Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №340/7241/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №340/7241/26

Суддя: О. А. ЧЕРНИШ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7241/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)

відповідач-1: Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (49619, м. Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, 21а, код ЄДРПОУ 43315529)

відповідач-2: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (25006, м. Кропивницький, вул. Театральна, 6/7)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 25.09.2026 року про накладення штрафу.

Позов мотивовано тим, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області є боржником у виконавчому провадженні №81513934 з примусового виконання виконавчого листа №340/4853/25, виданого 26.06.2026 року Кіровоградським окружним адміністративним судом, про зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 . У ході виконавчого провадження державний виконавець наклала на позивача штраф у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. Позивач не погоджується із постановою від 25.09.2026 року про накладення штрафу та зазначає, що зобов`язання виконані ним в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах покладених на нього повноважень, а виплата пенсії стягувачу здійснюється на умовах постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)" №1046 від 19.08.2026 року, норми якої передбачають пропорційне здійснення виплат усім одержувачам пенсій, перерахованих на виконання судових рішень, яких включено до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі переліку пенсій. Тож просить суд визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати її.

Ухвалою судді від 23.10.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.11.2026 року.

Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

У судове засідання 03.11.2026 року учасники справи не з`явилися, їх неприбуття відповідно до частини 3 статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій та рішення протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 року у справі №340/4853/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області (протокол №1118015467 від 23.06.2025) в частині обмеження пенсії ОСОБА_1 , через обмеження розміру грошового забезпечення, який враховувався для нарахування пенсії, а саме, максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, тобто, 15 мінімальними розмірами заробітної плати та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії у десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за Законом № 2262-XI, із розрахунку 65 % грошового забезпечення, зазначеного у грошовому атестаті № 92/10-12-03/5 від 10.06.2025 року та у довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії №91/10-12-03/5 від 10.06.2025 року, виданих Державним бюро розслідувань, без обмеження (застосування) максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без застосування (обмеження) граничного (максимального) розміру пенсії, починаючи з 23.06.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Кіровоградський окружний адміністративний суд 26.06.2026 року видав стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист №340/4853/25 про виконання зобов`язальної частини рішення суду.

У липні 2026 року стягувач пред`явив цей виконавчий лист для виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Постановою головного державного виконавця від 16.07.2026 року відкрито виконавче провадження №81513934 та зобов`язано боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області надало державному виконавцю відповідь від 29.07.2026 року, у якій повідомило, що на виконання рішення суду ним здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Доплата за період з 23.06.2025 року по 30.06.2026 року нарахована в розмірі 156117,23 грн. та буде виплачена при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України.

У вересні 2026 року державний виконавець винесла постанову від 25.09.2026 року про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - накладено штраф у розмірі 5100 грн. (300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Не погодившись з цією постановою, позивач 01.10.2026 року звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. (п.16 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Згідно з цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз норм статей 63 - 67, 75 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить, що за невиконання рішень немайнового характеру без поважних причин боржник несе відповідальність у вигляді штрафу. Штраф як вид юридичної відповідальності накладається на боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання вчинити певні дії на користь стягувача (за ухилення від виконання таких дій) або за перешкоджання виконанню рішення. Застосування такого заходу реагування є обов`язком виконавця і спрямоване на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Виконавець на час прийняття постанови про накладення штрафу має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Накладаючи штраф, виконавець одночасно встановлює боржнику новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі. У разі невиконання рішення з поважних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення, штраф на боржника не накладається. У разі виконання боржником рішення, але із порушенням строку, установленого виконавцем, штраф також не накладається.

Суд установив, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області є боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду в адміністративній справі №340/4853/25, у якій вирішувався пенсійний спір.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, врегульовані розділом ІV КАС України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 2 статті 378 КАС України передбачено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Згідно з частиною 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати суб`єктів владних повноважень належним чином виконати рішення суду, зокрема у спорах щодо пенсійних виплат. Ці норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із виконанням або невиконанням судового рішення. (див. постанову Верховного Суду від 15.09.2026 року у справі № 580/490/26).

Примусове виконання судових рішень зобов`язального характеру покладається на органи державної виконавчої служби і здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження". Компетенція державного виконавця обмежена виконанням рішення суду. Державний виконавець лише перевіряє факт та формальну відповідність виконання вимогам виконавчого документа. Державний виконавець не наділений повноваженнями тлумачити рішення суду, а також надавати правову оцінку рішенням, діям, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті/вчинені на виконання рішення суду про зобов`язання такого суб`єкта вчинити певні дії на користь стягувача. У разі незгоди особи, щодо якої таке рішення прийнято, вона має право звернутися до суду з новим позовом або із заявою про здійснення судового контролю. Питання щодо правильності виконання судового рішення у матеріально-правовому розумінні може вирішувати виключно суд, який ухвалив відповідне рішення. Водночас норми процесуального закону та статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" надають сторонам виконавчого провадження та державному виконавцю право звернутися до суду із заявою про роз`яснення рішення суду. Державний виконавець та стягувач мають право ініціювати перед судом встановлення чи зміну способу або порядку виконання рішення суду, як це передбачено статтею 378 КАС України. Також стягувач має право ініціювати перед судом здійснення судового контролю у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 КАС України.

Спір в адміністративній справі №340/4853/25 стосувався розміру пенсії ОСОБА_1 , призначеної йому ГУ ПФУ в Кіровоградській області з 23.06.2025 року за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд у рішенні від 13.02.2026 року визначив спосіб і порядок його виконання, поклавши на ГУ ПФУ в Кіровоградській області обов`язок здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, із розрахунку 65 % грошового забезпечення, зазначеного у грошовому атестаті та у довідці про щомісячні додаткові види грошового, що видані Державним бюро розслідувань, без обмеження (застосування) максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без застосування (обмеження) граничного (максимального) розміру пенсії, починаючи з 23.06.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Це рішення суду набрало законної сили 01.06.2026 року.

Визначений судовим рішенням обов`язок боржника має дві взаємопов`язані складові: здійснити перерахунок пенсії відповідно до встановлених судом умов та забезпечити її виплату в перерахованому розмірі.

У червні 2026 року на виконання цього рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 23.06.2025 року, про що склало відповідні протоколи від 04.06.2026 року.

За результатами перерахунку розмір пенсії позивача з 23.06.2025 року становив 36199,60 грн. на місяць, з 01.01.2026 року – 38 820, 40 грн. на місяць.

Одночасно ГУ ПФУ в Кіровоградській області склало розрахунок на доплату пенсії за минулий час, відповідно до якого визначило суму заборгованості в розмірі 156 117,23 грн. Ця сума розрахована як різниця між розміром пенсії, обчисленим за результатами перерахунку на виконання судового рішення, та сумами пенсії, фактично виплаченими за період з червня 2025 року до червня 2026 року.

У липні 2026 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області на виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №81513934 направило державному виконавцеві інформацію від 29.07.2026 року про вжиті заходи щодо виконання судового рішення.

У вересні 2026 року стягувач ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із заявою від 18.09.2026 року про накладення на ГУ ПФУ в Кіровоградській області штрафу відповідно до статті 63 Закону України "Про виконавче провадження". Посилався на те, що боржник не виконав рішення суду, оскільки неправильно обчислив розмір його пенсії та безпідставно застосував до неї понижуючі коефіцієнти, а у липні, серпні та вересні 2025 року виплачував пенсію в раніше встановленому розмірі.

За результатами розгляду цієї заяви державний виконавець винесла спірну постанову від 25.09.2026 року, якою наклала на ГУ ПФУ в Кіровоградській області штраф за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. У постанові констатовано невиконання рішення суду в частині невиплати пенсії без обмеження її максимального розміру та невиконання рішення суду в частині невиплати нарахованих коштів в сумі 156117, 23 грн.

Крім того, державний виконавець звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/4853/25 із заявою від 16.09.2026 року про зміну способу і порядку виконання рішення, у якій просила стягнути із ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 кошти доплати в сумі 156117, 23 грн.

Як вбачається із матеріалів справи №340/4853/25, стягувач ОСОБА_1 заперечував проти такої заяви державного виконавця, посилаючись зокрема на те, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області неправильно виконало рішення суду та здійснило перерахунок пенсії.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2026 року у справі №340/4853/25 задоволено заяву державного виконавця, змінено спосіб і порядок виконання рішення суду від 13.02.2026 року та стягнуто із ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 пенсійні виплати в сумі 156 117, 23 грн.

ОСОБА_1 не погодився із цієї ухвалою суду і 02.11.2026 року подав на неї апеляційну скаргу. Наразі ця апеляційна скарга не розглянута.

Також у вересні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/4853/25 із заявою від 15.09.2026 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 року у справі №340/4853/25 заяву ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області протягом 30 днів з дня отримання ухвали подати до суду звіт про виконання рішення від 13.02.2026 року.

На час розгляду цієї справи звіт про виконання судового рішення до суду не надходив.

Крім того, у червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із новим позовом, у якому оскаржував дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо обмеження розміру його пенсії максимальним розміром та застосування до неї понижуючих коефіцієнтів під час перерахунку, проведеного на виконання рішення суду у справі №340/4853/25.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 року у справі №340/4259/26 цей позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Наведені обставини свідчать, що між сторонами виконавчого провадження наявний спір щодо правильності виконання рішення суду у справі №340/4853/25, зокрема в частині розміру перерахованої пенсії та розміру доплати за минулий час.

При цьому Кіровоградський окружний адміністративний суд, який розглянув справу №340/4853/25 як суд першої інстанції, здійснює судовий контроль за виконанням ухваленого в ній судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судового рішення триває, а питання щодо правильності та повноти його виконання залишається предметом судової перевірки.

Суд зауважує, що сам факт встановлення судового контролю не зупиняє виконавчого провадження та не позбавляє державного виконавця повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", зокрема щодо застосування заходів впливу (відповідальності) за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Водночас, для застосування відповідальності у вигляді штрафу, передбаченої 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", необхідна сукупність юридичних передумов: існування визначеного виконавчим документом обов`язку боржника; настання встановленого строку виконання такого обов`язку; установлення факту невиконання боржником рішення; відсутність поважних причин, які об`єктивно перешкоджали його виконанню; дотримання державним виконавцем установленої законом процедури перевірки виконання рішення та накладення штрафу.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 року №157 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України.

Цим Порядком визначено напрями використання бюджетних коштів, зокрема на: виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; виплату перерахованих пенсій за рішенням суду, джерелом фінансування яких є державний бюджет; виплату за ретроспективними судовими рішеннями, джерелом фінансування яких є державний бюджет.

Такі виплати здійснюються в межах виділених бюджетних асигнувань та відповідно до помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України.

Отже, законодавством передбачено спеціальний механізм фінансування відповідних пенсійних виплат, який не надає територіальним органам ПФУ можливості самостійно здійснювати видатки понад обсяг бюджетних асигнувань, передбачених на відповідні цілі.

Несвоєчасне / неповне виконання органом ПФУ рішення суду в частині виплати нарахованих пенсійних коштів, зумовлене дефіцитом державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України та недостатністю видатків, пов`язаних із погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, не може вважатися невиконанням боржником судового рішення без поважних причин.

Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів (див. постанову Верховного Суду від 13.11.2025 року у справі 260/9788/23).

У спірних правовідносинах державний виконавець, накладаючи на боржника штраф, дійшла передчасного висновку про невиконання ним судового рішення без поважних причин, ототожнивши невиплату стягувачу перерахованої пенсії із невиконанням вимог виконавчого документа.

Державний виконавець фактично надала власне тлумачення змісту судового рішення, ототожнивши встановлений ним обов`язок здійснити перерахунок та виплату пенсії з безумовним обов`язком здійснити виплату всіх нарахованих сум незалежно від передбаченого законодавством механізму бюджетного фінансування.

Водночас вирішення питання про те, чи охоплюються відповідні обмеження та порядок виплати пенсійних коштів змістом судового рішення, а також чи відповідають дії боржника вимогам пенсійного законодавства, не належить до компетенції державного виконавця.

Такі питання належать до повноважень адміністративного суду, який ухвалив судове рішення, і підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

За наявності спору між сторонами виконавчого провадження щодо правильності проведеного перерахунку пенсії державний виконавець не вправі підміняти суд та самостійно вирішувати питання щодо відповідності проведеного перерахунку змісту судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що матеріали виконавчого провадження №81513934 не містять доказів проведення державним виконавцем перевірки стану виконання судового рішення після отримання від боржника відповіді від 29.07.2026 року та до моменту винесення спірної постанови 25.09.2026 року. Зокрема відсутні відомості про вчинення державним виконавцем протягом серпня – вересня 2026 року виконавчих дій, спрямованих на з`ясування фактичного стану виконання рішення, перевірку обставин нарахування та виплати пенсійної заборгованості, а також встановлення причин її невиплати.

Висновок про невиконання боржником судового рішення без поважних причин державний виконавець зробила без належного з`ясування та перевірки відповідних обставин, фактично поклавши в основу прийнятого рішення доводи стягувача, викладені у заяві від 18.09.2026 року, без їх самостійної перевірки та підтвердження належними доказами.

Таким чином, державний виконавець не встановила належним чином наявності обов`язкової умови для застосування до боржника відповідальності у вигляді штрафу, а саме невиконання судового рішення без поважних причин.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця від 25.09.2026 року не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, установленим частиною 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для її прийняття, та без належного підтвердження наявності передбачених законом підстав для застосування до боржника штрафу. Тому позов про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.

Належним відповідачем у цій справі є відповідач-2 - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, який є органом державної виконавчої служби та державний виконавець якого виніс оскаржувану постанову.

Натомість, відповідач-1 - Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України - не є органом державної виконавчої служби і не є належним відповідачем у цій справі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги до відповідача-2 задоволено, а у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовлено, суд вважає за необхідне покласти на сторони судові витрати пропорційно до результатів вирішення позовних вимог.

Водночас відповідач-2 не є самостійною бюджетною установою та розпорядником бюджетних коштів, а входить до структури Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за рахунок бюджетних асигнувань якого здійснюється його фінансування.

Тому понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам, що становить 1/2 сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 268, 269, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.09.2026 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №81513934.

У задоволенні позовних вимог до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовити.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати на сплату судового збору в сумі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О. А. ЧЕРНИШ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua