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцепроживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ: 44907200, адреса: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116.
Повний текст рішення складено 06 листопада 2026 року.
Суддя О. Г. Борейко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua