Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №380/17652/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб з інвалідністю

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №380/17652/26

Суддя: Братичак Уляна Володимирівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 рокусправа № 380/17652/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся в суд з позовом до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Виговського, 34, м. Львів, код ЄДРПОУ 26094903), в якому просить:

- визнати протиправними дії Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі пункту 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі пункту 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати відповідне посвідчення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.09.1993 по 06.11.2015, та службу в поліції з 07.11.2015 по 01.06.2026. Повідомив, що 05.02.2004, будучи капітаном міліції, перебуваючи на посаді оперуповноваженого відділення документування незаконного проникнення іноземних громадян на територію України відділу по боротьбі з міжнародними ОЗУ УБОЗ УМВСУ у Львівській області, отримав травмування в результаті нещасного випадку, який стався в період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю, що підтверджується Висновком службової перевірки, затвердженим начальником УБОЗ УМВСУ у Львівській області від 10 грудня 2004 року, Актом розслідування нещасного випадку, що стався 05 лютого 2004 року о 07 год. 45 хв. (Форма Н-5), складеного 21 січня 2008 року комісією, призначеною розпорядженням УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 21 січня 2008 р. №24/4-10р(вн), Актом про нещасний випадок (Форма Н-1), складеним від 23.01.2008 комісією, призначеною розпорядженням УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 21 січня 2008 р. №24/4-10р(вн), затвердженим першим заступником начальника ГУМВС – начальника УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 24.01.2008.

Повідомляє, що в подальшому Свідоцтвом про хворобу №219/с-НПУ від 29 травня 2026 року, виданим Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області», у зв`язку з отриманою 05.02.2004 травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків позивача визнано непридатним до служби в поліції. Наказом ГУНП в Тернопільській області від 29.05.2026 №288 о/с «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу).

Рішенням №184/26/8594/Р від 15.06.2026 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання» Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», встановлено ОСОБА_1 третю (ІІІ) групу інвалідності. Зазначено, що травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків. З 02.06.2026 ОСОБА_1 призначено пенсію, вид пенсії: вислуга років, 3 гр., інвалідність внаслідок війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 .

Однак, у відповідь на звернення ОСОБА_1 , відповідач листом від 21.07.2026 №260306-вих-106920 відмовив позивачу у встановленні йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення. Підставою для відмови слугувало те, що позивач не відповідає вимогам пункту 11 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивач з такою відмовою не погоджується та зазначає, що відповідачем проігноровано пункт 2 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 31 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з інвалідністю з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належить особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Оскільки Національна поліція України не входить до структури органів Міністерства внутрішніх справ України, п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на позивача не поширюється.

Вважає, що визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до «осіб з інвалідністю внаслідок війни», є те, що такі особи безпосередньо брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, відтак просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.09.1993 по 06.11.2015, та службу в поліції з 07.11.2015, що сторонами не заперечується.

Висновком службової перевірки за фактом ДТП за участю співробітників УБОЗ УМВС у Львівській області підполковника міліції ОСОБА_2 та капітана міліції ОСОБА_1 , проведеної оперуповноваженим в ОВС ВОП та РП УБОЗ УМВСУ у Львівській області майором міліції ОСОБА_3 від 08.12.2004 за дорученням керівництва УБОЗ УМВСУ у Львівській області, затвердженим начальником УБОЗ УМВСУ у Львівській області полковником міліції О.В. Сич від 10 грудня 2004 року встановлено:

05.02.2004 в 11 год. 30 хв. у чергову частину УМВСУ у Львівській області з ВДАІ ЛМУ надійшла інформація про те, що 05.02.2004 в 07 год. 45 хв. на вул. Науковій - 14 у м.Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої отримали тілесні ушкодження четверо громадян.

07.02.2004 проведено службову перевірку ІОС УРП УМВСУ у Львівській області, за результатами якої встановлено, що 05.02.2004 біля 07 год. 45 хв. Водії автомобілів, які проїжджали по вул. Науковій в м.Львові повідомили інспекторам ДПС ОБ ДПС ДАІ ЛМУ УМВСУ у Львівській області ст.сержанту міліції ОСОБА_4 та старшому прапорщику міліції ОСОБА_5 , про те, що відбулося зіткнення між автомобілями «Фольксваген Пассат» д.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем «Шкода Фабія», д.н. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_6 .

В автомобілі «Фольксваген Пасат» перебували потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , які були доставлені у травмпункт №3 ЛШМД, зокрема:

- ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження: закритий перелом лівого стегна, госпіталізований в ЛШМД.

Згідно довідки ГУБОЗ МВС України №9/7-91 від 10.01.2004 відділом по боротьбі з міжнародними ОЗУ УБОЗ УМВСУ у Львівській області 05.02.2004 проводились оперативно-розшукові заходи, щодо затримання особи на ім`я ОСОБА_8 , який знаходиться в міждержавному розшуку.

Для затримання вказаної особи 05.02.2004 на 07 год. було задіяно ряд працівників УБОЗ, серед них, зокрема:

- капітан міліції ОСОБА_1 , оперуповноважений відділення документування незаконного проникнення іноземних громадян на територію України відділу по боротьбі з міжнародними ОЗУ УБОЗ УМВСУ у Львівській області ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, освіта вища-юридична, в ОВС з 01.09.1993 року, в займаній посаді з 23.07.2003 року);

- підполковник міліції ОСОБА_2 , старший оперуповноважений в ОВС відділення документування незаконного проникнення іноземних громадян на територію України відділу по боротьбі з міжнародними ОЗУ УБОЗ УМВСУ у Львівській області ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, освіта вища-юридична, в ОВС з 01.11.1986 року, в займаній посаді з 23.07.2003 року).

Після встановлення обставин ДТП та того, що 05.02.2004 підполковник міліції ОСОБА_2 та капітан міліції ОСОБА_9 знаходились на службі, при виконанні службових обов`язків, матеріали були передані в прокуратуру Франківського району м.Львова.

Старший слідчий прокуратури Франківського району м.Львова Гелетій Л.І. 28.02.2004 виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.286 КК України, керуючись ст.ст. 6 п.2, 130 КПК України. Як встановив у вказаній постанові старший слідчий прокуратури Франківського району м.Львова Гелетій Л.І. 05.02.2004 року о 07 год. 30 хв. ОСОБА_9 виходячи з двору УБОЗ УМВСУ у Львівській області по вул.Науковій, 16 на проїжджу частину вулиці, він послизнувся на льоді і несподівано для себе впав на лівий бік, після чого відчув біль у лівому стегні. ОСОБА_2 допоміг йому і посадив в свій автомобіль, щоб відвезти в лікарню.

В результаті зіткнення двох автомобілів ОСОБА_2 отримав травму таза. Після ДТП ОСОБА_10 доставили в лікарню, після рентгену було встановлено, що в нього є перлом стегна, який стався в результаті падіння на тротуарі біля адмінприміщення УБОЗ УМВСУ у Львівській області. Під час аварії він ніяких травм не зазнав.

У відповідності до виписок із висновків ЛКК лікарні з поліклінікою СОЗ УМВСУ у Львівській області від 06.12.2004 року №№223, 224:

- підполковник міліції ОСОБА_2 , перебував на лікуванні з 05.02.2004 по 06.12.2004 з дігнозом: закритий травматичний розрив симфіозу лонних кісток з явищами хронічного симфізиту, болевим синдромом, струс головного мозку.

- капітан міліції ОСОБА_1 , перебував на лікуванні з 05.02.2004 по 06.12.2004 з дігнозом: закритий перелом лівої стегнової кістки, стан після операції МОЗ. Закритий перлом лівої м/проміневої кістки, струс головного мозку.

Пунктом 3 резолютивної частини вищевказаного висновку службової перевірки, затвердженого начальником УБОЗ УМВСУ у Львівській області від 10 грудня 2004 року встановлено, що тілесні ушкодження: закритий перелом лівої стегнової кістки, стан після операції МОЗ. Закритий перелом лівої м/проміневої кістки, та струс головного мозку внаслідок падіння, яке відбулося 05.02.2004 року у м.Львові поблизу вул.Наукова – 16, капітана міліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділення документування незаконного проникнення іноземних громадян на територію України відділу по боротьбі з міжнародними ОЗУ УБОЗ УМВСУ у Львівській області – отримані в період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю.

Актом розслідування нещасного випадку, що стався 05 лютого 2004 року о 07 год.45.хв. (Форма Н-5), складеним від 21 січня 2008 року комісією, призначеною розпорядженням УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 21 січня 2008 р. №24/4-10р(вн) та Актом про нещасний випадок (Форма Н-1), складеним від 23.01.2008 комісією, призначеною розпорядженням УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 21 січня 2008 р. №24/4-10р(вн), затвердженим першим заступником начальника ГУМВС – начальника УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 24.01.2008 встановлено обставини, за яких стався нещасний випадок, а саме:

- згідно довідки ГУБОЗ МВС України №9/7-91 від 10.01.2004 року відділом по боротьбі з міжнародними ОЗУ УБОЗ УМВСУ у Львівській області 05.02.2004 року проводились оперативно-розшукові заходи щодо затримання особи на ім`я ОСОБА_8 , який знаходився в міждержавному розшуку;

- для затримання вказаної особи 05.02.2004 року на 07 год. було задіяно ряд працівників УБОЗ. Серед них були: підполковник міліції ОСОБА_11 та капітан міліції ОСОБА_1 , оперуповноважений відділення документування незаконного проникнення іноземних громадян на територію України відділу по боротьбі з міжнародними ОЗУ УБОЗ УМВСУ у Львівській області ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ОВС з 01.09.1993 року, на займаній посаді з 23.07.2003 р.), помічник оперуповноваженого ВШР «Сокіл» ст.прапорщик міліції ОСОБА_12 і начальник відділення ВШР «Сокіл» майор міліції ОСОБА_13 , що отримали зброю в черговій частині УБОЗ, згідно запису в журналі видачі зброї від 05.02.2004 №95, №96, та наказ про негайний виїзд і затримання вказаної в розпорядженні ГУБОЗ МВС особи. ОСОБА_1 виходячи з двору УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області по вул.Науковій, 16, на проїжджу частину вулиці, де знаходився автомобіль, послизнувся на льоді і несподівано для себе впав на лівий бік, після чого відчув біль у лівому стегні. ОСОБА_2 допоміг йому і посадив в свій автомобіль;

- додатково опитані під час розслідування ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вказували на те, що незважаючи на біль в нозі Сидорука, вони направлялись на місце затримання, а не в лікарню, як стверджується в службовому розслідуванні. При виїзді на вул.Наукову автомобіль під час керуванням ОСОБА_14 та пасажиром ОСОБА_15 потрапив в ДТП;

- опитувані в ході проведення розслідування випадку отримання травми працівники спецпідрозділу «Сокіл» ОСОБА_12 і ОСОБА_13 підтвердили факт спільного із підполковником міліції ОСОБА_2 та капітаном міліції ОСОБА_1 спроби затримання громадянина на ім`я ОСОБА_8 ;

- в результаті зіткнення двох автомобілів ОСОБА_2 отримав травму таза, і разом із ОСОБА_16 їх доставили в лікарню, де останньому після рентгену було встановлено діагноз: перлом стегна, який стався в результаті падіння на тротуарі біля адмінприміщення УБОЗ УМВСУ у Львівській області.

Згідно з пунктом 6 Акту розслідування нещасного випадку, що стався 05 лютого 2004 року о 07 год. 45 хв. (Форма Н-5), складеного від 21 січня 2008 року комісією, призначеною розпорядженням УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 21 січня 2008 р. №24/4-10р(вн): Враховуючи додатково встановлені обставини, на підставі наказу МВС №1346-02 і постанови КМУ №707 від 12.05.2007 тілесні ушкодження отримані працівниками УБОЗ ГУМВС України у Львівській області капітаном міліції ОСОБА_16 і підполковником міліції ОСОБА_2 , отримані в період проходження служби, при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьбі зі злочинністю. На основі цього скласти акти форми Н-1.

Згідно з пунктом 14 Акту про нещасний випадок (Форма Н-1) капітана міліції ОСОБА_1 , складеного від 23.01.2008 комісією, призначеною розпорядженням УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 21 січня 2008 р. №24/4-10р(вн), затвердженого першим заступником начальника ГУМВС – начальника УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 24.01.2008: нещасний випадок (поранення) стався в період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю.

Свідоцтвом про хворобу №219/с-НПУ від 29 травня 2026 року, виданим Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області» відносно ОСОБА_1 встановлено діагноз і постанову медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва): Наслідки ЗЧМТ (2004р.), струсу головного мозку у вигляді частих вісцерально – судинних пароксизмів та кризів, стійкого цефалгічного синдрому, помірно – вираженого вестибуло-атактичного синдрому, неврологічної мікросимптоматики, когнітивного зниження, змінами на МРТ (06.09.2025). Консолідований перелом діафізу лівої стегнової та лівої малогомілкової кістки. (Операція 2004р. - Відкрита репозиція МОС., 2005р. - Видалення металофіксаторів). Післятравматична деформація лівої нижньої кінцівки у вигляд анатомічного вкорочення лівої нижньої кінцівки на 1,5 см. Помірні стато-динамічні порушення лівої нижньої кінцівки, порушення ходи з ФНС І ст. Легкий астенічний синдром з когнітивним зниженням. Травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ст. КВР високий. Гіпертензивне серце. СН стадія В зі збереженою систолічною функцією ЛШ (ФВ 60%). ХСН І-ІІА ст. ІІ ФК. Гіпертонічна ангіопатія сітківок. Початкові прояви недостатності мозкового кровообігу з вестибулярними пароксизмами. Метаболічноасоційована стеатозна хвороба печінки, мінімальна активність. Гіперглікемія натще. Дегенеративно-дистрофічне захворювання хребта: поширений остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Кили міжхребцевих дисків C4-C5, L5-S1. Протрузії МХД C3-С7, Th4-Th11, L3-L5 з нестабільністю в сегментах з компресією спинномозкових корінців C5, L5, хронічною лівобічною радикулопатією C5, L5 з стійким помірно вираженим больовим синдромом, стато-динамічними розладами та ФНХ І-ІІ ст. Наслідки травматичного розриву передньої та середньої порцій латеральної колатеральної зв`язки правого гомілковоступневого суглобу (грудень 2025р.). Фаза рубця з ФНС правого гомілково-ступневого суглобу І. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції (пункт 12).

Постанова медичної (військово-лікарської) комісії щодо ступеня придатності до служби: На підставі ст. 75б, 71б, 23б, 77в, 39в гр. І Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції п. - Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей «Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС», затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285 ОСОБА_1 визнано непридатним до служби в поліції (пункт 13).

Примітка: причинний зв`язок травми (2025р.) не встановлено через відсутність акту розслідування нещасного випадку.

В подальшому, згідно із витягом з рішенням №184/26/8594/Р від 15.06.2026 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, ОСОБА_1 встановлено третю (ІІІ) групу інвалідності, дата, з якої встановлено інвалідність - 05.06.2026.

Обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: враховуючи скарги пацієнта та наявну медичну документацію (Наслідки ЗЧМТ (2004р.), струсу головного мозку у вигляді частих вісцерально - судинних пароксизмів та кризів, стійкого цефалгічного синдрому, помірно - вираженого вестибуло-атактичного синдрому, неврологічної мікросимптоматики, когнітивного зниження, змінами на МРТ (06.09.2025р). Консолідований перелом діафізу лівої стегнової кістки та лівої малогомілкової кістки. (Операція 2004р.- Відкрита репозиція МОС., 2005р.- Видаленя металофіксаторів). Післятравматична деформація лівої нижньої кінцівки у вигляді анатомічного вкорочення лівої нижньої кінцівки на 1,5 см. Помірні стато-динамічні порушення лівої нижньої кінцівки, порушення ходи з ФНС І ст. Легкий астенічний синдром з когнітивним зниженням.) що вказує на стійке помірне порушення опорно-рухової функції, призводить до обмеження трудової діяльності 1 ст, пересування 1 ст, самообслуговування 0-1 ст., тому згідно з постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності терміном на 1 рік. Свідоцтво про хворобу №219/с-НПУ від 29 травня 2026р. Травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Також ОСОБА_1 призначено пенсію, вид пенсії: вислуга років, 3 гр., інвалідність внаслідок війни, що підтверджено пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 .

22.06.2026 позивач звернувся до відповідача зі заявою щодо встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення.

Однак, листом від 21.07.2026 відповідач повідомив позивачу, що йому відмовлено у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення. Підставою для відмови слугувало те, що позивач не відповідає вимогам пункту 11 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки його інвалідність пов`язана з виконанням службових обов`язків, а не з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення або заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. При цьому, надано витяг з протоколу №112 засідання комісії з питань надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни при управлінні соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 13.07.2026.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Статтею 4 Закону №3551-XII визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни наведено у ст. 7 Закону №3551-XII.

Так, відповідно до частини 1 ст. 7 цього Закону, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Надалі у частині 2 цієї статті Закону зазначено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа, зокрема:

- осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами (пункт 2).

Тобто текстуальний аналіз ст. 7 Закону №3551-XII доводить, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни прирівняні також ряд категорій осіб, які фактично не перебували у бойових діях, зокрема такий виняток передбачено наведеним вище пунктом 2 ч. 2 ст. 7 Закону №3551-XII.

З аналізу наведеної норми випливає, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ України, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, одержаного під час виконання службових обов`язків.

Тобто, для встановлення наявності у позивача права на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни за пунктом 2 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII необхідно з`ясувати наявність двох умов: 1) належність позивача до числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ України, 2) встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання службових обов`язків.

Як встановлено судом вище з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.09.1993 по 06.11.2015, та службу в поліції з 07.11.2015.

Як видно з рішення №184/26/8594/Р від 15.06.2026 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, з 05.06.2026 позивачу встановлено третю (ІІІ) групу інвалідності саме у зв`язку з наявністю травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

При цьому, у пункті 16 рішення чітко зазначено, що причиною інвалідності слугувало саме: «(Наслідки ЗЧМТ (2004р.), струсу головного мозку у вигляді частих вісцерально - судинних пароксизмів та кризів, стійкого цефалгічного синдрому, помірно - вираженого вестибуло-атактичного синдрому, неврологічної мікросимптоматики, когнітивного зниження, змінами на МРТ (06.09.2025р). Консолідований перелом діафізу лівої стегнової кістки та лівої малогомілкової кістки. (Операція 2004р.- Відкрита репозиція МОС., 2005р.- Видаленя металофіксаторів). Післятравматична деформація лівої нижньої кінцівки у вигляді анатомічного вкорочення лівої нижньої кінцівки на 1,5 см. Помірні стато-динамічні порушення лівої нижньої кінцівки, порушення ходи з ФНС І ст. Легкий астенічний синдром з когнітивним зниженням.) що вказує на стійке помірне порушення опорно-рухової функції, призводить до обмеження трудової діяльності 1 ст, пересування 1 ст, самообслуговування 0-1 ст».

Вказані травми згідно з Висновком службової перевірки, затвердженим начальником УБОЗ УМВСУ у Львівській області від 10 грудня 2004 року, Актом розслідування нещасного випадку, що стався 05 лютого 2004 року о 07 год. 45 хв. (Форма Н-5), складеного 21 січня 2008 року комісією, призначеною розпорядженням УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 21 січня 2008 р. №24/4-10р(вн), Актом про нещасний випадок (Форма Н-1), складеним від 23.01.2008 комісією, призначеною розпорядженням УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 21 січня 2008 р. №24/4-10р(вн), затвердженим першим заступником начальника ГУМВС – начальника УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області від 24.01.2008, Свідоцтвом про хворобу №219/с-НПУ від 29 травня 2026 року, виданим Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області», ОСОБА_1 отримав 05.02.2004, в період проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю.

При цьому, станом на 05.02.2004 ОСОБА_1 мав спеціальне звання – «капітан міліції» та займав посаду оперуповноваженого відділення документування незаконного проникнення іноземних громадян на територію України відділу по боротьбі з міжнародними організованими злочинними угрупованнями Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (в займаній посаді був з 23.07.2003 року), що підтверджується наведеними вище документами.

Таким чином, вказаними документами підтверджено, що травма ОСОБА_1 , яка зумовила встановлення йому ІІІ групи інвалідності, пов`язана з виконанням службових обов`язків, оскільки мала місце під час виконання позивачем службових обов`язків, як особою, яка належала до кола осіб начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ України.

Питання, пов`язані з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України регулюються Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (далі - Порядок №1346).

Відповідно до пункту 3.9 Порядку №1346, нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків, якщо він стався в період проходження служби під час: перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час; приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання правил особистої гігієни; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника; подання підрозділом шефської допомоги; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов`язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов`язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об`єкта за дорученням керівника; прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

За змістом пункту 3.11 Порядку №1346 нещасний випадок є таким, що трапився при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю, якщо він трапився в період проходження служби: унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); при ліквідації аварій, пожеж, стихійних явищ або їх наслідків; при виконанні службового або громадського обов`язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського або особистого майна громадян, захисту їх честі та гідності; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами МВС України.

Нещасний випадок, що стався за обставин, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування має визнавати таким, що трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що право на отримання статусу інваліда війни згідно з пунктом 2 частини 2 статті 7 Закону №3551-XIІ законодавець пов`язує з тим, що інвалідність працівника з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ України сталася в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних, зокрема з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та наявністю передбачених Порядком обставин, що призвели до травмування чи захворювання.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в рішенні від 08.04.2014 (реєстраційний номер в ЄДРСР 38475027).

Згідно положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 878 - Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями МВС є забезпечення формування державної політики у сферах: і) охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; Міністр очолює МВС, здійснює керівництво його діяльністю; призначає на посаду та звільняє з посади першого заступника та заступників керівника Національної поліції за поданням керівника Національної поліції; погоджує структуру апаратів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, а також структуру територіальних органів Національної поліції;

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №6/п «Про утворення Національної поліції України» утворено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.

Згідно Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877 Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Національна поліція в межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів МВС видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Таким чином Національна поліція є структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України, наділена тими же функціями, що і міліція з її територіальними органами УМВС в областях, та, фактично, є правонаступником міліції, а територіальні органи поліції ГУ НП є правонаступниками територіальних органів УМВС.

В своїй діяльності Національна поліція керується наказами та розпорядженнями в тому числі МВС України. Зокрема розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України здійснюється Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.

З огляду на викладене, суд вважає, що поняття «особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ» і «поліцейських» є тотожними відносяться до підрозділів системи МВС України.

Суд також зауважує, що травму, яка стала підставою встановлення позивачу інвалідності, ОСОБА_1 отримав під час проходження служби у відділі по боротьбі з міжнародними ОЗУ УБОЗ УМВС України у Львівській області, тобто на той момент позивач був особою начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ.

Документи, що доводять отримання травми під час виконання службових обов`язків складені також посадовими особами начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ.

Відтак, зазначене вище підтверджує, що на позивача поширюються вимоги п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи наведене вище, відповідач протиправно відмовив позивачу у встановленні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, пославшись на пункт 11 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та проігнорувавши при цьому пункт 2 частини 2 цієї ж статті.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі пункту 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати відповідне посвідчення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі пункту 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Виговського, 34, м. Львів, код ЄДРПОУ 26094903) встановити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) статус особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі пункту 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати відповідне посвідчення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Виговського, 34, м. Львів, код ЄДРПОУ 26094903) сплачений судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua