Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №300/5369/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №300/5369/26

Суддя: Тимощук О.Л.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2026 р. справа № 300/5369/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), 24.07.2026 звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні виплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно не нарахована та не виплачена, під час проходження служби позивачем, індексація його грошового забезпечення, за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 року. Позивач вказує, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення службовців Військової частини НОМЕР_1 та однією з основних державних гарантій оплати їх праці, а її виплата здійснюється за місцем проходження служби, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звернув увагу, що останнє підвищення окладу за посадою відбулося у січні 2008 року, тому січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації заробітної плати за спірний період. З метою відновлення порушеного права звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.24, 25).

Пунктом 5 цієї ухвали витребувано у відповідача належним чином оформлену довідку-розрахунок з розбивкою по місяцях із зазначенням сум виплаченої щомісячної індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Військова частина НОМЕР_1 в системі “Електронний суд” 03.08.2026 сформувала відзив на позовну заяву, який отримано судом 04.08.2026 (а.с.29-33). У відзиві відповідач вказує, що базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати, а після 01.12.2015 – місяць збільшення тарифної ставки (окладу). Зазначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється індивідуально для кожного працівника (військовослужбовця) та залежить, в тому числі, від обставин проходження ним служби (підвищення або переміщення по службі, присвоєння чергових звань з підвищенням окладів тощо). Вказує, що обставини кожної справи є різними та встановлюються стосовно окремого військовослужбовця. З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неправильного нарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та зобов`язання здійснити такі дії є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Також, звернув увагу суду на те, що Порядок № 44 передбачає компенсацію виключно сум податку на доходи фізичних осіб. Положень щодо компенсації військового збору вказаний Порядок та інші нормативно-правові акти не містять, а отже, військовий збір, утриманий із суми нарахованої індексації грошового забезпечення, компенсації або поверненню за рахунок військової частини не підлягає. Однак, у разі виникнення обов`язку щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення відповідна операція повинна здійснюватися в такій послідовності: нарахування індексації у повному розмірі; утримання із цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору; одночасне нарахування і виплата позивачу компенсації в розмірі утриманого податку на доходи фізичних осіб. Унаслідок застосування зазначеного механізму сума утриманого податку на доходи фізичних осіб фактично відшкодовується позивачу в повному розмірі, тоді як сума військового збору правомірно утримується та перераховується до відповідного бюджету без її компенсації.

Щодо військового збору зазначає, що Податковим кодексом України та Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, не передбачено компенсації військовослужбовцям сум утриманого військового збору. Порядок № 44 регулює виключно компенсацію податку на доходи фізичних осіб і не поширюється на військовий збір. Таким чином, військовий збір підлягає утриманню із суми нарахованої позивачу індексації та перерахуванню до бюджету без його подальшої компенсації позивачу.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом із тієї підстави, що з 19.07.2022 згідно зі статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Далі, відповідач в системі “Електронний суд” 02.11.2026 сформував додаткові пояснення у справі (а.с.39-42).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив таке.

Відповідно до Витягу із послужного списку підполковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, зокрема з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, у Військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час (а.с.9).

Позивач 25.06.2026 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із зверненням про надання інформації, зокрема, чи здійснювалося нарахування та виплата йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року (а.с.12-14).

Військова частина НОМЕР_1 листом від 03.07.2026 за №1200/148/9/48/894/пс повідомила про те, що нарахування та виплата грошового забезпечення та інших виплат за період служби позивача у ВЧ НОМЕР_1 здійснювалась у відповідності до діючого законодавства та наказів Міністерства оборони України на момент нарахування виплат (а.с.15).

Так, відповідно до довідки про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31.10.2026 №1200/148/9/63/1596 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та як наслідок, не виплачувалась (а.с.42).

Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо нарахування індексації грошового забезпечення у належному розмірі, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Абзацом 1 пункту 1 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктом 2 статті 9 цього Закону встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно із абзацом 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 №1282-XII (далі – Закон №1282-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

В частині 1 статті 4 Закону №1282-XII у редакції, що була чинною до 01.01.2016, зазначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

На підставі пункту 21 розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 №911-VII, який набрав чинності 01.01.2016 в частині першій статті 4 Закону №1282-XII цифри “101” замінено цифрами “103”.

Таким чином, до 01.01.2016 індексація грошових доходів населення проводилася в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищувала поріг індексації, який був встановлений в розмірі 101%, а з 01.01.2016 – 103%.

Крім цього, статтею 4 Закону №1282-XII встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Так, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (стаття 6 Закону №1282-XII).

Згідно з частинами 1, 2, 6 статті 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі – Порядок КМУ №1078). Цей Порядок поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку КМУ №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (в редакції від 15.12.2015).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 і від 09.12.2015 №1013” від 11.02.2016 №77.

Згідно з пунктом 1 Постанови КМУ №77 в абзаці другому пункту 1-1 Порядку КМУ №1078, цифри “101” замінено цифрами “103”.

Як передбачено в пункті 2 Постанови КМУ №77, вказані зміни застосовуються з 01.01.2016.

Пунктом 1-1 Порядку КМУ №1078 також передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року – місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу (пункт 2 Порядку КМУ №1078).

Пунктом 4 Порядку КМУ №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до пункту 5 Порядку КМУ №1078 (в редакції до 15.12.2015) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку.

Підпунктом 2 пункту 6 Порядку КМУ №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Згідно з абзацом 3 пункту 10-1 Порядку КМУ №1078 в редакції до 15.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (пункт 10-2 Порядку КМУ №1078 в редакції до 15.12.2015).

Кабінетом Міністрів України 09.12.2015 прийнято постанову “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” №1013, яка набрала чинності 15.12.2015 (далі – Постанова КМУ №1013).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Постанови КМУ №1013, пункт 5 Порядку КМУ №1078 викладено в такій редакції: “у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного в пункті 1-1 цього Порядку.

Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4”.

Крім цього, згідно з підпунктом 5 пункту 3 Постанови КМУ №1013, пункт 10-2 Порядку КМУ №1078 викладено в такій редакції: “для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник”.

В пункті 6 Постанови КМУ №1013 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.12.2015.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку КМУ №1078 підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , що також має значення для розрахунку їх пенсії за вислугу років, оскільки забезпечує дотримання прав осіб, які проходили таку службу, як складової конституційного права на соціальний захист.

Така правова позиція застосована у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 30.09.2019 у справі №750/9785/16-а, від 20.11.2019 у справі №522/11257/16-а.

Щодо визначення базового місяця для обчислення індексації за період 01.01.2016 по 28.02.2018, суд зазначає таке.

Згідно з абзацом 3 пункту 10-1 Порядку №1078 в редакції постанови КМУ “Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення” №526 від 13.06.2012, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Аналіз положень абзацу 3 пункту 10-1 Порядку КМУ №1078 у редакції Постанови КМУ №526 та пункту 10-2 Порядку №1078 у редакції Постанови КМУ №1013 зумовлює висновок, що до грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для індексації заробітної плати (грошового забезпечення) новоприйнятих працівників здійснювалося з місяця прийняття працівника на роботу, з грудня 2015 року з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

За приписами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі – Постанова КМУ №1294).

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту затверджено Додатком 27 до Постанови КМУ №1294.

Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку КМУ №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У свою чергу схема посадових окладів осіб рядового та начальницького складу Військової частини НОМЕР_1 затверджена Постановою КМУ №1294 та набрала чинності з 01.01.2008.

Отже, з набранням чинності Постановою КМУ №1294 відбулися зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів), в тому числі, відповідних категорій військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулася у січні 2008 року на підставі Постанови КМУ №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Враховуючи вищенаведене, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято Постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – Постанова КМУ №704), якою визначено інший порядок встановлення розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій службовців.

Вказана постанова набрала чинності з 01.03.2018.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців Збройних Сил України за період з січня 2008 року до березня 2018 року - не відбувалося, що і є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації.

Отже, січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Одночасно суд зазначає, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 09.06.2022 у справі №600/524/21-а.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу слід провести нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця – січень 2008 року, та її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Окрім цього, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 (у редакції, чинній станом на момент спірних правовідносин), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення повинна відбуватися із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Щодо прохання позивача про відрахування (утримання) 1,5% військового збору суд зазначає, що Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, не передбачено компенсації військовослужбовцям сум утриманого військового збору. Порядок № 44 регулює виключно компенсацію податку на доходи фізичних осіб і не поширюється на військовий збір, таким чином дана вимога передбачена чинним законодавством, крім цього, вказане правове регулювання не заперечується відповідачем, проте помилково протрактовано у відзиві на позовну заяву також, як вимога про компенсацію, а відтак судом не вбачається наявності спору між сторонами для ухвалення рішення в цій частині заявлених позовних вимог.

Щодо посилання відповідача у відзиві на пропущення позивачем строку для звернення до адміністративного суду з позовом суд зазначає таке.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21.03.2025 по справі №460/21394/23 дійшов висновків, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”).

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли та припинені до набрання чинності Законом України від 01.07.2022 №2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”.

Таким чином, відсутні підстави для застосування строку до спірних правовідносин, оскільки в спірний період частина 2 статті 233 КЗпП України діяла в редакції, згідно з якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці жодним чином не обмежувався.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та, як наслідок, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення – січня 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення – січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;

відповідач – Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 .

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua