Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 05 листопада 2026 р.
Справа: №340/4398/26
Суддя: А. В. САГУН
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4398/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточненого, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, прийняте згідно з протоколом від 14.05.2026 № 19;
- зобов`язати прийняти нове рішення, яким надати відстрочку.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач із 01.02.2026 року навчається на першому курсі магістратури за денною формою здобуття освіти в Університеті Вест-Індії (Польський кампус у м. Варшаві), що підтверджується довідками закладу освіти від 01.02.2026 та 13.04.2026. Оскільки раніше позивач здобув освітній ступінь бакалавра, він вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". 08.05.2026 через центр надання адміністративних послуг позивач звернувся із заявою про надання відстрочки, до якої долучив документи на підтвердження навчання в іноземному закладі вищої освіти та відомості з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо раніше здобутого освітнього ступеня. Проте рішенням комісії, оформленим протоколом від 14.05.2026 № 19, йому відмовлено у наданні відстрочки у зв`язку з відсутністю довідки про здобувача освіти за формою згідно з додатком 9 до Порядку № 560. Позивач вважає вказану відмову протиправною, оскільки іноземні заклади освіти не мають доступу до ЄДЕБО та об`єктивно не можуть сформувати відповідну довідку. На його переконання, відповідач обмежився формальною перевіркою наявності документа встановленої форми, не дослідив змісту поданих довідок та не надав оцінки обставинам, які підтверджують право на відстрочку. У зв`язку із цим просить визнати протиправним і скасувати рішення комісії та зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання відстрочки.
ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що відповідно до пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, та додатка 5 до нього документом, який підтверджує право здобувача освіти на відстрочку, є довідка, сформована в ЄДЕБО за формою згідно з додатком 9. Оскільки позивач такої довідки не подав, Центр вважає рішення про відмову у наданні відстрочки правомірним. Крім того, на його думку, подані позивачем довідки іноземного закладу освіти не дають можливості однозначно встановити рівень освіти, який він здобуває. Також звернув увагу, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач 08.01.2022 повернувся в Україну та надалі за її межі не виїжджав. На думку Центру, зазначена обставина викликає сумніви щодо фактичного проходження позивачем навчання за денною формою в іноземному закладі освіти. Окремо послався на те, що позивач не досяг 25-річного віку, а тому не підлягає призову на військову службу під час мобілізації незалежно від оформлення відстрочки. З огляду на викладене вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні (а.с. 76-81).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим за допомогою мобільного застосунку "Резерв+" (а.с. 50).
30.06.2023 позивач закінчив Черкаський державний бізнес-коледж та здобув освітній ступінь бакалавра, що підтверджується відомостями з ЄДЕБО (а.с. 47).
Згідно з довідкою від 01.02.2026, виданою Університетом Вест-Індії (Польський кампус у місті Варшаві), позивач був зарахований на період з 01 лютого 2026 року по 28 лютого 2029 року на денну форму навчання другого ступеня за спеціальністю "Комп`ютерні науки".
Згідно з довідкою від 13.04.2026, виданою Університетом Вест-Індії (Польський кампус у місті Варшаві), позивач є студентом першого курсу (першого семестру) денної форми навчання другого ступеня за спеціальністю "Інформатика" у 2025/2026 навчальному році (а.с. 51-57).
08.05.2026 позивач через центр надання адміністративних послуг звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до якої долучив документи на підтвердження навчання в іноземному закладі освіти.
За результатами розгляду заяви комісія прийняла рішення, оформлене протоколом від 14.05.2026 № 19, про відмову у наданні позивачу відстрочки (а.с. 62).
У повідомленні про відмову від 15.05.2026 № 12/2896 як причину прийняття такого рішення зазначено відсутність довідки (додаток 9) до Порядку № 560 про те, що поточне здобуття освіти не порушує послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" (а.с. 64 зв.).
Вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив у наданні відстрочки, не врахувавши об`єктивної неможливості отримання зазначеної довідки від іноземного закладу освіти та не дослідивши інших поданих документів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого надалі неодноразово продовжувався та триває на сьогодні.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі – Закон № 3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-XII визначено категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, згідно з пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Отже, право на відстрочку за наведеною нормою виникає за умови одночасного дотримання вимог щодо форми здобуття освіти та послідовності здобуття освітніх рівнів. При цьому зазначена норма не містить обмежень щодо здобуття освіти виключно в закладах освіти України.
За приписами частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560 у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідно до пункту 59 Порядку № 560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Пунктом 60 Порядку № 560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.
Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.
Додатком 5 до Порядку № 560 визначено перелік документів, які подаються військовозобов`язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зокрема, для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів передбачено подання довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Відповідно до пункту 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Таким чином, наведеними нормами встановлено обов`язок військовозобов`язаного документально підтвердити наявність підстав для відстрочки, а на відповідну комісію покладено обов`язок дослідити подані документи, перевірити наявність передбачених законом умов та прийняти мотивоване рішення за результатами їх розгляду.
Відповідно до частини першої – другої статті 74 Закону України "Про освіту" у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про освіту" держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Відповідно до частини шостої статті 74 Закону України "Про освіту" суб`єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб`єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.
Порядок функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб визначає Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584 (далі – Положення).
Згідно з пунктом 2 розділу I у цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:
користувачі ЄДЕБО – працівники уповноважених суб`єктів, яким наказом керівника уповноваженого суб`єкта надано право доступу до ЄДЕБО;
уповноважені суб`єкти – розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством.
Згідно з пунктом 1 розділу II зазначеного Положення головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.
Відповідно до пункту 12 розділу III цього Положення уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, іноземні заклади освіти, які здійснюють освітню діяльність за законодавством іншої держави, не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та можливості формувати довідки про здобувачів освіти за формою згідно з додатком 9 до Порядку № 560.
Судом встановлено, що 08.05.2026 позивач через центр надання адміністративних послуг звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII у зв`язку зі здобуттям вищої освіти за денною формою навчання.
На підтвердження наявності підстав для надання відстрочки позивач подав довідки від 01.02.2026 та 13.04.2026, видані Польським кампусом Університету Вест-Індії у м. Варшаві.
Згідно з довідкою від 13.04.2026 позивач є студентом першого курсу денної форми навчання другого ступеня за спеціальністю "Інформатика" у 2025/2026 навчальному році (а.с. 53-54).
У довідці від 01.02.2026 зазначено, що позивача прийнято на навчання на період із 01.02.2026 до 28.02.2029 за денною формою навчання, яке проводиться польською мовою (а.с. 55-56).
Крім того, відповідно до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти позивач 30.06.2023 закінчив Черкаський державний бізнес-коледж та здобув освітній ступінь бакалавра (а.с.47).
Рішенням комісії, оформленим протоколом від 14.05.2026 № 19, позивачу відмовлено у наданні відстрочки.
З наявної у матеріалах справи копії повідомлення від 15.05.2026 № 12/2896 вбачається, що причиною відмови визначено відсутність у додатках до заяви довідки за формою згідно з додатком 9 до Порядку № 560 про те, що поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" (а.с. 64 зв.).
Оцінюючи правомірність зазначеної підстави для відмови, суд враховує, що позивач посилається на здобуття освіти в іноземному закладі вищої освіти, який не має доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не може сформувати відповідну довідку.
Таким чином, неподання позивачем довідки за формою згідно з додатком 9 до Порядку № 560 зумовлене об`єктивною неможливістю її отримання від іноземного закладу освіти.
При цьому пункт 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII не обмежує право на відстрочку виключно особами, які навчаються в українських закладах освіти.
Таким чином, відмова у наданні позивачу відстрочки виключно з підстав неподання довідки, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, без дослідження змісту інших поданих ним документів не відповідає вимогам щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.
Водночас, суд зазначає, що неможливість надання довідки з ЄДЕБО не звільняє особу від обов`язку довести наявність у неї права на відстрочку, а комісію ТЦК та СП – від обов`язку надати повну та об`єктивну оцінку поданим документам щодо їх відповідності вимогам статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зокрема, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII право на відстрочку мають здобувачі освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти та здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий, із дотриманням послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Отже під час розгляду заяви відповідач повинен був оцінити подані документи щодо підтвердження обох зазначених умов, а за наявності сумнівів щодо достовірності або ж достатності відповідних відомостей – вжити передбачених пунктом 60 Порядку № 560 заходів для їх перевірки.
У відзиві вказано, що згідно з довідками іноземного закладу освіти позивач навчається за денною формою у м. Варшаві, однак відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів він 08.01.2022 повернувся на територію України та надалі за її межі не виїжджав.
На підставі зазначених відомостей Центр ставить під сумнів фактичне проходження позивачем навчання за денною формою в іноземному закладі освіти.
Суд враховує, що у довідках від 01.02.2026 та 13.04.2026 прямо зазначено денну форму навчання, однак у позовній заяві не наведено пояснень щодо фактичного порядку організації освітнього процесу та проходження позивачем навчання в іноземному закладі освіти за умови перебування на території України.
Наведені обставини мають значення для встановлення наявності передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII умови щодо здобуття освіти за денною або дуальною формою навчання та підлягали з`ясуванню відповідачем під час розгляду заяви.
Однак зі змісту повідомлення від 15.05.2026 № 12/2896 не вбачається, що комісія досліджувала фактичний порядок організації освітнього процесу в іноземному закладі освіти, перевіряла відповідність форми навчання позивача вимогам пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII або встановлювала обставини, які спростовують відомості, зазначені у поданих позивачем довідках.
Зокрема, повідомлення не містить висновків щодо невідповідності форми навчання позивача вимогам законодавства та посилань на документи чи відомості, які підтверджують такі обставини.
Єдиною зазначеною у повідомленні підставою відмови є відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою згідно з додатком 9 до Порядку № 560.
Отже, зі змісту повідомлення не вбачається, що обставини щодо фактичної форми навчання позивача, на які Центр посилається у відзиві, були досліджені комісією та враховані під час прийняття оскаржуваного рішення.
Аналогічного висновку суд доходить щодо доводів Центру про недостатність поданих документів для встановлення рівня освіти, який здобуває позивач.
Так, відповідно до довідок іноземного закладу освіти позивач навчається на другому ступені вищої освіти, тоді як відомості Єдиної державної електронної бази з питань освіти підтверджують попереднє здобуття ним освітнього ступеня бакалавра.
Зазначені документи також підлягали оцінці комісією під час перевірки дотримання позивачем послідовності здобуття освітніх рівнів, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту".
Проте повідомлення від 15.05.2026 № 12/2896 не містить висновків про порушення позивачем установленої послідовності здобуття освіти або неможливість визначення рівня здобуваної ним освіти за поданими документами.
Таким чином, наведені у відзиві доводи щодо форми навчання та рівня здобуваної освіти стосуються обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про надання відстрочки. Водночас зі змісту повідомлення про відмову не вбачається, що ці обставини були предметом дослідження та оцінки комісії під час прийняття оскаржуваного рішення.
При цьому відповідно до вимог пункту 60 Порядку № 560 саме на комісію покладено обов`язок вивчити отримані заяву та підтвердні документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки та за потреби здійснити перевірку відповідних відомостей.
Натомість комісія обмежилася посиланням на відсутність довідки встановленої форми, не відобразивши у повідомленні результатів оцінки інших поданих позивачем документів та перевірки передбачених законом умов для надання відстрочки.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом із тим відповідач не довів, що під час прийняття оскаржуваного рішення забезпечив належну перевірку обставин, необхідних для встановлення права позивача на відстрочку, та надав оцінку всім поданим документам.
Наведені у відзиві аргументи щодо фактичної форми навчання та рівня здобуваної освіти не усувають зазначених недоліків, оскільки самі по собі не підтверджують, що відповідні обставини були досліджені комісією під час розгляду заяви позивача.
За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийнято без належного з`ясування всіх обставин, які мають значення для його прийняття, а тому воно не відповідає критерію обґрунтованості, визначеному пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України.
Водночас встановлена судом неповнота розгляду заяви відповідачем не свідчить про доведеність позивачем усіх передбачених законом умов для отримання відстрочки.
Оскільки обставини щодо фактичної форми навчання позивача та дотримання послідовності здобуття освітніх рівнів не отримали належної оцінки уповноваженої комісії, суд вважає, що вони підлягають дослідженню відповідачем під час повторного розгляду заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частина третя статті 139 КАС України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку, часткове задоволення позовних вимог пов`язано із встановленням судом відмінного від заявленого позивачем порядку відновлення порушеного права, а тому на переконання суду, не впливає на розмір судових витрат, що підлягає відшкодуванню позивачу.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн (а.с. 8), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись ст.ст.139, 241, 242-246, 255, 292-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) ( АДРЕСА_3 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 19 від 14.05.2026, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зобов`язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А. В. САГУН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua