Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №320/21109/23 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №320/21109/23

Суддя: Головенко О.Д.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Київ справа №320/21109/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент патрульної поліції з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 29 349,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно отримані грошові кошти, які він у добровільному порядку не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України, обіймаючи посаду інспектора роти № 5 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції.

Як убачається з матеріалів справи, у зв`язку з можливим порушенням ОСОБА_1 службової дисципліни Департаментом патрульної поліції було призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин його відсутності на службі.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок, яким встановлено, що ОСОБА_1 у періоди з 25.02.2018 до 09.03.2018 та з 03.04.2018 до 06.07.2018 був відсутній на службі без поважних причин.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що у письмових поясненнях ОСОБА_1 повідомив про перебування з 03.01.2018 близько трьох тижнів на лікарняному. Надалі, за його поясненнями, у зв`язку із сімейними обставинами він мав намір припинити службу в поліції за власним бажанням.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що в березні 2018 року отримав травму обличчя, у зв`язку із чим з 10.03.2018 до 27.03.2018 перебував на стаціонарному лікуванні у Київській міській клінічній лікарні № 12, а з 28.03.2018 до 02.04.2018 — на амбулаторному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по м. Києву».

Водночас, відповідно до наданих ним пояснень, після завершення лікування 03.04.2018 він до виконання службових обов`язків не приступив. ОСОБА_1 також повідомив, що мав намір подати рапорт про звільнення зі служби за власним бажанням, однак у зв`язку із сімейними обставинами такого рапорту не подав.

За результатами службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що полягало у відсутності на службі без поважних причин протягом зазначених періодів.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 06.08.2018 № 1064 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку — невиходом на службу без поважних причин.

Зазначений наказ відповідачем не оскаржувався.

Судом також встановлено, що за періоди відсутності на службі з 25.02.2018 до 09.03.2018 та з 03.04.2018 до 06.07.2018 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено грошове забезпечення в загальному розмірі 29 349,48 грн, що підтверджується довідкою про доходи, виданою Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції.

Позивач вважає, що зазначені кошти отримані відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки у відповідні періоди він фактично не виконував службових обов`язків та був відсутній на службі без поважних причин.

З матеріалів позовної заяви також убачається, що листом від 03.12.2019 № 20639/41/3/01-2019 Департамент патрульної поліції направив на адресу відповідача претензію про повернення безпідставно отриманих грошових коштів. Водночас поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою «адресат вибув».

Після цього Департамент патрульної поліції 26.05.2023 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із цим адміністративним позовом, у якому просить поновити строк звернення до суду та стягнути з ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 29 349,48 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем зазначеної заборгованості у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 94 Закону № 580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок № 260).

Відповідно до п. 3 Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

Відповідно до п. 8 розділу 1 Порядку № 260 за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Отже, виплата грошового забезпечення не виплачується поліцейським якщо буде встановлено відсутність таких осіб на службі без поважних причин одну добу і більше.

Таким чином, у дні відсутності відповідача на службі без поважних причин, вона втратила право отримувати грошове забезпечення відповідно до п. 8 розділу 1 Порядку № 260.

За приписом ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі змістом цієї норми матеріального права зобов`язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Водночас ст. 1215 ЦК України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.

Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц вказала, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

Верховний Суд в постанові від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц виклав, що під час застосування правил ст. 1215 ЦК України як винятку із ст. 1212 ЦК України суди зобов`язані встановлювати наявність не двох, а трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій боржника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.

Судом також встановлено, що за періоди відсутності на службі з 25.02.2018 до 09.03.2018 та з 03.04.2018 до 06.07.2018 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено грошове забезпечення в загальному розмірі 29 349,48 грн, що підтверджується довідкою про доходи, виданою Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції.

Таким чином, у спірних правовідносинах, висновком службового розслідування встановлений факт що відповідач у період з у період з 25.02.2018 до 09.03.2018 та з 03.04.2018 до 06.07.2018 за місцем несення служби не прибув (доказів протилежного суду не надано). Тобто, діяв недобросовісно.

Отже, оскільки відповідач діяв недобросовісно, проте отримував грошове забезпечення, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок у поверненні безпідставно набутого грошового забезпечення у розмірі 29 349,48 грн.

Доказів сплати відповідачем вищевказаних коштів у зазначеному розмірі до суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що станом на дату розгляду справи зайво виплачені кошти відповідачем не відшкодовані, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно набуті грошові кошти у сумі – 29 349,48 грн (двадцять дев`ять тисяч трсита сорок дев`ять гривень 48 коп.) на користь Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua