Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №280/9257/26
Суддя: Татаринов Дмитро Вікторович
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 листопада 2026 рокуСправа № 280/9257/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», в розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він підпадає під умови визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», у зв`язку з чим звернувся до відповідача з рапортом про виплату одноразової грошової допомоги. Позивач зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не виплати йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача порушує його права та законні інтереси. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 08 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін в порядку статті 262 КАС України. Крім того, вказаною ухвалою судді відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.
27 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" представником відповідача до суду подано заяву про закриття провадження у справі 280/9257/26.
Ухвалою суду від 12 жовтня 2026 року в задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_2 про закриття провадження у справі відмовлено.
23 вересня 2026 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, який містить заперечення проти його задоволення та в обґрунтування якого вказано, що наразі Військовою частиною НОМЕР_2 триває підготовка та збір необхідних документів для погодження зазначеного рапорту та реалізації права військовослужбовця відповідно до вимог постанови КМУ № 153 та Доручення Міністра оборони України № 5601/уд від 26 вересня 2025 року. Процедура включає перевірку відповідності позивача встановленим критеріям (вік на дату призову, категорія складу, безпосередня участь у бойових діях, наявність/відсутність підстав для обмеження виплати тощо), підготовку відповідних висновків служб та проєктів наказів. Оскільки процедура розгляду рапорту та збору необхідних документів не завершена, відсутні підстави вважати, що відповідач допустив бездіяльність у розумінні статті 2 КАС України, а отже позовні вимоги необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню. У задоволенні позову просить відмовити, оскільки протиправної бездіяльності з його боку у відношенні позивача не допущено.
23 вересня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній не погоджується із доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позов.
28 жовтня 2026 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 08 вересня 2026 року, у якому вказано, що 23 вересня 2026 року представнику позивача Військовою частиною НОМЕР_2 надіслана відповідь, в якій зазначалося про необхідність надання Військовій частині НОМЕР_2 оригіналів або копій документів, які є в наявності тільки у позивача. Стосовно переліку документів, які зазначені у відповіді Військової частини НОМЕР_2 на адвокатський запит вказує, що позивач повідомлявся про необхідність надання: копії паспорту та реєстрового номеру облікової картки платника податків полягає у підтвердженні наявності громадянства України та віку особи - претендента на одноразову грошову винагороду передбаченою постановою КМУ №153, що відповідає вимогам Окремого Доручення МО України №5601/уд.; наявності витягів з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» обумовлена тим, що у постанові КМУ №153 чітко зазначено: «військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується». Також, відповідач повідомив суд, що наразі Військовою частиною НОМЕР_2 вживаються всі необхідні заходи щодо виготовлення довідки за формою Додатку 1 до доручення Міністра оборони України № 5601/уд від 26 вересня 2025 року про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій ОСОБА_1 . Вказаний документ буде надано суду одразу після завершення процедури його оформлення та підписання.
29 жовтня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, я яких представник позивача заперечує твердження відповідача про те, що виплата одноразової грошової допомоги затримується з вини позивача через нібито ненадання повного пакету документів. Позивач наголошує, що всі необхідні документи були подані разом із рапортом ще 22 грудня 2025 року, і жодна службова особа під час проходження процедури погодження рапорту не заявляла про брак будь-яких матеріалів. На думку позивача, посилання військової частини на необхідність надання додаткових документів з`явилося виключно після направлення адвокатського запиту та звернення до суду. Звертає увагу суду на те, що відповідь на адвокатський запит надійшла на адресу представника позивача майже через 9 місяців після подачі рапорту, який фактично залишався без реального розгляду. Позивач акцентує, що такі дії відповідача та затримка в частині розгляду та погодження рапорту свідчать про протиправне позбавлення його виплати, а рішення за результатом розгляду рапорту було фактично ухвалено раніше, проте умисно не оформлювалося письмово задля унеможливлення його своєчасного оскарження. Позовну заяву просить задовольнити.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
20 березня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, позивача ОСОБА_1 , призвано на військову службу під час мобілізації до Збройних Сил України.
21 березня 2022 року, відповідно до наказу № 65, ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 на посаду стрільця-зенітника у військовому званні молодшого сержанта.
22 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_2 із рапортом про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000,00 грн. за тривалість проходження військової служби в бойових умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (вх. № № 51553).
Однак, виплату грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету міністрів України номер 153 від 11 лютого 2025 року позивачу станом на 21 листопада 2025 року не здійснено. Відмова про виплату спірної допомоги позивачем також не одержувалась.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача в частині виплати грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету міністрів України номер 153 від 11 лютого 2025 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, № 254/2023 від 01 травня 2023 року, № 451/2023 від 26 липня 2023 року, № 734/2023 від 06 листопада 2023 року, № 49/2024 від 05 лютого 2024 року, № 271/2024 від 06 травня 2024 року, № 469/2024 від 23 липня 2024 року, № 740/2024 від 28 жовтня 2024 року, № 26/2025 від 14 січня 2025 року, № 235/2025 від 15 квітня 2025 року, №478/2025 від 14 липня 2025 року строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) (далі - Постанова №153 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що:
1) учасниками експериментального проекту є:
громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;
Збройні Сили;
Національна гвардія;
Державна прикордонна служба;
Міністерство оборони;
Міністерство внутрішніх справ;
військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;
2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;
3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Також, у пункті 4 Постанови № 153 установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;
виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
З аналізу вказаних положень Постанови № 153 суд дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн. надається у зв`язку з дотриманням таких вимог:
- військовослужбовці повинні бути особами рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану;
- особи проходять військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності Постанови № 153;
- особи брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, або мають захворювання, одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Вітчизни або перебували та звільнені з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).
Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту визначено Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року № 531 (далі- Порядок № 531).
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку № 531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Пунктами 2, 3 розділу 3 Порядку 531 передбачено, що командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку
Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.
Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Відповідно до пункту 9 розділу 3 Порядку № 531 розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи, а також підтверджується представником відповідача у поясненнях, 22 грудня 2025 року позивачем до Військової частини НОМЕР_2 подано рапорт про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн.. згідно постанови КМУ № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Тобто, з урахуванням Наказу № 531 рапорт позивача мав бути розглянутий відповідачем у строк не пізніше 05 січня 2026 року.
23 вересня 2026 року, після спливу дев`яти місяців після подання позивачем рапорту та після звернення останнім до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом в адміністративній справі № 280/9257/26, представника позивача Військовою частиною НОМЕР_2 повідомлено про необхідність надання Військовій частині НОМЕР_2 оригіналів або копій наступних документів:
- копії паспорту та реєстрового номеру облікової картки платника податків полягає у підтвердженні наявності громадянства України та віку особи - претендента на одноразову грошову винагороду передбаченою постановою КМУ №153, що відповідає вимогам Окремого Доручення МО України №5601/уд;
- витягів з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» обумовлена тим, що у постанові КМУ №153 чітко зазначено: «військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується».
У поясненнях від 28 жовтня 2026 року представник відповідача вказує про необхідність надання додаткових документів посилаючись на МО України № 5601/уд.
При цьому суд враховує, що доказів повідомлення відповідачем позивача про необхідність надання додаткових документів у строки, встановлені Наказом № 531, матеріали справи не містять.
Доказів повернення документів позивача на доопрацювання матеріали справи також не містять.
Відмова у виплаті позивачу одноразової додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ № 153 відповідачем станом на дату ухвалення судового рішення також не приймалась.
З вищевикладеного вбачається, що відповідач, у строки, встановлені Порядком № 531 не розглянув рапорт позивача, чим допустив протиправну бездіяльність в частині несвоєчасного розгляду рапорту позивача про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
В той же час, суд не може надавати правову оцінку аргументам представника позивача щодо дій відповідача по виконанню вимог Постанови № 153, оскільки до суду ним надано копію рапорту у додатках до якого вказано наступні копії документів: копія службової картки, копія військового квитка, копія паспорту, довідка про несудимість, витяг із журналу бойових дій та копія довідки про ВЛК.
При цьому Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» згідно якої відомості про наявність незнятої чи погашеної судимості відсутні та яка за словами представника позивача надавалась із рапортом 22 грудня 2025 року, видана ОСОБА_1 станом на 09 липня 2026 року, тобто майже через сім місяців після подання рапорту про нарахування та виплату спірної одноразової грошової допомоги.
Копія довідки про несудимість, сформована до дати подання до відповідача рапорту (22 грудня 2025 року) в матеріалах справи відсутня.
Доказів надання відповідачу витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» згідно якої відомості про наявність незнятої чи погашеної судимості відсутні станом на 09 липня 2026 року після звернення із рапортом 22 грудня 2025 року, матеріали справи не містять.
В той же час, згідно абзацу п`ятого пункту 4 Постанови КМУ № 153, яка визначає критерії відповідності спірної грошової допомоги, військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Тобто, не притягнення військовослужбовця до адміністративної та кримінальної відповідальності є одним із обов`язкових критеріїв відповідності для нарахування та виплати спірної грошової допомоги згідно Постанови КМУ № 153.
Відтак, документи на підтвердження критерію відповідності військовослужбовця спірній грошовій допомозі мають подаватись ним разом із рапортом про нарахування та виплату такої допомоги.
З огляду на вказане, враховуючи, що пакет документів про нарахування та виплату позивачу спірної грошової допомоги доданий позивачем до суду та відповідачу відрізняється (з урахуванням витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 09 липня 2026 року), суд позбавлений можливості надавати правову оцінку аргументам представника позивача про подання ОСОБА_1 22 грудня 2025 року відповідачу усіх документів на підтвердження факту відповідності позивача критеріям для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги згідно Постанови № 153, а відповідно і підстав для здійснення її виплати відповідачем з урахуванням поданого 22 грудня 2025 року рапорту.
Згідно частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та докази, надані сторонами у справі, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та часткового задоволення позову шляхом:
- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 що полягає у несвоєчасному розгляді рапорту ОСОБА_1 від 22 грудня 2025 року вх. № 51553 про нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 22 грудня 2025 року вх. № 51553 про нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» із прийняттям відповідного рішення за результатами його розгляду.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат з урахуванням положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 що полягає у несвоєчасному розгляді рапорту ОСОБА_1 від 22 грудня 2025 року вх. № 51553 про нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Зобов`язати Військової частини НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 22 грудня 2025 року вх. № 51553 про нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» із прийняттям відповідного рішення за результатами його розгляду.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено 05 листопада 2026 року.
Суддя Д.В. Татаринов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua