Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №280/7933/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

Суд: Запорізький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №280/7933/26

Суддя: Богатинський Богдан Вікторович

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 рокуСправа № 280/7933/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування у період з 02.02.2025 по 03.05.2025, відповідно до довідок військово лікарської комісії №235 від 01.02.2025, ВЛК №2603 від 03.03.2025 ВЛК №2603 від 03.03.2025 та невиплати в подальшому ОСОБА_1 , належної додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після поранення за висновком військово-лікарської комісії, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нараховувати та виплатити ОСОБА_1 належну додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії, згідно з довідок військово-лікарської комісії №235 від 01.02.2025, ВЛК №2603 від 03.03.2025 ВЛК №2603 від 03.03.2025, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.

Позивач від сплати судового збору звільнений відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за період перебування у відпустці для лікування після поранення за період з 02.02.2025 по 03.05.2025, оскільки довідкою ВЛК від 29.10.2025 року зазначено серед іншого, що травма кваліфікується як тяжка. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відзив на позов до суду не надходив.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Позивач був призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_1 та відправлений для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

23.01.2025 позивач отримав поранення у вигляді мінно- вибухової травми та вогнепального осколкового поранення наскрізного лівого плеча, лівого передпліччя. Вогнепального осколкового сліпого поранення правого передпліччя. Вогнепальне осколкове сліпе поранення непроникаюче грудної клітини та живота. Вогнепальне осколкове поранення лівого колінного суглобу, правої стопи з дефектами м`яких тканин, сторонніми тілами металевої щільності, що підтверджується «Первинною медичною карткою»(форма 100) №463 від 23.01.2025 виданою Слов`янським ПХГ.

Після отриманого поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 23.01.2025 по 26.01.2025 у КНП «Міська клінічна лікарня №6» ДМР, з 27.01.2025 року по 01.02.2025 року на стаціонарному лікуванні у Рівненському госпіталі 1129, м. Рівне.

Відповідно до довідки ВЛК №235 від 01.02.2025, у позивача стан після операцій (23.01.2025): ПХО ран; 28.01.2025 року видалення осколка лівого плеча з приводу мінно-вибухової травми 23.01.2025 вогнепального осколкового наскрізного поранення лівого плеча та передпліччя, вогнепального осколкового сліпого поранення грудної клітки, живота, правого передпліччя, лівого колінного суглоба, правої стопи. Післятравматичний тромбофлебіт поверхневих вен лівої верхньої кінцівки. Акубаротравматичне ураження вух 23.01.2025 у вигляді гострої лівобічної нейросенсорної приглухуватості (Т 01.8). Травма легкого ступеня.

Відповідно до вказаного висновку військово-лікарської комісії, позивачу рекомендовано відпустку для лікування у зв`язку з травмою, пораненням, тривалістю 30 календарних днів, а саме з 02.02.2025 по 02.03.2025 року.

Відповідно до висновку військово-лікарської комісії №2603 від 03.03.2025, позивачу рекомендовано відпустку для лікування у зв`язку з травмою, пораненням, тривалістю 30 календарних днів, з 03.03.2025 по 03.04.2025року. Травма легкого ступеня.

Також, відповідно до висновку військово-лікарської комісії №3806 від 03.04.2025, позивачу рекомендовано відпустку для лікування у зв`язку з хворобою, тривалістю 30 календарних днів, з 04.04.2025 по 03.05.2025 року. Травма легкого ступеня.

Відповідно до довідки ВЛК № 2025-1028-0828-3408-0 від 29.10.2025 Додаткова гарнізонна військово- лікарська комісія в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), провела медичний огляд позивача та зазначила, що наслідки вибухової травми (23.01.2025), вогнепального осколкового сліпого поранення лівого плеча та передпліччя, вогнепального осколкового сліпого поранення грудної клітини, живота, правого передпліччя, лівого колінного суглобу, правої стопи, лікованого оперативно: (23.01.2025) первинна хірургічна обробка ран, (28.01.2025) видалення стороннього тіла лівого плеча у вигляді зміцнілих рубців, комбінованої контрактури лівого колінного суглобу, больового синдрому з незначним порушенням функції. Післятравматична (23.01.2025) нейропатія лівих ліктьового, променевого та серединного нервів з розвитком легкого парезу лівої кисті, нейропатичного больового синдрому, вегетативно-трофічних розладів з помірним порушенням функції лівої верхньої кінцівки. Травма, ТАК пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007р №370) Травма відноситься до тяжких.

Представник позивача звернувся до відповідача із запитом щодо виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди за період лікування.

Відповідач листом від 16.04.2026 відмовив позивачу у виплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 у зв`язку з тим що:

з 02.02.2025 по 02.03.2025 року – відпустка для лікування після поранення, згідно довідки ВЛК №235 від 01.02.2025 травма легка (підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди відсутні);

з 03.03.2025 по 03.04.2025 року – відпустка для лікування після поранення, згідно довідки ВЛК №2603 від 03.03.2025 травма легка (підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди відсутні);

з 04.04.2025 по 03.05.2025 року – відпустка для лікування після поранення, згідно довідки ВЛК №2603 від 03.03.2025 травма легка (підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди відсутні).

Вважаючи бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди за період перебування на лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 02.02.2025 по 03.05.2025, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.11.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” введено в Україні воєнний стан, строк дії якого продовжувався і діє по даний час.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII “Про правовий режим воєнного стану” (далі - Закон №389-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.

Абзацом першим пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова №168) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Постанову доповнено пунктом 1-2 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 09.08.2023 року - у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі – Порядок №260) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Абзацом четвертим пункту 11 Розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Згідно пункту 12 Розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.07.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) бойових дій, зокрема, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого. При цьому Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Також, положеннями Постанови №168 передбачено право військовослужбовців на виплату їм додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Конструкція зазначених вище норм передбачає, що підставами для включення військовослужбовця (в даному випадку - позивача) до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є:

- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

- перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується відповідно до наказу командира військової частини за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до частин першої, другої статті 70 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров`я” від 19.11.1992 №2801-XII (далі Закон №2801-XII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Зокрема, відповідно до пункту 2.1 Глави 2 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження). Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов`язків (занять) за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає (пункт 6.11 Глави 6 Розділу ІІ Положення №402).

Пунктом 21.5 Глави 21 Розділу ІІ Положення №402 передбачено, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 23.01.2025 отримав поранення у вигляді мінно- вибухової травми та вогнепального осколкового поранення наскрізного лівого плеча, лівого передпліччя. Вогнепального осколкового сліпого поранення правого передпліччя. Вогнепальне осколкове сліпе поранення непроникаюче грудної клітини та живота. Вогнепальне осколкове поранення лівого колінного суглобу, правої стопи з дефектами м`яких тканин, сторонніми тілами металевої щільності, що підтверджується «Первинною медичною карткою» (форма 100) №463 від 23.01.2025 виданою Слов`янським ПХГ.

Після отриманого поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 23.01.2025 по 26.01.2025 у КНП «Міська клінічна лікарня №6» ДМР, з 27.01.2025 року по 01.02.2025 року на стаціонарному лікуванні у Рівненському госпіталі 1129, м. Рівне.

Відповідно до довідки ВЛК №235 від 01.02.2025, у позивача стан після операцій (23.01.2025): ПХО ран; 28.01.2025 року видалення осколка лівого плеча з приводу мінно-вибухової травми 23.01.2025 вогнепального осколкового наскрізного поранення лівого плеча та передпліччя, вогнепального осколкового сліпого поранення грудної клітки, живота, правого передпліччя, лівого колінного суглоба, правої стопи. Післятравматичний тромбофлебіт поверхневих вен лівої верхньої кінцівки. Акубаротравматичне ураження вух 23.01.2025 у вигляді гострої лівобічної нейросенсорної приглухуватості (Т 01.8). Травма легкого ступеня.

Відповідно до вказаного висновку військово-лікарської комісії, позивачу рекомендовано відпустку для лікування у зв`язку з травмою, пораненням, тривалістю 30 календарних днів, а саме з 02.02.2025 по 02.03.2025 року.

Відповідно до висновку військово-лікарської комісії №2603 від 03.03.2025, позивачу рекомендовано відпустку для лікування у зв`язку з травмою, пораненням, тривалістю 30 календарних днів, з 03.03.2025 по 03.04.2025року. Травма легкого ступеня.

Також, відповідно до висновку військово-лікарської комісії №3806 від 03.04.2025, позивачу рекомендовано відпустку для лікування у зв`язку з хворобою, тривалістю 30 календарних днів, з 04.04.2025 по 03.05.2025 року. Травма легкого ступеня.

Відповідно до довідки ВЛК № 2025-1028-0828-3408-0 від 29.10.2025 Додаткова гарнізонна військово- лікарська комісія в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), провела медичний огляд позивача та зазначила, що наслідки вибухової травми (23.01.2025), вогнепального осколкового сліпого поранення лівого плеча та передпліччя, вогнепального осколкового сліпого поранення грудної клітини, живота, правого передпліччя, лівого колінного суглобу, правої стопи, лікованого оперативно: (23.01.2025) первинна хірургічна обробка ран, (28.01.2025) видалення стороннього тіла лівого плеча у вигляді зміцнілих рубців, комбінованої контрактури лівого колінного суглобу, больового синдрому з незначним порушенням функції. Післятравматична (23.01.2025) нейропатія лівих ліктьового, променевого та серединного нервів з розвитком легкого парезу лівої кисті, нейропатичного больового синдрому, вегетативно-трофічних розладів з помірним порушенням функції лівої верхньої кінцівки. Травма, ТАК пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007р №370). Травма відноситься до ТЯЖКИХ.

Отже, з указаних довідок вбачається, що військово-лікарська комісія за результатами медичного огляду позивача встановила, що отримана ним травма є такою, що пов`язана із захистом Батьківщини.

Таким чином, факт перебування позивача у спірні періоди у відпустках для лікування належним чином документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Так само відповідач не заперечує зв`язок отриманих позивачем травм із захистом Батьківщини. Отже, спір між сторонами фактично зводиться до оцінки третьої умови підтвердження тяжкого характеру отриманого позивачем поранення.

Відмовляючи у виплаті відповідач виходить з того, що згідно з довідкою ВЛК №235 від 01.02.2025, ВЛК №2603 від 03.03.2025, №3806 від 03.04.2025 поранення кваліфіковано як легке, пов`язане із захистом Батьківщини, позивачу рекомендовано відпустку для лікування на 30 календарних днів. Відповідач не нарахував та не виплатив позивачу додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень за період відпустки для лікування з 02.02.2025 по 03.05.2025, мотивуючи це тим, що виплата за відпустку для лікування передбачена лише за тяжкі поранення.

Суд вважає, що відповідач помилково оцінює довідку ВЛК №235 від 01.02.2025, ВЛК №2603 від 03.03.2025, №3806 від 03.04.2025 виключно з огляду на дату її складення та без урахування змісту цього документа і характеру медичного питання, яке ним вирішено.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370 затверджено Класифікатор розподілу травм за ступенем тяжкості. За його змістом кваліфікуючими ознаками тяжкості травми є не лише безпосередній характер первісного ушкодження, але й ускладнення та наслідки, пов`язані з таким ушкодженням. Травми поділяються на тяжкі та легкі, причому до тяжких можуть належати травми саме з огляду на наслідки, до яких вони призвели.

Тобто встановлення ступеня тяжкості травми за своєю природою може залежати від її подальшого перебігу, наслідків, ускладнень та результатів лікування, які об`єктивно можуть бути остаточно оцінені не безпосередньо в день отримання травми чи на початковому етапі лікування, а в подальшому.

Саме тому та обставина, що на певних попередніх етапах лікування окремі ВЛК характеризували травму як легку, сама по собі не спростовує наступного чинного висновку компетентної військово-лікарської комісії, яким з урахуванням наслідків отриманих травм їх тяжкість визначено інакше.

Суд зазначає, що довідкою ВЛК № 2025-1028-0828-3408-0 від 29.10.2025 Додаткова гарнізонна військово- лікарська комісія в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), провела медичний огляд позивача та зазначила, що Травма, ТАК пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007р №370) Травма відноситься до ТЯЖКИХ.

Суд звертає увагу, що довідка ВЛК № 2025-1028-0828-3408-0 від 29.10.2025 не встановлює факту отримання позивачем 23.01.2025 нового поранення. Її зміст стосується наслідків раніше отриманої вибухової травми, у зв`язку з якими позивач проходив лікування та перебував у спірних відпустках.

Відтак висновок ВЛК № 2025-1028-0828-3408-0 від 29.10.2025 стосується не нової юридичної чи медичної обставини, яка виникла лише в день його складання, а медичної оцінки тих самих травм та їх наслідків.

З огляду на це застосування довідки ВЛК № 2025-1028-0828-3408-0 від 29.10.2025 до спірних правовідносин не означатиме надання їй «зворотної дії».

У даному випадку не йдеться про зворотну дію нормативно-правового акта або про поширення нових правових норм на відносини, які виникли раніше. Довідка ВЛК є індивідуальним медичним документом, який містить професійну оцінку характеру та наслідків конкретних травм позивача. Її врахування під час визначення права на виплату означає оцінку доказу, який підтверджує медичний факт, а не застосування цього документа як нормативного акта у часі.

Постанова №168 не містить застереження про те, що висновок ВЛК про тяжкість поранення повинен обов`язково бути складений до першого дня відповідної відпустки або одночасно з її наданням, і не встановлює втрати військовослужбовцем права на виплату у випадку, якщо тяжкий характер наслідків травми був остаточно встановлений ВЛК після проходження окремих етапів лікування.

Натомість визначальним для застосування відповідної гарантії є встановлення об`єктивного зв`язку між тяжким пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, та періодом відпустки, яка була зумовлена необхідністю лікування такого поранення.

Отже, враховуючи, що травма позивача є тяжкою, він набув безумовне право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень відповідно до Постанови КМУ №168 за весь період, визначений чинним законодавством (зокрема, за час перебування у відпустці для лікування у період з 02.02.2025 по 03.05.2025).

Суд наголошує, що спірна додаткова винагорода має спеціальну правову природу та встановлена державою як підвищена гарантія грошового забезпечення військовослужбовців, які внаслідок виконання обов`язків із захисту Батьківщини отримали поранення та через стан здоров`я вимушено перебувають на лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення.

Тому під час застосування відповідного регулювання вирішальне значення повинні мати фактичні обставини отримання поранення, його зв`язок із захистом Батьківщини, медично встановлений ступінь тяжкості та документально підтверджений час лікування, а не суто формальні обставини, які залежать від своєчасності оформлення документів посадовими особами військової частини.

Відтак, бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 02.02.2025 по 03.05.2025 є протиправною, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач від сплати судового збору звільнений відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу. У позовній заяві представником позивача вказаний загальний орієнтовний розмір судових витрат позивача становить 30000,00 грн (з урахуванням витрат на розгляд справи у судах наступних інстанцій).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано копії:

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №130798 від 23.07.2026,

- договору №23/07 про надання професійної правничої допомоги від 23.07.2026,

- акта №1 надання послуг до договору №23/07 від 23.07.2026 про надання правничої допомоги від 28.07.2026,

- переліку та вартості послуг за договором.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Як вже зазначено судом вище, відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

Відповідно до наданих документів, адвокатом надані наступні послуги:

1. Консультація щодо можливості та доцільності вирішення Справи у судовому порядку, у тому числі проведення двох зустрічей з Клієнтом, попереднє вивчення та аналіз наданих Клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової практики Верховного Суду (ч 5 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, с обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права»), формування висновку щодо можливості захисту прав Клієнта у судовому порядку- (2 год.) – 5000,00 грн;

2. Складання позову - (7 год.) – 7000,00 грн;

3. Підготовка до подачі позову до канцелярії суду через підсистему Електронний суд - (1 год.) – 2000,00 грн;

4. Представництво інтересів клієнта у суді (-) - 3000 грн.

Загальна вартість послуг 17000,00 грн.

Суд враховує, що зазначена справа розглянута у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що згідно позиції Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціну позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 02.02.2025 по 03.05.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 02.02.2025 по 03.05.2025, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ),

Відповідач – Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складено 06 листопада 2026 року.

Суддя Б.В. Богатинський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua